Постанова

від 12.06.2013 по справі 812/4976/13-а

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

8.1.5

ПОСТАНОВА

Іменем України

12 червня 2013 року Справа № 812/4976/13-а

Луганський окружний адміністративний суд

у складі головуючого судді Твердохліба Р.С.,

за участю

секретаря судового засідання Григоренко-Тумасян А.М.,

та

представників сторін:

від позивача - Непарідзе Д.Н. (довіреність від 13.12.2012 № 15711/10),

від відповідача - не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Луганську справу за адміністративним позовом державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Луганська Луганської області Державної податкової служби до приватного підприємства «Виробничої торгівельної фірми «СтехАгро» про стягнення з рахунків у банках, обслуговуючих платника податків, податкового боргу у загальному розмірі 22529,57 грн., -

ВСТАНОВИВ:

29 травня 2013 року на адресу Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Луганська Луганської області Державної податкової служби до приватного підприємства «Виробничої торгівельної фірми «СтехАгро» про стягнення з рахунків у банках, обслуговуючих платника податків, податкового боргу у загальному розмірі 22529,57 грн.

В обґрунтування адміністративного позову позивач зазначив, що приватне підприємство «Виробнича торгівельна фірма «СтехАгро» зареєстровано виконавчим комітетом Кременчуцької міської ради Полтавської області 05 червня 2002 року № 15851070008003149, перебуває на податковому обліку в державній податковій інспекції у Жовтневому районі м. Луганська Луганської області ДПС.

За відповідачем утворився податковий боргу з податку на додану вартість у розмірі 839,57 грн., з податку на прибуток підприємств у розмірі 21690,00 грн.

Відповідно до ст.59 Податкового кодексу України відповідачу була направлена податкова вимога від 17 травня 2010 року № 1/408. Крім того, 04 лютого 2013 року було прийнято рішення № 35 про опис майна відповідача у податкову заставу.

Станом на дату подання адміністративного позову податковий борг у загальному розмірі 22529,57 грн. залишається не сплаченим, у зв'язку з чим позивач просить стягнути його у судовому порядку.

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав, надав пояснення аналогічні викладеному у позові, просив задовольнити адміністративний позов у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засіданні не прибув, про дату, час та місце судового розгляду повідомлявся належним чином, 10 червня 2013 року на адресу Луганського окружного адміністративного суду повернулось поштове відправлення, яке направлялось на адресу відповідача із зазначенням причини повернення «за закінченням терміну зберігання» (арк. справи 66-67).

Відповідно до ч.11 ст. 35 КАС України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

З огляду на положення ст. 128 КАС України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності належним чином повідомленого відповідача.

Відповідно до ч.6 ст.71 КАС України суд вирішує справу на основі наявних в матеріалах справи доказів.

Вислухавши пояснення представник позивача, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, з таких підстав.

Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

До набрання чинності Податковим кодексом України спеціальним законом з питань оподаткування, який установлював порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначав процедуру оскарження дій органів стягнення був Закон України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

У відповідності із підпунктом «б» підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (який був чинним на дату виникнення спірних правовідносин) контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях.

Приватне підприємство «Виробнича комерційна фірма «СтехАгро» зареєстровано виконавчим комітетом Кременчуцької міської ради Полтавської області 05 червня 2002 року, взято на податковий облік Кременчуцькою об'єднаною державною податковою інспекцією Полтавської області ДПС, перебуває на податковому обліку в державній податковій інспекції у Жовтневому районі м. Луганська Луганської області ДПС (арк. справи 13-15, 77).

13 грудня 2010 року Кременчуцькою об'єднаною державною податковою інспекцією Полтавської області складено акт № 6877 про результати невиїзної документальної перевірки своєчасності подання податкової звідності, відповідно до якого відповідачем не подано податкову декларацію за 2009 рік, І квартал, І півріччя та 9 місяців 2010 року (арк. справи 20).

Згідно із абзацом 2 пункту 16.4 статті 16 Закону України від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» (який був чинний на момент вимкнення спірних правовідносин) платники податку у строки, визначені законом, подають до податкового органу податкову декларацію про прибуток за звітний період, розраховану наростаючим підсумком з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових періодів у разі його наявності відповідно до пункту 6.1 статті 6 цього Закону. При цьому за звітні квартал, півріччя та три квартали платники податку подають спрощену декларацію, а за результатами звітного року - повну.

Платник податків, що не подає податкову декларацію у строки, визначені законодавством, відповідно до підпункту 17.1.1 пункту 17.1 статті 17 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (який був чинний на момент виникнення спірних правовідносин) сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або її затримку.

На підставі акта перевірки від 13 грудня 2010 року № 6877 Кременчуцькою об'єднаною державною податковою інспекцією Полтавської області прийнято податкове повідомлення-рішення від 14 грудня 2010 року № 0005331501/0/4283, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 680,00 грн. (арк. справи 19).

