Постанова

від 12.06.2013 по справі 910/3638/13

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" червня 2013 р. Справа№ 910/3638/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Суліма В.В.

суддів: Рєпіної Л.О.

Тарасенко К.В.

за участю представників сторін:

від прокуратури: не з'явився;

від позивача: не з'явився;

від відповідача: Негода Є.В. - представник задов. б/н від 14.02.2013р.;

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Кроун»

на рішення Господарського суду міста Києва від 12.03.2013 року

у справі № 910/3638/13 (суддя Власов Ю.Л.)

за позовом Заступника прокурора Оболонського району м. Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія «Кроун»

про повернення земельної ділянки

ВСТАНОВИВ:

Заступника прокурора Оболонського району м. Києва в інтересах держави ( далі - прокурор) в особі Київської міської ради (далі - позивач) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Кроун» (далі - відповідач) про зобов'язання відповідача повернути позивачу земельну ділянку площею 5939 кв.м., яка розташована по вул. Північній, біля будинку 10 в Оболонському районі м. Києва, кадастровий номер 8000000000:78:036:0136, нормативно-грошовою оцінкою 4018920,68 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 12.03.2013р. у справі № 910/3638/13 позов задоволено повністю. Зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія «Кроун» повернути Київській міській раді земельну ділянку площею 5939 кв. м., яка розташована по вул. Північній, біля будинку 10 в Оболонському районі м. Києва, кадастровий номер 8000000000:78:036:0136, нормативно-грошовою оцінкою 4018920,68 грн. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія «Кроун» в дохід Державного бюджету України судовий збір в сумі 68820, 00 грн.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Кроун» звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить Київський апеляційний господарський суд змінити рішення Господарського суду міста Києва від 12.03.2013р. у справі №910/3638/13, виклавши п. 3 резолютивної частини у наступній редакції - стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Кроун» в дохід державного бюджету України судовий збір у сумі 1147,00 грн.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції повинен був стягнути судовий збір у розмірі - 1147,00 грн., як за розгляд позовної заяви немайнового характеру.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 23.04.2013р. у справі №910/363813, скарга прийнята до розгляду та порушено апеляційне провадження.

Представники прокуратури та позивача в засідання Київського апеляційного господарського суду 12.06.2013р. не з'явилися, були належним чином повідомлені про місце та час розгляду апеляційної скарги, що підтверджується відміткою відділу діловодства на зворотному боці ухвали Київського апеляційного господарського суду від 23.04.2013р.

Дана відмітка, за умови, що її оформлено до вимог Інструкції з діловодства в господарських судах України, є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу (Інформаційний лист Вищого господарського суду України від 13.08.2008 № 01-8/482 «Про деякі питання застосування норм господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року»).

Крім того, враховуючи, що судом явка уповноважених представників сторін в судове засідання обов'язковою не визнавалася, прокурор та позивач не скористалися належними їм процесуальними правами приймати участь в судовому засіданні 12.06.2013р., Київський апеляційний господарський суд дійшов висновку про можливість розгляду справи у відсутності представників прокуратури та позивача за наявними в ній матеріалами на підставі ст. 101 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, Київський апеляційний господарський суд вважає, що рішення Господарського суду міста Києва від 12.03.2013р. підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Кроун» - без задоволення, з наступних підстав.

Згідно ст. 99 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами наданими суду першої інстанції.

Як правильно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи 15.07.2004р. рішенням Позивача №419/1829 «Про надання і вилучення земельних ділянок та припинення права користування землею» було затверджено проект відведення земельної ділянки відповідачу для будівництва житлового будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями по вул. Північній, біля будинку 10 в Оболонському районі м. Києва.

Відповідно до п.10 рішення передано відповідачу, за умови виконання пункту 10.1 цього рішення, в короткострокову оренду на 5 років земельну ділянку площею 0,59 га для будівництва житлового будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями по вул. Північній, біля будинку 10 в Оболонському районі м. Києва за рахунок міської забудови.

11.02.2005р. між позивачем та Ввідповідачем був укладений договір оренди земельної ділянки, за умовами якого позивач, на підставі п. 10 рішення позивача від 15.07.2004р. за №419/1829 «Про надання і вилучення земельних ділянок та припинення права користування землею» за актом приймання-передачі передав, а Відповідач прийняв в оренду (строкове платне користування) земельну ділянку, визначену цим договором.

Згідно п.2.1. договору об'єктом оренди є земельна ділянка з наступними характеристиками: місце розташування - вул. Північна, біля будинку 10 в Оболонському районі м. Києва; розмір 5939 кв. м; цільове призначення - для будівництва житлового будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями; кадастровий номер - 8000000000:78:036:0136.

Спірний договір укладено на 5 років (п.3.1. договору).

Відповідно до п.6.1, 6.2. договору передача земельної ділянки здійснювалась за актом приймання-передачі об'єкта оренди в день державної реєстрації цього договору. Право на оренду земельної ділянки виникало після державної реєстрації цього договору.

