Постанова
від 11.06.2013 по справі 816/1914/13-а
ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2013 року м. ПолтаваСправа № 816/1914/13-а

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Сич С.С.,

при секретарі - Вороніній І.О. ,

за участю:

представника позивача - Шульгіна Г.Л.,

представника відповідача - Василевської Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства "Кременчуцький завод металевих виробів" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

09 квітня 2013 року Публічне акціонерне товариство "Кременчуцький завод металевих виробів" (надалі - позивач, ПАТ "Кременчуцький завод металевих виробів") звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби (надалі - відповідач, Кременчуцька ОДПІ) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0001712202/65 від 28.03.2013 року, № 0001702202/66 від 28.03.2013 року, № 0001692202/632 від 28.03.2013 року, № 0001682202/633 від 28.03.2013 року.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначає, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення винесені за результатами проведеної відповідачем планової документальної виїзної перевірки Публічного акціонерного товариства "Кременчуцький завод металевих виробів" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2009 року по 30.09.2012 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2009 року по 30.09.2012 року, що набрала форму акта від 07.03.2013 року № 1987/22.2-12/01181618.

Вважає помилковими висновки акту перевірки від 07.03.2013 року № 1987/22.2-12/01181618 про порушення п.п. 5.2.1 п. 5.2, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", п.п. 138.1.1 п. 138.1, п. 138.4 ст. 138, п.п. 139.1.1, 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, п.п. 7.2.1 п. 7.2, п.п. 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4, п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", п. 187.1 ст. 187, п. 198.1, 198.4, 198.6 ст. 198, п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України за результатами господарських операцій з ТОВ "Астелікс-2007", ТОВ "Алівіс", ПП "Екобудсервіс-Плюс", ФОП ОСОБА_3, ФОП ОСОБА_4, ТОВ "В.Л.В.", ТОВ Крилвінкварц", ПАТ "Крюківський вагонобудівельний завод", оскільки право на формування витрат та податкового кредиту підтверджується письмовими договорами, податковими накладними, первинними документами бухгалтерського обліку та платіжними документами. На момент здійснення господарських операцій вказані контрагенти були зареєстровані згідно діючого в Україні законодавства та мали свідоцтва про реєстрацію платниками податку на додану вартість. Господарські операції з вказаними контрагентами носили реальний характер та повністю відображені в бухгалтерському та податковому обліку на підставі первинних документів, оформлених у відповідності до чинного законодавства. Зазначає, що позивач не може нести відповідальність за можливі порушення господарської діяльності його контрагентами та не може здійснювати перевірку контрагентів на предмет наявності в останніх трудових ресурсів, основних засобів, складських приміщень, тощо. Вказує, що вироки суду про фіктивну підприємницьку діяльність контрагентів позивача відсутні.

Вважає помилковими висновки акту перевірки про завищення валових витрат у зв'язку з включенням до їх складу витрат на правову допомогу згідно укладеного договору про надання юридичних послуг з ТОВ "Юртрансервіс" та витрат на охорону складських приміщень за договором про надання послуг охорони, укладеним з ПП "Явір-2000", оскільки зазначені витрати підтверджені належним чином оформленими первинними документами бухгалтерського обліку та здійснені з метою здійснення господарської діяльності Публічного акціонерного товариства "Кременчуцький завод металевих виробів".

23 квітня 2013 року до суду надійшли письмові заперечення проти позову, у яких на підтвердження правомірності оскаржуваних податкових повідомлень-рішень відповідач посилається на висновки акту перевірки від 07.03.2013 року № 1987/22.2-12/01181618 та зазначає, що проведеною перевіркою встановлено порушення позивачем п.п. 5.2.1 п. 5.2, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", п.п. 138.1.1 п. 138.1, п. 138.4 ст. 138, п.п. 139.1.1, 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток в сумі 389764 грн.; п.п. 7.2.1 п. 7.2, п.п. 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4, п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", п. 187.1 ст. 187, п. 198.1, 198.4, 198.6 ст. 198, п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість в сумі 111468 грн., завищено від'ємне значення податку на додану вартість у сумі 6841 грн. та завищено бюджетне відшкодування на суму 11537 грн. Зазначає, що договори, укладені з ТОВ "Астелікс-2007", ТОВ "Алівіс", ПП "Екобудсервіс-Плюс", ФОП ОСОБА_3, ФОП ОСОБА_4, ТОВ "В.Л.В.", ТОВ Крилвінкварц", є нікчемними, а операції носили безтоварний характер. Щодо господарських операцій за договорами, укладеними з ТОВ "Юртрансервіс" та ПП "Явір-2000", вказує, що позивачем не надано документів, які би свідчили про отримання результатів від отриманих послуг, які позивач може використати в діяльності, що приносить дохід /том 4 а.с. 10-19/.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позову заперечував, просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши та дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що ПАТ "Кременчуцький завод металевих виробів", ідентифікаційний код 01181618, є юридичною особою, знаходиться на податковому обліку в Кременчуцькій ОДПІ з 04.01.1995 року та в перевіряємому періоді було зареєстроване платником податку на додану вартість з 18.07.1997 року, свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ № 100337400 від 20.05.2011 року, індивідуальний податковий номер 011816116364 /том 7 а.с. 161-164/.

Згідно довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України ПАТ "Кременчуцький завод металевих виробів" має право здійснювати наступні види діяльності за КВЕД-2010: 25.62 Механічне оброблення металевих виробів; 16.10 Лісопильне та стругальне виробництво; 25.29 Виробництво інших металевих баків, резервуарів і контейнерів; 25.99 Виробництво інших готових металевих виробів, н.в.і.у.; 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля; 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна /том 7 а.с. 163/.

У термін з 18.01.2013 року по 28.02.2013 року посадовими особами Кременчуцької ОДПІ проведено планову документальну виїзну перевірку Публічного акціонерного товариства "Кременчуцький завод металевих виробів" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2009 року по 30.09.2012 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2009 року по 30.09.2012 року, за результатами якої складено акт від 07.03.2013 року № 1987/22.2-12/01181618 /том 1 а.с. 20-83/.

За висновками перевірки встановлено наступні порушення:

- п.п. 5.2.1 п. 5.2, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", п.п. 138.1.1 п. 138.1, п. 138.4 ст. 138, п.п. 139.1.1, 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток в сумі 389764 грн., в тому числі за 1 квартал 2010 року -2230 грн., за 2 квартал 2010 року - 49286 грн., за 3 квартал 2010 року - 138236 грн., за 4 квартал 2010 року - 153408 грн., за 1 квартал 2011 року - 9999 грн., за 2 квартал 2011 року - 7194 грн., за 3 квартал 2011 року - 6394 грн., за 4 квартал 2011 року - 16236 грн., за 1 квартал 2012 року - 2261 грн., за 2 квартал 2012 року - 2261 грн., за 3 квартал 2012 року - 2261 грн.;

- п.п. 7.2.1 п. 7.2, п.п. 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4, п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", п. 187.1 ст. 187, п. 198.1, 198.4, 198.6 ст. 198, п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість у сумі 123448 грн., у тому числі: червень 2010 року - 11537 грн., липень 2010 року - 47620 грн., серпень 2010 року - 186 грн., вересень 2010 року - 103 грн., жовтень 2010 року - 29962 грн., листопад 2010 року - 18368 грн., грудень 2010 року - 5030 грн., січень 2011 року - 931 грн., лютий 2011 року - 1806 грн., травень 2011 року - 1944 грн., червень 2011 року - 443 грн., листопад 2011 року - 4750 грн., грудень 2011 року - 768 грн.;

Суд вважає за необхідне зазначити, що відповідачем у подальшому зменшено суми встановлених порушень в частині податку на додану вартість. Так, згідно письмових заперечень відповідача та детального розрахунку донарахувань /том 4 а.с. 19, 104/ сума заниженого позивачем податку на додану вартість становить 111468 грн., замість 123448 грн., а сума завищеного від'ємного значення податку на додану вартість визначена у розмірі 6841 грн. замість 7277 грн.

