Постанова

від 12.06.2013 по справі 820/2843/13-а

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

12 червня 2013 р. № 820/2843/13-а

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого - судді Зінченка А.В.,

при секретарі - Алавердян Е.А.

за участі представників сторін:

позивача - Філатової В.К.

відповідача - Хільченко В.Є.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальні «Торговий дім «ГРЕЙФ» до Нововодолазької міжрайонної державної податкової інспекції у Харківській області ДПС про визнання дій незаконними, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ТОВ «Торговий дім «Грейф», звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просив визнати незаконними дії Нововодолазької міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області ДПС щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Грейф» (код ЄДРПОУ 36563291) за результатами якої було складено Акт від 29.03.2013 №210/22-13/36563291 щодо документального підтвердження його господарських відносин із ТОВ «Форсеті» (код за ЄДРПОУ 35856360) за жовтень - листопад 2010р., ТОВ «ЕКСПОРТКОМ» (код ЄДРПОУ 37766274) за лютий 2012р. та ТОВ «МЕТАЛ ИНВЕСТ» (код за ЄДРПОУ 38157914) за листопад - грудень 2012р. без прийняття податкового повідомлення-рішення.

В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги, в обґрунтування яких зазначив, що за результатами проведення Нововодолазькою МДПІ Харківської області Державної податкової служби документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Торговий Дім «Грейф» код ЄДРПОУ 36563291 з питань підтвердження взаємовідносин з ТОВ «Форсеті» (код за ЄДРПОУ 35856360) за жовтень - листопад 2010р., ТОВ "ЕКСПОРТКОМ" (код ЄДРПОУ 37766274) за лютий 2012р. та ТОВ "МЕТАЛ ИНВЕЄТ" (код за ЄДРПОУ 38157914) за листопад - грудень 2012р. було складено Акт від 29.09.2013 №210/22-13/36563291 (надалі Акт), в якому зроблені висновки щодо неможливості реального здійснення фінансово-господарських операцій ТОВ «ТД «ГРЕЙФ» та, що воно виступило у якості «транзитного» підприємства у господарських правовідносинах щодо придбання та подальшої реалізації товарно-матеріальних цінностей (робіт, послуг) з ТОВ «Форсеті» (код за ЄДРПОУ 35856360) за жовтень - листопад 2010р., з ТОВ "ЕКСПОРТКОМ" (код ЄДРПОУ 37766274) за лютий 2012р. та з ТОВ "МЕТАЛ ИНВЕЄТ" (код за ЄДРПОУ 38157914) за листопад - грудень 2012р.

Позивач не згоден з зазначеними вище висновкам акту перевірки, вважає що Нововодолазькою МДПІ не додержано вимог діючого законодавства при проведенні документальної перевірки позивача через те, що при проведенні перевірки взагалі не досліджувалася первинна документація по взаємовідносинам позивача його контрагентами, висновки акту перевірки базуються на припущеннях, доводи податкового органу щодо відсутності реального характеру відповідних операцій не підтверджені належними доказами. Також, позивач вважає дії податкового органу, що полягають у призначенні перевірки товариства протиправними, оскільки вчинені не на підставі та не у спосіб, що передбачені Податковим кодексом України, перевірка була проведена всупереч вимогам Податкового кодексу України, оскільки була призначена без наявних для цього підстав.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував та вказав, що дії перевіряючих відповідають вимогам діючого законодавства, перевірка проведена на законних підставах, а тому у задоволенні позовних вимог слід відмовити у повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що фахівцем відділу податкового контролю Нововодолазької МДПІ було складено акт від 29.03.2013 року №210/22-0-13/36563291 «Про результати проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Торговий Дім «Грейф» з питань підтвердження взаємовідносин з ТОВ «Форсеті» (код 35856360) за жовтень - листопад 2010р., ТОВ "ЕКСПОРТКОМ" (код 37766274) за лютий 2012р. та ТОВ "МЕТАЛ ИНВЕСТ" (код 38157914) за листопад-грудень 2012р.»