Згідно п.7.1. договору після припинення дії договору відповідач зобов'язався повернути позивачеві земельну ділянку у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду.

Відповідно до п.11.3 договору договір оренди припиняється в разі, в тому числі, закінчення строку, на який його було укладено.

У разі припинення або розірвання цього договору відповідач зобов'язаний повернути позивачеві земельну ділянку, на умовах, визначених цим договором. У разі невиконання відповідачем обов'язку щодо умов повернення позивачеві земельної ділянки відповідач зобов'язаний відшкодувати позивачеві завдані збитки (п.11.8 договору).

Даний договір зареєстровано Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), про що зроблено запис від 14.02.2005р. за №78-6-00248 у книзі записів державної реєстрації договорів.

Як вбачається з матеріалів справи 14.02.2005р. між позивачем та відповідачем підписаний акт приймання-передачі земельної ділянки за яким позивач передав, а відповідач прийняв у своє володіння і користування земельну ділянку за адресою вул. Північна, біля будинку №10 в Оболонському районі м. Києва; розміром: 5939 кв. м; цільове призначення: для будівництва житлового будинку з вбудованими, нежитловими приміщеннями; кадастровий номер: 8000000000:78:036:0136. Місце розташування земельної ділянки, що передається в оренду, зазначене на плані земельної ділянки, що є невід'ємною частиною до договору оренди земельної ділянки.

08.01.2013р. головним управлінням земельних ресурсів відповідно до Порядку здійснення самоврядного контролю за використанням і охороною земель м. Києва, затвердженого рішенням сесії позивача від 25.09.2003р. №16/890, ст. 187, 189 Земельного кодексу України, на підставі запиту прокуратури Оболонського району м. Києва від 25.12.2012р. №40-14101вих-12, направлення №2505 від 28.12.2012р. здійснено обстеження земельної ділянки за адресою м. Київ, вул. Північна, біля будинку №10 в Оболонському районі м. Києва, за результатами якого складено акт обстеження земельної ділянки №11/05 від 08.01.2013р.

Так, як правильно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріали справи, відповідно до акту обстеження земельної ділянки в ході обстеження було встановлено, що спірна земельна ділянка фактично не використовується, за інформацією наданою Державною податковою службою у м. Києві (№3971/9/19-109 від 24.09.2012р.) відповідач має заборгованість по платі за землю. Вказана земельна ділянка не огороджена, не охороняється та відповідачем за цільовим призначенням (будівництво житлового будинку з вбудованими не житловими приміщеннями) не використовується. На частині вказаної земельної ділянки розташовано спортивний (орієнтовною площею 0,003 га) та дитячі майданчики.

Доказів, які б спростовували зазначений факт, відповідачем суду не надано.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ст.116 Земельного кодексу України (в редакції діючій на момент припинення дії договору) громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Відповідно до ст.124 Земельного кодексу України (в редакції діючій на момент припинення дії договору) передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, громадянам, юридичним особам, визначеним частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу, здійснюється в порядку, встановленому статтею 123 цього Кодексу. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем. Підставою для укладення договору оренди може бути цивільно-правовий договір про відчуження права оренди.

Згідно з ст.31 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено.

Відповідно до ст.33 Закону України «Про оренду землі» (в редакції діючій на момент припинення дії договору) після закінчення строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки відповідно до умов договору, має за інших рівних умов переважне право на поновлення договору. У разі поновлення договору оренди землі на новий строк його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди, то за відсутності письмових заперечень орендодавця протягом одного місяця після закінчення строку договору він підлягає поновленню на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Письмове заперечення здійснюється листом-повідомленням.

Згідно з ст.34 Закону України «Про оренду землі» (в редакції діючій на момент припинення дії договору) у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця. У разі невиконання орендарем обов'язку щодо умов повернення орендодавцеві земельної ділянки орендар зобов'язаний відшкодувати орендодавцю завдані збитки.

Відповідно до п.3.4.6. Рекомендацій Президії Вищого господарського суду України від 02.02.2010р. N 04-06/15 (чинних на час виникнення спірних правовідносин) у вирішенні спорів, пов'язаних з поновленням (пролонгацією) договорів оренди земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, судам слід враховувати положення статті 33 Закону України «Про оренду землі». Як вбачається зі змісту ч.3 ст.33 Закону України «Про оренду землі», нею не передбачено порядок автоматичного поновлення договору оренди земельної ділянки в разі відсутності заперечень з боку сторін, а лише визначено, що в цьому разі договір підлягає поновленню. Вказана норма не передбачає зміну відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування, яке є підставою для надання в оренду земельної ділянки, щодо встановлених в ньому строків оренди. Відтак, якщо за законом такий договір підлягає поновленню, то таке поновлення має здійснюватися за волевиявленням сторін. Таке волевиявлення має бути оформлене відповідно до п.34 ст.26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" рішенням міської ради. За відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади або місцевого самоврядування, підстави для задоволення вимог позивача про зміну строку дії договору відсутні, а у випадку незгоди орендодавця щодо подовження договору оренди земельної ділянки орендар зобов'язаний звільнити займану земельну ділянку, привівши її у належний стан.

