Постанова

від 11.06.2013 по справі 804/6919/13-а

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

копія ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2013 р. Справа № 804/6919/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Юхно І. В. розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Дніпропетровськоого обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю "АРТ ТЕКСТИЛЬ"про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені, -

ВСТАНОВИВ :

Дніпропетровське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулось до суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «АРТ ТЕКСТИЛЬ» про стягнення адміністративно-господарських санкцій у розмірі 14337,50 грн. та пені за порушення термінів сплати адміністративно господарських санкцій у розмірі 2,87 грн.

В обґрунтування позовних вимог в позовній заяві було зазначено, що відповідач не виконав норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів, встановлений ч. 1 ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» (№ 875-XII від 21.03.1991р., зі змінами та доповненнями), внаслідок чого до нього були застосовані адміністративно-господарські санкції у розмірі 14337 грн. 50 коп. Сума адміністративно-господарських санкції своєчасно відповідачем не була сплачена, у зв'язку з чим була нарахована пеня у сумі 2 грн. 87 коп. Внаслідок несплати відповідачем вищевказаним сум адміністративно-господарських санкцій та пені, у відповідача утворилась заборгованість у розмірі 14340 грн. 37 коп., що в свою чергу, завдає шкоди інтересам держави, не дозволяє в повній мірі створити інвалідам необхідні умови, які дають можливість вести повноцінний спосіб життя.

Представник позивача в судове засідання не прибув. Про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, про що свідчить телефонограма та повідомлення про вручення 29.05.2013 року ухвали про відкриття провадження по справі та повістки, які містяться в матеріалах справи. 11.06.2013 до суду надійшло клопотання від представника позивача про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Представник відповідача в судове засідання не прибув. Про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення 31.05.2013 року ухвали про відкриття провадження по справі та повістки, яке міститься в матеріалах справи. Ухвалою від 22.05.2013 року Дніпропетровський окружний адміністративний суд запропонував відповідачу подати до суду письмові заперечення проти позову та зобов'язав надати докази які в нього є (звіти за формою державної статистичної звітності №3-ПН за період зазначений в позовній заяві, тощо). Відповідачем до суду не було надано ні заперечень проти позову, ні жодних доказів. Причини неявки невідомі.

Згідно з ч.4 ст.128 КАС України, у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Суд вважає, що вжив усі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про розгляд даної адміністративної справи із його участю та реалізації ним права судового захисту своїх прав та інтересів.

Відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, дослідивши подані до суду докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи, суд встановив наступне.

Згідно з Положенням про Фонд соціального захисту інвалідів затвердженого Наказом Міністерства соціальної політики України 14.04.2011 N 129 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28 квітня 2011 р. за N 528/19266, Фонд соціального захисту інвалідів (далі - Фонд) є бюджетною установою, діяльність якої спрямовується, координується та контролюється Державною службою з питань інвалідів та ветеранів.

Основними завданнями Фонду є реалізація в межах своєї компетенції заходів щодо забезпечення зайнятості та працевлаштування інвалідів, виконання програм щодо соціального захисту інвалідів. Фонд соціального захисту інвалідів координує та контролює роботу територіальних відділень Фонду соціального захисту інвалідів. Дніпропетровське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів відповідно до Положення про Дніпропетровське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів затверджене Наказом Фонду соціального захисту інвалідів від 21.05.2011 р. №81 здійснює реєстрацію підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємствами і організаціями громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю; організацію прийому звітів про зайнятість та працевлаштування інвалідів, зарахування кількості робочих місць для працевлаштування інвалідів до нормативу таких робочих місць, їх аналізу та перевірки правильності в них розрахунків; збір сум адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, які використовують найману працю, нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів; ведення претензійно-позовної роботи у судах різних інстанцій. Суми адміністративно-господарських санкцій використовуються на надання фінансової допомоги, цільової позики, дотацій на створення спеціальних робочих місць для працевлаштування інвалідів, забезпечення функціонування всеукраїнських, державних, міжрегіональних центрів професійної реабілітації інвалідів і державних центрів соціальної реабілітації дітей-інвалідів, фінансування заходів, спрямованих на фізкультурно-спортивну реабілітацію інвалідів, фінансування витрат на професійну підготовку, підвищення кваліфікації та перепідготовку інвалідів та інші заходи, визначені законом

Відповідно до ч. 2 ст. 17 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» підприємства, установи і організації за рахунок коштів Фонду соціального захисту інвалідів або за рішенням місцевої ради за рахунок власних коштів, у разі необхідності, створюють спеціальні робочі місця для працевлаштування інвалідів, здійснюючи для цього адаптацію основного і додаткового обладнання, технічного оснащення і пристосування тощо з урахуванням обмежених можливостей інваліда.

Частинами 1 та 3 ст. 18 Закону України № 875-ХІІ визначено, що забезпечення прав інвалідів на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.

Підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані

- виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації,

- забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством,

- надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів,

- звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Тобто відповідальність за працевлаштування інвалідів несуть у рівній мірі як органи державної служби зайнятості, так і підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2006 № 1836 «Про реалізацію статті 181 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» потреба у створенні для безробітного інваліду спеціального робочого місця вимоги до нього встановлюються індивідуальною програмою реабілітації інваліда.

