Рішення

від 05.06.2013 по справі 905/2117/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

05.06.2013р. Справа № 905/2117/13

Господарський суд Донецької області у складі судді Соболєвої С.М.,

при секретарі судового засідання Кротіновій О.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Публічного акціонерного товариства «Горлівськтепломережа», м.Горлівка,

до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельні рішення-2008», м.Донецьк,

про стягнення 41610,72 грн.

за участю представників:

від позивача: Требік Т.Ю. - за довіреністю,

від відповідача: не з'явився, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Публічне акціонерне товариство «Горлівськтепломережа», м.Горлівка, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельні рішення-2008», м.Донецьк, про стягнення 41610,72 грн., у тому числі 24251 грн. основного боргу, 17218,21 грн. пені та 141,51 грн. 3% річних.

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на поставку Відповідачу теплової енергії для провадження пуско-налагоджувальних робіт та сушки будівлі будівельними організаціями на підставі договору №920 від 09.12.2012р. для опалення сушки будівлі ясел-саду №105 загальною площею 1017,02 кв.м., проте Відповідачем власні зобов'язання за договором не виконані в повній мірі, чим порушено умови укладеного правочину, утворилась заборгованість та підстави для нарахування пені та 3% річних

На підтвердження викладених обставин Позивачем надано копії: договору на поставку теплової енергії для виробництва пуско-налагоджувальних робіт та сушки будівлі будівельними організаціями №920 від 09.12.2012р., Акту на включення опалення від 01.12.2012р., Акту на відключення опалення від 29.12.2012р., реєстру сум, пред'явлених у платіжних дорученнях, Вимоги-доручення №920 від 24.12.2012р.

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує ст.ст.525, 526, 625, 629 Цивільного кодексу України, ч.2 ст. 193 Господарського кодексу України.

Згідно письмових пояснень представника Позивача від 25.04.2013р., Публічне акціонерне товариство «Горлівськтепломережа» було перейменовано у Приватне акціонерне товариство «Горлівськтепломережа» у зв'язку з необхідністю приведення діяльності товариства у відповідності до положень Закону України «Про акціонерні товариства».

25.04.2012р. через канцелярію господарського суду Донецької області представником Позивача надане клопотання про продовження строку розгляду справи на 15 днів.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 25.04.2013р. продовжено строк розгляду справи №905/2117/13 по 10.06.2013р.

Відповідно до письмових пояснень представника Позивача від 21.05.2013р., сума щомісячної оплати за теплопостачання згідно Договору №920 від 09.12.2012р. складає 26849,33 грн. Фактично Позивачем було надано теплову енергію Відповідачу з 01.12.2012р. по 29.12.2012р. та зроблено перерахунок вартості за 3 дні, з урахуванням чого сума заборгованості останнього склала 24251 грн.

До матеріалів справи представником Позивача долучено копії Постанови національної комісії регулювання ринку комунальних послуг №21 від 30.09.2011р. та Рішення Виконавчого комітету Горлівської міської ради №1274 від 09.12.2011р.

Представник Відповідача в судові засідання не з'явився, причин неявки не повідомив та не надав суду витребувані документи.

Оскільки ухвали суду спрямовувались рекомендованою кореспонденцією за адресою Відповідача, яка вказана Позивачем в позовній заяві, а також міститься у інших документах, доданих до матеріалів справи, суд дійшов висновку, що Відповідач повідомлений про час та місце судового засідання належним чином.

Суд вважає за можливе розглянути спір, відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

За приписами статей 4-2, 4-3 Господарського процесуального кодексу України, правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом та на засадах змагальності.

Відповідно до вимог статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень. Судовими доказами за визначенням статей 32-38 Господарського процесуального кодексу України слід вважати документи, які можуть підтвердити або спростувати обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

09.12.2012р. між ПАТ «Горлівськтепломережа» (Постачальник) та ТОВ «Будівельні рішення-2008» (Споживач) укладений договір № 920 на поставку теплової енергії для виробництва пуско-налагоджувальних робіт та сушки будівлі будівельними організаціями.

