Рішення

від 14.06.2013 по справі 423/451/13-ц

ПОПАСНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 423/451/13-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14.06.2013 року м. Попасна

Попаснянський районний суд Луганської області в складі :

головуючого судді Мазура М.В.,

при секретарі судового засідання Корабльовій Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом Фермерського господарства "Віктор" до ОСОБА_1, третя особа - Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю в Луганській області, про розірвання договору та визнання права власності на нерухоме майно,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом, в якому посилається на те, що між позивачем і відповідачем 11.01.2010 р. було укладено договір про спільну добудову об'єкта нерухомості - складу з навісом. Згідно з цим договором відповідач оплатив частину вартості будівельних матеріалів. Проте, на думку позивача, відповідач не повною мірою виконав свої зобов'язання за договором, у зв'язку з чим позивач змушений був придбати більшу частину будівельних матеріалів за власний рахунок. Крім того, відповідач не брав участь у будівництві та подальшій експлуатації об'єкта. З огляду на це, позивач просить розірвати зазначений договір та визнати за ним право власності на самовільно збудований склад з навісом.

Представник позивача в судове засідання не з'явилася, у наданій суду письмовій заяві позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила справу слухати за її відсутності. Відповідач в судове засідання не з'явився, у наданій суду письмовій заяві позовні вимоги визнав, просив справу слухати за його відсутності. Третя особа про судові засідання була повідомлена належним чином, її представник двічі не з'явився, не повідомивши про причини неявки.

Суд дослідивши матеріали справи, прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

У судовому засіданні встановлено, що між позивачем і відповідачем 11.01.2010 р. було укладено договір про спільну добудову об'єкта нерухомості - складу з навісом, у зв'язку з чим між ними виник спір про право власності на вказані об'єкти. Так, ухвалою Попаснянського районного суду Луганської області від 14.03.2013 р. (а.с. 38) було залишено без розгляду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Фермерського господарства "Віктор" про визнання права власності на вищевказані склад і навіс у зв'язку з тим, що ОСОБА_1 подав заяву про залишення позову без розгляду.

Згідно договору купівлі-продажу земельної ділянки (а.с. 15-16) Фермерське господарство "Віктор" придбало у Попаснянської міської ради Луганської області земельну ділянку, розташовану за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 1.0354 гектар, кадастровий номер 4423810100:14:006:0003, для обслуговування критого току, категорія земель - землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

Згідно з планом земельної ділянки (а.с. 19-23) склад і навіс, які є предметом спору позначені, відповідно, літерами "Г" і "Д".

Спірні склад і навіс були збудовані без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, та належно затвердженого проекту, але згідно звіту про проведення технічного обстеження будівельних конструкцій та інженерних мереж (а.с. 96-107) зазначені вище будівля складу і навіс відповідають вимогам надійності та безпечної експлуатації будівель та споруд.

Відповідно до ст. 375 ЦК України власник земельної ділянки має право зводити на ній будівлі та споруди, створювати закриті водойми, здійснювати перебудову, а також дозволяти будівництво на своїй ділянці іншим особам. Власник земельної ділянки набуває право власності на зведені ним будівлі, споруди та інше нерухоме майно. Право власника на забудову здійснюється ним за умови додержання архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил, а також за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням.

Відповідно до ст. 376 ЦК України на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

Таким чином, суд приходить до висновку, що склад, який є предметом спору, є об'єктом самочинного будівництва в розумінні ст. 376 ЦК України, оскільки він збудований без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, та належно затвердженого проекту. З технічної точки зору, зазначений склад відповідає вимогам безпечної експлуатації, що підтверджується звітом про проведення технічного обстеження будівельних конструкцій та інженерних мереж. Позивач є власником відповідної земельної ділянки, цільове призначення якої згідно ст. 19 Земельного кодексу України та Класифікації видів цільового призначення земель, затвердженої наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23 липня 2010 року № 548, дозволяє розміщувати на ній відповідні споруди. Отже, оскільки відповідач визнав позов, суд вважає, що визнання за позивачем права власності на зазначену споруду не порушує прав інших осіб, а тому в цій частині позов підлягає задоволенню.

Крім того, з огляду на визнання відповідачем позову підлягає задоволенню й позовна вимога щодо розірвання договору про спільну добудову об'єкта нерухомості - складу з навісом від 11.01.2010 р.

Проте відповідно до п. 7 постанови пленуму ВССУ від 30.03.2012 № 6 "Про практику застосування судами статті 376 Цивільного кодексу України (про правовий режим самочинного будівництва)" не може бути застосовано правила статті 376 ЦК при вирішенні справ за позовами про визнання права власності на самочинно збудовані приналежності до основної речі (ганок, веранда, мансарда тощо).

Оскільки позивач не надав суду доказів того, що навіс, право власності на який просить визнати позивач на підставі ст. 376 ЦК України, має ознаки капітального будівництва, суд приходить до висновку, що він не є самостійним об'єктом нерухомості, а є приналежністю до основної речі - складу, а тому право власності на нього не може бути визнане в порядку ст. 376 ЦК України. Таким чином, в цій частині позову слід відмовити.

На підставі викладеного, відповідно до ст. ст. 375, 376 ЦК України, керуючись ст. ст. 10, 11, 174, 212-215 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов Фермерського господарства "Віктор" до ОСОБА_1, третя особа - Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю в Луганській області, про розірвання договору та визнання права власності на нерухоме майно - задовольнити частково.

Розірвати договір про спільну добудову об'єкта нерухомості - складу з навісом від 11.01.2010 р., укладений між Фермерським господарством "Віктор" і ОСОБА_1.

Визнати за Фермерським господарством "Віктор" право власності на об'єкт нерухомості - склад, розташований за адресою: Луганська область, АДРЕСА_1, позначений на плані земельної ділянки літерою "Г".

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Фермерського господарства "Віктор" судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору в сумі 555,38 (п'ятсот п'ятдесят п'ять) гривень 38 коп.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Луганської області шляхом подання апеляційної скарги через Попаснянський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення, а для осіб, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні - протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги , якщо апеляційну скаргу не було подано, або у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним судом, якщо рішення не скасоване.

Суддя М.В.Мазур