Рішення

від 11.06.2013 по справі 910/7398/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/7398/13 11.06.13

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ейч Ті Проперті Вест"

до Приватного підприємства "Театральне агентство "Прем'єра"

про стягнення 106 158, 86 грн.

Суддя Ломака В.С.

Представники сторін:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Ейч Ті Проперті Вест" (далі - позивач) звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Приватного підприємства "Театральне агентство "Прем'єра" (далі - відповідач) про стягнення 106 158, 86 грн., в тому числі 98 883, 40 грн. основного боргу, 6 062, 89 грн. пені, 1 212, 57 грн. 3% річних. Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 2 123, 18 грн. судового збору.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказував на те, що відповідно до укладеного між сторонами договору про співпрацю та надання готельних послуг, ним було надано відповідачу послуги з розміщення гостей шляхом надання номера (місця) для тимчасового проживання в готелі, а також додаткових послуг, що надаються споживачу при цьому, проте як відповідач в порушення взятих на себе зобов'язань повністю не оплатив їх вартості. Враховуючи зазначене, позивач вирішив звернутись до суду за захистом своїх прав та законних інтересів.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 17.04.2013 р. порушено провадження у справі № 910/7398/13, розгляд справи призначено на 21.05.2013 р.

21.05.2013 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва від позивача надійшли додаткові документи у справі.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 21.05.2013 р., у зв'язку з неявкою представника відповідача, розгляд справи відкладено на 11.06.2013 р.

11.06.2013 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва від позивача надійшло клопотання, відповідно до якого він просить суд розглянути та винести рішення у справі за відсутності його представника.

Представники сторін в судове засідання 11.06.2013 р. не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Судом враховано, що відповідно до п. 3.9. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на те, що неявка представників сторін не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.

При цьому, оскільки суд відкладав розгляд справи, надаючи можливість учасникам судового процесу реалізувати свої процесуальні права на представництво інтересів у суді та подання доказів в обґрунтування своїх вимог та заперечень, суд, враховуючи процесуальні строки розгляду спору, встановлені ст. 69 ГПК України, не знаходить підстав для відкладення розгляду справи.

Судом, враховано, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України").

Відповідно до Листа Верховного Суду України головам апеляційних судів України від 25 січня 2006 р. № 1-5/45, у цивільних, адміністративних і господарських справах перебіг провадження для цілей статті 6 Конвенції розпочинається з моменту подання позову і закінчується винесенням остаточного рішення у справі.

Критерії оцінювання "розумності" строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед, суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає у випадку нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при передачі або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів до дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторне направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.

Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, а збільшення кількості звернень до Європейського суду з прав людини не лише погіршує імідж нашої держави на міжнародному рівні, але й призводить до значних втрат державного бюджету.

У судовому засіданні 11.06.2013 р. судом проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

11.09.2012 р. між позивачем (готель) та відповідачем (замовник) було укладено Договір про співпрацю та надання готельних послуг № 209, відповідно до п. 1.1. якого готель взяв на себе зобов'язання надати замовнику готельні послуги згідно його попереднього замовлення, а замовник зобов'язався сплачувати вартість наданих послуг в порядку та на умовах цього Договору, Додатків до даного Договору, які є його невід'ємною частиною.

Відповідно до п. 1.4. Договору послуги надаються в Готельному комплексі "Леополіс", що знаходиться за адресою: вул. Театральна, 16, м. Львів, 79008, Україна.

Згідно з п. 2.5. Договору готельні послуги включаються в себе дії (операції) готелю з розміщення гостей шляхом надання номера (місця) для тимчасового проживання в готелі - розміщення, а також інша діяльність, пов'язана з розміщенням та тимчасовим проживанням, харчуванням. Готельна послуга складається з основних та додаткових послуг, що надаються споживачу при розміщенні та проживанні в готелі.

Основні послуги - обсяг послуг готелю (проживання, харчування тощо), що включаються до ціни номера (місця) і надається гостеві згідно з замовленням замовника.

Додаткові послуги - обсяг послуг, що не належать до основних послуг готелю. Такими послугами в складі додаткових готельних послуг можуть бути: послуги з трансферу автомобілем чи автобусом з аеропорту, залізничного вокзалу до готелю та у зворотному напрямку, інші послуги.

Склад готельних послуг та додаткових послуг визначається замовником в замовленні та підтверджується готелем в підтвердженні замовлення.

Відповідно до п. 4.1. Договору послуги готелю надаються шляхом здійснення бронювання номерів та надання можливості гостям тимчасового проживання у номерах і харчування та надання інших послуг, що випливають з умов Договору та Додатків до даного Договору.

Категорії номерів, склад та ціна послуг, що включені в ціну номера, вартість послуг визначаються на підставі Додатку № 2 до даного Договору, який є невід'ємною частиною даного Договору. Вартість послуг визначені у Додатку № 2, 3 до цього Договору та розраховані на підставі Прейскуранту цін Готелю, що діють на день виставлення рахунку та/або підтвердження замовлення.

Вартість Договору складається з загальної суми вартості наданих послуг замовнику (п. 5.4. Договору)

Відповідно до п. 5.5. Договору розрахунки за послуги за даним Договором для індивідуальних гостей здійснюється наступним чином: замовником - не пізніше дня заїзду гостей у готель шляхом передоплати в розмірі 100 % вартості замовлених послуг.

Розрахунки за послуги за даним Договором для групи гостей здійснюється наступним чином: 50 % від повної вартості замовлених послуг для групи гостей - не пізніше 7 днів до дня заїзду гостей; повний розрахунок за замовлені послуги - не пізніше дня заїзду.