За умовами наведеного правочину, Постачальник зобов'язується поставляти Споживачу теплову енергію для опалення, сушки будівлі ясел-саду №105 по вул. Оленіна,16 загальною площею 1017,02 кв.м. з максимальним тепловим навантаженням на опалення 0,062 Гкал/год, будівельний обсяг 5424,37 куб.м. (п.1.1 договору).

Споживач у свою чергу, відповідно до п.1.2 правочину, зобов'язується прийняти та здійснити оплату використаної теплової енергії.

Виконання Постачальником зобов'язань за даним договором підтверджується актами включення опалення, підписаними Постачальником та Споживачем, рішеннями органів місцевого самоврядування про закінчення опалювального сезону (п.1.3).

Відповідно до п.2.1 договору, Споживач сплачує відпущену теплову енергію у грошовій формі по об'єктам, які не обладнані приладами комерційного обліку теплової енергії на опалення загальної площі 1017,02 кв.м., виходячи із розрахунку вартості теплової енергії 1 кв.м. опалювальної площі у сумі 22 грн. за 1 кв.м. на місяць, сума оплати на місяць 26849,33 грн. (З ПДВ). Розрахунок вартості теплової енергії 1 кв.м. опалювальної площі визначається виходячи з тарифу на теплову енергію, прийнятого уповноваженим органом, з урахуванням норм витрат теплової енергії на виробництво послуг опалення, затверджених органами місцевого самоврядування (п.2.2).

Сторони домовились про те, що розрахунковим періодом є календарний місяць (п.2.4); Оплату за теплову енергію Споживач здійснює до початку розрахункового місяця згідно платіжній вимозі-дорученню, виставленій Постачальником, протягом 10 днів з моменту її отримання (п.2.5). Платіжна вимога-доручення вважається пред'явленою Споживачу з моменту вручення Споживачу, його керівнику, відповідальному представнику, бухгалтеру (казначею), відповідальному за діловодство Споживача (п.2.6).

Строк дії договору, визначений його п.8.1, обумовлений з 01.12.2012р. до 15.04.2013р., а у частині здійснення розрахунків за теплову енергію - до їх повного виконання.

Надання послуг з теплопостачання Позивачем підтверджується долученими до матеріалів справи Актами на включення опалення від 01.12.2012р. та відключення опалення від 29.12.2012р.

Як вбачається з матеріалів справи, не спростовано Відповідачем, Позивачем за надані послуги з теплопостачання за грудень 2012р. виставлено Відповідачу Платіжну вимогу-доручення №920 від 24.12.2012р. на суму 26849,33 грн. Отримання останнім вказаного документу 26.12.2012р. підтверджується підписом уповноваженої особи Відповідача згідно Реєстру сум, пред'явлених у платіжних вимогах за Договором №920 ТОВ «Будівельні рішення-2008», наявного в матеріалах справи.

Як вказує Позивач та не спростовує Відповідач, фактично Постачальником було надано теплову енергію Відповідачу з 01.12.2012р. по 29.12.2012р. та зроблено перерахунок вартості за 3 дні, з урахуванням чого сума заборгованості останнього склала 24251 грн.

Таким чином, заборгованість Відповідача за надані послуги з теплопостачання Позивачем за договором №920 від 09.12.2012р. становить 24251 грн.

Згідно вимог ст.ст.525, 615 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст.526 Цивільного кодексу України),

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст.599 Цивільного кодексу України).

Аналогічні положення щодо виконання зобов'язань містить Господарський кодекс України. Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Статтею 24 Закону України «Про теплопостачанн» до основних обов'язків Споживача теплової енергії віднесено, зокрема, додержання вимог договору та нормативно-правових актів.

Згідно ст.1 Закону України «Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги» від 20.05.1999р. встановлено, що суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують нежилі будинки і приміщення, належні їм на праві власності або орендовані ними на підставі договору, для провадження цієї діяльності: сплачують комунальні послуги за тарифами, які у встановленому законодавством порядку відшкодовують повну вартість їх надання та пропорційну частку витрат на утримання прибудинкової території.

