Рішення

від 11.06.2013 по справі 905/3725/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

11.06.2013р. Справа № 905/3725/13

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Чернової О.В., при секретарі судового засідання Лагодіні Д.С.

За участю представників сторін

від позивача: Кравченко С.М. - керівник, Маслова В.І. за довіреністю

від відповідача: ОСОБА_3 особисто

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Харцизького міського споживчого товариства, м. Іловайськ Донецької області

до відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, АДРЕСА_1

про стягнення заборгованості за договором оренди у сумі 6130,00грн. та пені в розмірі 36108,10грн., що разом складає 42 238,10грн., -

Харцизьке міське споживче товариство, м. Іловайськ Донецької області (далі-Позивач) звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, АДРЕСА_1 (далі-Відповідач) про стягнення заборгованості за договором оренди у сумі 6130,00грн. та пені в розмірі 36108,10грн., що разом складає 42 238,10грн.

Свої вимоги Позивач обґрунтовує тим, що в порушення умов укладеного між сторонами договору оренди № 79 від 19.10.2010р. Відповідач сплатив позивачу орендну плату не в повному обсязі, внаслідок чого у останнього виникла заборгованість у розмірі 6130,00грн. та у Позивача виникли підстави для нарахування пені в сумі 42 238,10грн.

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтував ст.ст. 526, 611 Цивільного кодексу України та ст.193 Господарського кодексу України.

Представник Позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідач у судовому засіданні позовні вимоги визнав частково в розмірі несплаченої суми боргу по орендній платі в розмірі 6 130,00 грн., проти решти позовних вимог заперечив.

Визнання Відповідачем частково позовних вимог повністю відповідає встановленим судом обставинам справи і здійснено уповноваженої на вчинення такої дії особою, тому воно приймається судом, оскільки не вбачається порушення внаслідок такого визнання законодавства або прав чи охоронюваних інтересів іншої сторони.

Заслухавши у судовому засіданні представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду сторонами докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ВСТАНОВИВ:

19 жовтня 2010р. між Позивачем (Орендодавцем) та Відповідачем (Орендарем) укладено договір оренди №79 (далі - Договір).

Відповідно до п.1. Договору ним регулюються правовідносини пов'язані з передачею у тимчасове платне користування наступних основних засобів: будівля та складські приміщення магазину №38 загальною вартістю 200 тис.грн. Якісні та кількісні характеристики, детальний перелік основних предметів оренди визначаються в акті приймання-передачі.

Згідно п.14 Договору предметом оренди за цим Договором є будівля і складські приміщення магазину АДРЕСА_2.

Строк орендного використання починається 19.10.2010р. та закінчується 31.12.2010р.

Орендна плата складає 1500,00грн. та з 01.01.2011р. - 1700,00грн.

Пунктом 3.3 Договору на Орендаря покладено обов'язок щомісячно не пізніше 25 числа поточного місяця здійснювати орендні платежі.

Пунктом 6.3.1 Договору встановлена відповідальність за порушення строків перерахування грошових коштів, передбачених п.3.3 Договору у вигляді сплати штрафу в розмірі 1% від суми орендної плати за кожний день прострочення.

За змістом п.6.4 Договору штрафи та санкції оплачуються сторонами добровільно протягом 20 днів після подання однієї із сторін відповідного акту.

Актом приймання передачі від 03.07.2003р. Орендодавець передав у користування Орендарю об'єкт оренди на підставі попереднього договору оренди укладеного з чоловіком Відповідача - ОСОБА_5

Постановою правління Харцизького Міського споживчого товариства №2 від 26.09.2011р. на підставі п.9 Договору у зв'язку з простроченням сплати заборгованості ОСОБА_3 прийнято рішення про розірвання Договіру оренди №38 від 19.10.2010р. з 27.09.2011р.

Претензіями №189 від 04.11.2011р., №98 від 28.05.2012р., №198 від 26.10.2012р., №205 від 08.11.2012р., №222 від 05.12.2012р., №39 від 14.03.2013р. Позивач вимагав від Відповідача сплати заборгованості з орендної плати в сумі 6 130грн. та нарахованої пені.

Докази належного направлення та вручення Відповідачу зазначених претензій містяться в матеріалах справи, проте, як вставлено судом, вони залишені ним без відповіді та задоволення.

Посилаючись на неналежне виконання Відповідачем зобов'язань зі сплати орендної плати за договором оренди №79 від 19.10.2010р, Позивач звернувся до суду з розглядуваним позовом та просить стягнути з Відповідача заборгованість з орендної плати у сумі 6130,00грн. та пеню в розмірі 36108,10грн., що разом складає 42 238,10грн.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає вимоги Позивача до Відповідача такими, що підлягають задоволенню частково, враховуючи наступне:

Як вбачається із матеріалів справи, сутність розглядуваного спору полягає у примусовому спонуканні до виконання прострочених грошових зобов'язань та застосуванні наслідків їх невиконання у вигляді сплати пені.