Відповідно до п. 5.14. Договору після надання послуг готель станом на останній день календарного місяця надає замовнику для підписання два примірники акту приймання-передачі наданих послуг за календарний місяць. Замовник протягом 5 календарних днів з дня отримання примірників актів підписує їх і один примірник акту повертає готелю. У разі відсутності письмових заперечень з боку замовника на протязі 5-ти робочих днів з моменту отримання акту приймання-передачі наданих готельних послуг, щодо даних викладених в ньому, послуги вважаються виконаними в повному обсязі та такими, що відповідають умовам договору.

Згідно з п. 9.1. Договору він вступає в силу з моменту його підписання і діє до 31.12.2012 р., а в частині взаєморозрахунків до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.

У випадку, якщо жодна із сторін не заявить у письмовій формі, про свій намір розірвати або змінити договір за місяць до його закінчення, даний договір вважається пролонгованим на термін - 1 календарний рік та неодноразово.

Сторони також підписали Додатки № 1, № 2, № 3, якими визначили форму замовлення на надання послуг, вартість на послуги готелю та порядок анулювання замовлень.

Як зазначає позивач, та не спростовано відповідачем в період жовтня 2012 року ним було надано відповідачу послуги за Договором на загальну суму 98 883, 40 грн., про що сторонами було підписано Акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 281 від 31.10.2012 р.

З метою оплати вказаних послуг позивач виставляв відповідачу рахунки-фактури № СФ-0000557 від 03.10.2012 р. на суму 6 952, 16 грн. щодо послуг з проживання в готелі з 01.10.2012 р. по 03.10.2012 р. та інших додаткових послуг, № СФ-0000584 від 22.10.2012 р. на суму 5 203, 99 грн. щодо послуг з проживання в готелі з 20.10.2012 р. по 21.10.2012 р. та інших додаткових послуг, № СФ-0000625 від 29.10.2012 р. на суму 69 910, 04 грн. щодо послуг з проживання в готелі з 26.10.2012 р. по 28.10.2012 р. та інших додаткових послуг, № СФ-0000626 від 29.10.2012 р. на суму 16 817, 21 грн. щодо послуг з проживання в готелі з 25.10.2012 р. по 28.10.2012 р. та інших додаткових послуг.

Листом від 25.02.2013 р. позивач звернувся до відповідача з Претензією № 131, якою вимагав сплатити до 07.03.2013 р. суму боргу в розмірі 98 883, 40 грн., а також 4 681, 23 грн. пені та 936, 25 грн. відсотків річних.

Оскільки вказані вимоги були залишені без задоволення, позивач вирішив звернутись до суду з даним позовом.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором про надання послуг.

Відповідно до статті 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як зазначалось вище, сторони Договору визначили, що розрахунки за послуги для індивідуальних гостей здійснюється: замовником - не пізніше дня заїзду гостей у готель шляхом передоплати в розмірі 100 % вартості замовлених послуг; розрахунки за послуги для групи гостей здійснюється: 50 % від повної вартості замовлених послуг для групи гостей - не пізніше 7 днів до дня заїзду гостей, а повний розрахунок за замовлені послуги - не пізніше дня заїзду.

Таким чином, кінцевим строком, який сторони встановили для оплати послуг, що надаються позивачем, було визначено день заїзду гостей до готелю.

Відповідно до ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно зі ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних випадках ставляться.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Оскільки відповідач прийняв замовлені ним послуги, однак в обумовлені строки не сплатив позивачеві їх вартості, відповідний борг має бути стягнутий з нього в судовому порядку.

Відповідно до ст. ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

Так, відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження відсутності основного боргу.

Що стосується заявлених позивачем позовних вимог про стягнення 6 062, 89 грн. пені та 1 212, 57 грн. 3% річних, слід зазначити наступне.

Згідно зі ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Одним із різновидів господарських санкцій, які застосовуються до правопорушника у сфері господарювання, є штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойки, штрафу, пені), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ст. 230 ГК України).

Поняттям "штраф" та "пеня" дано визначення ч. ч. 2, 3 ст. 549 ЦК України.

Відповідно до зазначеної норми, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею - неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч. 2 ст. 343 ГК України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Приписи даної статті також кореспондуються з положеннями ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань".

Пунктом 7.2. Договору сторони визначили, що у разі порушення розділу V цього Договору винна сторона сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на день виплати від суми прострочення за кожний день прострочення.

Також, згідно зі статтею 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних в порядку ст. 625 ЦК України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. (Відповідної правової позиції дотримується Вищий господарський суд України у постанові № 48/23 від 18.10.2011 р. та Верховний Суд України у постанові № 3-12г10 від 08.11.2010 р.).

Позивачем нараховано відповідачу 6 062, 89 грн. пені та 1 212, 57 грн. 3% річних, розрахунок яких є вірним.

Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 23.03.2012 р. "Про судове рішення" рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Оскільки, як зазначалось вище, судом встановлено, що відповідач неналежним чином виконував взяті на себе обов'язки щодо оплати вартості наданих йому послуг, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 49, 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Театральне агентство "Прем'єра" (01103, місто Київ, Печерський район, бульвар Дружби Народів, будинок 10, код ЄДРПОУ 32920841) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ейч Ті Проперті Вест" (79008, місто Львів, Галицький район, вулиця Театральна, будинок 16, код ЄДРПОУ 35969209) 98 883 (дев'яносто вісім тисяч вісімсот вісімдесят три) грн. 40 коп. основного боргу, 6 062 (шість тисяч шістдесят дві) грн. 89 коп. пені, 1 212 (одну тисячу двісті дванадцять) грн. 57 коп. 3% річних та 2 123 (дві тисячі сто двадцять три) грн. 18 коп. витрат на оплату судового збору.

3. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 17.06.2013 р.

Суддя В.С. Ломака