Рішення

від 26.06.2006 по справі 2/118/06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

2/118/06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" червня 2006 р.Справа №  2/118/06

Миколаїв

Суд в складі:

Судді  Моргуленко Т.Є.,

при секретарі судового засідання Дубогрій М.О., розглянувши в судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Круг», м. Миколаїв, вул. Чкалова, 32                            

до Військова частина А-3476, Миколаївська область, Новоодеський район, с. Костянтинівка

про: стягнення майна за договором позички.

за участю представників:          

від позивача: Лушніков В.П., дов. №1, від 15.01.06 р.,

від відповідача: Дьяченко С.О, дов. №426, від 19.04.06 р.;

Позивач просить стягнути з військової частини А-3476 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Круг” дизельне пальне у кількості 73205 л загальною вартістю 168371 грн. 50 коп., надане відповідачу за договором позики від 10.03.05 р. та актом приймання-передачі від 10.03.05 р.

Відповідач з позовними вимогами не згоден та просить провадження у справі припинити посилаючись на таке:

-          Про існування зазначеного договору та акту посадовим особам відповідача стало відомо лише після звернення позивача до суду.

-          До підписання всі договори повинні попередньо перевірятись фінансовою та юридичною службою з обов'яковою їх реєстрацією. На зазначеному договорі відсутні будь-які візи та узгодження, не проставлений порядковий номер, тобто відсутня його реєстрація. Таким чином, договір від 10.03.05 р. не відповідає нормативним документам, що діють в установах Міністерства оборони України, тому не є  належним доказом та не повинен прийматись до уваги.

-          Акт приймання-передачі нафтопродуктів від 10.03.05 р. також не повинен прийматись до уваги, оскільки укладений з грубими порушеннями, а саме: відсутній наказ про призначення складу комісії для приймання палива, довіреність приймальнику не видавалась, акт підписаний одноособово позичальником Юзьковим В.В. –колишнім командиром В/ч А -3476 та інш.

-          Відсутня податкова накладна видана позивачем для відповідача, а вказана операція не відображена в податковій декларації ТОВ «Круг»за березень 2005 р. Відповідач в свою чергу також повинен був реєструвати отриману податкову накладну в книзі обліку придбання товару, відобразити вказану операцію в декларації на прибуток за перший квартал 2005 р. та отриманий податковий кредит по ПДВ в податковій декларації по ПДВ за березень 2005 р.

-          Проведеною у вересні 2005 р. документальною ревізією встановлено, що в період з 01.01.2002 р. по 04.04.2005 р. між В/ч А-3476 та ТОВ «Круг»відносин, пов'язаних з будь-якими позиками або позичками не існувало.

-          В книзі реєстрації дорожніх листів В/ч А-3476 за 2005 р. (інв. №387, №352) на жодну із вказаних у акті приймання-передачі дизельного пального  дорожні листи не видавались  та не виписувались, а деякі автомашини були на ремонті і вийшли на виїзд лише 11.03.05 р. Перепустки на вказані автомашини відсутні

-          Головним доказом, на думку відповідача, є той факт, що договір укладений не з В/ч А-3476, а з командиром В/ч А-3476 Юзьковим В.В., що підтверджується самим договором та актом приймання-передачі, у яких юридична адреса сторін закреслена, а залишено лише слово «Заемщик Юзьков В.В.», тобто фізична особа. Також це підтверджено поясненнями Юзькова В.В., які долучені відповідачем до відзиву.

Розглянувши матеріали справи, у тому числі наданий відповідачем відзив з додатковими документами, вислухавши представників сторін, господарський суд встановив, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню виходячи з наступного:

Договір  від 10.03.2005р., укладений командиром в/ч А-3476, по суті є договором позики, за яким Позивач передав в позику Відповідачу 73205л. дизпалива (річ визначена родовими ознаками) строком на 10 днів, а Відповідач зобов'язався повернути позику 20.03.2005р.. Це підтверджується назвою  договору, предметом договору, обов'язками сторін, встановлених договором. Факт передачі дизпалива підтверджується актом прийому –передачі від 10.03.2005р., підписаним також командиром в/ч А-3476, що відповідає вимогам ст. 1047 ЦК України. При цьому як договір так і акт прийому-передачі скріплені печаткою Відповідача. У встановлений договором строк Відповідач позику не повернув.       

