Рішення

від 14.06.2013 по справі 903/406/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

10 червня 2013 р. Справа № 903/406/13

за позовом Обласного комунального підприєства "Донецьктеплокомуненерго"

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Топкомплект"

про стягнення 2000000,00 грн.

Суддя: Костюк С. В.

за участю представників сторін:

від позивача: Анохіна Т.І. , дов.№юр/7736 від 01.01.2013 року.

від відповідача: н/з

Права та обов'язки учаснику судового процесу роз'яснені відповідно до ст. ст. 20, 22 ГПК України.

Відводу складу суду не заявлено.

Клопотання про фіксацію судового процесу технічними засобами не поступало.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Суть спору: Позивач ставить вимогу стягнути з відповідача кошти в розмірі 2000000 грн.

Обґрунтовуючи заявлену вимогу вказує, що 12.04.2010 року між ТзОВ «ЛУГАНСЬКЕ-ПРОДСЕРВІС» та Обласним комунальним підприємством «Донецьктеплокомуненерго» було укладено договір поставки №69, за умовами якого Постачальник зобов'язується передати у власність Покупця товар (паливні брикети та щепу), а Покупець прийняти та оплатити товар ; згідно п.3.1 передбачена 100% попередня оплата за товар, яка була проведена Покупцем в сумі 2000000 грн. платіжними дорученнями в квітні 2010 року; додатковою угодою №1 від 04.08.2010 року Постачальником товару є ТзОВ «Топкомплект»; відповідачем здійснена поставка товару на суму 19 945 грн., який було повернуто Постачальнику за актом приймання-передачі від 12.04.2012 року за відпалою потребою; 13.04.2012 року позивачем на адресу відповідача направлена вимога про повернення коштів в сумі 2000000 грн., яку відповідач у відповіді від 17.04.2012 року за вих. №31/17-04 визнав в повному обсязі, однак суми не перерахував.

Відповідач пояснень по суті заявлених позивачем вимог не представив, ухвала суду направлена за адресою м.Луцьк, вул..Шопена,18, яка відповідає адресі зазначеній у витягу з ЄДРПОУ станом на 10.06.2013 року, повернулась без вручення адресату з відміткою пошти «неповна адреса».

Як вказано в п.4 Інформаційного листа ВГСУ від 02.06.2006 року №01-8/1228 до повноважень господарського суду не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначеннями «адресат вибув», «адресат відсутній» і т.п. з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

За даних обставин суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи і розглядає спір за наявними в справі матеріалами відповідно до ст..75 ГПК України.

З матеріалів справи, пояснень представника позивача вбачається наступне.

12.04.2010 року між ТзОВ «ЛУГАНСЬКЕ-ПРОДСЕРВІС» (Постачальник по договору) та обласним комунальним підприємством «Донецьктеплокомуненерго» (Покупець по договору) було укладено договір поставки товару на суму 2000000 грн.(а.с.8-10). В специфікації №1 договору вказано найменування товару - топливні брикети, кількість, ціна, загальна сума, яка становить 2000000 грн.( а.с.11).

Умовами договору, а саме пунктом 3.1 було визначено 100% попередню оплату товару.

Платіжними дорученнями №8382 від 21.04.2010 року, №8389 від 26.04.2010 року, №8328 від 27.04.2010 року, №8336 від 28.04.2010 року, №8336 від 28.04.2010 року, №8361 від 29.04.2010 року Позивач перерахував ТзОВ «ЛУГАНСЬКЕ ПРОДСЕРВІС» 2000000 грн. за продукцію технічного призначення згідно договору №69 від 12.04.2010 року (а.с.15-19).

В додатковій угоді № 1 від 04.08.2010 року змінено назву Постачальника на ТзОВ «Топкомплект», це підтверджено тим , що номери ЄДРПОУ та ІПН товариств «ЛУГАНСЬКЕ ПРОДСЕРВІС» та «Топкомплект» співпадають, інші умови договору поставки №69 від 12.04.2010 залишено без змін. 03.11.2010 року між новим Постачальником та Покупцем підписана специфікація №2 до договору №69 від 12.04.2010 року, в якій вказано найменування товару (паливні брикети ,щепа), кількість, ціна, загальна сума 2000000 грн. (а.с.14).

По розхідних накладних №ЛП-000000002 від 17.11.2010 року та №ТП-000000001 від 17.02.2011 року -ТзОВ «Топкомплект» згідно договору №69 від 12.04.2010 року позивачу поставлено брикети з деревини на суму 10000грн. та щепи на суму 9945грн.(а.с.20-21). Даний товар повернуто Постачальнику по акту прийому-передачі від 12.04.2012 року (а.с.29).

13.04.2012 року за №юр/2074 відповідачу направлена претензія про повернення перерахованих коштів в сумі 2000000 грн.(а.с.31) на яку отримано відповідь за №31/17-04ВП від 17.04.2012 року, в якій відповідач визнає борг в сумі 2000000 грн., водночас вказує що готовий здійснювати поставку товару на умовах п.2.1 договору №69 від 12.04.2010року, а саме згідно заявки покупця.

За своєю правовою природою між сторонами по справі склалися відносини, які регулюються ст..655 Цивільного кодексу України, а саме договором купівлі-продажу, за яким одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і оплатити за нього певну грошову суму.

Позивачем виконано свій обов'язок, закріплений в законі про оплату грошових коштів та пункті 3.1 договору, водночас відповідачем зобов'язання щодо поставки товару не виконані.

Частина 2 статті 530 Цивільного кодексу України передбачає, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.

Сторони не узгодили строки поставки товару і матеріали справи не містять доказів звернення Позивача з вимогою до Відповідача про поставку товарів у певні строки.

Разом з тим, частина 2 статті 693 Цивільного кодексу України надає покупцеві право вибору, а саме: вимагати передачі оплаченого товару або вимагати повернення суми попередньої оплати.

Як слідує з матеріалів справи Позивач 13.04.2012 року звернувся до Відповідача з вимогою (лист №-юр/2074) про повернення грошових коштів в сумі 2000000 грн. у семиденний термін

Тобто, на підставі пункту 2 статті 693 Цивільного кодексу України у Відповідача виник обов'язок по поверненню Позивачеві, сплачених ним коштів.

Крім того, стаття 1212 Цивільного кодексу України передбачає, що особа , яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно.

Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала, в тому числі підлягає поверненню і виконане однією із сторін у зобов'язанні.

Договір купівлі-продажу за правовою природою кваліфікується як зустрічне виконання зобов'язання (ст..655 Цивільного кодексу України), а частина 2 статті 538 ЦК України встановлює, що при зустрічному виконанні зобов'язання сторони повинні виконувати свої обов'язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту .

Умовами договору від 12.04.2010 року та додатковою угодою строки поставки товарів не визначені, але стаття 692 ЦК України передбачає, що покупець має оплатити товар після його прийняття, а частина 2 статті 693 ЦК України надає право покупцеві вимагати повернення попередньої оплати за товар, який не поставлений.

Виходячи з зазначеного вимога позивача про стягнення з відповідача 2000000 грн. ґрунтується на діючому законодавстві, підтверджена належними доказами, а тому суд вважає позов підставним і задовольняє його.

При вирішенні спору врахована правова позиція викладена в Постанові Вищого господарського суду України від 13.08.2012 року у справі №5004/1653/11.

Враховуючи те, що спір до розгляду суду доведений з вини відповідача понесені позивачем втрати по сплаті судового збору в сумі 40 000 грн. слід покласти на відповідача.

Керуючись ст. 193 Господарського кодексу України, ст.530,538,610,692,693 Цивільного кодексу України, ст. 44, 49,82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд:

вирішив:

1.Позов задоволити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Топкомплект» (43000,м.Луцьк, вул..Шопена, 18, код ЄДРПОУ 36414869) 2000000,00 грн. боргу, а також 40 000 грн. витрат по оплаті судового збору.

3.Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено

14.06.13

Суддя С. В. Костюк