Постанова

від 14.06.2013 по справі 812/4901/13-а

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

10.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

14 червня 2013 року Справа № 812/4901/13-а

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Широка К.Ю., розглянувши у порядку скороченого провадження адміністративну справу за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України в Слов'яносербському районі Луганської області до приватного підприємства «НАШЕ СЕЛО» про стягнення заборгованості зі сплати єдиного внеску в сумі 473, 16 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

28 квітня 2013 року позивач звернувся до суду з позовом до приватного підприємства «НАШЕ СЕЛО» про стягнення заборгованості зі сплати єдиного внеску в сумі 473, 16 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідно до ч.1 ст.4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування " платниками єдиного внеску є: роботодавці - підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у свідоцтві про державну реєстрацію її як підприємця), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом.

В порушення вищевказаних норм Закону відповідач не сплачує єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, у зв'язку з чим утворилась заборгованість в сумі за квітень місяць 473, 16 грн.

Позивач просить стягнути з приватного підприємства «НАШЕ СЕЛО» про стягнення заборгованості зі сплати єдиного внеску в сумі 473, 16 грн.

Ухвалою суду від 29 травня 2013 року справу призначено до розгляду у скороченому провадженні.

Відповідачу запропоновано у 10 денний строк з дня одержання ухвали про відкриття скороченого провадження надати на адресу Луганського окружного адміністративного суду заперечення проти позову та необхідні документи або письмову заяву про визнання позову.

30 квітня 2013 року конверт повернувся до суду з відміткою пошти: " за закінченням терміну зберігання". Відповідно до Довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відповідач зареєстрований за вищезазначеною адресою та відомості про зміну свого місця знаходження не надавав.

Відповідно до положень ч. 11 ст.35 КАС України, у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Відповідно до статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) вважається, що особа повідомлена про час та місце слухання справи, якщо судова повістка доставлена за адресою, внесеною до відповідного державного реєстру.

Оцінивши повідомлені позивачем обставини, суд дійшов до висновку про задоволення адміністративного позову з наступних підстав.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначаються Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон № 2464-VI)

Згідно п.2 ч.1 ст.1 вищезазначеного Закону єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

У відповідності до п.1. ч.1. ст.4 Закону № 2464-VI платниками єдиного внеску є: роботодавці - підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у свідоцтві про державну реєстрацію її як підприємця), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами. Однією з обов'язків Платника єдиного внеску, згідно Закону, являється своєчасність, повність нараховування, обчислення та сплата єдиного внеску. Єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пунктах 1 (крім абзацу сьомого), 2, 3, 6, 7 і 8 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму нарахованої заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України "Про оплату праці", та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.

Згідно ч.8 ст.9 Закону № 2464-VI платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом.

З матеріалів справи вбачається, що сума заборгованості приватного підприємства «НАШЕ СЕЛО» по сплати єдиного внеску в сумі 473, 16 грн. за квітень 2013 рік, що підтверджується розрахунком ціни позову, карткою особового рахунку платника (а.с. 5, 6).

У відповідності до ч.12 ст. 9. Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

На час розгляду справи загальна сума непогашеної заборгованості складає 473, 16 грн. за квітень 2013 рік.

Статтею 25 Закону № 2464-VI передбачено, що суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів. Територіальний орган Пенсійного фонду у порядку, за формою і в строки, встановлені Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.

Як вбачається з матеріалів справи, у зв'язку з несвоєчасною сплатою єдиного внеску до Управління Пенсійного фонду України в Слов'яносербському районі Луганської області, на підставі ч. 4 ст. 25 вищезазначеного Закону, позивачем винесено вимогу про сплату боргу № Ф 190-13 від 13.05.2013 (арк. справи 7).

УПФУ в Словяносербському районі Луганської області направлено Вимога № Ф 190-13 про сплату боргу від 13.05.2013 відповідачу, яку особисто відповідач отримав 15 травня 2013 року про що свідчить особистий підпис на поштовому відпоравленні (а.с.7).

Платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею. У разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом Пенсійного фонду, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів з дня надходження узгодженої вимоги, територіальний орган Пенсійного фонду надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки.

У випадках передбачених в абзаці шостому ч.4 ст. 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" передбачено, що територіальний орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду з позовом про стягнення недоїмки. При цьому заходи досудового врегулювання спорів, передбачені законом, не застосовуються.

Оскільки до теперішнього часу відповідач заборгованість не сплатив, а також враховуючи, що позовні вимоги документально обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи, відповідають чинному законодавству, суд вважає, що позовні вимоги Управління Пенсійного фонду України в Слов'яносербському районі Луганської області до приватного підприємства «НАШЕ СЕЛО» про стягнення заборгованості зі сплати єдиного внеску в сумі 473, 16 грн. за квітень 2013 рік підлягають задоволенню в повному обсязі.

Питання щодо розподілу судових витрат не вирішується, оскільки ст. 94 КАС України у даному випадку не передбачено стягнення судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Управління Пенсійного фонду України в Слов'яносербському районі Луганської області задовольнити повністю.

Стягнути з приватного підприємства «НАШЕ СЕЛО» (93731, Луганська область, Слов'яносербський район, с. Кримське, вул.. Октябрська, 82; код ЄДРПОУ 30744799) на користь Управління Пенсійного фонду України в Слов'яносербському районі Луганської області (93701, Луганська область, смт. Слов'яносербськ, вул. Гагаріна, 22) заборгованість зі сплати єдиного внеску в сумі 473, 16 грн. (чотириста сімдесят три гривні 16 копійок) за квітень 2013 рік.

Постанова підлягає негайному виконанню.

Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя К.Ю. Широка