04 червня 2008 року Кременчуцькою об'єднаною державною податковою інспекцією в Полтавській області проведена перевірка приватного підприємства «Виробничої торгівельної фірми «СтехАгро», за результатами якої складено акт № 993/23-210/31998587 про результати виїзної планової перевірки приватного підприємства «Виробничої торгівельної фірми «СтехАгро» з питань до тримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2005 року по 31 грудня 2007 року (арк. справи 36-52).

Висновками акту від 04 червня 2008 року № 993/23-210/31998587 встановлено порушення відповідачем п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податок на прибуток за період, що перевірявся на суму 15867,00 грн.

На підставі акту перевірки від 04 червня 2008 року № 993/23-210/31998587 Кременчуцькою об'єднаною державною податковою інспекцією в Полтавській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 20 серпня 2008 року № 0001782301/2427, яким відповідачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств за основним платежем у розмірі 15867,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 4982,00 грн., яке отримано відповідачем 19 серпня 2008 року (арк. справи 18).

Відповідно до підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (який був чинним на дату виникнення спірних правовідносин) податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту.

Згідно із підпунктом 5.2.2 пункту 5.2 статті 5 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (який був чинним на дату виникнення спірних правовідносин) у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган невірно визначив суму податкового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству з питань оподаткування або виходить за межі його компетенції, встановленої законом, такий платник податків має право звернутися до контролюючого органу із скаргою про перегляд цього рішення, яка подається у письмовій формі та може супроводжуватися документами, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати.

Абзацом 6 підпункту 5.2.4 пункту 5.2 статті 5 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (який був чинним на дату виникнення спірних правовідносин) регламентовано, що день закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження податкового зобов'язання платника податків. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове зобов'язання вважається неузгодженим до розгляду судом справи по суті та прийняття відповідного рішення.

02 грудня 2009 року Кременчуцькою об'єднаною державною податкової інспекцією Полтавської області винесено податкове повідомлення-рішення № 0005961502/0/3957, яким відповідачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 680,00 грн. (арк. справи 15).

07 грудня 2009 року Кременчуцькою об'єднаною державною податкової інспекцією Полтавської області винесено податкове повідомлення-рішення № 0006161502/0/3946, яким відповідачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 170,00 грн. (арк. справи 15).

Податкові повідомлення-рішення від 02 грудня 2009 року № 0005961502/0/3957, від 07 грудня 2009 року № 0006161502/0/3946, від 14 грудня 2010 року № 0005331501/0/4283 направлені податковим органом на адресу відповідача та повернулись без отримання із зазначенням причини повернення «за закінченням терміну зберігання» (арк. справи 73-76).

Оскільки зазначені податкові повідомлення-рішення повернулись без вручення не залежних від позивача причин, суд вважає, що податкові повідомлення-рішення від 02 грудня 2009 року № 0005961502/0/3957, від 07 грудня 2009 року № 0006161502/0/3946, від 14 грудня 2010 року № 0005331501/0/4283 вручені належним чином.

Податкові повідомлення-рішення від 20 серпня 2008 року № 0001782301/2427, від 02 грудня 2009 року № 0005961502/0/3957, від 07 грудня 2009 року № 0006161502/0/3946, від 14 грудня 2010 року № 0005331501/0/4283 отримані відповідачам, у встановлений законом строк не оскаржені та не сплачені.

З 01 січня 2011 року набрав законної сили Податковий кодекс України, який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно із ст.16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний: вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів (п.п.16.1.2 п.16.1); подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів (п.п.16.1.3 п.16.1); сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи (п.п.16.1.4 п.16.1).

Відповідно до ст.20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право визначати у визначених цим Кодексом випадках суми податкових та грошових зобов'язань платників податків (п.п.20.1.27 п.20.1); застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом (п.п.20.1.28 п.20.1); звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини (п.п.20.1.18 п.20.1).

Згідно із п.54.1 ст.54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

У відповідності із п.49.18 ст.49 Податкового кодексу України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює:

- календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця (п.п.49.18.1);

- календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя) (п.п.49.18.2);

- календарному року, крім випадків, передбачених підпунктами 49.18.4 та 49.18.5 цього пункту - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (п.п.49.18.3);

- календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - до 1 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених, розділом ІV цього Кодексу (п.п.49.18.4);

- календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - підприємців - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (п.п.49.18.5).

Платник податків відповідно до пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

20 липня 2011 року Кременчуцькою об'єднаною державною податковою інспекцією у Полтавській області проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на прибуток приватного підприємства «Виробничої торгівельної фірми «СтехАгро», за результати якої складено акт № 4954/15-121, яким встановлено неподання відповідачем декларацій з податку на прибуток підприємств за 2010 рік та І квартал 2011 року (арк. справи 23-24).

На підставі акту перевірки від 20 липня 2011 року № 4954/15-121 Кременчуцькою об'єднаною державною податковою інспекцією у Полтавській області винесені податкові повідомлення-рішення від 20 липня 2011 року № 0004461501/2390, № 0004471501/2389, якими позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 01,00 грн. та 170,00 грн. відповідно (арк. справи 21, 27).

Податкові повідомлення-рішення від 20 липня 2011 року № 0004461501/2390, № 0004471501/2389направлені податковим органом на адресу відповідача та повернулись без отримання із зазначенням причини повернення «за закінченням терміну зберігання» (арк. справи 25-26).

Оскільки зазначені податкові повідомлення-рішення повернулись без вручення не залежних від позивача причин, суд вважає, що податкові повідомлення-рішення від 20 липня 2011 року № 0004461501/2390, № 0004471501/2389 вручені належним чином.

Податкові повідомлення-рішення від 20 липня 2011 року № 0004461501/2390, № 0004471501/2389 отримані відповідачем, у встановлений законом строк не оскаржені та не сплачені.

Податковий борг приватного підприємства «Виробнича торгівельна фірма «СтехАрго» у розмірі 22529,57 грн. підтверджується, зокрема, карткою особового рахунку (арк. справи 71-72).

Відповідно до п.59.1 ст.59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

На виконання вищезазначених положень Податкового кодексу України Кременчуцькою об'єднаною державною податковою інспекцією Полтавської області ДПС відповідачу було направлено податкову вимогу від 17 травня 2010 року № 1/408, яка повернулась на адресу позивача з зазначенням причини повернення «за закінченням терміну зберігання» (арк. справи 33, 33 на звороті).

Відповідно до «Порядку направлення органами державної податкової служби податкових вимог платникам податків», затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 24 грудня 2010 року № 1037, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30 грудня 2010 року за № 1432/18727, податкова вимога вважається надісланою (врученою) у разі коли пошта не може вручити платнику податків податкову вимогу в зв'язку з: відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб, відмовою посадових осіб прийняти податкову вимогу,незнаходженням фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин,податкова вимога вважається врученою платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Оскільки податкова вимога від 17 травня 2010 року № 1/408 є чинною (доказів про відкликання податкової вимоги суду не надано), суд прийшов до висновку, що органом державної податкової служби при зверненні до адміністративного суду з поданням про стягнення коштів за податковим боргом дотримані вимоги пункту 95.2 статті 95 Податкового кодексу України.

Пунктом 95.1 статті 95 ПК України регламентовано, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, провадиться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги та здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини (п.п.95.2 та 95.3 ст.95 ПК України).

Підпунктами 87.1 та 87.2 статті 87 Податкового кодексу України визначено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Внаслідок того, що відповідач на час розгляду адміністративного позову вимоги податкового органу про стягнення коштів за податковим боргом у добровільному порядку не виконало, податковий борг у загальному розмірі 22529,57 грн. не сплатив, вимоги податкового органу про стягнення коштів за податковим боргом з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків визнаються судом обґрунтованими, доведеними і такими, що підлягають задоволенню повністю.

На підставі частини 3 статті 160 КАС України у судовому засіданні 12 червня 2013 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено до 17 червня 2013 року, про що згідно вимог частини 2 статті 167 КАС України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.

Враховуючи вимоги частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, а також те, що прокурор та позивач відповідно до статті 5 Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VІ «Про судовий збір» від сплати судового збору звільнений, судові витрати у цій справі не підлягають стягненню з відповідача.

Керуючись статтями 2, 9, 10, 11, 17, 18, 23, 69-72, 87, 94, 105, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з приватного підприємства «Виробничої торгівельної фірми «СтехАгро» (ідентифікаційний код 31998587, місцезнаходження: 91000, Луганська область, м. Луганськ, вул. Фрунзе, буд. 107) з рахунків у банках, обслуговуючого платника податків, податковий борг у загальному розмірі 22529,57 грн. (двадцять дві тисячі п'ятсот двадцять дев'ять гривень п'ятдесят сім копійок), з якого:

- з податку на додану вартість у розмірі 839,57 грн. (вісімсот тридцять дев'ять гривень п'ятдесят сім копійок) на р/р 31119029700004 ГУДКСУ у Луганській області, одержувач - УДКСУ у Жовтневому районі м. Луганська Луганської області код 37991477, МФО 804013, код платежу 14010100;

- з податку на прибуток у розмірі 21690,00 грн. (двадцять одна тисяча шістсот дев'яносто гривень нуль копійок) на р/р 31119029700004 ГУДКСУ у Луганській області, одержувач - УДКСУ у Жовтневому районі м. Луганська Луганської області код 37991477, МФО 804013, код платежу 11021000.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Згідно із частиною 3 статті 160 КАС України постанова складена у повному обсязі 17 червня 2013 року.

Суддя Р.С. Твердохліб