Тобто, як правильно встановлено судом першої інстанції, відповідач свої зобов'язання щодо повернення земельної ділянки позивачу після припинення дії договору не виконав. При цьому вказаними нормами права та умовами самого договору передбачений обов'язок відповідача повернути земельну ділянку позивачеві після закінчення дії договору.

Законодавством України, діючим на момент припинення спірного договору оренди, не був передбачений порядок автоматичного поновлення договору оренди земельної ділянки в разі відсутності заперечень з боку сторін, а лише визначено, що в цьому разі договір підлягає поновленню. Поновлення договору оренди земельної ділянки здійснюється за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень. Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи При цьому, Київський апеляційний господарський суд відзначає, що відповідач не звертався до позивача з заявою про поновлення спірного договору оренди земельної ділянки, а позивач відповідних рішень не приймав.

З огляду на викладене, київський апеляційний господарський суд приймає як належний висновок суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог в повному обсязі, а саме зобов'язання відповідача повернути позивачу земельну ділянку площею 5939 кв.м., яка розташована по вул. Північній, біля будинку 10 в Оболонському районі м. Києва, кадастровий номер 8000000000:78:036:0136, нормативно-грошовою оцінкою 4018920,68 грн.

Крім того, Київський апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія «Кроун» в дохід Державного бюджету України судовий збір в сумі 68820,00 грн. (як за майновий), з огляду на наступне.

Так, Відповідно до п. 2.2.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013р. №17 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» Судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, витребування або повернення майна (в тому числі в зв'язку з вимогами, заснованими на приписах частини п'ятої статті 216, статті 1212 Цивільного кодексу України тощо) визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру. При цьому суд не повинен визначати вартість майна за відповідними вимогами, оскільки за змістом пункту 3 частини другої ст. 54 і ст. 55 Господарського процесуального кодексу «країни такий обов'язок покладається на позивача.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується скаржником спірна земельна ділянка має нормативно-грошову оцінку в розмірі 4018920,68 грн.

Сплата судового збору здійснюється в порядку і розмірі, встановленому Законом України «Про судовий збір» (далі - Закон).

Статтею 55 Господарського процесуального кодексу України передбачено визначення ціни позову у позовах про стягнення грошей і про витребування майна. Відповідні позовні заяви мають майновий характер, і розмір ставок судового збору за їх подання визначається за приписом підпункту 1 пункту 2 частини другої статті 4 Закону.

У відповідності до положень пп.2 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» ставки судового збору становлять:

- за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру - 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат;

- за подання апеляційної скарги на рішення господарського суду - 50 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, а у разі подання позовної заяви майнового характеру - 50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми.

Якщо факт недоплати судового збору з'ясовано господарським судом у процесі розгляду прийнятої заяви (скарги), суд у залежності від конкретних обставин справи може: зобов'язати позивача (заявника, скаржника) доплатити належну суму судового збору і подати суду відповідні докази у встановлений ним строк, та за необхідності відкласти розгляд справи або оголосити перерву в засіданні (стаття 77 Господарського процесуального кодексу України ); у разі неподання доказів оплати - стягнути належну суму судового збору за результатами вирішення спору з урахуванням приписів частин першої-четвертої статті 49 Господарського процесуального кодексу України або ж залишити позов (заяву, скаргу) без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 81 названого Кодексу.

Приймаючи до уваги викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив позовні вимоги в повному обсязі та правомірно достягнув суму державного мита.

Таким чином, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та встановлення в рішенні місцевого господарського суду, колегія суддів дійшла висновку про те, що місцевий господарський суд розглянув всебічно, повно та обґрунтовано в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності, належним чином перевірив правовідносини, що виникли між сторонами, та вірно застосував норми матеріального та процесуального права.

Доводи апелянта щодо неправильного застосування норм процесуального права не знайшли свого підтвердження.

На підставі наведеного, колегія суддів дійшла висновку про те, що прийняте господарським судом рішення відповідає ст. ст. 43, 85 Господарського процесуального кодексу України, вимогам щодо законності та обґрунтованості, підстав для скасування чи зміни рішення, в тому числі, з мотивів, наведених в апеляційній скарзі не вбачається.

За таких обставин, рішення Господарського суду міста Києва від 12.03.2013р. у справі №910/3638/13 підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Кроун» - задоволенню не підлягає.

Судові витрати за розгляд апеляційної скарги у зв'язку з відмовою в її задоволенні на підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на апелянта.

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 103 -105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Кроун» залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 12.03.2013р. у справі №910/3638/13 - залишити без змін.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія «Кроун» (02160, м. Київ, вул. Празька, 8, кв. 5, код 31988448) в дохід Державного бюджету України судовий збір в сумі 286 (двісті вісімдесят шість) грн. 75 коп.

4. Матеріали справи №910/3638/13 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя Сулім В.В.

Судді Рєпіна Л.О.

Тарасенко К.В.