Постанова

від 04.06.2013 по справі 804/6196/13-а

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 червня 2013 р. Справа № 804/6196/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Юркова Е.О.

при секретарі - Сап'яні С.А.

за участю: представник позивача - Присенко О.Г.

представник відповідача - Тронько В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпропетровську адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДАК-ЕНЕРГЕТИКА» до Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ДАК-ЕНЕРГЕТИКА» до Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби з вимогою щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000042200, прийнятого посадовими особами Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби 10.01.2013 року на підставі Акту № 492/222/33165522 «Про результати позапланової невиїзної перевірки ТОВ «ДАК-ЕНЕРГЕТИКА» (код 33165522) з питань дотримання вимог податкового законодавства України з податку на додану вартість з платником податків ТОВ «БИРС» (код 36640452) по податковій декларації за серпень 2011 року».

В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на безпідставність та необґрунтованість висновків у акті перевірки від 28.12.2012р. за № 492/222/33165522 «Про результати позапланової невиїзної перевірки ТОВ «ДАК-ЕНЕРГЕТИКА» (код 33165522) з питань дотримання вимог податкового законодавства України з податку на додану вартість з платником податків ТОВ «БИРС» (код 36640452) по податковій декларації за серпень 2011 року»., на підставі якого прийнято спірне податкове повідомлення-рішення, яке винесене без урахування фактичних обставин справи та в порушення приписів податкового законодавства.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги із викладених вище підстав підтримав у повному обсязі та просив позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав у повному обсязі, в задоволенні адміністративного позову просив відмовити, зазначивши, що перевірка ТОВ «ДАК-ЕНЕРГЕТИКА» була проведена на виконання повноважень податкового органу, при наявності порушень позивачем податкового законодавства та спірне податкове повідомлення-рішення № 0000042200 від 10.01.2013 року прийнято правомірно, у зв'язку із чим підстави для задоволення позову відсутні.

Вислухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість адміністративного позову та наявність підстав для його задоволення.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до акту перевірки від 28.12.2012р. за № 492/222/33165522 «Про результати позапланової невиїзної перевірки ТОВ «ДАК-ЕНЕРГЕТИКА» (код 33165522) з питань дотримання вимог податкового законодавства України з податку на додану вартість з платником податків ТОВ «БИРС» (код 36640452) по податковій декларації за серпень 2011 року» - Товариство з обмеженою відповідальністю «ДАК-ЕНЕРГЕТИКА» (надалі по тексту ТОВ «ДАК-ЕНЕРГЕТИКА») зареєстровано 13.09.2004 року виконавчим комітетом Красногвардійського району м. Дніпропетровська, свідоцтво про державну реєстрацію від 13.09.2004 № 1224102000. Форма власності: приватна, (код - 10). Код суб'єкта господарювання за ЄДРПОУ: 33165522. Місцезнаходження суб'єкта господарювання відповідно до свідоцтва про державну рестрацію: Дніпропетровська обл., Новомосковський р-н, с. Піщанка, б. 2 кв. 2б. ТОВ «ДАК-ЕНЕРГЕТИКА» знаходиться на податковому обліку у Новомосковської об'єднаної ДПІ (код 0408) з 17.09.2004р., обліковий номер 2166. У періоді, за який проводилась перевірка, відповідно до Свідоцтва про реєстрацію платника № 200024110 видане Новомосковською об'єднаною ДПІ, індивідуальний податковий номер 1655204668, був зареєстрований платником ПДВ.

Так, відповідно до підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 та статті 79 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI та відповідно наказу Новомосковської ОДПІ Дніпропетровської області ДПС від 20.12.2012 року №832 фахівцем Новомсковської ОДПІ Дніпропетровської області ДПС проведена позапланова невиїзна документальна перевірка ТОВ «ДАК-ЕНЕРГЕТИКА» (код 33165522) з питань дотримання вимог податкового законодавства України з податку на додану вартість по податковій декларації за серпень 2011 року з урахуванням акту №2345/22-5/36640452 від 20.08.2012р. про результати невиїзної позапланової перевірки ТОВ «БИРС» (код ЄДРПОУ36640452) з питання правильності формування податкових зобов'язань та податкового кредиту за період з 01.04.2011 року по 30.04.2011 року, з 01.08.2011 року по 31.08.2011 року.

За результатами перевірки, було складено акт позапланової невиїзної перевірки від 28.12.2012 року за №492/222/33165522, висновками якого встановлено порушення щодо операції з купівлі-продажу товарів (робіт, послуг) ТОВ «ДАК-ЕНЕРГЕТИКА» з ТОВ «БИРС» за серпень 2011 року, а саме порушення частини 1 і 5 статті 203 ЦК України в частині недодержання в момент вчинення правочину вимог, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними та суперечать моральним засадам суспільства. ТОВ «ДАК-ЕНЕРГЕТИКА» здійснював діяльність спрямовану на здійснення операцій пов'язаних з наданням податкової вигоди для третіх осіб. В порушення пункту 198.3 та 198.6 статті 198 статті 201 ПКУ, ТОВ «ДАК-ЕНЕРГЕТИКА» неправомірно завищено показники задекларовані у рядках 10.1 та 17 Декларації в загальній сумі 20592,6 грн.

10.01.2013 року на підставі висновків зазначених в акті перевірки відповідачем було прийнято податкове повідомлення - рішення № 0000042200 від 10.01.2013 року, відповідно до якого позивачу було визначено суму завищення від'ємного значення податку на додану вартість у сумі 20592,6 грн. та застосована штрафна (фінансова) санкція у розмірі 5148,5 грн.

Суд вважає дії відповідача щодо проведення позапланової невиїзної перевірки від 28.12.2012 року є неправомірними, та такими, які не відповідають діючому законодавству з наступних підстав.

Так, згідно п.п.75.1.2. п. 75.1 ст.75 Податкового кодексу України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Положеннями підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 та статті 79 Податкового кодексу України передбачено, що документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин: за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Відповідно до вимог п. 78.4 ст. 78 Податкового кодексу України про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Відповідно до п.79.2. ст.79 ПК документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Виконання умов цієї статті надає посадовим особам органу державної податкової служби право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.

З аналізу вказаних норм вбачається, що документальна позапланова невиїзна перевірка може бути проведена лише за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Судом встановлено, що на початку грудня 2012 року позивачем був отриманий лист Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби вих. № 14510/10/22-155 від 26.11.2012 року «Про надання поясненнь та документального підтвердження» стосовно взаємовідносин з ТОВ «БИРС» (код ЄДРПОУ 36640452) за період: серпень 2011 року.

Листом вих. № ДАК-03/829 від 07.12.2012 року на адресу Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби були надані витребувані пояснення та документальне підтвердження господарських взаємовідносин.

28.12.2012 року до головного бухгалтера позивача зателефонував працівник Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби та повідомив, що відбулася позапланова невиїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства України з податку на додану вартість з платником податків ТОВ «БИРС» по податковій декларації за серпень 2011 року, на оформлення результатів якої складено відповідний акт. Керівнику та головному бухгалтеру підприємства було запропоновано з'явитись в той же день до Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби та отримати один примірник зазначеного акту. Примірник акту отримав головний бухгалтер підприємства з відповідними зауваженнями щодо своєї незгоди з висновками перевірки та вказівкою про надання заперечень на акт перевірки у строк та спосіб, передбачений чинним законодавством України.

Слід зазначити, що повідомлення про дату початку та місце проведення позапланової невиїзної перевірки та копії рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, позивач не отримував.

Лише 04.01.2013 року (вхідний № ДАК-01/01) позивачем було отримано повідомлення Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби № 235/221/12 від 20.12.2012р. про проведення позапланової документальної невинної перевірки позивача за період з 01.08.2011р. по 31.08.2011р. стосовно взаємовідносин з ТОВ «БИРС» (код ЄДРПОУ 36640452) з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства. До повідомлення була додана копія наказу № 832 від 20.12.2012 р. «Щодо організації та проведення позапланової невиїзної перевірки ТОВ «ДАК-ЕНЕРГЕТИКА» (код 33165522)».

Отже, оскільки повідомлення Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби № 235/221/12 від 20.12.2012 р. було фактично отримане позивачем лише 04.01.2013 року, його представники були позбавлені можливості використати свої права, гарантовані Податковим кодексом України, щодо присутності під час проведення перевірки.

Крім того, позивачем були надані відповідачу витребувані листом, вих. № 145 10/10/22-155 від 26.11.2012 року «Про надання пояснень та документального підтвердження» стосовно взаємовідносин з ТОВ «БИРС» (код ЄДРПОУ 36640452) за період: серпень 2011 року пояснення та повний пакет документів, що доводять факт реальності та дійсності господарських взаємовідносин з ТОВ «БИРС» за серпень 2011 року.

З огляду на вищевказане, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав у посадових осіб Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби на проведення позапланової документальної невиїзної перевірки позивача.

Ознайомившись із актом перевірки, позивач не погодився із викладеними в ньому висновками, прийнятим за результатами перевірки податковим повідомленням-рішенням та оскаржив їх до Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби до Державної податкової служби у Дніпропетровській області та до Міністерства доходів і зборів України, проте рішеннями цих органів в задоволенні скарг ТОВ «ДАК-ЕНЕРГЕТИКА» було відмовлено.

Щодо висновків акту перевірки та прийнятим за його результатами податкового повідомлення-рішення, суд зазначає наступне.

Так, 02 серпня 2011 року між ТОВ «ДАК-ЕНЕРГЕТИКА» та ТОВ «БИРС» (код ЄДРПОУ 36640452, місцезнаходження: м. Дніпропетровськ, вул. Чекістів, буд. 29/3) було укладено Договір № 0208-11, відповідно до якого позивач доручив, а ТОВ «БИРС» прийняв на себе зобов'язання стосовно виконання робіт щодо устрою асфальтового покриття на території бази, розташованої: с. Піщанка Новомосковського району Дніпропетровської області, вул. Степова, 2а, 2б, загальною площею 100 м2, своїми силами та за свій рахунок, а позивач зобов'язався сплатити обумовлену вартість виконаних робіт в строк і на умовах, визначених Договором. Відповідно до п. 3.1. та Додатку до Договору, загальна вартість робіт склала 123 555, 60 грн. в т.ч. ПДВ 20 592,60 грн.

Таке облаштування території виробничої бази позивача, якою він користується на підставі договору оренди нерухомого майна № 1-2011 від 04.01.2011 року, було необхідне для забезпечення нормального виробничого процесу та оптимізації господарської діяльності.

Відповідно до умов розділу 3 Договору, платіжним дорученням № 2109 від 04.08.2011 року на рахунок ТОВ «БИРС» було перераховано передплату в сумі 92 666,70 грн., про що ТОВ «БИРС» було надано податкову накладну № 5 від 04.08.2011 року на вищевказану суму.

Оскільки зазначений комплекс будівель та споруд, який є виробничою базою позивача, розташований: с. Піщанка Новомосковського району Дніпропетровської області, вул. Степова, 2а, 2б та використовується позивачем на підставі договору оренди нерухомого майна № 1-2011 від 04.01.2011 року, (належить третій юридичній особі), початку робіт за Договором передувало їх відповідне погодження з власником нерухомості - ТОВ «Союз Енерго», код ЄДРПОУ 36494939.

На виконання умов Договору, ТОВ «БИРС» 04.08.2011р. почало виконувати свої зобов'язання за Договором та виконувати роботи стосовно устрою асфальтового покриття території, розташованої: с. Піщанка Новомосковського району Дніпропетровської області, вул. Степова, 2а, 2б, загальною площею 100 м2.

Після повного виконання ТОВ «БИРС» своїх зобов'язань за Договором, виконані роботи були прийняті позивачем за Актом приймання виконаних підрядних робіт № 14 за серпень 2011 року. Відповідно до зазначеного Акту, були передані виконані роботи на загальну суму 123 555,60 грн. Зауважень та претензій щодо якості та кількості виконаних робіт у повноважних представників позивача не було.

Одночасно з Актом приймання виконаних підрядних робіт № 14 за серпень 2011 року ТОВ «БИРС», було надано позивачу Довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати до Акту приймання виконаних підрядних робіт № 14 за серпень 2011 року.

На виконання своїх зобов'язань за Договором, позивач платіжним дорученням № 2424 від 29.08.2011р. перерахував на рахунок ТОВ «БИРС» залишок суми вартості виконаних робіт в розмірі 30 888,90 грн., про що ТОВ «БИРС» було надано податкову накладну № 44 від 04.08.2011 року на вищевказану суму.

Як вбачається з первинних документів позивач в податкових деклараціях з податку на додану вартість за відповідні періоди в складі податкового кредиту відобразив суми податку на додану вартість на підставі податкових накладних, виписаних ТОВ «ДАК-ЕНЕРГЕТИКА» та ТОВ «БИРС», у зв'язку з придбанням товарів.

Таким чином, на підставі комплексного аналізу встановлених обставин, суд вважає, що у судовому засіданні знайшли своє підтвердження необхідні факти, які надавали право позивачу віднести сплачену суму ПДВ до податкового кредиту, що свідчить про необґрунтованість висновку відповідача про відсутність підстав у позивача для підтвердження фактичного отримання товару/послуг.

Дослідивши надані до суду первинні документи, суд встановив, що вони складені відповідно до вимог ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

За таких обставин, факт здійснення господарських операцій підтверджується позивачем належним чином оформленими первинними та розрахунковими документами, що відповідає положенням ст. 198 Податкового кодексу України - податкового кредиту з податку на додану вартість.

Відповідно до п. 198.1. ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту, зокрема, виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.2. ст. 198 ПК України передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п. 198.3. ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6. ст. 198 цього Кодексу передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Згідно п. 200.1 ст. 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п. 201.1, п. 201.4, п. 201.6, п.201.7, п. 201.8, п. 201.10 ст. 201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів: а) у паперовому вигляді; б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов'язковим.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи-продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України). ї) номер та дата митної декларації, за якою було здійснено митне оформлення товару, ввезеного на митну територію України.

Податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця. У разі складання податкової накладної у паперовому вигляді покупцю видається оригінал, а копія залишається у продавця.

Органи державної податкової служби за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу.

Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Виходячи зі змісту наведених вище норм, право на віднесення сум ПДВ, сплачених при придбанні товару, до податкового кредиту виникає у суб'єкта господарювання у разі дотримання ним наступних умов: 1) фактичності придбання такого товару, тобто, реальності відповідної господарської операції; 2) наявності податкових накладних, складених особою, зареєстрованою платником податку, чи митних декларацій на підтвердження придбання такого товару та сплати відповідної суми ПДВ; 3) подальшого використання придбаного товару в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності підприємства.

Отже наявність податкових накладних, складених особою, зареєстрованою платником податку на додану вартість, не є єдиною умовою формування податкового кредиту. При цьому будь-які документи, складені на підтвердження факту здійснення окремої господарської операції, набувають статусу документа за своїм суттєвим навантаженням лише у разі фактичності здійснення господарської операції, з приводу якої складається відповідний документ, тобто, зміст господарської операції превалює над її формою.

При цьому згідно з ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Частиною 2 цієї статті визначено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з п. 44.1. ст. 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно з п. 2.1., 2.2. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. Для контролю та впорядкування обробки інформації на основі первинних документів можуть складатися зведені документи (далі - первинні документи).

Відповідно до визначення частини першої статті 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Підпункт 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначає господарську діяльність як діяльність особи, що пов'язану з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямовану на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Крім того, відповідно до ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

Суд вважає безпідставними висновки відповідача, що відсутність за юридичною адресою контрагенту позивача, ТОВ «БИРС» (код ЄДРПОУ 36640452), обумовлює в свою чергу відсутність первинних та бухгалтерських документів.

Судом встановлено, що на момент здійснення правовідносин підприємства-контрагент позивача було зареєстровано як юридичну особи та платником податку на додану вартість, що підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 03.06.2013 року (серія АБ за № 747473) відносно ТОВ «БИРС» (код 36640452).

Також, є безпідставними висновки відповідача на посилання того, що операції з купівлі-продажу товарів (робіт, послуг) ТОВ «ДАК-ЕНЕРГЕТИКА» з ТОВ «БИРС» за серпень 2011 року порушують частини 1 і 5 статті 203 ЦК України в частині недодержання в момент вчинення правочину вимог, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними та суперечать моральним засадам суспільства. Вказані висновки пов'язуються з висновками Акту перевірки від 20.08.2012 року за №2345/22-5/36640452, який складено фахівцями ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області ДПС «Про результати невиїзної позапланової перевірки ТОВ «БИРС» (код ЄДРПОУ36640452) з питання правильності формування податкових зобов'язань та податкового кредиту за період з 01.04.2011 року по 30.04.2011 року, з 01.08.2011 року по 31.08.2011 року.

Поряд з цим, вищевказаний акт перевірки до суду не надано, не надано також докази, що підтверджують відомості, які зафіксовані у згаданому акту перевірки.