28 березня 2013 року на підставі акту перевірки від 07.03.2013 року № 1987/22.2-12/01181618 Кременчуцькою ОДПІ винесено наступні податкові повідомлення-рішення:

- № 0001682202/633, яким ПАТ "Кременчуцький завод металевих виробів" збільшено суму грошового зобов'язання за платежем "податок прибуток приватних підприємств" на загальну суму 477252 грн. 75 коп, з них: за основним платежем - на суму 389766 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - на суму 87486 грн. 75 коп. /том 1 а.с. 18/;

- № 0001692202/632, яким ПАТ "Кременчуцький завод металевих виробів" збільшено суму грошового зобов'язання за платежем "податок на додану вартість" в розмірі 138168 грн. 75 коп., з них: за основним платежем - у сумі 111468 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - в сумі 26697 грн. 75 коп. /том 1 а.с. 16/;

- № 0001702202/66, яким ПАТ "Кременчуцький завод металевих виробів" зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість за червень 2010 року на суму 11537 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 2884 грн. 25 коп. /том 1 а.с. 14/;

- № 0001712202/65, яким ПАТ "Кременчуцький завод металевих виробів" зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на загальну суму 6841, у тому числі: за червень 2010 року на суму 5213 грн. та за липень 2011 року на суму 1628 грн.

Позивач не погодився з даними податковими повідомленнями-рішеннями, у зв'язку з чим оскаржив їх до суду.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Надаючи оцінку оскаржуваним податковим повідомленням рішенням, суд приходить до наступних висновків.

Як вбачається з акту перевірки, Кременчуцькою ОДПІ у ході перевірки встановлено заниження позивачем показників у рядку 04.1 Декларацій "витрати на придбання товарів (робіт, послуг), крім визначених у 04.11" та рядку 05 Декларацій "Витрати операційної діяльності" в сумі 80245 грн. по господарським операціям з ТОВ "В.Л.В.", ПП "Екобудсервіс-Плюс", ТОВ Крилвінкварц", ФОП ОСОБА_3 та ФОП ОСОБА_4 /том 1 а.с. 36-40/, а також встановлено заниження показників у рядку 01.6 Декларацій "інші доходи, крім визначених у 01.1-01.5" та у рядку 03ІД Декларації "Інші доходи" за період з 01.10.2009 року по 30.09.2012 року на загальну суму 96294 грн. по господарським операціям з ТОВ "В.Л.В.", ПП "Екобудсервіс-Плюс", ТОВ Крилвінкварц", ФОП ОСОБА_3 та ФОП ОСОБА_4 /том 1 а.с. 25/. Крім того, Кременчуцькою ОДПІ встановлено завищення позивачем у перевіряємому періоді податкового кредиту по взаємовідносинам з даними контрагентами.

Дані порушення відповідач пов'язує з укладенням із вказаними вище контрагентами нікчемних угод, посилаючись на акти перевірок контрагентів, та вважає, що отримані позивачем згідно первинних документів бухгалтерської звітності від вказаних контрагентів товари є безоплатно отриманими товарами, а тому їх вартість підлягає включенню до складу інших доходів позивача перевіряємого періоду /том 1 а.с. 27/.

З огляду на вищевикладене Кременчуцькою ОДПІ збільшено позивачу суму грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємства в загальному розмірі 42137 грн. та визначено штрафні (фінансові) санкції в загальній сумі 2903 грн. 25 коп., збільшено суму податку на додану вартість в загальному розмірі 12754 грн. та визначено штрафні (фінансові) санкції в загальній сумі 2019 грн. 25 коп., а також зменшено суму від'ємного значення податку на додану вартість за червень 2010 року на суму 1667 грн. та за липень 2011 року на суму 1628 грн. Детальний розрахунок донарахованих грошових зобов'язань в розрізі контрагентів та періодів наявний у матеріалах справи /том 4 а.с. 104/.

Порядок обчислення і сплати податку на додану вартість станом на момент виникнення спірних правовідносин, регламентувався Законом України "Про податок на додану вартість".

Пунктом 1.7 статті 1 Закону України "Про податок на додану вартість" встановлено, що податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду.

Відповідно до п.п 7.4.1. п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" (далі - Закон) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8 1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Підпунктом 7.2.4. п. 7.2. ст. 7 Закону передбачено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Податкова накладна відповідно до пп. 7.2.6. п. 7.2. ст. 7 Закону видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Згідно із пп. 7.4.5. п. 7.4. ст. 7 Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пп. 7.2.6.).

За змістом підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 цього Закону, датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

З 01.01.2011 року порядок обчислення і сплати податку на додану вартість врегульовано Податковим кодексом України.

Підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України встановлено, що податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктом 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до підпункту "а" п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Пунктом 201.4 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Згідно пункту 201.6 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Пунктом 201.8 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Податкова накладна відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

З огляду на викладені положення Кодексу, для отримання права сформувати податковий кредит із сум податку на додану вартість платник ПДВ повинен мати оформлені належним чином податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

При цьому, згідно з пунктом 1.32 статті 1 цього Закону визначено, що господарська діяльність - це будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Відповідно до пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" до складу валових витрат відносяться, зокрема, суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці.

П.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 цього Закону встановлено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до п.п. 11.2.1 п. 11.2 ст. 11 цього Закону датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Таким чином, підставою для включення витрат підприємством до складу валових є належне документальне підтвердження факту понесення таких витрат та їх зв'язок з господарською діяльністю підприємства.

Згідно з підпунктом 14.1.27 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України витрати - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Відповідно до підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно із статтею 134 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу; дохід (прибуток) нерезидента, що підлягає оподаткуванню згідно зі статтею 160 цього Кодексу, з джерелом походження з України.

Пунктом 138.1 статті 138 Податкового кодексу України передбачено, що витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України визначено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно з пунктом 138.4 статті 138 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

З огляду на вимоги наведених правових норм, підставою для зменшення платником податків об'єкту оподаткування на суму витрат з придбання (виготовлення) товарів (послуг) є будь-які витрати платника податку, визначені на підставі первинних документів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та здійснені для провадження господарської діяльності платника податку.

Судом встановлено, що 01.06.2010 року між ПП "Екобудсервіс-плюс" (постачальник) та позивачем (покупець) укладено договір № 17/06 про разову поставку продукції /том 5 а.с. 207/, за умовами якого постачальник зобов'язується передати у власність покупця масло кам'яновугільне в кількості 5 тн на загальну суму 10000 грн., з них ПДВ - 1666,67 грн., а покупець зобов'язується прийняти у власність продукцію та оплатити її. Поставка здійснюється на умовах DDP Інкотермс-2000 (м. Кременчук, вул. Крупської 2) (пункт 3 договору). Строк дії договору з моменту підписання до 31.12.2010 року (пункт 7 договору).

На виконання умов договору ПП "Екобудсервіс-плюс" виписано податкову накладну № 100 від 24.06.2010 року, яка була включена позивачем до реєстру отриманих та виданих податкових накладних за червень 2010 року /том 5 а.с. 212,215/.

Матеріалами справи підтверджено, що свідоцтво платника податку на додану вартість № 100272350, видане ПП "Екобудсервіс-плюс", було анульовано лише 16.05.2011 року /том 7 а.с. 177/.

Згідно письмових пояснень представника позивача масло кам'яновугільне використовується на підприємстві для просочення шпали та бруса дерев'яних, є основною складовою технологічного процесу просочення деревини та закуплялося з метою здійснення господарської діяльності позивача /том 4 а.с. 171/.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно ч. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Фактичне отримання товару від ПП "Екобудсервіс-плюс" за укладеним договором поставки позивач підтверджує видатковою накладною № ЕБ-000216 від 24.06.2010 року, податковою накладною № 100 від 24.06.2010 року, подорожнім листом вантажного автомобіля від 24.06.2010 року, сертифікатом якості № 3 від 24.06.2010 року, рахунком-фактурою № ЕБ-0000020 від 24.06.2010 року, прибутковим ордером від 24.06.2010 року, копії яких наявні у матеріалах справи /том 5 а.с. 208-213/.

Розрахунок за отриманий товар здійснено у безготівковій формі та підтверджується копією платіжного доручення /том 5 а.с. 214/.

01.01.2010 року між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 (продавець) та позивачем (покупець) укладено договір № 5п /том 5 а.с. 216-217/, за умовами якого продавець зобов'язується передати у власність покупця матеріали, товари виробничого призначення (далі - товар), а покупець зобов'язується прийняти та оплатити його.

Згідно пунктів 3.1, 7.1 договору постачання товару здійснюється на підставі усних заявок покупця. На кожну поставку узгоджуються ціни і виписуються відповідні документи (рахунок, видаткова накладна, податкова накладна, тощо). Доставку вантажу продавець виконує за свій кошт. Даний договір набирає чинності в день підписання його обома сторонами та діє до 31.12.2011 року (пункт 12.1 договору).

На виконання умов договору фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 виписано позивачу податкові накладні на загальну суму 15835,08 грн. у тому числі ПДВ - 2639,18 грн., копії яких наявні у матеріалах справи /том 5 а.с. 224,229,233, 238, 242, 246,250, том 6 а.с. 4/ та які надавалися позивачем до перевірки, про що зафіксовано у акті перевірки /том 1 а.с. 59/. Зазначені податкові накладні включені позивачем до реєстрів отриманих та виданих податкових накладних відповідно за липень - вересень 2010 року, листопад-грудень 2010 року, що підтверджується копіями витягів з реєстрів /том 6 а.с. 8-13/.

Матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_3 зареєстрований як фізична особа-підприємець 17.11.2008 року, свідоцтво платника податку на додану вартість № НОМЕР_3, видане ОСОБА_3 19.11.2008 року , було анульовано лише 11.10.2012 року /том 5 а.с. 219, том 7 а.с. 175/.

Як вбачається з письмових пояснень представника позивача /том 4 а.с. 172/, за укладеним з фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 договором позивачем було отримано ґрунт (фарба), електроди, рукавиці, які використовуються позивачем згідно технологічного процесу для виконання робіт по виготовленню металевих конструкцій.

Фактичне отримання товару від фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 за укладеним договором № 5п від 01.01.2010 року позивач підтверджує видатковими накладними, податковими накладними, рахунками-фактурами та прибутковими ордерами, копії яких наявні у матеріалах справи /том 5 а.с. 221-250, том 6 а.с. 1-5/.

У акті перевірки зафіксовано, що позивач згідно первинних документів відобразив дані операції наступними бухгалтерськими проводками у відповідних податкових періодах: Дт 209 "Інші матеріали", 22 "МБП" Кт631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками" /том 1 а.с. 38/.

Розрахунок за отриманий товар здійснено на загальну суму 15835,08 грн. у безготівковій формі та підтверджується копіями платіжних доручень /том 5 а.с. 225,230, 234,239,243, 251 том 6 а.с. 5/.

Матеріалами справи підтверджено, що 06.01.2011 року між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 (продавець) та позивачем (покупець) укладено договір № 6 /том 6 а.с. 14-15/, за умовами якого продавець зобов'язується передати у власність покупця матеріали, товари виробничого призначення (далі - товар), а покупець зобов'язується прийняти та оплатити його.

На виконання умов зазначеного договору фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 виписано позивачу податкові накладні на загальну суму 45489,24 грн. у тому числі ПДВ - 7581,54 грн., копії яких наявні у матеріалах справи /том 6 а.с. 26, 31,36, 40, 45, 50, 55, 59/.

Зазначені податкові накладні включені позивачем до реєстрів отриманих та виданих податкових накладних відповідно за січень, лютий, травень, липень 2011 року, що підтверджується копіями витягів з реєстрів /том 6 а.с. 65-71/.

Матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_4 зареєстрований як фізична особа-підприємець 11.02.1997 року, свідоцтво платника податку на додану вартість № НОМЕР_4, видане ОСОБА_4 08.10.1997 року , було анульовано лише 11.06.2012 року у зв'язку з перереєстрацією /том 6 а.с. 21, том 7 а.с. 173/.

Як вбачається з письмових пояснень представника позивача /том 4 а.с. 173/, за укладеним з фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 договором позивачем було отримано продукцію, яка використовуються позивачем при виконанні робіт по виготовленню металевих конструкцій.

Факт отримання товару від фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 за укладеним договором № 6 від 06.01.2011 року позивач підтверджує видатковими накладними, податковими накладними, рахунками - фактурами, прибутковими ордерами, витягом з Журналу реєстрації довіреностей, копії яких наявні у матеріалах справи /том 6 а.с. 23-64/.

Суд вважає за необхідне зазначити, що на сторінці 19 акту перевірки у таблиці опису первинних документів бухгалтерського обліку по ФОП ОСОБА_4 /том 1 а.с. 38/ перевіряючими допущено технічну помилку у зазначенні загальної суми по накладній № РН-000002 від 10.01.2011 року (зазначено 510,84 грн. замість 5100,84 грн.), що у свою чергу призвело до невірного розрахунку загальної суми по видаткових накладних - 40899,24 грн. замість 45489,24 грн.

Розрахунок за отриманий товар здійснено на загальну суму 45489,24 грн. у безготівковій формі та підтверджується копіями платіжних доручень /том 6 а.с. 27, 33, 37, 41, 46, 51, 56, 60/.

Судом встановлено, що 12.12.2011 року між ТОВ "Крилвінкварц" (постачальник) та позивачем (покупець) укладено договір № 57/12 про разову поставку продукції /том 6 а.с. 83/, за умовами якого постачальник зобов'язується передати у власність покупця дріт зварювальний Св 08Г2С d1,2мм кількістю 0,452 тн на загальну суму 4610,4 грн., з них ПДВ - 768,4 грн., а покупець зобов'язується прийняти у власність продукцію та оплатити її. Поставка здійснюється на умовах DDP Інкотермс-2000 (м. Кременчук, вул. Крупської 2) (пункт 6 договору). Строк дії договору з моменту підписання до 31.12.2011 року (пункт 10 договору).

На виконання умов договору ТОВ "Крилвінкварц" виписано податкову накладну № 2 від 12.12.2011 року, яка була включена позивачем до реєстру отриманих та виданих податкових накладних за грудень 2011 року /том 6 а.с. 91, 95/.

Матеріалами справи підтверджено, що свідоцтво платника податку на додану вартість № 100252895, видане ТОВ "Крилвінкварц" 04.11.2009 року, було анульовано лише 22.12.2011 року /том 6 а.с. 86, том 7 а.с. 171/. Отже, на момент укладення договору, видачі податкової накладної та здійснення господарської операції ТОВ "Крилвінкварц" було зареєстроване платником податку на додану вартість.

Згідно письмових пояснень представника позивача дріт зварювальний використовується на підприємстві для виконання робіт по виготовленню металевих конструкцій та закуплявся з метою здійснення господарської діяльності позивача /том 4 а.с. 171/.

Факт отримання товару від ТОВ "Крилвінкварц" за укладеним договором поставки позивач підтверджує видатковою накладною № 1-0000179 від 12.12.2011 року, податковою накладною № 2 від 12.12.2011 року, подорожнім листом службового легкового автомобіля № 191 від 12.12.2011 року, рахунком-фактурою № 1-22/1026 від 12.12.2011 року, прибутковим ордером № 821 від 12.12.2011 року, копії яких наявні у матеріалах справи /том 6 а.с. 87-91/. На підтвердження отримання товару від ТОВ "Крилвінкварц" позивачем також надано копію витягу з Журналу реєстрації доручень та копію службової записки № 92 від 21.12.2011 року /том 6 а.с. 87, 93/

Розрахунок за отриманий товар здійснено у безготівковій формі на суму 4610,40 грн. та підтверджується копією платіжного доручення /том 6 а.с.92/.

Крім того, 14.11.2011 року між ТОВ "В.Л.В" (постачальник) та позивачем (покупець) укладено договір № 53/11 /том 6 а.с. 72/, за умовами якого покупець замовляє, оплачує та приймає, а постачальник здійснює поставку масла кам'яновугільного у кількості 10 тн на загальну суму 28500 грн., з них ПДВ - 4750 грн. Даний договір набирає чинності з моменту підписання та діє до 31.12.2011 року (пункт 8.3 договору).