Нововодолазькою МДПІ керівнику ТОВ «Торговий Дім «Грейф» було надано запит від 21.03.2013р. за №895/10/22-21 з проханням надати перелік покупців, яким було реалізовано товарно-матеріальні цінності, придбані у ТОВ «Форсеті» (код 35856360) за жовтень - листопад 2010р., ТОВ "ЕКСПОРТКОМ" (код 37766274) за лютий 2012р. та ТОВ "МЕТАЛ ИНВЕСТ" (код 38157914) за листопад - грудень 2012р.

ТОВ «Торговий Дім «Грейф» були надані документи, які підтверджують подальшу реалізацію ТМЦ, які були придбані у ТОВ «Форсеті» за жовтень листопад 2010р., ТОВ "ЕКСПОРТКОМ" за лютий 2012р. та ТОВ "МЕТАЛ ИНВЕСТ" за листопад - грудень 2012р.»

Наказом №125 від 21.03.2013 р.«Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Грейф» (код ЄДРПОУ 36563291) за результатами якої було складено Акт від 29.03.2013 №210/22-13/36563291 щодо документального підтвердження його господарських відносин із ТОВ «Форсеті» (код за ЄДРПОУ 35856360) за жовтень - листопад 2010р., ТОВ «ЕКСПОРТКОМ» (код ЄДРПОУ 37766274) за лютий 2012р. та ТОВ «МЕТАЛ ИНВЕСТ» (код за ЄДРПОУ 38157914) за листопад - грудень 2012р. було призначено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача .

Судом встановлено, що актом перевірки №210/22-13/36563291 від 29.09.2013 року встановлено: по взаємовідносинам з ТОВ «Форсеті»: порушення п.1 ст. 203 ст. 215 ч. 1 ст. 216 ст. 228, ЦК України в частині не додержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів по придбанню та реалізації товарів, робіт, послуг за жовтень-листопад 2010 р.; відсутність об'єктів, які підпадають під визначення ст. 4, ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств " від 28.12.1994 року за № 334/94-ВР зі змінами та доповненнями, а саме:валові доходи недійсні всього у сумі 1673399 грн., у т.ч. за 4 квартал 2010р. у сумі 1457833 грн., за 1 квартал 2011 р. в сумі 215566 грн.; валові витрати недійсні всього у сумі 1649666 грн., у т.ч. за 4 квартал 2010 у сумі 1649666 грн.;відсутність об'єктів, які підпадають під визначення ст. З, ст.4, п.7.3, п.7.4 ст.7 пп.4.5.1п.4.5ст.4 Закону України від 03.04.1997 року за № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» зі змінами та доповненнями (в редакції, що діяла на момент вчинення порушення), а саме:податкові зобов'язання недійсні всього у сумі 334679,7 грн., у т.ч. за жовтень 2010 у сумі 132117,06 грн., за листопад 2010 у сумі 97333,23 грн., за грудень 2010 року в сумі 62116,31 грн., за лютий 2011 року в сумі 11141,95 грн., за березень 31971,15 грн.

Також, по взаємовідносинам з ТОВ „ЕКСПОРТКОМ" позаплановою невиїзною документальною перевіркою не підтверджено реальність здійснення господарських відносин із ТОВ „ЕКСПОРТКОМ" їх вид, обсяг та розрахунки; а саме: встановлено відсутність об'єктів оподаткування, та неможливість реального здійснення платником податків операцій ТОВ „Торговий Дім «Грейф» за березень 2012 - по ланцюгу постачання в сумі 1166,67 грн.

