Рішення

від 12.06.2013 по справі 916/1166/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" червня 2013 р.Справа № 916/1166/13

Господарський суд Одеської області

У складі судді Желєзної С.П.

Секретаря судових засідань Борисенко В.В.

За участю представників сторін:

Від позивача: Панчев І.В. за довіреністю № 01/03-13-1 від 01.03.2013р.

Від відповідача: не з'явився.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Шериф - Юг" до товариства з обмеженою відповідальністю „Дунай Плюс" про стягнення 25 826,82 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Шериф - Юг" (далі по тексту - ТОВ „Шериф - Юг") звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю „Дунай Плюс" (далі по тексту - ТОВ „Дунай Плюс") про стягнення заборгованості в загальному розмірі 25 826,82 грн., яка складається з суми основного боргу в розмірі 14 933,50 грн., трьох відсотків річних в сумі 176,18 грн. та пені в сумі 10 717,14 грн., обгрунтовуючи заявлені позовні вимоги фактом неналежного виконання відповідачем прийнятих на себе грошових зобов'язань за договором охорони № 19/03-12 від 19.03.2012р. щодо оплати наданих позивачем послуг охорони за період з жовтня по грудень 2012р. включно.

Відповідач був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи в засіданнях суду, що підтверджується наявними в матеріалах справи повідомленнями про вручення поштових відправлень суду під розписку, проте ТОВ „Дунай Плюс" не скористалось наданим законом правом на участь свого представника в судовому процесі. При цьому, у зв'язку із ненаданням відповідачем відзиву на позов, справа розглядається за наявними в ній матеріалами згідно зі ст. 75 ГПК України

Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи та пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

19.03.2012р. між ТОВ „Шериф - Юг" (Виконавець) та ТОВ „Дунай Плюс" (Замовник) було укладено договір охорони № 19/03-12, у відповідності до п.п. 1.1 - 1.3, 2.1.1, 6.1 якого Замовник доручає, а Виконавець зобов'язується за плату забезпечити одним постом охорону адміністративної будівлі та працівників Замовника, що знаходяться за адресою: Одеська область, м. Ізмаїл, вул. Кутузова, 1-а. Охорона здійснюється в режимі 1 (першого) посту цілодобово. У випадку непередбачуваних обставин та за побажанням Замовника режим охорони може змінюватись залежно від побажань Замовника та за попереднім узгодженням з Виконавцем, шляхом надсилання офіційного листа на адресу Виконавця із вказівкою змін та дати їх початку. Виконавець зобов'язується за цим договором організувати та забезпечити охорону та недоторканість об'єкта охорони, припиняти посягання на працівників Замовника та не допускати проникнення сторонніх осіб на об'єкт шляхом патрулювання. Договір укладено строком до 31.12.2012р.

Згідно зі ст. 978 ЦК України за договором охорони охоронець, який є суб'єктом підприємницької діяльності, зобов'язується забезпечити недоторканність особи чи майна, які охороняються. Володілець такого майна або особа, яку охороняють, зобов'язані виконувати передбачені договором правила особистої та майнової безпеки і щомісячно сплачувати охоронцю встановлену плату.

За своїм змістом договір охорони передбачає надання охоронцем визначеного угодою сторін переліку послуг, а тому при наданні юридичної оцінки положенням укладеної між сторонами по справі угоди суд вважає за необхідне звернутись до приписів законодавства, якими врегульовано загальні умови та порядок надання послуг.

Відповідно до ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

Як вбачається із матеріалів справи. протягом періоду з жовтня по грудень 2012р. включно позивачем було надано на користь ТОВ „Дунай Плюс" охоронні послуги на загальну суму 15 000 грн., а відповідачем ці послуги були прийняті без зауважень, що підтверджується підписаними представниками сторін по справі та скріпленими печатками актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) № SH-0000248 за жовтень 2012р., № ОУ-0000279 за листопад 2012р., № SH-0000300 за грудень 2012р.

Згідно з п. 1.6, 1.7 договору охорони № 19/03-12 від 19.03.2012р. плата за послуги Виконавця за цим договором становить 5 000 грн. за місяць. Оплата за цим договором здійснюється Замовником шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Виконавця.

Статтею 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У відповідності до ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів. Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Зобов'язання, в свою чергу, згідно вимог ст.ст. 525, 526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Згідно зі ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

В силу положень ст.ст. 530, 610 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Як ствердження позивач, в порушення прийнятих на себе грошових зобов'язань за договором охорони № 19/03-12 від 19.03.2012р. ТОВ „Дунай Плюс" було частково оплачено вартість наданих ТОВ „Шериф - Юг" протягом спірного періоду послуг охорони в сумі 66,50 грн., в результаті чого за відповідачем утворилась заборгованість перед позивачем в сумі 14 933,50 грн., яка на момент вирішення даного спору є непогашеною.