Враховуючи статус сторін та об'єкту оренди, характер правовідносин між учасниками договору, останні регулюються насамперед відповідними положеннями Господарського і Цивільного кодексів України та умовами Договору оренди.

Згідно ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають зокрема з договорів. Договір, відповідно до ст. 629 ЦК України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Отже, в контексті зазначених норм укладений між Позивачем та Відповідачем договір оренди №79 від 19.10.2010р. є належною підставою для виникнення у останнього грошових зобов'язань, визначених його умовами.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як встановлено ч. 1 ст. 286 Господарського кодексу України орендна плата вноситься орендарем незалежно від наслідків господарської діяльності.

При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.

Таким чином, Відповідач не мав жодних підстав для ухилення від виконання обов'язку зі сплати орендної плати на підставі Договору оренди, шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Орендодавця відповідно до умов п.3.3, 14 Договору.

Згідно ч. 1 ст. 202 Господарського кодексу України зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Як вбачається із матеріалів справи, свої зобов'язання згідно умов договору Відповідач своєчасно не виконав, орендну плату у повному обсязі за період з червня 2011р. по вересень 2011р. Позивачу не перерахував, доказів протилежного до справи не надав.

Таке невиконання грошових зобов'язань кваліфікується судом як їх порушення згідно ст. 610 Цивільного кодексу України, а сам Відповідач вважається таким, що прострочив виконання грошового зобов'язання у розумінні ч. 1 ст. 612 цього Кодексу.

Враховуючи наведене, позовні вимоги про стягнення основної заборгованості за договором оренди підлягають задоволенню в частині стягнення з відповідача суми боргу зі сплати орендної плати в сумі 6130,00грн.

До того ж, Позивачем заявлені вимоги про стягнення з Відповідача пені за період з 10.06.2011р. по 01.03.2013р. за порушення виконання ним грошового зобов'язання в розмірі 1% від суми орендної плати за кожний день прострочення.

Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

За змістом ч.1 ст.546 Цивільного кодексу України неустойка є одним з видів забезпечення виконання зобов'язання.

Стаття 549 цього ж Кодексу визначає, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Як вже зазначалось вище, пунктом 6.3.1 Договору встановлена відповідальність за порушення строків перерахування грошових коштів, передбачених п.3.3 Договору у вигляді сплати штрафу в розмірі 1% від суми орендної плати за кожний день прострочення. Положень щодо нарахування пені за порушення строків перерахування грошових коштів умови Договору не містять.

Разом з цим, відповідно до п.1 ст. 547 ЦК України правочини щодо забезпечення виконання зобов'язання вчинюється у письмовій формі.

Крім того, згідно з Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Як встановлено судом, угода щодо встановлення розміру пені у письмовій формі, відповідно до ст.547 Цивільного кодексу України сторонами не укладалась, з огляду на що нарахування позивачем пені за невиконання грошового зобов'язання зі сплати орендної плати є безпідставним,

Крім того, відповідно до п.6.4 Договору штрафи та санкції оплачуються сторонами добровільно протягом 20 днів після подання однієї із сторін відповідного акту. Проте, всупереч вищевказаних приписів жодних актів щодо нарахованих штрафних санкцій позивачем не складалось, що унеможливлює стягнення штрафних санкцій у примусовому порядку.

З огляду на вищевикладене, позовні вимоги в цій частині є необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.

Судові витрати у відповідності до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України стягуються з Відповідача на користь Позивача пропорційно відношенню первісного розміру позовних вимог до розміру задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.4, 4-2 - 4-6, 22, 33, 34, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Харцизького міського споживчого товариства, м. Іловайськ Донецької області до відповідача Фізичної особи особи-підприємця ОСОБА_3, АДРЕСА_1 про стягнення заборгованості за договором оренди у сумі 6130,00грн. та пені в розмірі 36108,10грн., що разом складає 42 238,10грн. задовольнити частково.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, АДРЕСА_1 (АДРЕСА_1, ІНН НОМЕР_1) на користь Харцизького міського споживчого товариства, м. Іловайськ Донецької області (86793, м. Іловайськ, Донецької області, вул. Вокзальна, 7, ЄДРПОУ 01747801) заборгованість за договором оренди у сумі 6130,00грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, АДРЕСА_1 (АДРЕСА_1, ІНН НОМЕР_1) на користь Харцизького міського споживчого товариства, м. Іловайськ Донецької області (86793, м. Іловайськ, Донецької області, вул. Вокзальна, 7, ЄДРПОУ 01747801) витрати по сплаті судового збору в розмірі 249,77 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

Суддя О.В. Чернова

Повний текст рішення складено та підписано 17.06.2013р.