По взаємовідносинам з ТОВ «Метал Інвест»: за період листопад, грудень 2012р. діяльність ТОВ «Торговий Дім «Грейф» має наступні ознаки нереальності здійснення: відсутній рух активів, зобов'язань чи власного капіталу у процесі здійснення господарської операції; відсутність зв'язку між фактом придбання товарів (робіт, послуг),спорудженням основних фондів, імпортом товарів (робіт, послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку;придбання ТМЦ (послуг), використання яких не може мати позитивного впливу на результати господарської діяльності платника податків; здійснення господарських операцій з використанням суб'єктів господарювання які мають ознаки фіктивності, діяльність яких спрямована на здійснення операцій з надання податкової вигоди покупцям підприємства та далі по ланцюгу постачання, з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, з використанням контрагентів, які не виконують свої податкові зобов'язання, що складає 100 % задекларованого податкового кредиту за перевіряє мий період.

На думку перевіряючих всі наведені ознаки, як кожний окремо, так і у сукупності, дають обґрунтовані підстави вважати, що у ТОВ «Торговий Дім «Грейф» наявні ознаки відсутності факту реального здійснення господарської діяльності за період листопад, грудень 2012р. по взаємовідносинам з ТОВ «Метал Інвест» та покупцями в частині відображення у листопаді 2012р. у складі: доходів, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування на суму 1973143,7 грн., витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування на суму 3736542 грн., та податкових зобов'язань з податку на додану вартість на суму ПДВ 394628,74 грн., та податкового кредиту з податку на додану вартість на суму ПДВ 747308,36 грн., у грудні у складі : доходів, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування на суму 1802438,46 грн., та податкових зобов'язань на суму 360487,69 грн.

Також, підставою для вищевказаних висновків є наявні в ДПІ матеріали перевірок контрагентів позивача, а саме: акт Індустріальної МДПІ м. Харкова по підприємству ТОВ «Форсеті» №1068/23-30635856360 від 26.05.2011 року з питань правильності визначення податку на прибуток за період з 01.10.2010 по 31.03.2011 та податку на додану вартість за період з 01.09.2010р. по 30.04.2011р.

Акт ДПІ у Московському районі м. Харкова № 279 /2220/37766274 від 08.08.2012 «Про неможливість проведення зустрічної звірки» ТОВ ЕКСПОРТКОМ" (код ЄДРПОУ 3116621 А) щодо документального підтвердження господарських відносин, із платниками податків, їх реальності та повноти відображення в обліку за період лютий 2012р.

Акт Західної МДПІ м. Харкова Харківської області ДПС від 20.02.2013р. № 260/22.4-07/38157914 «Про неможливість проведення зустрічної звірки Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕТАЛ ИНВЕСТ" (код за ЄДРПОУ 38157914) щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за листопад, грудень 2012 року.

Перевіряючи відповідність дій суб'єкта владних повноважень по проведенню спірної перевірки вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України, суд встановив наступне:

Відповідно до ч.1 ст.244-2 КАС України, рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України.

24.12.2006р. Верховним Судом України винесена постанова у справі Господарського суду Вінницької області №9/175-04 за позовом АКБ "Мрія" до ДПІ у м. Вінниця про визнання неправомірною позапланової комплексної перевірки.

Згідно з правовими позиціями, які викладені у названому судовому акті, державна податкова інспекція є органом державної влади і, відповідно, її діяльність має підпорядковуватись вимогам ч.2 ст.19 Конституції України та аналогічним вимогам ст.11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні". Право податкової інспекції на проведення перевірки підлягає законодавчим обмеженням та реалізується з дотриманням порядку, встановленого законом. Суд може захистити право платника податку в разі проведення перевірки за відсутності для цього належних юридичних підстав та з порушенням правил, процедури, встановлених законом. Наявність негативних наслідків такої перевірки для можливості судового захисту законом не вимагається. Право на судовий захист пов'язане із самою протиправністю дій. При цьому, Верховний Суд України зазначив, що відповідно до КАС України адміністративний позов може містити вимоги про встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень (п. 6 ч. 3 ст. 105); а відтак, звернення за захистом порушеного права у сфері публічно-правових відносин із зазначенням способу, який, на думку суду, не приводить до захисту права, не може бути підставою для відмови в позові, тобто захисті права, що порушуються. Суд, установивши порушення вимог законодавства, має захистити права та охоронювані законом інтереси, самостійно обравши спосіб, який би гарантував дотримання і захист прав, свобод, інтересів від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, коли ці порушення ще не припинені (статті 7, 8, 11, ч. 4 ст. 112, ст. 162); спосіб захисту порушеного права може залежати від того, припинене порушення чи ні - при встановленні факту продовження протиправної поведінки суб'єкта владних повноважень на момент вирішення спору належним способом захисту права може бути зобов'язання відповідача припинити протиправні дії, а при припиненні порушення суд може задовольнити вимогу про встановлення відсутності компетенції (повноважень) у суб'єкта владних повноважень, зокрема на вчинені дії, чи про визнання дій протиправними.

З огляду на приписи ст.ст.8 і 19 Конституції України, ст.ст.7-11, 244-2 КАС України, окружний адміністративний суд не знаходить правових підстав для залишення згаданої постанови Верховного Суду України поза увагою при розгляді і вирішенні даного спору по суті.

Суд відзначає, що спосіб дій органів державної податкової служби України при реалізації владної управлінської функції - контролю за правильністю та повнотою справляння податкових зобов'язань (станом на момент виникнення спірних правовідносин) був визначений Податковим кодексом України.

Так, відповідно до пп. 20.1.4 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків в порядку, встановленому цим Кодексом.

За приписами пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, документальна позапланова перевірка здійснюється якщо за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальне підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту.

Пунктом 78.4 ст. 78 Податкового кодексу України визначено, що про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Позивачем на запит податкової інспекції було надано всі необхідні бухгалтерські та податкові документи, які у нього були витребувані.

Окрім того, зі змісту акту перевірки перевірки №210/22-13/36563291 від 29.09.2013 року вбачається, що на момент проведення перевірки відповідачем не встановлено факти, що свідчать про можливі порушення позивачем податкового, валютного та іншого законодавства безпосередньо за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації. Під час проведення перевірки відповідач використовував інформацію виключно з актів іншої ДПІ.

Згідно пп. 73.5 Податкового кодексу України зустрічні звірки не є перевірками і проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Оскільки відповідач отримав лише акти про неможливість проведення зустрічних звірок, то необхідної податкової інформації стосовно позивача на момент прийняття рішення про проведення позапланової перевірки відповідач не мав.

Отже, на момент прийняття спірного наказу від 05.11.12 № 1274 відповідач не мав відповідних даних, які б підтверджували, що за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення позивачем податкового, валютного та іншого законодавства.

Виходячи з вищевикладеного, суд дійшов висновку, що у відповідача відсутні правові підстави для застосування пп. 78.1.1 Податкового кодексу України, що вказує на незаконність наказу від 05.11.12 № 1274 27.08.12 № 861 та наступних дій щодо проведення позапланової перевірки позивача та складення акту перевірки перевірки №210/22-13/36563291 від 29.09.2013 року .

Спірні дії суб'єкта владних повноважень суперечать матеріальному інтересу, котрий має платник податків у податкових правовідносинах, і який полягає у належній фіксації податковим органом обставин господарської діяльності платника податків, неухильному дотриманні органом управління визначених законом процедур реалізації владних управлінських функцій, здійснення таких процедур лише в разі наявності визначених законом підстав тощо.

Матеріалами справи підтверджено, що 18.10.2012 р. між позивачем та ТОВ «Металінвест» було укладено договір поставки № 20-П, відповідно до якого ТОВ «Металінвест» зобов'язується поставити, а ТОВ «ТД «Грейф»прийняти та сплатити за поставлений металопрокат в асортименті, інструменти у відповідності до умов договору.

Також, 11.10.2012 р. між позивачем та ТОВ «Металінвест» було укладено договір про надання послуг №1110-1, відповідно до якого ТОВ «Металінвест» надає позивачу послуги з дефектоскопії, поперед ізоляційної підготовки, сортування, пакування труб та металопрокату.

Аналогічні угоди було укладено з іншими контрагентами.

Сплату підприємство за вказані послуги здійснило грошовими коштами за безготівковим розрахунком, що підтверджується виписками із установи банку.

Перевезення товару відповідно умов договору проведено транспортом постачальника. Фактичне перевезення товару підтверджують товарно-транспортні накладні, які надавались під час перевірки та повторно додані до заперечень відповідно до п. 44.7 Податкового кодексу України.

Суд зазначає, що правові наслідки, обумовлені правочином, реально настали для обох сторін.

Суд також вважає за необхідним вказати, що контрагенти позивача мали Свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість, індивідуальний податковий номер, перебувало у реєстрі платників податку на додану вартість, надавало звітність до ДПІ.

На думку суду, вказані документи підтверджують право підприємств-контрагентів виписувати податкові накладні. Тобто, у відповідності до ст. 201 Податкового кодексу України контрагенти позивача мало право виписувати податкові накладні на адресу підприємства - позивача, а ТОВ «ТД «Грейф» мало право віднести суму ПДВ за отриманими податковими накладними до складу податкового кредиту.

Судом встановлено, що отримані податкові накладні підприємством включено до реєстрів отриманих податкових накладних та до розділу II Податковий кредит Декларацій з податку на додану вартість .

Суд зазначає, що відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 ст.193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з :придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає на підставі податкових накладних, що засвідчують факт отримання підприємством товарів.

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський-облік та звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Статтею 2 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлено, що сфера дії Закону поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності, які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Згідно з пунктом 2 статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та звітність в Україні" - бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до пункту 1 статті 9 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Відповідно п.2 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" №996-ХІУ від 16.07.1999р. із змінами і доповненнями визначено порядок складання первинних документів, а саме "Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції".

Також суд звертає увагу на те, що чинним законодавством України на сторону цивільно-правової угоди, яка є платником податків, не покладено обов'язку перевірки відповідності законодавству установчих документів постачальників товару та дотримання ними вимог податкового законодавства.

Навіть якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи.

Суд вваж є за необхідним вказати, що чинне податкове законодавство не ставить в залежність право позивача на формування податкового кредиту від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентом податку до бюджету. Питання податкового кредиту поширюється тільки на окремо взятого платника податків і не ставить цей факт у залежність від розрахунку з бюджетом третіх осіб.

При цьому Податковий Кодекс України не встановлює обов'язку покупця сплачувати податок на додану вартість ще й до бюджету, коли такий податок не буде сплачений продавцем або іншою особою, з урахуванням суми податку, отриманого від покупця в ціні товару. Покупець - платник податку на додану вартість не несе відповідальності за податкові зобов'язання продавця.

Суд зазначає, що частиною 2 ст.19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами.

А згідно ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 2 КАС України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Вирішуючи спір, суд бере до уваги, що відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Проте, відповідачем не надано суду доказів правомірності своїх дій.

Таким чином, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є документально та нормативно обгрунтованими, законними, правомірними, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2-4, 9, 11, 69-71, 94, 128, 159, 160-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальні «Торговий дім «ГРЕЙФ» до Нововодолазької міжрайонної державної податкової інспекції у Харківській області ДПС про визнання дій незаконними - задовольнити.

Визнати неправомірними дії Нововодолазької міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Грейф» (код ЄДРПОУ 36563291) за результатами якої було складено Акт від 29.03.2013 №210/22-13/36563291 щодо документального підтвердження його господарських відносин із ТОВ «Форсеті» (код за ЄДРПОУ 35856360) за жовтень - листопад 2010р., ТОВ «ЕКСПОРТКОМ» (код ЄДРПОУ 37766274) за лютий 2012р. та ТОВ «МЕТАЛ ИНВЕСТ» (код за ЄДРПОУ 38157914) за листопад - грудень 2012р. без прийняття податкового повідомлення-рішення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня отримання копії постанови апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції.

Постанова в повному обсязі виготовлена 17 червня 2013 року.

Суддя А.В. Зінченко