Ухвала

від 07.06.2013 по справі 761/7265/13-ц

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/7265/13-ц

Провадження №4-с/761/112/2013

УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 червня 2013 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Кравець Д.І.,

при секретарі Костюковій М.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві справу за скаргою ОСОБА_1, заінтересована особа: Державне науково-виробниче підприємство «Термохолод», на дії головного державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві Шевченка С.П. щодо винесення постанови про повернення судового наказу, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаною скаргою, згідно якої просив визнати незаконною постанову головного державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві (надалі - ВДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві) Шевченка С.П. від 19 лютого 2013 року про повернення виконавчого документа стягувачеві та ухвалити рішення про відновлення виконавчого провадження щодо виконання судового наказу № 2н-2019/2011 від 18 серпня 2011 року, виданого Шевченківським районним судом міста Києва 10 жовтня 2011 року про стягнення з Державного науково-виробничого підприємства «Термохолод» на користь ОСОБА_1 боргу по нарахованій заробітній платі у розмірі 27 715 грн.45 коп.

Скаргу мотивовано тим, що 19 лютого 2013 року головним державним виконавцем ВДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві Шевченко С.П. винесено постанову, якою повернуто ОСОБА_1, як стягувачу, вказаний судовий наказ.

Як вбачається зі змісту оскаржуваної постанови державним виконавцем встановлено, що в приміщенні майна боржника, на яке можливо звернути стягнення не виявлено, а встановити місцезнаходження боржника - юридичної особи ДНВП «Термохолод» неможливо», кошти на банківських рахунках боржника відсутні, а боржник знаходиться в стані припинення юридичної особи. З огляду на зазначене, державний виконавець, керуючись п. 5 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» повернув судовий наказ без виконання.

Не погоджуючись з вказаною постановою, заявник вказує, що державний виконавець не вжив передбачених Законом України «Про виконавче провадження» заходів по виконанню наказу суду, а викладена в постанові інформація не відповідає дійсним обставинам справи.

Так, як свідчить лист ВДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві від 23 листопада 2011 року № 1889-7 місцезнаходження Державного науково-виробничого підприємства «Термохолод» було відоме виконавчій службі і, зокрема, державному виконавцю Шевченко С.П.

Більш того, щоб унеможливити будь-які заяви юридичних та фізичних осі щодо місцезнаходження підприємства, заявником, як в.о. директора підприємства, було вирішено питання пересилки поштової кореспонденції, яка надходила на поштове відділення № 119, за юридичною адресою місцезнаходження боржника: АДРЕСА_2, на поштове відділення № 1 для доставки на адресу: 01001, АДРЕСА_1.

Крім того, заявник, як повірений від імені та в інтересах довірителя - Комісії по реорганізації державних підприємств на вчинення дій, пов'язаних з проведенням реорганізації Державного науково-виробничої підприємства «Термохолод» та як в.о. директора ДНВП «Термохолод», на вимогу стягувачів особисто надав державному виконавцю вичерпну інформацію щодо місцезнаходження підприємства, його поштову адресу, іншу інформацію, необхідну для виконання наказів Шевченківського районного суду м. Києва.

При цьому, заявник вказує, що усі листи, які надсилались виконавчою службою на адресу Державного науково-виробничої підприємства «Термохолод» надходили до адресата. Таким чином, висновки державного виконавця щодо неможливості встановити місцезнаходження боржника є безпідставними, а відтак, відсутні підстави до застосування положень Закону України «Про виконавче провадження», зокрема обумовлених ст. 40 закону, щодо повернення судового наказу стягувачам.

Окрім того, заявник зазначає, що звертаючись до виконавчої служби з заявою про виконання судового наказу, він, як стягувач, просив ВДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві винести постанову про звернення стягнення на майно боржника - дев'ять приміщень загальною площею 384 кв.м, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2, їх арешт та вилучення їх у Державної компанії «Укрспецекспорт», яка на сьогодні користується цими приміщеннями, та здійснити, згідно закону, їх примусову реалізацію, так як у боржника відсутні кошти на рахунку, необхідні для забезпечення виконання судового наказу. Проте, державний виконавець відмовився здійснити такі дії, незважаючи на те, що наявність за зазначеною адресою цього майна та можливість звернення стягнення на нього зазначена в постанові.

Більш того, в ході обговорення цього питання з державним виконавцем заявником була надана додаткова інформація про наявність у боржника, окрім зазначеного вище, ще і іншого майна, зокрема за адресою: АДРЕСА_3, яке було описане Відділом державної виконавчої служби Солом'янського РУЮ м. Києва та передане на відповідальне зберігання Київському науково-дослідному інституту будівельних конструкцій. Однак, державний виконавець не зреагував і на це повідомлення.

Враховуючи зазначене, заявник вважає, що державним виконавцем не забезпечено виконання вимог ст.ст. 50, 53, 55, 62, 64, 65 Закону України «Про виконавче провадження», які визначають порядок проведення виконавчих дій по виконанню судових наказів, внаслідок чого і були порушені його права, як стягувача.

Заявник у судовому засіданні скаргу підтримав та просив її задовольнити.

Головний державний виконавець ВДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві Шевченко С.П. у судовому засіданні проти задоволення скарги заперечував та пояснив, що ним були дотриманні всі вимоги Закону України «Про виконавче провадження», а доводи скарги спростовуються як матеріалами виконавчого провадження, так і поясненнями самого ОСОБА_1, який стверджує, що він є в.о. директора боржника та представником Комісії по реорганізації боржника, а кореспонденція адресована боржнику перенаправляється за місцем проживання заявника. При цьому, держаний виконавець наголосив, що майно, на яке заявник просив звернути стягнення, не належить та ніколи не належало боржнику, а знаходилось у державній власності та було передано боржнику лише в користування. Також державний виконавець зазначив, що повернення виконавчого документа стягувачу не позбавляє можливості стягувача повторно пред'явити його до виконання, зокрема, за місцезнаходженням майна.