На виконання умов договору ТОВ "В.Л.В" виписано позивачу податкову накладну № 165 від 14.11.2011 року, на суму ПДВ 4750 грн., яка включена позивачем до реєстру отриманих та виданих податкових накладних за листопад 2011 року /том 6 а.с. 78, 82/. Зазначена податкова накладна підписана уповноваженою платником особою та скріплена печаткою ТОВ "В.Л.В".

Матеріалами справи підтверджено, що свідоцтво платника податку на додану вартість № 100076582, видане ТОВ "В.Л.В", було анульовано лише 22.11.2012 року / том 7 а.с. 172/.

Фактичне отримання товару від ТОВ "В.Л.В" згідно укладеного договору позивач підтверджує видатковою накладною № РН-1114/08 від 14.11.2011 року, податковою накладною № 165 від 14.11.2011 року, товарно-транспортною накладною № 4 від 14.11.2011 року, рахунком-фактурою № СФ-0000022 від 14.11.2011 року, прибутковим ордером від 14.11.2011 року, копії яких наявні у матеріалах справи /том 6 а.с. 74-78/. На підтвердження отримання товару від ТОВ "В.Л.В" позивачем надано копію витягу з Журналу реєстрації доручень /том 6 а.с. 80/

Розрахунок за отриманий товар здійснено у безготівковій формі на суму 28500 грн. та підтверджується копією платіжного доручення /том 6 а.с. 79/.

Таким чином, сторони зазначених вище договорів, укладених між позивачем та ТОВ "В.Л.В.", ПП "Екобудсервіс-Плюс", ТОВ Крилвінкварц", ФОП ОСОБА_3, ФОП ОСОБА_4, в повному обсязі виконали взяті на себе зобов'язання, сторони один до одного претензій не мають. Виконання договорів характеризується передачею майна у власність та його оплатою, що підтверджується матеріалами справи.

Відповідачем не спростовано надані ПАТ "Кременчуцький завод металевих виробів" докази реальності господарських операцій за укладеними договорами з ТОВ "В.Л.В.", ПП "Екобудсервіс-Плюс", ТОВ Крилвінкварц", ФОП ОСОБА_3, ФОП ОСОБА_4

Натомість, відповідач не ставить під сумнів фактичне отримання позивачем товарів, які зазначені у перелічених вище договорах та первинних документах бухгалтерського та податкового обліку, про що свідчать висновки Кременчуцької ОДПІ у акті, за змістом яких вартість отриманих товарів слід включити до складу доходів позивача у відповідних періодах як такі, що отримані ним безоплатно /том 1 а.с. 27/.

Відповідно до ч. 2 ст. 215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Статтею 228 Цивільного кодексу України передбачено, що правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

У разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави

Згідно із пунктом 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 р. № 9 перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений ст. 228 Цивільного кодексу України : 1) правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина; 2) правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (ст. 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо. Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок. При кваліфікації правочину за ст. 228 ЦК має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією із сторін.

Відповідачем не доведено, що договори, укладені позивачем з ТОВ "В.Л.В.", ПП "Екобудсервіс-Плюс", ТОВ Крилвінкварц", ФОП ОСОБА_3, ФОП ОСОБА_4 були спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним, не надано доказів про наявність умислу сторін, тобто, що вони усвідомлювали або повинні були усвідомлювати протиправність укладеного правочину і суперечність його мети інтересам держави та суспільства, прагнули або свідомо допускали настання протиправних наслідків.

Нікчемність правочину, укладеного між позивачем та ПП "Екобудсервіс-плюс" відповідач обґрунтовує актом документальної позапланової невиїзної перевірки ПП "Екобудсервіс-плюс" щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період з 02.03.2010 року по 16.05.2011 року № 5696/23-6/35439746 від 06.07.2011 року встановлено, що ПП "Екобудсервіс-плюс" здійснює формування податкового кредиту за рахунок "сумнівних" постачальників ПП "Калісто", ПП "Піар Квадрат", ПП "Промфінсервіс", однак, відповідачем не доведено взаємозв'язку між ПП "Калісто", ПП "Піар Квадрат", ПП "Промфінсервіс" та підприємством позивача.

Нікчемність правочину, укладеного між позивачем та ФОП ОСОБА_3, відповідач обґрунтовує актами Олександрійської ОДПІ від 01.10.2012 року № 395/1710/НОМЕР_1 "Про результати планової документальної невиїзної перевірки суб'єкта підприємницької діяльності ФОП ОСОБА_3 із платниками податків - постачальниками ПП "Сатурн-СВ", підприємством "Спецбуд-Інвест СМОІ "Злагода", ПП "Кас-Капітал" та підтвердження відомостей щодо задекларованих показників в податковій декларації з ПДВ за період з 01.07.2010 по 31.07.2011" та від 29.09.2011 року № 537/1710/НОМЕР_1 "Про результати позапланової документальної невиїзної перевірки суб'єкта підприємницької діяльності ФОП ОСОБА_3 з питань підтвердження відомостей з ПП "Нафтобудком" щодо задекларованих показників в податковій декларації з ПДВ з 01.10.2010 по 30.03.2011".

Нікчемність правочину, укладеного між позивачем та ФОП ОСОБА_4 , відповідач обґрунтовує актом Кременчуцької ОДПІ від 28.08.2012 року № 3333/17-311/НОМЕР_2 "Про результати позапланової виїзної документальної перевірки дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства при здійсненні господарської діяльності та з питань взаємовідносин суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_4 з ПП ВКФ "Украгропродукт", ТОВ "Профіль-Стиль", ПП "Троян-СВ", ПП "Сатурн-СВ", ПП "Нафтобудком", ТОВ "Технорес", підприємство "Спецбуд-Інвест" СМОІ "Злагода", ПП "Кас-Капітал", ПП Дніпропрогрессервіс", ФОП ОСОБА_5, ФОП ОСОБА_6, ФОП ОСОБА_7 за період з 01.01.2009 р. по 20.07.2012 р.".

Однак, відповідачем не доведено взаємозв'язку між контрагентами ФОП ОСОБА_8 - ПП "Сатурн-СВ", підприємством "Спецбуд-Інвест СМОІ "Злагода", ПП "Кас-Капітал", ПП "Нафтобудком" та підприємством позивача, Кременчуцькою ОДПІ не доведено взаємозв'язку між контрагентами ФОП ОСОБА_4 - ПП ВКФ "Украгропродукт", ТОВ "Профіль-Стиль", ПП "Троян-СВ", ПП "Сатурн-СВ", ПП "Нафтобудком", ТОВ "Технорес", підприємство "Спецбуд-Інвест" СМОІ "Злагода", ПП "Кас-Капітал", ПП Дніпропрогрессервіс", ФОП ОСОБА_5, ФОП ОСОБА_6, ФОП ОСОБА_7 та підприємством позивача.

Суд також вважає необґрунтованими доводи відповідача про нікчемність правочинів, укладених між позивачем та ТОВ "Кривінкварц", ТОВ "В.Л.В." з посиланням на висновки акту Світловодської ОДПІ від 25.04.2012 року № 25/1600/35825746 "Про проведення перевірки ТОВ "Кривінкварц" щодо правомірності формування податкового зобов'язання та податкового кредиту з ПДВ по декларації з ПДВ за період з 01.11.2011 по 31.12.2011", акту ДПІ у Бабушкінському районі від 18.09.2012 року № 2617/224/35497499 "Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки фінансово-господарської діяльності з питань дотримання вимог податкового законодавства України ТОВ "В.Л.В." за листопад, грудень 2011 року, січень, лютий, квітень, травень, червень 2012 року", оскільки можливі порушення порядку здійснення господарської діяльності контрагентами позивача не впливають на результати діяльності позивача і не можуть бути підставою для притягнення позивача до відповідальності, оскільки у відповідності до статті 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Вироками судів ознаки узгоджених кримінально-карних дій в діях працівників позивача та ТОВ "В.Л.В.", ПП "Екобудсервіс-Плюс", ТОВ Крилвінкварц", ФОП ОСОБА_3, ФОП ОСОБА_4 не встановлені.

Суд вважає за необхідне зазначити, що добросовісний платник податків, який в силу покладеного на нього законами обов'язку щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів) вступає у зв'язку з цим у відповідні правовідносини з державою, не може нести відповідальність за не виконання чи неналежне виконання такого обов'язку іншими платниками податків, якщо інше прямо не встановлено законом.