Разом з тим, надаючи оцінку твердженням відповідача про нікчемність правочину, укладеного між позивачем та ТОВ «БИРС», суд звертає увагу на таке.

Так, відповідно до ст. 215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Статтею 203 Цивільного кодексу України встановлені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Разом з тим, цією нормою прямо не встановлена недійсність (нікчемність) угод, які не відповідають вищевказаним вимогам, у зв'язку з чим така угода не є нікчемною, а є оспорюваним правочином.

Стаття 204 Цивільного кодексу України закріплює принцип презумпції правомірності правочину: правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена Законом або якщо він невизнаний судом недійсним.

Перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений ст. 228 Цивільного кодексу України, згідно з якою правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.

Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.

При кваліфікації правочину за статтею 228 Цивільного кодексу України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Оскільки нікчемність таких правочинів прямо не встановлена законом, а інших доказів недійсності згаданих договорів відповідачем до суду не надано, суд критично оцінює висновок відповідача щодо нікчемності укладеного між позивачем та його контрагентом договору, а відтак безпідставним також є й встановлене відповідачем порушення вимог ч. 1, 5 ст. 203, ч. 1, 2 ст. 215, ст. 228 Цивільного кодексу України.

Суд також звертає увагу на приписи ч. 2 ст. 8 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

У відповідності до вимог ст. 1 Закону України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції» від 17.07.1997 року № 475/97-ВР, ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 року № 3477-IV Україна повністю визнає на своїй території дію статті 46 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року щодо визнання обов'язковою і без укладення спеціальної угоди юрисдикцію Європейського суду з прав людини в усіх питаннях, що стосуються тлумачення і застосування Конвенції; суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Так, Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні у справі «Булвес» АД проти Болгарії» (заява № 3991/03) від 22.01.2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Таким чином, добросовісний платник податків, який в силу покладеного на нього законами обов'язку щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів) вступає у зв'язку з цим у відповідні правовідносини з державою, не може нести відповідальність за невиконання чи неналежне виконання такого обов'язку іншими платниками податків, якщо інше прямо не встановлено законом. У разі якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи, адже загальним принципом юридичної відповідальності є вина особи в порушенні законодавчо встановленого імперативного правила поведінки. Закон не передбачає відповідальності за винні дії іншої особи.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що господарські операції позивача з ТОВ «БИРС» мали реальний характер, викликаючи зміни в структурі активів позивача, підтверджені документами первинного бухгалтерського обліку, тому формування позивачем податкового кредиту з ПДВ на підставі належним чином оформлених податкових накладних ґрунтується на вимогах Податкового кодексу України.

Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст. 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач як суб'єкт владних повноважень не довів правомірність своїх дій та рішень.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про невідповідність прийнятого Новомосковською об'єднаною державною податковою інспекцією Дніпропетровської області Державної податкової служби податкового повідомлення-рішення № 0000042200 від 10.01.2013 року.

Отже, адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ДАК-ЕНЕРГЕТИКА» підлягає задоволенню.

Згідно з частиною 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені витрати з Державного бюджету

Відтак, оскільки позивачем за звернення до Дніпропетровського окружного адміністративного суду сплачено судовий збір в загальному розмірі 257 грн. 41 коп., що підтверджується за платіжним дорученням № 1201 від 25 квітня 2013р., тому вказана сума підлягає стягненню на користь позивача з Державного бюджету України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 9, 11, 70-71, 86, 94, 160-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ДАК-ЕНЕРГЕТИКА» до Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000042200, прийняте посадовими особами Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби 10.01.2013 року на підставі Акту перевірки № 492/222/33165522 «Про результати позапланової невиїзної перевірки ТОВ «ДАК-ЕНЕРГЕТИКА» (код 33165522) з питань дотримання вимог податкового законодавства України з податку на додану вартість з платником податків ТОВ «БИРС» (код 36640452) по податковій декларації за серпень 2011 року».

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДАК-ЕНЕРГЕТИКА» (код 33165522) суму судового збору в розмірі 257,41 грн. сплачену Товариством з обмеженою відповідальністю «ДАК-ЕНЕРГЕТИКА» (код 33165522) по платіжному дорученню № 1201 від 25 квітня 2013р.

Копію постанови направити сторонам по справі.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та в строки, встановленні статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови викладений 10.06.2013р.

Суддя Е.О. Юрков