Вислухавши пояснення заявника, державного виконавця, вивчивши матеріали справи за скаргою, які містять, зокрема, копії матеріалів виконавчого провадження ВП № 29982616, надані до суду держаним виконавцем, судом встановлено наступне.

Так, у судовому засіданні встановлено, що 10 жовтня 2011 року Шевченківським районним судом міста Києва видано стягувачу судовий наказ № 2н-2019/2011, винесений 18 серпня 2011 року, про стягнення з Державного науково-виробничого підприємства «Термохолод» на користь ОСОБА_1 боргу по нарахованій заробітній платі у розмірі 27 715 грн.45 коп. (а.с. 9).

22 листопада 2012 року ОСОБА_1 звернувся до ВДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві з заявою про примусове виконання вказаного наказу, на підставі чого 23 листопада 2012 року головним державним виконавцем ВДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві Шевченком С.П. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з виконання судового наказу (а.с. 45, 47) та розпочав його виконання.

Разом з тим, 19 лютого 2013 року головним державним виконавцем ВДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві Шевченком С.П. винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві, згідно якої судовий наказ № 2н-2019/2011, виданий Шевченківським районним судом міста Києва про стягнення з Державного науково-виробничого підприємства «Термохолод» на користь ОСОБА_1 боргу по нарахованій заробітній платі у розмірі 27 715 грн.45 коп. повернуто стягувачу (а.с. 96, 97).

Вказана постанова мотивована тим, що виходом державного виконавця за адресою: АДРЕСА_2, боржника в приміщенні та майна боржника, на яке можливо звернути стягнення не виявлено. Згідно отриманої інформації з ДПА України встановлено наявність банківських рахунків боржника, на які накладено арешт. Однак, згідно отриманих повідомлень встановлено, що рахунки боржника ДНВП «Термохолод» в ПАТ «Промінвестбанк» відсутні, на рахунках, відкритих в ПАТ АБ «Укргазбанк» - відсутні кошти, а рахунки, відкриті в ПАТ КБ «Хрещатик», закриті 23 лютого 2006 року.

При цьому, згідно отриманої інформації за кодом ЄДРПОУ 13691187, боржник ДНВП «Термохолод» згідно запису від 01 вересня 2011 року знаходиться у стані припинення юридичної особи, керівником організації є громадянин ОСОБА_3, а організація значиться за адресою: АДРЕСА_2, що не підтверджується, оскільки боржник відсутній за даною адресою.

Враховуючи зазначене та те, що в результаті вжитих заходів неможливо встановити місцезнаходження боржника - юридичної особи ДНВП «Термохолод», державним виконавцем, на підставі п. 5 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження», винесено оскаржувану постанову.

Згідно вимог п. 5 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» в виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо у результаті вжитих державним виконавцем заходів неможливо встановити особу боржника, з'ясувати місцезнаходження боржника - юридичної особи, місце проживання, перебування боржника - фізичної особи (крім випадків, коли виконанню підлягають виконавчі документи про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров'я, у зв'язку з втратою годувальника, а також виконавчі документи про відібрання дитини, за якими мають бути стягнуті кошти чи інше майно, та інші виконавчі документи, що можуть бути виконані за безпосередньої участі боржника).

Як перевірено судом, висновки, які містяться в оскаржуваній постанові державного виконавця щодо неможливості встановити місцезнаходження боржника - юридичної особи ДНВП «Термохолод», підтверджуються матеріалами виконавчого провадження, зокрема, Актом державного виконавця від 22 грудня 2012 року, згідно якого за адресою: АДРЕСА_2, в приміщенні адмінбудівлі ДК «Укрспецекспорт» встановлено відсутність боржника (а.с. 60). Крім того, факт неможливості встановлення місцезнаходження боржника - юридичної особи ДНВП «Термохолод», підтверджуються поясненнями самого ОСОБА_1, який стверджує, що ним, як в.о. директора боржника та представником Комісії по реорганізації боржника, було вирішено питання пересилки поштової кореспонденції, яка надходила на поштове відділення № 119, за юридичною адресою місцезнаходження боржника: АДРЕСА_2, на поштове відділення № 1 для доставки на адресу: 01001, АДРЕСА_1, тобто за місцем проживання заявника, що свідчить про відсутність будь-якої іншої поштової адреси місцезнаходження боржника.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 387 ЦПК України, якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби і права чи свободи заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

З огляду на встановленні в судовому засіданні обставини, суд прийшов до висновку, що головним державним виконавцем ВДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві Шевченком С.П. при винесенні оскаржуваної постанови не допущено порушень Закону України «Про виконавче провадження». У зв'язку з цим, суд вважає, що скарга ОСОБА_1, заінтересована особа: Державне науково-виробниче підприємство «Термохолод», на дії головного державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві Шевченка С.П. щодо винесення постанови про повернення судового наказу є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

При цьому, слід зазначити, що згідно вимог ч. 5 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред'явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 22 цього Закону.

Враховуючи викладене, на підставі ст.ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» та керуючись ст.ст. 57-60, 64, 209, 210, 212, 213, 293, 294, 296, 383-388 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

У Х В А Л И В:

У задоволенні скарги ОСОБА_1, заінтересована особа: Державне науково-виробниче підприємство «Термохолод», на дії головного державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві Шевченка С.П. щодо винесення постанови про повернення судового наказу - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва через Шевченківський районний суд міста Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення вищезазначених строків, або після перегляду справи в апеляційному порядку, якщо ухвалу суду не скасовано.

С у д д я: