Постанова

від 13.06.2013 по справі 826/6378/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

13 червня 2013 року 16:35 № 826/6378/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Скочок Т.О., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомІнспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві доВідділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві проскасування постанови про накладення штрафу від 01.04.2013 року, - ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулася Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві (надалі - позивач або Інспекція) з позовом до відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві (надалі - відповідач) про скасування постанови про накладення штрафу від 01.04.2013 року ВП №31678093.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.05.2013 року відкрито провадження в адміністративній справі, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначає, що оскаржувана постанова від 01.04.2013 року винесена в порушення положень Закону України «Про виконавче провадження», а, відтак, підлягає скасуванню.

11.06.2013 року через канцелярію суду від представника відповідача надійшли заперечення на позов, витребувані матеріали виконавчого провадження ВП №31678093 та клопотання про розгляд справи без його участі (вх. №03-4/37952 від 11.06.2013 року).

У судове засідання від 11.06.2013 року з'явився представник позивача, який позов підтримав у повному обсязі та просив суд задовольнити його з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце судового розгляду, відповідно до ст. 35 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення.

Відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомленні про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Суд у судовому засіданні від 11.06.2013 року на підставі ч. 6 ст. 128 КАС України перейшов до розгляду справи у порядку письмового провадження.

Розглянувши наявні в матеріалах справи документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає про наступне.

14.03.2012 року головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві Магдою С.Г. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження (ВП №31678093) на підставі наказу №38/441, виданого 30.01.2012 року Господарським судом м. Києва про усунення перешкоди у користуванні належним Малому приватному підприємству «Продуктсервіс «Купава» (02094, м. Київ, вул. Челябінська, 9, кв. 121; код ЄДРПОУ 19245968) нерухомим майном, а саме: нежитловим приміщенням по Броварському проспекту, 33в у м. Києві площею 193,9 кв.м. шляхом зобов'язання Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю м. Києва видати Малому приватному підприємству «Продуктсервіс «Купава» сертифікат відповідності на нежитлове приміщення по Броварському проспекту, 33в у м. Києві площею 193,9 кв.м. При цьому, відповідно до п. 2 зазначеної постанови боржнику надано семиденний строк з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження для добровільного виконання рішення.

В свою чергу, Інспекція листом від 28.05.2012 року (за вх. №5193/1/040122 від 28.05.2012 року) повідомила, що рішення Господарського суду м. Києва у справі №38/441 оскаржується у встановленому законом порядку, а тому наказ №38/441 у добровільному порядку не виконаний.

Головний державний виконавець відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві Магда С.Г. листом від 17.04.2012 року №Дв/2-заг. звернувся до Інспекції із вимогою, в якій, зокрема, зазначав, що станом на 17.04.2012 року повідомлення про виконання наказу 38/441, виданого 30.01.2012 року Господарським судом м. Києва, до відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві не надходило, а тому відповідач вимагав від Інспекції у строк до 27.04.2012 року з'явитись на прийом до державного виконавця та надати документи, що підтверджують виконання зазначеного рішення, або обґрунтовані пояснення щодо причин їх невиконання.

Вимогою державного виконавця від 09.08.2012 року №Дв/2-заг. відповідач повідомляв Інспекцією, що станом на 09.08.2012 року повідомлення про виконання, зокрема, наказу 38/441, виданого 30.01.2012 року Господарським судом м. Києва, до відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві не надходило. Крім того, відповідач вимагав від Інспекції у строк до 17.08.2012 року з'явитись на прийом до державного виконавця та надати документи, що підтверджують виконання зазначеного рішення, або обґрунтовані пояснення щодо причин їх невиконання.

Листом від 17.08.2012 року №7/26-21/1708/05 Інспекція повідомила відповідача про те, що на адресу Інспекції наказ Господарського суду м. Києва від 30.01.2012 року №38/441 та постанова про відкриття виконавчого провадження відповідним відділом державної виконавчої служби за місцезнаходженням боржника не надходила.

Головний державний виконавець відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві Крайчинський С.С. листом від 01.03.2013 року №850/2 звернувся до Інспекції із вимогою, в якій повідомляв, що постановою державного виконавця від 01.03.2013 року на Інспекцію накладено штраф у розмірі 680,00 грн. та вимагав від Інспекції повідомити в строк до 10.03.2013 року відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві про виконання наказу №38/441 від 30.01.2012 року Господарського суду м. Києва.