Згідно з ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, і організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, встановлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі "чотирьох" відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Відповідно до ст. 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, які використовують найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом.

Порядок подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 31 січня 2007 р. N 70, визначає процедуру подання підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, що використовують найману працю, в яких за основним місцем роботи працює вісім і більше осіб, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів відділенням Фонду соціального захисту інвалідів та інформації про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) для працевлаштування інвалідів - центру зайнятості. Частина 1 пункту 2 Порядку встановлює, що звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів роботодавці подають (надсилають рекомендованим листом) щороку до 1 березня відділенням Фонду, в яких вони зареєстровані, за формою, затвердженою Мінпраці за погодженням з Держкомстатом.

Відповідно до ч. 4 ст. 20 Закону України № 875-ХІІ та п. 3.7. Інструкції щодо заповнення форми № 10-ПІ (річна) "Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів", відповідач мав би розрахувати та у рядку 06 - відобразити суму коштів адміністративно-господарських санкцій, яку повинен сплатити самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого ч. 1 ст. 19 Закону України № 875-ХІІ.

На виконання наведених вимог, відповідачем було подано до Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2012 рік за формою 10-ПІ, затвердженою Наказом Міністерства праці та соціальної політики України № 42 від 10.02.2007р. В даному звіті чітко зазначено, що на підприємстві в 2012 році середньооблікова кількість штатних працівників становила 80 осіб, середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність - 2 осіб, кількість інвалідів - штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог статті 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" - 3 осіб, фонд оплати праці штатних працівників становив 1 147,00 тис. грн., середньорічна заробітна плата штатного працівника становила 14337,50 грн.

Частина 3 пункту 2 Порядку зазначає, що інформацію про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) для працевлаштування інвалідів роботодавці подають центру зайнятості за місцем їх реєстрації як платників страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття за формою, затвердженою Мінпраці за погодженням з Держкомстатом. Відповідно до Інструкції щодо заповнення форми звітності № 3-ПН "Звіт про наявність вакансій", затвердженої наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 19 грудня 2005 р. N 420.

Суд зобов'язував відповідача, ухвалою від 22.05.2013 року, надати докази на спростування позовних вимог позивача та пропонував подати до суду письмові заперечення проти позову.

Відповідно до ч.6 ст.71 КАС України, якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Відповідач доказів подачі до органів служби зайнятості інформації про кількість створених робочих місць Товариством з обмеженою відповідальністю «АРТ ТЕКСТИЛЬ», на які можливе працевлаштування інвалідів протягом 2012р. суду не надав. Крім того відповідач до суду не надав будь-які докази того, що він якимось-чином інформував про наявність вакантних місць для працевлаштування інвалідів на своєму підприємстві. Отже, суд прийшов до висновку щодо відсутності вищезазначених документів у відповідача та прийняв рішення по справі на підставі наявних в матеріалах справи доказів.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України (надалі - ГК України) учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно з ч. 1 ст. 218 ГК України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення (ч. 2 ст. 218 ГК України).

У ГК України відсутнє визначення поняття "правопорушення". Але застосовуючи аналогію закон ми можемо звернутись до ч. 1 ст. 614 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України), яка встановлює, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Як вбачається з вище наведених норм чинного законодавства Відповідач несе господарсько-правову відповідальність у вигляді застосування до останнього адміністративно-господарських санкцій, саме за вчинення правопорушення у сфері господарювання, а невід'ємним елементом останнього є наявність вини. Вказані вище докази такі як Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2012 рік за формою 10-ПІ, та не вчинення відповідачем жодних дій для працевлаштування інвалідів (свідчать про те, що відповідач вчинив правопорушення у сфері господарювання, тобто порушив правила здійснення господарської діяльності в сфері соціального захисту прав та законних інтересів інвалідів, оскільки наявна вина у тому, що на підприємстві у 2012 році не було повністю виконано норматив по працевлаштуванню інвалідів.

Суд вважає, що на підставі вищевикладеного можна зробити висновок, що Товариством з обмеженою відповідальністю «АРТ ТЕКСТИЛЬ» не було вжито усіх залежних від нього заходів для організації і забезпечення працевлаштування інвалідів відповідно до встановленого нормативу та не було повністю виконано вимоги ч. 3 ст. 18, ч. 1 та ч. 2 ст. 19 Закону № 875-ХІІ. Позивач відповідно до ч. 1 ст. 71 КАСУ довів ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги, тому вимога останнього про зобов'язання відповідача за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів здійснити розрахунок та сплатити адміністративно-господарські санкції в розмірі середньої річної заробітної плати працівника у 2012 році та пеню за порушення терміну сплати вказаних санкцій на користь Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 86, 94, 158 - 163 КАС України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю «АРТ ТЕКСТИЛЬ» про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені - задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АРТ ТЕКСТИЛЬ» на користь Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції у розмірі 14 337,50 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АРТ ТЕКСТИЛЬ» на користь Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів пеню за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 2,87 грн.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст.254 КАС України та може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та строки, передбачені ст.186 КАС України.

Суддя (підпис) З оригіналом згідно. Постанова не набрала законної сили станом на 11.06.2013 року Суддя І.В. Юхно І.В.Юхно