              Посилання представника Відповідача на те, що керівник Відповідача (командир в/ч А-3476) діяв як фізична особа та брав дизпаливо особисто для себе є сумнівними, не доведеними Відповідачем та не беруться судом до уваги оскільки:

             В преамбулі договору вказано, що позику бере «командир в/ч А-3476», а не фізична особа –Юзьков В.В.. В тексті договору (п.7.3) встановлено, що спори між сторонами вирішуються в господарському суді, що відповідає порядку розв'язанню спорів між юридичними особами. В акті прийому-передачі вказано місцезнаходження саме Відповідача (с. Константинівка), а не місце проживання Юзькова В.В.. Договір не містить будь яких посилань на те, що командир Відповідача діяв як фізична особа, а саме: посилання на паспортні данні, місце проживання тощо. То б то дані які можуть ідентифікувати особу як фізичну а не як представника юридичної особи. Перекреслення написів назви Відповідача у договорі та акті прийому-передачі не є належним доказом того, що командир Відповідача діяв як фізична особа, оскільки як пояснює представник Позивача при укладанні договору керівник Позивача вважав, що підпис командира Відповідача має таку форму.

              Відповідно до приписів ст. 1051 ЦК України якщо договір позики має бути укладений у письмовій формі, рішення суду не може ґрунтуватися на свідченнях свідків для підтвердження того, що гроші або речі насправді не були одержані позичальником від позикодавця або були одержані у меншій кількості, ніж встановлено договором.

    Позивачем надано суду акт прийому-передачі дизпалива від 10.03.2005р. в кількості 73205л. Відповідно до приписів ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»№996-XIV від 16.07.1999 р. первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми), дату і місце складання, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції, посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Оскільки вказаний акт містить всі визначені законом данні, він є належним первинним документом та належним доказом факту передачі дизпалива Позивачем Відповідачу.  

             Посилання Відповідача на відсутність проведення в його синтетичному та аналітичному обліку факту отримання дизпалива, проїзду машин через пункт пропуску на територію Відповідача, порушення командиром при укладанні угоди вимог наказів Міністерства Оборони України щодо погодження таких угод та перевищення їм повноважень, як на належний доказ відсутності факту передачі в позику дизпалива, також не є переконливими та не ґрунтується на діючому законодавстві, оскільки: з акту ревізії проведеної 24.09.2005р. (арк. 33 акту ревізії), наданого суду Відповідачем, у останнього було виявлено 42577 кг. дизельного палива, яке не рахувалось по обліку, не підтверджувалось ніякими документами стосовно проїзду автомашин через пункт пропуску на територію Відповідача та іншими супроводжувальними документами. Залишки пального було оприбутковано в ході проведення ревізії актом за №1/75 від 21.09.2005 р. Це свідчить про те, що у Відповідача мали місце факти завезення дизпалива без супровідних документів та без оформлення по обліку в значних об'ємах.      

   З іншого боку діючим законодавством не передбачено обов'язків сторони по договору позики контролювати проведення по обліку господарської операції іншою стороною та виконання нею вимог відомчих нормативних документів (Уставів, наказів, інструкцій тощо). За їх невиконання несе відповідальність посадова особа, яка їх порушила, а не інша сторона по договору. Статтею 1051 ЦК України також не передбачено таких підстав оспорювання договору позики як відсутність належного обліку у Відповідача.

   Відповідно до приписів ст..92 ЦК України у відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження.

   Відповідачем не доведено, що Позивач знав чи за всіма обставинами не міг не знати про те, що командир Відповідача діяв з перевищенням повноважень та з порушенням вимог наказів, інструкцій тощо.  

   Посилання Відповідача на порушення вимог податкового законодавства судом не розглядались оскільки вони не є предметом позову та стосуються правовідносин на яких відповідно до ст.1 ЦК України не розповсюджується дія цивільного законодавства.

На підставі викладеного позовні вимоги слід задовольнити.

Керуючись ст. 16, 1046, 1047, 1049, 1051 ЦК України, ст. ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд –

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Військової частини А-3476, Миколаївська область, Новоодеський район, с. Костянтинівка, (код ЄДРПОУ 07967633) дизельне пальне у кількості 73205 л. загальною вартістю 168371 грн. 50 коп., держмито у розмірі 1683 грн. 72 коп. та 118 грн. за інформаційно-технічне забезпечення на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Круг», м. Миколаїв, вул. Чкалова, 32, (код 32093033).

Наказа видати позивачу.

Наказ видати після вступу рішення в законну силу.

Суддя Т.Є.Моргуленко