Постановою від 01.04.2013 року головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві Крайчинським С.С. постановлено накласти на Інспекцію штраф у розмірі 1 360,00 грн. у зв'язку із невиконанням наказу №38/441 від 30.01.2012 року Господарського суду м. Києва.

В свою чергу, постановою Київського апеляційного господарського суду від 12.03.2013 року у справі №38/441 за позовом Малого приватного підприємства «Продуктсервіс «Купава» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна фірма «Класік Констракшн», Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-2 - Київська міська рада, про визнання права власності та зобов'язання вчинити дії, рішення Господарського суду м. Києва від 08.12.2011 року у справі №38/441 скасовано та прийнято нове рішення, яким в позові відмовлено.

Вважаючи постанову про накладення штрафу від 01.04.2013 року протиправною, позивач звернувся з позовом до суду.

Розглядаючи справу по суті, суд виходить з наступного.

Нормативно-правовим актом, яким врегульовано умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку є Закон України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 року № 606-XIV (наділі - ЗУ «Про виконавче провадження»).

Відповідно до ст. 1 ЗУ «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Частиною 1 ст. 6 ЗУ «Про виконавче провадження» визначено, що державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Приписами ч. 2 ст. 25 ЗУ «Про виконавче провадження» встановлено, що державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом.

Згідно з ч. 1 ст. 31 ЗУ «Про виконавче провадження», копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження), що державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до статті 47 цього Закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про відкриття виконавчого провадження, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

За наявності обставин, що перешкоджають провадженню виконавчих дій, або у разі несвоєчасного одержання сторонами документів виконавчого провадження, внаслідок чого вони були позбавлені можливості скористатися правами, наданими їм цим Законом, державний виконавець може відкласти виконавчі дії за заявою стягувача чи боржника або з власної ініціативи на строк до десяти робочих днів. Про відкладання провадження виконавчих дій державний виконавець виносить відповідну постанову, про що повідомляє сторонам (ч. 1 ст. 35 ЗУ «Про виконавче провадження»).

Частиною 1 ст. 27 ЗУ «Про виконавче провадження» передбачено, що у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.

На виконання ЗУ «Про виконавче провадження» наказом Міністерства юстиції України від 15.12.1999 року № 74/5 затверджено Інструкцію про проведення виконавчих дій, п. 4.1. якої передбачено, що постанова про відкриття виконавчого провадження вважається врученою боржнику за адресою, зазначеною у виконавчому документі, за умов, передбачених для вручення судових повісток. У разі, якщо копія постанови про відкриття виконавчого провадження одержана боржником несвоєчасно, внаслідок чого боржник був позбавлений можливості добровільно виконати рішення у встановлений державним виконавцем строк, за письмовою заявою боржника при підтвердженні факту несвоєчасного одержання вказаної постанови державний виконавець відкладає провадження виконавчих дій у порядку, установленому статтею 32 Закону, та поновлює боржнику строк для добровільного виконання рішення.

Так, позивач наголошував, що про відкриття виконавчого провадження №31678093 дізнався лише із вимоги державного виконавця від 09.08.2012 року №Дв/2-заг. (за вх. №7/26-1408/44від 14.08.2012 року). При цьому, Інспекція листом від 17.08.2012 року №7/26-21/1708/05 повідомила відповідача про те, що постанова про відкриття виконавчого провадження на підставі наказу Господарського суду м. Києва від 30.01.2012 року №38/441 на адресу позивача не надходила.

Разом з тим, у витребуваних від відповідача матеріалів виконавчого провадження, не міститься доказів належного повідомлення позивача про факт відкриття виконавчого провадження №31678093.

При цьому, ст. 75 ЗУ «Про виконавче провадження» визначені загальні умови виконання рішень, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення.

Так, після відкриття виконавчого провадження за виконавчим документом, що зобов'язує боржника вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, державний виконавець перевіряє виконання рішення не пізніше ніж на наступний день після закінчення строку, встановленого частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, його виконання перевіряється не пізніше наступного робочого дня після відкриття виконавчого провадження (ч. 1 ст. 75 ЗУ «Про виконавче провадження»).

Відповідно до ч. 2 ст. 75 ЗУ «Про виконавче провадження», у разі невиконання зазначених вимог без поважних причин державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до статті 89 цього Закону і не пізніше п'яти робочих днів з дня його накладення повторно перевіряє стан виконання рішення. Якщо рішення не виконано і виконання може бути проведено без участі боржника, державний виконавець організовує виконання відповідно до повноважень, наданих йому законом, та вносить подання (повідомлення) правоохоронним органам для притягнення боржника до відповідальності згідно із законом. При цьому на боржника повторно накладається штраф у порядку, встановленому статтею 89 цього Закону.

Приписами ст. 89 ЗУ «Про виконавче провадження» передбачено, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на посадових осіб - від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на боржника - юридичну особу - від сорока до шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання. У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин державний виконавець у тому ж порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до правоохоронних органів з поданням (повідомленням) про притягнення боржника до кримінальної відповідальності відповідно до закону.

З аналізу вищевикладених правових норм вбачається, що накладення на боржника штрафу, відповідно до положень ст. 89 ЗУ «Про виконавче провадження», можливе лише у разі відсутності поважних причин для невиконання судового рішення.

Як вбачається з матеріалів справи, Інспекція листом від 28.05.2012 року (за вх. №5193/1/040122 від 28.05.2012 року) повідомила, що рішення Господарського суду м. Києва у справі №38/441 оскаржується у встановленому законом порядку, а тому наказ №38/441 у добровільному порядку не виконаний, а листом від 17.08.2012 року №7/26-21/1708/05 повідомила відповідача про те, що постанова про відкриття виконавчого провадження на підставі наказу Господарського суду м. Києва від 30.01.2012 року №38/441 на адресу позивача не надходила.

Крім того, постановою Київського апеляційного господарського суду від 12.03.2013 року у справі №38/441 за позовом Малого приватного підприємства «Продуктсервіс «Купава» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна фірма «Класік Констракшн», Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-2 - Київська міська рада, про визнання права власності та зобов'язання вчинити дії (копія якого наявна у матеріалах справи), рішення Господарського суду м. Києва від 08.12.2011 року у справі №38/441 скасовано та прийнято нове рішення, яким в позові відмовлено.

Таким чином, станом на момент розгляду справи, рішення, на підставі якого видано наказ №38/441, який перебуває на виконанні відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у місті Києві, скасовано.

Також, суд звертає увагу, що оскаржувана постанова про накладення штрафу від 01.04.2013 року винесена державним виконавцем внаслідок повторного невиконання рішення Інспекцією без поважних, внаслідок чого на позивача накладено штраф у подвійному розмірі - 1 360,00 грн.

Проте, постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 29.04.2013 року у справі №826/4279/13-а за позовом Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві до відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві про скасування постанови про накладення штрафу від 01.03.2013 року ВП №31678093 постанова головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві Крайчинського С.С. про накладення штрафу від 01.03.2013 року ВП №31678093 скасована.

Зазначена постанова в апеляційному порядку не оскаржена та набрала законної сили.

Враховуючи вищевикладене, а також той факт, що постанова про накладення штрафу від 01.03.2013 року ВП №31678093, яка стала підставою для винесення в порядку ст. 89 ЗУ «Про виконавче провадження» оскаржуваної постанови про накладення штрафу від 01.04.2013 року, скасована, суд дійшов висновку, що постанова про накладення штрафу від 01.04.2013 року підлягає скасуванню.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

При цьому суд, оцінюючи спірні дії відповідача, виходить з критеріїв оцінки рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, встановлених ч. 3 ст. 2 КАС України, до яких, зокрема, відносяться вчинення дій на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для вчинення дії.

Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Так, відділом примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві як суб'єктом владних повноважень не доведено правомірності свого рішення.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, а, відтак, підлягають задоволенню у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 69-71, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві задовольнити у повному обсязі.

2. Скасувати постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві Крайчинського С.С. про накладення штрафу від 01.04.2013 року ВП №31678093.

Постанова набирає законної сили в строк і порядку, передбачені ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Т.О. Скочок