Ухвала

від 11.06.2013 по справі 2а-121/28/2013

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-121/28/2013

11.06.13 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Щепанської О.А.,

суддів Горошко Н.П. ,

Кондрак Н.Й.

секретар судового засідання Міщенко М.М.

за участю сторін:

позивач, ОСОБА_2 - паспорт серії НОМЕР_1, виданий Гурзуфським ВМ Ялтинського МУ ГУ МВС,

представник позивача, ОСОБА_2 - ОСОБА_3, довіреність № 788 від 24.06.11,

представник відповідача, Гурзуфської селищної ради - Соколов Сергій Сергійович, довіреність № 23/02-24 від 10.01.11,

розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим (суддя Кулєшова О.І.) від 10.01.13 у справі № 2а-121/28/2013 (0124/9880/2012),

за позовом ОСОБА_2 (АДРЕСА_1)

до Гурзуфської селищної ради (вул. Подвойського, 9, смт. Гурзуф, м. Ялта, Автономна Республіка Крим, 98640)

про визнання незаконним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 10.01.2013 в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 10.01.2013 та прийняти постанову про задоволення позову.

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 28.02.2013 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2, проведено необхідні підготовчі дії, передбачені статтею 190 Кодексу адміністративного судочинства України, які достатні для закінчення підготовки та призначення справи до апеляційного розгляду.

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 28.02.2013 закінчено підготовку та призначено справу до апеляційного розгляду.

Розпорядженням голови Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 02.04.2013 у складі судової колегії було здійснено заміну судді Горошко Н.П. на суддю Кучерука О.В.

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 02.04.2013 розгляд справи було відкладено на 14.05.2013.

Розпорядженням голови Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 14.05.2013 у складі судової колегії було здійснено заміну судді Кучерука О.В. на суддю Горошко Н.П.

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 14.05.2013 розгляд справи було відкладено на 11.06.2013.

Судова колегія , розглянувши справу в порядку статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, вислухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Матеріали справи свідчать про те, що позивач звернулася до суду з позовною заявою до відповідача, в якій просить суд визнати незаконним та скасувати рішення Гурзуфської селищної ради № 25 від 31 серпня 2011 року в частині, що стосується відмови ОСОБА_2 в наданні згоди на складання проекту землеустрою по відведенню земельної ділянки, площею 0,06 га для будівництва та обслуговування індивідуального житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2, розташованої на землях Ялтинської міської ради.

Свої позовні вимоги позивач мотивував тим, що зазначене рішення прийнято Радою в порушення вимог закону, необгрунтовано, тобто без врахування усіх обставин, діючи упереджено, без дотримання принципу рівності перед законом та необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів позивача, з позбавленням права позивача на участь у процесі прийняття рішення. Крім того, відповідач прийняттям спірного рішення ігнорує її інтереси та фактично не визнає та незаконно позбавляє її права власності на земельну ділянку, відведену їй для забудови на підставі рішення виконавчого комітету Гурзуфської селищної ради народних депутатів № 4 від 08 квітня 1992 року «Про затвердження списку забудовників «Нова деревня» та рішення виконавчого комітету Ялтинської міської ради народних депутатів АРК № 796(3) від 13 листопада 1992 року «Про затвердження списку громадян - індивідуальних забудовників і прописку їх на земельні ділянки у смт. Гурзуф».

Судова колегія апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відсутні підстави для задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Згідно з ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини (Рим 4 листопада 1950 року), ратифікованою Верховною радою України 17 липня 1997 року, кожен при вирішенні питань щодо його цивільних прав і обов'язків або встановленні обґрунтованості будь-якого кримінального обвинувачення, висунутого проти нього, має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Конвенція про захист прав і основних свобод людини є складовою частиною загальнонаціонального законодавства України.

Відповідно до ст. 55 Конституції України права свободи громадян захищаються судом.

Так, положення Конвенції та Конституції України з цього питання відтворені в ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України про завдання адміністративного судочинства.

У відповідності до ст. 2 ч. З КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони, зокрема, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено), з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації та інше.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Повноваження органів місцевого самоврядування в галузі земельних відносин визначено главою 2 Земельного кодексу України. Так, згідно із ст. 12 Земельного кодексу України, до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить право розпорядження землями територіальних громад; передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу, а також надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.

Статтями 26, 33 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що виключною компетенцією сільських, селищних та міських рад є врегулювання земельних правовідносин, зокрема, до яких відноситься надання під забудову та для інших потреб земель, що перебувають у власності територіальних громад.

Відповідно до вимог ст. 116 ЗК України громадяни і юридичні особи здобувають право власності й права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їхніх повноважень.

Так, порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами передбачений положеннями статті 118 Земельного кодексу України.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 08 квітня 1992 року виконавчим комітетом Гурзуфської селищної ради народних депутатів було прийнято рішення № 4 «Про затвердження списку забудовників «Нова деревня», у числі яких значиться ОСОБА_2, яким також вирішено просити Ялтинський міськвиконком затвердити список індивідуальних забудовників та прописати за місцем будівництва (а.с. 13).

Так, на підставі вказаного рішення 13 листопада 1992 року виконавчим комітетом Ялтинської міської ради народних депутатів прийнято рішення № 796(3) про затвердження списку індивідуальних забудовників із числа громадян, депортованих в 1944 році з с. Гурзуф, включених до складу ТІЗ «Нова деревня». Вирішено також Управлінню внутрішніх справ м. Ялти прописати вказаних громадян та членів їх сімей на наданні земельні ділянки, а Управлінню архітектури та містобудування - зробити відвід наданих земельних ділянок у встановленому законом порядку (а.с. 14).

ОСОБА_2, у виконання цього рішення, була зареєстрована на земельній ділянці в АДРЕСА_2.

25 грудня 2009 року позивач звернулася до Гурзуфської селищної ради з заявою про надання згоди на складання проекту відведення земельної ділянки та передачу у приватну власність земельної ділянки, площею 0,06 га для будівництва та обслуговування індивідуального житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2, розташованої на землях Ялтинської міської ради.

Більше того, ОСОБА_2 19 січня 2011 року (а.с. 49) повторно звернулася до Гурзуфської селищної ради з заявою про надання згоди на складання проекту відведення земельної ділянки та передачу у приватну власність земельної ділянки, площею 0,06 га для будівництва та обслуговування індивідуального житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2, розташованої на землях Ялтинської міської ради.

Вищезазначені обставини встановлені постановою Ялтинського міського суду АРК від 27 вересня 2011 року у справі № 2а-9998/11/0124 і постановою Севастопольського апеляційного адміністративного суду АРК від 23 січня 2012 року, та не потребують доказуванню по даній справі відповідно до положень ч. 1 ст. 72 КАС України.

Так, судовими рішеннями визнано протиправною бездіяльність Гурзуфської селищної ради стосовно не розгляду заяви ОСОБА_2 від 25 грудня 2009 року, зобов'язано Гурзуфську селищну раду надати ОСОБА_2 відповідь про результати розгляду заяви від 25 грудня 2009 року, в іншій частині позову відмовлено (а.с. 18-20).

Також, судом першої інстанції встановлено, що п. 1 рішення 18-ї сесії 6-го скликання Гурзуфської селищної ради № 25 від 31 серпня 2011 року ОСОБА_2 відмовлено у наданні згоди на складання проекту землеустрою по відведенню земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, орієнтованою площею 0,06 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_2, у зв'язку з накладанням земельної ділянки на раніше відведені земельні ділянки ОСОБА_5 та ОСОБА_5 (а.с. 47).

Як вбачається з представлених представником відповідача документів, пунктом 2.21 рішення 28-ї сесії 24-го скликання Гурзуфської селищної ради від 14 травня 2004 року №22 затверджений проект відводу та передана у приватну власність ОСОБА_5 земельна ділянка загальною площею 0,1499 га (кадастровий номер 0111946800:01:001:0032) для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, із земель Гурзуфської селищної ради, розташована за адресою: АДРЕСА_2 (а.с. 69-70).

Так, рішенням 49-ї сесії Гурзуфської селищної ради 5-го скликання № 50 від 27 квітня 2007 року п. 19 затверджений проект відводу та передана у власність ОСОБА_6 земельна ділянка (кадастровий номер 0111946800:01:001:0154) для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд за адресою: АДРЕСА_3, площею 0,0622 га, із земель Гурзуфської селищної ради не переданих у власність та не наданих у постійне користування в межах населеного пункту смт. Гурзуф (а.с. 71-73).

Крім того, з наданого кадастрового плану вбачається, що земельна ділянка, запитувана позивачем ОСОБА_2 накладається на земельні ділянки, раніше передані у приватну власність ОСОБА_5 та ОСОБА_6 (а.с. 58).

Таким чином, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що є неспроможними доводи позивача про необґрунтованість та незаконність рішення Гурзуфської селищної ради № 25 від 31 серпня 2011 року, оскільки підстави відмови, зазначені у рішенні Ради є обґрунтованими та такими, що відповідають нормам діючого законодавства. Суд першої інстанції вірно дійшов до висновку, що оскаржуване рішення Ради прийнято у межах повноважень, з дотриманням порядку та відповідно до вимог закону, оскільки запитувана позивачем земельна ділянка не є вільною, а ще в 2004, 2007 роках передана у приватну власність громадянам на підставі вищевказаних рішень Ради, які будь-ким оскаржені та скасовані не були.

Також необгрунтованими є доводи позивача про те, що в неї виникло право власності на спірну земельну ділянку ще на підставі рішень виконкому Гурзуфської селищної ради та виконкому Ялтинської міської ради за 1992 рік, яке, повинно бути тільки переоформлене, оскільки будь - яких правовстановлюючих документів в підтвердження цього права суду не надано, та земельним законодавством України передбачений загальний порядок набуття права власності на земельну ділянку.

Так, предметом спору у даній справі є не спір з приводу прав тієї чи іншої особи на спірну земельну ділянку. Предметом спору у даній справі є правомірність прийняття рішення Гурзуфською селищною радою з приводу реалізації повноважень у сфері земельних правовідносин.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та не підлягаючими задоволенню.

Правова оцінка, яку суд першої інстанції дав обставинам справи, не суперечить вимогам процесуального і матеріального права, а доводи апеляційної скарги щодо їх неправильного застосування є необґрунтованими.

Судове рішення є законним і обґрунтованим та не може бути скасовано з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.

Все вищенаведене дає судовій колегії право для висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

Керуючись частиною третьою статті 24, статтями 160, 167, частиною першою статті 195, статтею 196, пунктом 1 частини першої статті 198, статтею 200, пунктом 1 частини першої статті 205, статтями 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

1.Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення. 2.Постанову Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 10.01.13 у справі № 2а-121/28/2013 (0124/9880/2012) залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 17 червня 2013 р.

Головуючий суддя підпис О.А.Щепанська

Судді підпис Н.П.Горошко

підпис Н.Й. Кондрак

З оригіналом згідно

Головуючий суддя О.А.Щепанська