У разі якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на віднесення сплачених ним у ціні товару відповідних сум податку на додану вартість до податкового кредиту, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо цього та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

З огляду на частину 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, суд приходить до висновку, що відповідачем не доведено факт порушення позивачем п.п. 5.2.1 п. 5.2, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", п.п. 138.1.1 п. 138.1, п. 138.4 ст. 138, п.п. 139.1.1, 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, п.п. 7.2.1 п. 7.2, п.п. 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4, п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", п. 187.1 ст. 187, п. 198.1, 198.4, 198.6 ст. 198, п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України по господарським операціям з ТОВ "В.Л.В.", ПП "Екобудсервіс-Плюс", ТОВ Крилвінкварц", ФОП ОСОБА_3, ФОП ОСОБА_4

Як вбачається з акту перевірки, Кременчуцькою ОДПІ встановлено заниження позивачем показників у рядку 01.6 Декларацій "інші доходи, крім визначених у 01.1-01.5" та у рядку 03ІД Декларації "Інші доходи" за період з 01.10.2009 року по 30.09.2012 року на загальну суму 721543 грн. (у тому числі: за 2 квартал 2010 року - 94476 грн., за 3 квартал 2010 року - 299913 грн., за 4 квартал 2010 року - 327154 грн.) по господарським операціям з ПП "Астелікс-2007" та ТОВ "Алівіс" /том 1 а.с. 27/. Перевіркою також встановлено заниження показників у рядку 04.1 Декларацій "витрати на придбання товарів (робіт, послуг), крім визначених у 04.11" та рядку 05 Декларацій "Витрати операційної діяльності" в сумі 568986 грн. (в тому числі: за 2 квартал 2010 року - 755415 грн., за 3 квартал 2010 року - 235736 грн., за 4 квартал 2010 року - 257835 грн.) по господарським операціям з ВАТ "Крюківський вагонобудівельний завод", оскільки придбання товару, що був реалізований ПП "Астелікс-2007" та ТОВ "Алівіс", здійснено позивачем у ВАТ "Крюківський вагонобудівельний завод" /том 1 а.с. 40-42/.

Вказані порушення відповідач пов'язує з укладенням між позивачем та ПП "Астелікс-2007", ТОВ "Алівіс" нікчемних правочинів, що не спричиняють реального настання правових наслідків. Крім того, Кременчуцькою ОДПІ у акті перевірки зазначено, що позивач у перевіряємому періоді формував податковий кредит за рахунок безтоварних операцій з ТОВ "Алівіс" та ПП "Астелікс-2007" /том 1 а.с. 67/.

З огляду на викладене Кременчуцькою ОДПІ збільшено позивачу суму грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємства в загальному розмірі 322631 грн. та визначено штрафні (фінансові) санкції в загальній сумі 80657 грн. 75 коп., збільшено суму податку на додану вартість в загальному розмірі 98714 грн. та визначено штрафні (фінансові) санкції в загальній сумі 24678 грн. 50 коп., зменшено суму від'ємного значення податку на додану вартість за червень 2010 року на суму 3546 грн., а також зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ за червень 2010 року на 11537 грн. та застосовано штрафна (фінансові) санкції в сумі 2884 грн. 25 коп. /том 4 а.с. 104/.

Судом встановлено, що між позивачем (постачальник) та ПП "Астелікс-2007" (покупець) укладено договір поставки № 21/06 від 28.06.2010 року /том 5 а.с. 42-44/, за умовами якого постачальник зобов'язується передати у власність покупцю металопрокат, а покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити його на умовах, передбачених даним договором. Найменування товару, його кількість та якісні характеристики, ціна товару за одиницю та по позиціям, а також загальна вартість товару, який буде поставлятися у відповідності з даним договором, зазначається в специфікаціях, що є додатками до договору та з моменту їх підписання є невід'ємними частинами договору (пункт 2.1 договору).

До даного договору складено та підписано сторонами специфікації, копії яких наявні у матеріалах справи /том 5 а.с. 45-50/.

Матеріалами справи підтверджено, що ПП "Астелікс-2007" зареєстроване як юридична особа 08.02.2007 року та зареєстроване платником податку на додану вартість з 12.04.2010 року, свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ № 100279005 від 12.04.2010 року було анульовано лише 11.12.2010 року /том 5 а.с. 51,52, том 7 а.с. 184/.

На виконання умов договору позивачем виписано ПП "Астелікс-2007" податкові накладні: № 2622 від 30.06.2010 року на загальну суму 94475,60 грн., у тому числі ПДВ - 15745,93 грн., № 305 від 12.07.2010 року на загальну суму 103758,59 грн., у тому числі ПДВ - 17293,10 грн., № 317 від 20.07.2010 року на загальну суму 103180,50 грн., у тому числі ПДВ - 17196,75 грн., № 333 від 27.07.2010 року на загальну суму 92973,42 грн., у тому числі ПДВ -15495,57 грн., № 496 від 14.10.2010 року на загальну суму 98919,60 грн., у тому числі ПДВ - 16486,60 грн., № 507 від 26.10.2010 року на загальну суму 92254,98 грн., у тому числі ПДВ - 15375,83 грн., копії яких наявні у матеріалах справи.

Зазначені податкові накладні включені позивачем до реєстрів отриманих та виданих податкових накладних відповідно за червень, липень та жовтень 2010 року /том 5 а.с. 82-85/.

Фактичну передачу товарів контрагенту ПП "Астелікс-2007" згідно укладеного договору позивач підтверджує накладними, податковими накладними, рахунками, довіреностями на отримання товарно-матеріальних цінностей, які надавалися до перевірки, про що зафіксовано у акті перевірки /том 1 а.с. 28/ та копії яких наявні у матеріалах справи /том 5 а.с. 55-58, 60-63, 65-67, 69-71, 73-76, 78-80/.

ПП "Астелікс-2007" перераховано позивачу кошти за отриманий товар у загальній сумі 585562,69 грн., що підтверджується платіжними дорученнями, копії яких наявні у матеріалах справи /том 5 а.с. 59, 64, 68, 72, 77, 81/.

Крім того, 25.11.2010 року між позивачем (постачальник) та ПП "Алівіс" (покупець) укладено договір поставки № 32/11 /том 5 а.с. 86-88/, за умовами якого постачальник зобов'язується передати у власність покупцю металопрокат, а покупець зобов'язується прийти товар та оплатити його на умовах, передбачених даним договором. Найменування товару, його кількість та якісні характеристики, ціна товару за одиницю та по позиціям, а також загальна вартість товару, який буде поставлятися у відповідності з даним договором, зазначається в специфікаціях, що є додатками до договору та з моменту їх підписання сторонами є невід'ємними частинами договору (пункт 2.1 договору).

До даного договору складено та підписано сторонами специфікацію № 1 від 25.11.2010 року /том 5 а.с. 89/.

Матеріалами справи підтверджено, що ПП "Алівіс" було зареєстроване як юридична особа 06.09.1999 року та було зареєстроване платником податку на додану вартість з 13.10.2010 року, свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ № 100305328 від 13.10.2010 року анульовано 09.03.2011 року /том 5 а.с. 90,91, том 7 а.с. 183/.

На виконання умов договору позивачем виписано ПП "Алівіс" податкові накладні: № 574 від 25.11.2010 року на загальну суму 108435 грн., у тому числі ПДВ - 18072,50 грн. та № 629 від 17.12.2010 року на загальну суму 27544 грн., у тому числі ПДВ - 4590,67 грн., копії яких наявні у матеріалах справи.

Зазначені податкові накладні включені позивачем до реєстрів отриманих та виданих податкових накладних відповідно за листопад та за грудень 2010 року /том 5 а.с. 103-104/.

Фактичну передачу товарів контрагенту ПП "Алівіс" згідно укладеного договору позивач підтверджує накладними, податковими накладними, рахунками, довіреностями на отримання товарно-матеріальних цінностей, які надавалися до перевірки, про що зафіксовано у акті перевірки /том 1 а.с. 28/ та копії яких наявні у матеріалах справи /том 5 а.с. 93-96, 98-101/.

ПП "Алівіс" перераховано позивачу кошти за отриманий товар у загальній сумі 135979 грн., що підтверджується копіями платіжних доручень /том 5 а.с. 97, 102/.

Таким чином, сторони за договорами укладеними між позивачем та ПП "Астелікс-2007", ПП "Алівіс" в повному обсязі виконали взяті на себе зобов'язання, сторони один до одного претензій не мають. Виконання договорів характеризується передачею майна у власність покупцям та його оплатою, що підтверджується матеріалами справи.

Суд відхиляє доводи відповідача про безтоварність господарських операцій з посиланням на відсутність товарно-транспортних накладних, оскільки за умовами укладених договорів поставка товару здійснюється на умовах самовивозу (пункти 3.2 договорів), а отже, обов'язок щодо складання товарно-транспортних накладних було покладено на ПП "Астелікс-2007", ПП "Алівіс". Натомість, передача товару позивачем своїм контрагентам ПП "Астелікс-2007", ПП "Алівіс" підтверджується накладними, податковими накладними, довіреностями на отримання товарно-матеріальних цінностей, які надавалися позивачем до перевірки та копії яких наявні у матеріалах справи.

Із акту вбачається та не заперечується позивачем, що товари, які були реалізовані контрагентам ПП "Астелікс-2007", ПП "Алівіс", придбавалися позивачем у ВАТ «Крюківський вагонобудівельний завод».

Матеріалами справи підтверджено, що 01.09.2008 року між позивачем (покупець) та ВАТ «Крюківський вагонобудівельний завод» (постачальник) укладено договір № 38 /том 5 а.с. 105/, за умовами якого постачальник зобов'язується здійснити поставку, а покупець прийняти та оплатити продукцію у номенклатурі та кількості згідно специфікацій (додатків), що є невід'ємною частиною договору.

Відповідно до пункту 2.1 договору, поставка продукції здійснюється на умовах FCA-м. Кременчук, склад постачальника (Інкотермс-2000) в строки, узгоджені сторонами додатково. Пунктом 11.1 договору, з урахуванням додаткових угод № № 1-3 до договору, передбачено, що договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 31.12.2011 року /том 5 а.с. 107-109/.

Специфікаціями, які є невід'ємними частинами договору та копії яких наявні у матеріалах справи, узгоджено найменування продукції, її кількість та вартість /том 5 а.с. 110-145/.

На виконання умов зазначеного договору ВАТ «Крюківський вагонобудівельний завод» виписано позивачу податкові накладні, копії яких наявні у матеріалах справи /том 5 а.с. 149, 154, 159, 164, 169, 174, 178, 191, 195, 200/.

Зазначені податкові накладні включені позивачем до реєстрів отриманих та виданих податкових накладних відповідно за червень, липень, жовтень, листопад та грудень 2010 року, що підтверджується копіями витягів з реєстрів /том 5 а.с. 183-187, 205-206/.

Фактичне отримання товарів від ВАТ «Крюківський вагонобудівельний завод» згідно укладеного договору позивач підтверджує накладними, податковими накладними, прибутковими ордерами та рахунками, копії яких наявні у матеріалах справи /том 5 а.с. 146-200/.

Як вбачається з матеріалів справи, товари від ВАТ «Крюківський вагонобудівельний завод» отримувалися за довіреностями, що зареєстровані в Журналі реєстрації довіреностей, копія витягу з якого наявна у матеріалах справи /том 5 а.с. 180-182, 202-204/.

Розрахунки з ВАТ «Крюківський вагонобудівельний завод» здійснювалися позивачем у безготівковій формі, що підтверджується платіжними дорученнями, копії яких наявні у матеріалах справи /том 5 а.с. 150, 155, 160, 165, 170, 179, 196, 201/.

Позивачем не спростовано надані позивачем докази придбання товару у ВАТ «Крюківський вагонобудівельний завод» та його подальшої реалізації ПП "Астелікс-2007", ПП "Алівіс".

У письмових запереченнях проти позову /том 4 а.с. 14/ та у акті перевірки /том 1 а.с. 29/ в обґрунтування нікчемності правочинів, укладених між позивачем та ПП "Астелікс-2007", ПП "Алівіс", Кременчуцька ОДПІ посилається на вирок Октябрського районного суду м. Полтави від 28.07.2010 року та зазначає, що вказаним вироком суду гр. ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_11 визнано винними у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 28, ч. 2,3 ст. 358 КК України по підробленню документів за період з травня 2006 року по квітень 2010 року по підприємствах: ПП «Асіст», ПП «Арона Сервіс», ПП «Алерт», ПП «Алерт плюс», ПП «Інко», ПП «Авеланж», ПП «Саланг ТМ», ТОВ «Інтермаксервіс», ПП «Маркап», ПП «Альпарі-Т», ПП «Агат Сервіс», ТОВ «Алівіс» , ПП «Оріль», ПП «Астелікс-2007» , ПП «Алькарас Плюс».

Однак, зазначені вище твердження Кременчуцької ОДПІ не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки як вбачається зі змісту вироку Октябрського районного суду м. Полтави від 28.07.2010 року, у даному вироку суду взагалі відсутнє будь-яке згадування про ПП "Астелікс-2007", ПП "Алівіс" /том 4 а.с. 105-109/. Відтак, відповідачем було самостійно доповнено перелік підприємств контрагентами позивача - ПП "Астелікс-2007", ПП "Алівіс".

Крім того, цим же вироком ОСОБА_10 та ОСОБА_11 виправдано за недоведеністю їх вини за ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 205 КК України, а ОСОБА_9 виправдано за недоведеністю його вини за ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 205, ч.1 ст. 209 КК України /том 4 зворот а.с. 108/.

Доводи відповідача про непричетність до господарської діяльності ПП "Алівіс" ОСОБА_12 судом відхиляються, оскільки доказів про встановлення в судовому порядку недійсності установчих, первинних та бухгалтерських документів ПП "Алівіс" у зв'язку з непричетністю останнього до діяльності підприємства - відсутні. Надана відповідачем непосвідчена належним чином ксерокопія протоколу допиту свідка ОСОБА_12 від 21.05.2011 р. не відповідає критеріям належності та допустимості доказів у справі.

В обґрунтування нікчемності правочинів та безтоварності господарських операцій за договорами, укладеними між позивачем та ПП "Астелікс-2007", ПП "Алівіс", відповідач у акті перевірки також посилається на постанову від 05.05.2011 року про порушення кримінальної справи та прийняття її до провадження за фактом створення та придбання невстановленими особами суб'єктів підприємницької діяльності, у тому числі, ПП "Астелікс-2007", ПП "Алівіс" /том 1 а.с. 28-29/.

Відповідно до частини 4 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Разом з тим, вироками судів ознаки узгоджених кримінально-карних дій в діях працівників позивача, ПП "Астелікс-2007", ПП "Алівіс" не встановлені.

Відповідачем не надано вироків суду про фіктивне підприємництво ПП "Астелікс-2007", ПП "Алівіс".

Крім того, як вбачається з постанови про порушення кримінальної справи та прийняття її до провадження від 05.05.2011 року /том 4 а.с. 110/, фактично діяльність суб'єктів підприємницької діяльності полягала у незаконній конвертації безготівкових коштів та безпосередньому знятті готівки в Кременчуцькій філії АБ «Полтава-Банк», в яких невстановленими організаторами СПД відкрито відповідні розрахункові рахунки.

Однак, матеріалами справи підтверджено, що за укладеними між позивачем та ПП "Астелікс-2007", ПП "Алівіс" договорами, у яких останні були покупцями товару, безготівкове перерахування коштів здійснювалося не позивачем на рахунки ПП "Астелікс-2007", ПП "Алівіс", а навпаки, ПП "Астелікс-2007", ПП "Алівіс" перераховувало кошти за отримані товари на рахунок позивача /том 5 а.с. 59, 64, 68, 72, 77, 81, 97, 102/.

Суд вважає за необхідне зазначити, що можливі порушення порядку здійснення господарської діяльності ПП "Астелікс-2007", ПП "Алівіс" не впливають на результати діяльності позивача і не можуть бути підставою для притягнення позивача до відповідальності, оскільки у відповідності до статті 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Відповідачем не доведено, що договори позивача з ПП "Астелікс-2007", ПП "Алівіс" були спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним, не надано доказів про наявність умислу сторін, тобто, що вони усвідомлювали або повинні були усвідомлювати протиправність укладеного правочину і суперечність його мети інтересам держави та суспільства, прагнули або свідомо допускали настання протиправних наслідків.

Як вбачається з акту перевірки, Кременчуцькою ОДПІ встановлено завищення позивачем у перевіряємому періоді показників у рядку 06.2 Декларацій "Адміністративні витрати" в сумі 62889 грн. по господарським операціям з ТОВ «Юртранссервіс» /том 1 а.с. 44-47/, а також встановлено завищення задекларованих позивачем показників у рядках 06.4, 06.5 Декларацій "Інші витрати звичайної діяльності та інші операційні витрати" в сумі 44638 грн. по господарським операціям з ПП «Явір-2000» /том 1 а.с. 45-47/.

Встановлені порушення Кременчуцька ОДПІ обґрунтовує неможливістю визначити необхідність виробничої потреби позивача в отриманні юридичних послуг та послуг з охорони та віднесення їх до складу витрат.

З огляду на викладене Кременчуцькою ОДПІ збільшено позивачу суму грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємства в загальному розмірі 24998 грн. та визначено штрафні (фінансові) санкції в загальній сумі 3925 грн. 75 коп. /том 4 а.с. 104/.

З огляду на приписи пункту 1.32 ст.1, ст. 5, п.п. 11.2.1 п. 11.2 ст. 11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) та приписи п. 138.1, 138.2, 138.4 ст. 138, п.п. 139.1.1, 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, підставою для зменшення платником податків об'єкту оподаткування на суму витрат з придбання (виготовлення) товарів (послуг) є будь-які витрати платника податку, визначені на підставі первинних документів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та здійснені для провадження господарської діяльності платника податку.

Судом встановлено, що між позивачем (замовник) та ТОВ «Юртрансервіс» (виконавець) укладено договір від 09.07.2008 року /том 6 а.с. 96-98/, за умовами якого в порядку та на умовах, визначених цим договором, виконавець зобов'язується виконати роботи, пов'язані з юридичним обслуговуванням господарської діяльності замовника, виходячи з видів робіт, зазначених в статті 2 цього договору, а замовник зобов'язується оплатити дані роботи.

Статтею 2 договору встановлено наступні види робіт, що виконуються в інтересах замовника: 2.1 Надання усних та письмових консультацій, довідок, висновків по договорам (контрактам), що укладаються підприємством - замовником, внутрішнім документам підприємства: наказам, розпорядженням, інструкціям, положенням, підготовка та пред'явлення претензій, запитів, заяв, скарг, відповідей на скарги, запити, претензії, заяви з питань діяльності підприємства - замовника; 2.2. Надання усних та письмових консультацій, довідок, інформації, висновків за окремими усними або письмовими дорученнями замовника, пов'язаними з господарською діяльністю останнього; 2.3. Підготовка та подання позовних заяв, представлення інтересів та захист прав підприємства замовника в судових та інших органах регулюється сторонами окремим договорами або додатковими угодами до даного договору; 2.4 Інші види робіт за згодою між виконавцем і замовником в межах компетенції виконавця.

Згідно п. 5.1 договору вартість робіт, обумовлених у п.п. 2.1-2.2, які виконуються в інтересах замовника протягом місяця, визначається сторонами згідно прейскуранта послуг виконавця по пакету абонентського обслуговування «Підприємець» та складає 8 годин роботи виконавця в місяць по ціні 108 грн., в тому числі 18 грн. ПДВ за 1 годину роботи. Всього абонентська плата в місяць складає 864 грн., в том числі ПДВ - 144 грн. За результатами роботи за місць, сторони не пізніше 5 числі наступного за звітним місяця, підписують акт приймання-передачі виконаних робіт.

Додатковою угодою № 1 від 04.01.2010 року визначено, що вартість робіт, обумовлених у п.п. 2.1-2.2, які виконуються в інтересах замовника протягом місяця, визначається сторонами згідно прейскуранта послуг виконавця та складає 12 годин роботи виконавця в місяць по ціні 162 грн., в тому числі 27 грн. ПДВ за 1 годину роботи. Всього абонентська плата в місяць складає 1944 грн., в том числі ПДВ - 324 грн. /том 6 а.с. 99/.

Додатковою угодою № 2 від 10.01.2011 року визначено, що вартість робіт, обумовлених у п.п. 2.1-2.2, які виконуються в інтересах замовника протягом місяця, визначається сторонами згідно прейскуранта послуг виконавця та складає 12 годин роботи виконавця в місяць по ціні 162 грн., без ПДВ за 1 годину роботи. Всього абонентська плата в місяць складає 1944 грн. без ПДВ згідно п.п. 196.1.14 п. 196.1 ст. 196 Податкового кодексу України /том 6 а.с. 100/.

Додатковою угодою № 3 від 18.04.2011 року доповнено п. 5 договору від 09.07.2008 підпунктом 5.6 у наступній редакції: «За результатами розгляду судових справ згідно п. 2.3 договору за позитивний результат розгляду справ замовник сплачує виконавцю винагороду в розмірі вартості 12 годин по ціні 162 грн. за 1 годину послуг виконавця» /том 6 а.с. 101/.

Додатковою угодою № 4 від 01.07.2011 року визначено, що вартість робіт, обумовлених у п.п. 2.1-2.2, які виконуються в інтересах замовника протягом місяця, визначається сторонами згідно прейскуранта послуг виконавця по пакету абонентського обслуговування «Підприємець» та складає 12 годин роботи виконавця в місяць по ціні 194,4 грн., в тому числі ПДВ - 32,4 грн. за 1 годину роботи. Всього абонентська плата в місяць складає 2332,8 грн., в тому числі ПДВ - 388,8 грн. /том 6 а.с. 102/.

Додатковою угодою № 5 від 03.01.2012 року визначено, що вартість робіт, обумовлених у п.п. 2.1-2.2, які виконуються в інтересах замовника протягом місяця, визначається сторонами згідно прейскуранта послуг виконавця по пакету абонентського обслуговування «Підприємець» та складає 12 годин роботи виконавця в місяць по ціні 223,56 грн., в тому числі ПДВ - 37,26 грн. за 1 годину роботи. Всього абонентська плата в місяць складає 2682,72 грн., в тому числі ПДВ - 447,12 грн. /том 6 а.с. 103/.

Фактичне виконання умов договору про надання юридичних послуг позивач підтверджує актами приймання-передачі виконаних робіт до договору про надання юридичних послуг від 09.07.2008 року, звітами про виконані роботи по договору б/н від 09.07.2008 р. про надання юридичних послуг, податковими накладними та рахунками на оплату юридичних послуг, копії яких наявні у матеріалах справи /том 6 а.с. 104-247, том 7 а.с. 1-30/.

Оплата за надані послуги здійснювалася позивачем у безготівковій формі, що підтверджується платіжними дорученнями, копії яких наявні у матеріалах справи.

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодекс України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності , а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

Таким чином, корисний ефект від діяльності з надання послуги не виступає у вигляді певного осяжного матеріального результату, як це має місце при виконанні роботи, а полягає в самому процесі надання послуги.

У актах приймання наданих послуг згідно договору на юридичне обслуговування від 09.07.2008 року, зокрема, зазначено перелік послуг, які передбачені пунктом 2 договору та надані контрагентом, вказано період за який надано послуги та їх вартість.

Як вбачається із звітів про виконані роботи по договору б/н від 09.07.2008 р. про надання юридичних послуг ТОВ «Юртрансервіс» надавалися позивачу юридичні послуги, що полягали у розгляді, визначенні на відповідність діючому законодавству та візуванні внутрішніх документів; участі у нарадах, переговорах, засіданнях комісій позивача; участі у судових засіданнях за участю Публічного акціонерного товариства "Кременчуцький завод металевих виробів"; наданні усних консультацій з питань, пов'язаних з застосуванням податкового законодавства України та по іншим питанням, які безпосередньо пов'язані з господарською діяльністю замовника.

