Рішення

від 10.06.2013 по справі 910/9705/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/9705/13 10.06.13

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Петрус-Кондитер» ДоТовариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельна компанія «Більшовик» Простягнення 85 968,19 грн. Суддя Спичак О.М.

Представники сторін:

від позивача: Несвіт В.М. - дов. № 8 від 03.01.2013 р.;

від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Петрус-Кондитер» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельна компанія «Більшовик» про стягнення 75 908,72 грн. боргу за дистриб'юторським договором № 7/6 від 01.06.2012 р. та 10 059,47 грн. боргу за дистриб'юторським договором № 9/08 від 09.08.2012 р.

Ухвалою від 27.05.2013 року було порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 10.06.2013року.

В судовому засіданні 10.06.2013 року представник позивача надав документи на виконання вимог ухвали суду та усні пояснення стосовно заявлених позовних вимог, відповідно до яких просив суд позов задовольнити повністю.

Представник відповідача в судове засідання 10.06.2013 року не з'явився, вимоги ухвали суду не виконав, про причини неявки суд не повідомив, про час, дату та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Згідно з абзацом 4 пункту 2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-08/140 від 15.03.2010 року «Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві» особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 10.06.2013 року на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

09.08.2012 р. між ТОВ «Петрус-Кондитер» (постачальник, позивач) та TOB «ТК «Більшовик» (дистриб'ютор, відповідач) було укладено дистриб'юторський договір № 9/08, згідно умов якого ТОВ «Петрус-Кондитер» зобов'язалося поставляти у власність відповідача продовольчі товари, а останній зобов'язався здійснювати продаж товару і здійснювати його своєчасну оплату.

Умови зазначеного договору свідчать про те, що за своєю правовою природою він є договором поставки.

У відповідності до частини 1 статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до умов п. 6.2. договору, дистриб'ютор зобов'язався здійснювати оплату отриманого товару протягом 45 (сорока п'яти) календарних днів з моменту відвантаження товару зі складу постачальника.

На виконання умов дистриб'юторського договору № 9/08 від 09.08.2012 р. ТОВ «Петрус-Кондитер» поставило TOB «ТК «Більшовик» продукцію на суму 10 059,47 грн., що підтверджується видатковою накладною № ЧСЛ-03549 від 22.09.2012 р. Проте відповідач свої зобов'язання щодо сплати вартості поставленого товару не виконав, у зв'язку з чим заборгованість за дистриб'юторським договором № 9/08 від 09.08.2012 р. станом на момент подання позову складає 10 059,47 грн.

01.06.2012 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Петрус-Інвесткомпанія» (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ТК «Більшовик» (дистриб'ютор) було укладено дистриб'юторський договір № 7/6, відповідно до п. 2.1 якого дистриб'ютор зобов'язався поставляти у власність відповідача продовольчі товари, а останній зобов'язався здійснювати продаж товару і здійснювати його своєчасну оплату.

В пункті 6.2 даного договору передбачено, що оплата кожної отриманої партії товару здійснюється дистриб'ютором в безготівковій формі протягом 45 днів з моменту відвантаження товару зі складу постачальника.

На виконання умов дистриб'юторського договору № 7/6 від 01.06.2012 р. ТОВ «Петрус-Інвесткомпанія» поставило TOB «ТК «Більшовик» продукцію на суму 95 908,72 грн., що підтверджується видатковою накладною № ЧСЛ-02015 від 01.06.2012 р. Проте відповідач свої зобов'язання щодо сплати вартості поставленого товару не виконав, у зв'язку з чим заборгованість за дистриб'юторським договором № 7/6 від 01.06.2012 р. складала 95 908,72 грн.

08.08.2012 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Петрус-Інвесткомпанія» (первісний кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Петрус-Кондитер» (новий кредитор) було укладено договір про відступлення права вимоги № 8, відповідно до п. 1.1 якого первісний кредитор відступив, а новий кредитор набув права вимоги в повному обсязі, що належить первісному кредиторові та виник на підстав договору № 7/6 від 01.06.2012 р., що був укладений між первісним кредитором та боржником (Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгова компанія «Більшовик» код ЄДРПОУ 34013337), а саме - права вимоги від боржника перерахування боргу по поверненню грошових коштів, а новий кредитор зобов'язується прийняти права вимоги відповідно до умов цього договору.

Відповідно до п. 1.3 даного договору, загальний розмір переданих за цим договором майновий прав відступлення права вимоги від первісного кредитора до нового кредитора визначається станом на день укладення цього договору і становить 95 908,72 грн. (відповідно до видаткової накладної № чсл-02015 від 01.06.2012 р.).

Абзацом 1 пункту 1 статті 512 Цивільного кодексу України встановлено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним свої прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 Цивільного кодексу України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, внаслідок укладення між Товариством з обмеженою відповідальністю «Петрус-Інвесткомпанія» (первісний кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Петрус-Кондитер» (новий кредитор) договору про відступлення права вимоги № 8 від 08.08.2012 р. до ТОВ «Петрус-Кондитер» перейшло право вимоги до боржника за договором поставки № 7/6 від 01.06.2012 р.

08.08.2012 р. відповідача було повідомлено про укладення між Товариством з обмеженою відповідальністю «Петрус-Інвесткомпанія» (первісний кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Петрус-Кондитер» (новий кредитор) договору про відступлення права вимоги № 8 від 08.08.2012 р.

21.09.2012 р. відповідач на виконання умов договору про відступлення права вимоги, ТОВ «ТК «Більшовик» частково сплачено ТОВ «Петрус-Кондитер» за відвантажений товар згідно дистриб'юторського договору № 7/6 від 01.06.2012 р. грошові кошти у розмірі 20 000,00 грн.

Враховуючи наведене, Товариство з обмеженою відповідальністю «Петрус-Кондитер» просить господарський суд стягнути з відповідача 75 908,72 грн. боргу за дистриб'юторським договором № 7/6 від 01.06.2012 р. та 10 059,47 грн. боргу за дистриб'юторським договором № 9/08 від 09.08.2012 р.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню повністю з наступних підстав.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Умовою виконання зобов'язання - є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов'язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов'язання. Строк (термін) виконання зобов'язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.

В пункті 6.2. дистриб'юторського договору № 9/08 від 09.08.2012 р. сторони погодили, що дистриб'ютор здійснює оплату отриманого товару протягом 45 (сорока п'яти) календарних днів з моменту відвантаження товару зі складу постачальника.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем 22.09.2012 р. був поставлений товар на суму 10 059,47 грн., що підтверджується видатковою накладною № ЧСЛ-03549 від 22.09.2012 р., копія якої містяться в матеріалах справи. Проте відповідач, в порушення дійсних домовленостей, не розрахувався за поставлений товар, у зв'язку з чим його заборгованість за дистриб'юторським договором № 9/08 від 09.08.2012 р. складає 10 059,47 грн.

Також судом встановлено, що ТОВ «Петрус-Інвесткомпанія» на підставі дистриб'юторського поставило TOB «ТК «Більшовик» продукцію на суму 95 908,72 грн., що підтверджується видатковою накладною № ЧСЛ-02015 від 01.06.2012 р. Проте відповідач свої зобов'язання щодо сплати вартості поставленого товару виконав частково у розмірі 20 000,00 грн., у зв'язку з чим заборгованість за дистриб'юторським договором № 7/6 від 01.06.2012 р. складає 75 908,72 грн.

Таким чином, враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив та належних доказів на заперечення відомостей повідомлених позивачем не надав, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення суми боргу нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню повністю в сумі 85 968,19 грн.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись, ст.ст. 32, 33, 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельна компанія «Більшовик» (місцезнаходження : 03110, м. Київ, вул. Солом'янська, 3, код ЄДРПОУ 34013337) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Петрус-Кондитер» (місцезнаходження: 03115, м. Київ, Святошинський р-н, вул. Святошинська, 32; фактичне місцезнаходження: 04050, м. Київ, вул. Пимоненка, 13, корпус 4-А, код ЄДРПОУ 34999908) 85 968 (вісімдесят п'ять тисяч дев'ятсот шістдесят вісім) грн. 19 коп. основного боргу та 1 720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено

17.06.2013 р.

Суддя Спичак О.М.