Відповідач доказів погашення наявної суми боргу в розмірі 24251 грн. суду не представив, обсяг спожитої теплової енергії не спростував.

Виходячи з викладеного, позовні вимоги про стягнення заборгованості з оплати використаної теплової енергії у сумі 24251 грн. підлягають задоволенню у повному обсязі.

Також Позивачем заявлено до стягнення пені у розмірі 17218,21 грн.

Згідно ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.

Відповідно до частин 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з частиною 2 статті 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до п.6.3. Договору №920 від 09.12.2012р., за весь період несвоєчасної оплати теплової енергії Споживач сплачує пеню у розмірі 1% від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, але не більше 100% загальної суми боргу.

Враховуючи умови п. 2.5. Договору, а саме оплату за теплову енергію Споживач здійснює до початку розрахункового місяця згідно платіжній вимозі-дорученню, виставленій Постачальником, протягом 10 днів з моменту її отримання (п.2.5.), Відповідачем мала здійснитися проплата за Платіжною вимогою-дорученням №920 від 24.12.2012р. до 05.01.2013р.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з частиною першою статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.ст.216 - 218 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Частиною 6 ст. 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.

Відповідно до частин 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з частиною 2 статті 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Розрахунок розміру пені Позивачем здійснений на підставі Закону України «Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій».

Відповідно до ч.5 ст.25 Закону України "Про теплопостачання" у разі несвоєчасної сплати платежів за споживання теплової енергії споживач сплачує пеню за встановленими законодавством або договором розмірами.

Частиною 1 ст.231 Господарського кодексу України встановлено, що законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

Законом України «Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій», який є спеціальним законом у наведених відносинах, передбачено, що за несвоєчасні розрахунки за спожиті комунальні послуги суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують нежилі будинки і приміщення, належні їм на праві власності або орендовані ними на підставі договору, для провадження цієї діяльності сплачують пеню в розмірі одного відсотка від суми простроченного платежу за кожний день прострочення, якщо інший розмір пені не встановлено угодою сторін, але не більше 100 відсотків загальної суми боргу (частина 3 статті 1).

Пунктом 23 постанови Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630 "Про затвердження Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення" встановлено, що за несвоєчасну оплату послуг споживач сплачує пеню в установлених законом та договором розмірах.

Закон України "Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне виконання плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій" є спеціальним нормативним актом, який регулює відносини, що виникають при несвоєчасному внесенні суб'єктами підприємницької діяльності плати за комунальні послуги.

Частиною 1 статті 1 цього ж Закону передбачено законну неустойку за порушення грошового зобов'язання у сфері відносин з надання житлово-комунальних послуг. Кредитор має право на стягнення цієї законної неустойки, в тому числі й за відсутності у договорі такої умови. Факт домовленості сторін про неустойку саме у розмірі, встановленому Законом, не перетворює цю неустойку на договірну, що набуває обов'язковості за відсутності домовленості сторін про інше.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач за організаційно-правовою формою є товариством з обмеженою відповідальністю та відноситься до суб'єктів підприємницької діяльності.

Отже, застосування відповідальності до Відповідача, як оплата Постачальнику пені у розмірі 1% від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, але не більше 100% загальної суми боргу, за весь період несвоєчасної оплати теплової енергії відповідає чинному законодавству.

Перевіривши наданий Позивачем розрахунок пені, господарський суд приходить до висновку про правомірність задоволення позовних вимог в цій частині в повному обсязі, а саме в сумі 17218,21 грн .

Позивачем на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України (період згідно розрахунку долученого до позову) нараховано та пред'явлено до стягнення 3% річних в сумі 141,51 грн.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний уплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-06/928/2012 від 17.07.2012р. «Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права», передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням зокрема процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові (п.2.).