Із пояснень представника позивача у судовому засіданні встановлено, що у перевіряємому періоді в штаті Публічного акціонерного товариства "Кременчуцький завод металевих виробів" була відсутня посада юриста, що підтверджується штатними розкладами з 01.01.2010 р., з 01.10.2010 р., з 01.01.2011 р., з 01.10.2011 р. та з 01.01.2012 р., копії яких наявні у матеріалах справи /том 7 а.с. 195-199/.

Беручи до уваги наведене вище, суд приходить до висновку, що витрати позивача на оплату юридичних послуг згідно укладеного з ТОВ «Юртрансервіс» договору від 09.07.2008 р. підтверджені відповідними первинними документами бухгалтерського та податкового обліку, платіжними документами та здійснені для провадження господарської діяльності платника податку Публічного акціонерного товариства "Кременчуцький завод металевих виробів".

Судом встановлено, що 10.11.2008 року між позивачем (замовник) та ПП «Явір-2000» укладено договір № ЯКР/4161 про охорону об'єктів з використанням охоронної сигналізації /том 7 а.с. 31-34/, за умовами якого замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов'язання по наданню послуг, пов'язаних з виїздом співробітників виконавця для охорони майна, що знаходиться на об'єктах замовника (додаток № 1), після одержання на пульт централізованого спостереження тривожних сигналів «Тривога» від системи охоронної сигналізації. Згідно пункту 1.3 договору охорона об'єкта здійснюється в дні та години, вказані в дислокації-розрахунку, що додається до договору (додаток № 1). Порядок здавання об'єкта під централізовану охорону, зняття об'єкту з охорони та порядок користування тривожною сигналізацією встановлюється відповідною Інструкцією (додаток № 2 до договору), яка є його невід'ємною частиною (пункт 1.5 договору).

Згідно пункту 1.7 договору охоронні послуги, надані виконавцем за місяць, вважаються виконаними і прийнятими замовником, якщо останній на протязі місяця не пред'явив мотивовану письмову претензію виконавцю по якості наданих послуг у попередньому місяці. Охоронні послуги вважаються виконаними за умови складення сторонами та підписання акту виконаних робіт.

Матеріалами справи підтверджено, що ПП «Явір-2000» мало ліцензію серії АБ № 114072, видану Міністерством внутрішніх справ України 01.12.2004 р., на надання послуг, пов'язаних з охороною державної та іншої власності, надання послуг з охорони громадського порядку з терміном дії з 22.11.2004 року по 22.11.2009 року /том 7 а.с. 230/ та має ліцензію серії АВ № 472815, видану Міністерством внутрішніх справ України 23.11.2009 р., на надання послуг, пов'язаних з охороною державної та іншої власності, надання послуг з охорони громадського порядку з терміном дії з 22.11.2009 року по 22.11.2014 року /том 7 а.с. 229/.

Додатком № 1 до договору визначено перелік об'єктів (ангари по вул. Крупської, 2 м. Кременчук), розрахунок вартості послуг та визначено години охорони за добу в робочі, передвихідні, вихідна, передсвяткові та святкові дні /том 7 а.с. 37/.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач є власником будівлі та споруди, яка знаходиться за адресою м. Кременчук, вул. Крупської, 2, що підтверджується копією витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 2063944.

Відповідно до частини 1, 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Фактичне виконання умов договору про послуг охорони позивач підтверджує копіями актів здачі-приймання робіт (надання послуг), податкових накладних та рахунків на оплату послуг охорони /том 7 а.с. 39-146/. Оплата за надані послуги з охорони здійснювалася позивачем у безготівковій формі, що підтверджується платіжними дорученнями, копії яких наявні у матеріалах справи.

Із пояснень представника позивача у судових засіданнях встановлено, що метою укладення з ПП «Явір-2000» договору № ЯКР/4161 від 10.11.2008 року стало виконання зобов'язань за договором № 28/08 від 04.08.2008 року, укладеним з ВАТ «Крюківський вагонобудівельний завод», за умовами якого позивач (орендодавець) передає, а ВАТ «Крюківський вагонобудівельний завод» (орендар) приймає в порядку та на умовах, передбачених цим договором у користування за плату два ангари та бокс за адресою: м. Кременчук, вул. Крупської, 2 для складування матеріалів /том 7 а.с. 200-213/.

Згідно п. 3.1 договору орендодавець зобов'язується забезпечити збереження цілісності запірних пристроїв та механізмів об'єктів для унеможливлення несанкціонованого проникнення до об'єктів.

Додатком № 2 до договору № 28/08 від 04.08.2008 року встановлено вартість оренди приміщень, яка включає в себе вартість охоронної сигналізації /том 7 а.с. 207/.

На підтвердження здійснення розрахунків за договором оренди щодо оренди об'єктів, що охороняються з використанням охоронної сигналізації, позивачем надано копію акту № 1 від 10.06.2013 року звірки взаємних розрахунків станом на 30.09.2012 року /том 7 а.с. 228/.

Беручи до уваги наведене вище, суд приходить до висновку, що витрати позивача на оплату охоронних послуг згідно укладеного з ПП «Явір-2000» договору № ЯКР/4161 від 10.11.2008 року, підтверджені відповідними первинними документами бухгалтерського та податкового обліку, платіжними документами та здійснені для провадження господарської діяльності позивача.

З огляду на частину 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, суд приходить до висновку, що відповідачем не доведено факт порушення позивачем п.п. 5.2.1 п. 5.2, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", п.п. 138.1.1 п. 138.1, п. 138.4 ст. 138, п.п. 139.1.1, 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України по господарським операціям з ТОВ «Юртрансервіс» та ПП «Явір-2000».

Беручи до уваги наведене, суд приходить до висновку, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби № 0001712202/65 від 28 березня 2013 року, № 0001702202/66 від 28 березня 2013 року, № 0001692202/632 від 28 березня 2013 року, № 0001682202/633 від 28 березня 2013 року є необґрунтованими, тобто винесені без врахуванням усіх обставин, що мали значення для прийняття рішень, а тому є протиправними та підлягають скасуванню.

З огляду на викладене, позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Згідно ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства "Кременчуцький завод металевих виробів" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби № 0001712202/65 від 28 березня 2013 року, № 0001702202/66 від 28 березня 2013 року, № 0001692202/632 від 28 березня 2013 року, № 0001682202/633 від 28 березня 2013 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства "Кременчуцький завод металевих виробів" витрати зі сплати судового збору у розмірі 2294 грн. (дві тисячі двісті дев'яносто чотири гривні).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 14 червня 2013 року.

Суддя С.С. Сич


Суд	Полтавський окружний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення	11.06.2013
Оприлюднено	18.06.2013
Номер документу	31851693
Судочинство	Адміністративне

Судовий реєстр по справі —816/1914/13-а

Ухвала від 12.04.2013

Адміністративне

Полтавський окружний адміністративний суд

С.С. Сич

Ухвала від 11.08.2014

Адміністративне

Вищий адміністративний суд України

Костенко М.І.

Ухвала від 05.06.2014

Адміністративне

Вищий адміністративний суд України

Блажівська Н.Є.

Ухвала від 09.09.2013

Адміністративне

Вищий адміністративний суд України

Блажівська Н.Є.

Ухвала від 20.08.2013

Адміністративне

Харківський апеляційний адміністративний суд

Філатов Ю.М.

Ухвала від 17.07.2013

Адміністративне

Харківський апеляційний адміністративний суд

Філатов Ю.М.

Постанова від 11.06.2013

Адміністративне

Полтавський окружний адміністративний суд

С.С. Сич

Ухвала від 12.04.2013

Адміністративне

Полтавський окружний адміністративний суд

С.С. Сич

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Постановавід 11.06.2013 по справі 816/1914/13-аПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Судовий реєстр по справі —816/1914/13-а

Ухвала від 12.04.2013

Ухвала від 11.08.2014

Ухвала від 05.06.2014

Ухвала від 09.09.2013

Ухвала від 20.08.2013

Ухвала від 17.07.2013

Постанова від 11.06.2013

Ухвала від 12.04.2013

Постанова
від 11.06.2013 по справі 816/1914/13-а
ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД