Рішення

від 17.06.2013 по справі 904/3131/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

06.06.13р. Справа № 904/3131/13

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Метало-Трубна Група", м. Донецьк

до Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг", м.Кривий Ріг Дніпропетровська область

про стягнення 50 391 грн. 42 коп.

Суддя Суховаров А.В.

Представники:

від позивача: Кобєлєв Р.В., дов. № 1305/20-01 від 20.15.13р.;

від відповідача: Майстат О.О., дов. № 85-107Юр від 30.03.12р.

Суть спору :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Метало-Трубна Група" (далі - позивач) звернулось до господарського суду з позовом, у якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 06.06.13р., просить стягнути з Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг" (далі - відповідач) суму 50 570,08 грн. пені та 10 141,74 грн. 3% річних, а всього 60 711,82 грн. заборгованості за порушення виконання зобов'язань за контрактом № 445 від 25.01.12р.

Позивач наполягає на задоволенні уточнених позовних вимог в повному обсязі.

Відповідач проти позову заперечує, у відзиві посилається на те, що умовами контракту № 445 від 25.01.12р. не передбачено сплату пені у випадку прострочення оплати за поставлену продукцію. Крім того, відповідач зазначає, що надані позивачем накладні не містять інформації щодо дати отримання відповідачем поставленої продукції, щодо отримання продукції відповідачем взагалі, а також, відбиток печатки підприємства відповідача на накладних майже не проглядається. Банківська виписка, надана позивачем на підтвердження дати оплати поставленої продукції, не містить інформації щодо того, за яку конкретно продукцію здійснюється оплата. Зазначені обставини, на думку відповідача, свідчать про необґрунтованість вимог позивача.

В порядку ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, відповідача та оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -

встановив:

25.01.2012 року між позивачем (продавцем) відповідачем (покупцем) був укладений контракт № 445 (далі - Контракт), у відповідності з умовами якого продавець зобов'язується передати у власність покупця продукцію відповідно до Специфікації(ій), узгодженої(них) до Контракту, а покупець прийняти продукцію та оплатити її на умовах даного Контракту (п.1.1 Контракту).

Відносини, що виникли між сторонами на підставі зазначеного вище Договору, є господарськими зобов'язаннями, тому, згідно положень ст.ст. 4, 173-175 і ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.

Стаття 265 Господарського кодексу України вказує, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно до ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару (ч.ч. 1, 2 ст. 692 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно умов Контракту, сторонами укладено Специфікації № 1 від 25.01.12р., № 2 від 25.01.12р, № 3 від 12.03.12р., № 4 від 21.03.12р, № 5 від 11.05.12р. (а.с.47-51), якими визначено характеристики та кількість продукції, що підлягає поставці, а також строки поставки та оплати продукції.

У відповідності до вищезазначених специфікацій, товар поставляється протягом 30 календарних днів з моменту видачі письмової заявки, а оплата здійснюється протягом 10 календарних днів по факту поставки.

Приписами пункту 3.3 Контракту встановлено, що датою поставки та переходу ризиків вважається дата передачі продукції від продавця до покупця, згідно умов поставки, узгоджених у відповідних Специфікації(ціях), зазначена у накладній (видатковій, товарно-транспортній накладній, залізнична накладна, кур'єрської служби).

На виконання умов Контракту позивач поставив відповідачу згідно Специфікацій продукцію, що підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими накладними, проте відповідач розрахувався несвоєчасно за поставлений товар, тобто з порушенням строків, передбачених Контрактом, у зв'язку з чим, позивач згідно ст.549 та ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України нарахував відповідачу до сплати суму 50 570,08 грн. пені та 10 141,74 грн. 3% річних.

На час розгляду спору відповідач не надав господарському суду доказів добровільної сплати спірної суми пені та 3% річних.

З урахуванням встановлених обставин, уточнені позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Положеннями ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до приписів ст.ст. 525, 526, ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, цивільні та господарські зобов'язання мають бути виконані належним чином і у встановлений договором строк, а одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається, крім випадків, передбачених законом.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобов'язання, а ст. 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши здійсненні позивачем нарахування 3% річних, суд визнає їх обґрунтованими, вірно розрахованими, а отже таким, що підлягають задоволенню.

Щодо нарахування пені, суд зазначає наступне.

Згідно приписів ч.3 ст. 549 Цивільного кодексу України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст. 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержання письмової форми, є нікчемним.

Враховуючи те, що Контрактом не передбачено забезпечення виконання зобов'язання, зокрема пеня, що підлягає стягненню у разі порушення виконання грошового зобов'язання покупцем, суд не вбачає правових підстав для її нарахування, тому у задоволенні вимог позивача в частині стягнення розміру пені з відповідача слід відмовити.

Між тим, з приводу викладених у відзиві на позов заперечень відповідача, суд зазначає наступне.

В судовому засіданні представником позивача надано копії видаткових накладних, з яких чітко вбачається відбиток печатки підприємства та підпис уповноваженої особи відповідача, оригінали видаткових накладних надані суду для огляду.

Щодо зауважень відповідача стосовно відсутності відмітки на видатковій накладній про фактичну дату поставки товару, то відсутність дати при прийманні товару, виконанні розпису та печатки з боку уповноваженої особи відповідача свідчить лише про те, що дата видаткової накладної співпадає з датою фактичної передачі товару.

Крім того, дата відвантаження продукції співпадає з датами, які обліковуються у податкових накладних, прийнятих відповідачем без заперечень.

Посилання відповідача на відсутність у банківській виписці інформації щодо того, за яку конкретно продукцію здійснюється оплата (специфікація, вид продукції, дата її поставки), судом не береться до уваги з огляду на те, що у платіжних документах відповідачем зазначено призначення платежу, як оплата за продукцію відповідно до спірного Контракту.

Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання (ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України).

За викладених обставин, заперечення відповідача судом відхиляються.

Відповідно до вимог частин 1 і 7 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів; одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається крім випадків, передбачених законом.

В силу положень ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України, держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів, зокрема, шляхом присудження до виконання обов'язку в натурі та застосування штрафних санкцій.

Наведене є підставою для часткового задоволення позову.

Згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України сплата судового збору покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 4, 32, 33, 36, 43, 45, 49, 75, 82-85, 116-117 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг" (50095, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, пр. Орджонікідзе, буд.1; ЄДРПОУ 24432974) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Метало-Трубна Група" (83048, м.Донецьк, вул. Артема,104; ЄДРПОУ 36935469) суму 10 141,74 грн. (десять тисяч сто сорок одна грн. 74 коп.), 287,41 грн. (двісті вісімдесят сім грн. 41 коп.) судового збору.

В решті позову - відмовити.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя А.В. Суховаров

Рішення підписано - 12.04.2013р.