Означене встановлено Верховним судом України у Постанові від 12.12.2011р. (про перегляд постанови Вищого господарського суду України від 02.08.2011р. у справі №07/238-10), та вказано, що зокрема 3% річних нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки (пені) за порушення виконання зобов'язання.

Таким чином, враховуючи вищевказане, розрахунок Позивача суми 3% річних витрат є таким, що не суперечить законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи, а вимоги щодо стягнення 141,51 грн ., зважаючи на межі позовних вимог, такими, що підлягають задоволенню.

Представником Позивача вказується, що Публічне акціонерне товариство «Горлівськтепломережа» перейменовано у Приватне акціонерне товариство «Горлівськтепломережа». На підтвердження вказаних обставин ним долучено до матеріалів справи Виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Серія АБ №194209 та Статуту Приватного акціонерного товариства «Горлівськтепломережа» (нова редакція), затвердженого Загальними зборами акціонерів (Протокол №1 від 29.03.2013р.).

Стосовно означеного господарський суд вказує наступне. Відповідно до п. 1.4. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» №18 від 26.12.2011р., за приписом статті 25 ГПК України, у разі, зокрема, реорганізації суб'єкта господарювання у відносинах, щодо яких виник спір, господарський суд залучає до участі у справі його правонаступника. Господарським судам необхідно враховувати, що сама лише зміна найменування юридичної особи не означає її реорганізації, якщо при цьому не змінюється організаційно-правова форма даної особи. Зміна типу акціонерного товариства з приватного на публічне не є його реорганізацією (стаття 5 Закону України "Про акціонерні товариства"). Водночас зміна найменування юридичної особи тягне за собою необхідність у державній реєстрації змін до установчих документів, порядок проведення якої викладено у статті 29 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців". У разі коли така зміна сталася у процесі вирішення спору господарським судом, про неї обов'язково зазначається в описовій частині рішення (при цьому у мотивувальній частині, за необхідності, також зазначається нове найменування учасника судового процесу - наприклад, у разі задоволення позову до нього) або в ухвалі, якою закінчується розгляд справи.

Судові витрати підлягають віднесенню на Відповідача відповідно до ст. 49 ГПК України.

Враховуючи зазначене та керуючись ст.ст.4-2, 4-3, 22, 25, 32-38, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, нормами Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» №18 від 26.12.2011р. суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов Приватного акціонерного товариства «Горлівськтепломережа», м. Горлівка Донецької області, до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельні рішення-2008», м. Донецьк, про стягнення 41610,72 грн., у тому числі 24251 грн. основного боргу, 17218,21 грн. пені та 141,51 грн. 3% річних задовольнити .

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельні рішення-2008» (83032, м. Донецьк, вул. Степногорська, б. 8А, п/р 26000112779001 у відділенні №305 АТ «ІМЕКС-БАНК», МФО 328384, код ЄДРПОУ 35655887) на користь Приватного акціонерного товариства «Горлівськтепломережа» (84601, Донецька область, м. Горлівка, вул.. Академіка Павлова, 13, п/р 26005414020000 ПАТ «ПроФінБанк» м.Донецьк, МФО 334594, код ЄДРПОУ 03337007) 24251 грн. основного боргу, 17218,21 грн. пені та 141,51 грн. 3% річних.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельні рішення-2008» (83032, м. Донецьк, вул. Степногорська, б. 8А, п/р 26000112779001 у відділенні №305 АТ «ІМЕКС-БАНК», МФО 328384, код ЄДРПОУ 35655887) на користь Приватного акціонерного товариства «Горлівськтепломережа» (84601, Донецька область, м. Горлівка, вул.. Академіка Павлова, 13, п/р 26005414020000 ПАТ «ПроФінБанк» м.Донецьк, МФО 334594, код ЄДРПОУ 03337007) відшкодування сплаченого судового збору в розмірі 1 720,5 грн.

4. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

5. В судовому засіданні 05.06.2013 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

6. Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня його оголошення. Зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.ст.84, 85 Господарського процесуального кодексу України.

7. Повний текст рішення складено 07.06.2013р.

Суддя С.М. Соболєва