За таких обставин, керуючись наведеними вище по тексту рішення положеннями п.п. 1.6, 1.7 договору охорони № 19/03-12 від 19.03.2012р., ст.ст. 901, 903, 530 ЦК України, суд дійшов висновку, щодо обґрунтованості та доведеності позовних вимог ТОВ „Шериф - Юг" в частині стягнення з ТОВ „Дунай Плюс" заборгованості за надані послуги охорони в сумі 14 933,50 грн.

Згідно ч. 2 ст. 615 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З посиланням на положення ст. 625 ЦК України позивачем було нараховано відповідачу за допущене порушення грошових зобов'язань за договором охорони № 19/03-12 від 19.03.2012р. три відсотки річних в сумі 176,18 грн. Проаналізувавши здійснений позивачем розрахунок даних відсотків, викладений по тексту позовної заяви, господарський суд дійшов висновку про правомірність нарахування ТОВ „Дунай Плюс" відсотків річних в сумі 176,18 грн. , у зв'язку з чим, позовні вимоги у названій частині підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 549, п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки -грошової суми, яку боржник повинен сплатити кредиторові у рази порушення ним зобов'язання. Так, згідно ч.ч. 1 - 3 ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожний день прострочення виконання. При цьому, відповідно до ст.ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996р. №543/96-ВР (з наступними змінами та доповненнями) платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений ст. 1 вказаного Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Положеннями п. 3.2.2 договору охорони № 19/03-12 від 19.03.2012р. передбачено, що за несвоєчасну оплату коштів, передбачених у п. 1.6 цього договору, Замовник зобов'язується виплатити пеню в розмірі 0,5% від загальної суми прострочення, за кожен день прострочення.

З посиланням на п. 3.2.2 договору охорони № 19/03-12 від 19.03.2012р. позивачем було додатково нараховано відповідачу до сплати пеню в сумі 10 717,14 грн. за прострочення виконання прийнятих на себе зобов'язань. Розглянувши позовні вимоги в частині стягнення з ТОВ „Дунай Плюс" даного виду неустойки, проаналізувавши здійснений позивачем розрахунок, викладений по тексту позовної заяви, господарський суд дійшов висновку про допущення ТОВ „Шериф - Юг" помилки при його здійсненні, яка укладається у нарахуванні пені у розмірі, що перевищує граничний, визначений приписами ст.ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996р. №543/96-ВР.

З огляду на положення ст.ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996р. №543/96-ВР (з наступними змінами та доповненнями) правильним є наступний розрахунок суми пені:

4 933,50 грн. * 61 (кількість днів прострочення з 01.11.2012р. по 31.12.2012р.) * 0,15 (подвійна облікова ставка НБУ) / 366 = 123,34 грн.

4 933,50 грн. * 113 (кількість днів прострочення з 01.01.2013р. по 23.04.2013р.) * 0,15 (подвійна облікова ставка НБУ) / 365 = 229,10 грн.

5 000 грн. * 31 (кількість днів прострочення з 01.12.2012р. по 31.12.2012р.) * 0,15 (подвійна облікова ставка НБУ) / 366 = 63,53 грн.

5 000 грн. * 113 (кількість днів прострочення з 01.01.2013р. по 23.04.2013р.) * 0,15 (подвійна облікова ставка НБУ) / 365 = 232,19 грн.

5 000 грн. * 113 (кількість днів прострочення з 01.01.2013р. по 23.04.2013р.) * 0,15 (подвійна облікова ставка НБУ) / 365 = 232,19 грн.

Таким чином, загальна сума пені, що нарахована за неналежне виконання ТОВ „Дунай Плюс" зобов'язань з оплати наданих позивачем послуг охорони, складає 880,35 грн.

Враховуючи вищевикладені обставини, за наслідком перевірки здійсненого позивачем розрахунку, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з ТОВ „Дунай Плюс" пені підлягають частковому задоволенню на суму 880,35 грн .

Згідно вимог ст.ст. 32, 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. В свою чергу, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Таким чином, факт існування заборгованості ТОВ „Дунай Плюс" перед ТОВ „Шериф - Юг" в загальному розмірі 15 989,92 грн., яка складається з суми основного боргу в розмірі 14 933,50 грн., трьох відсотків річних в сумі 176,07 грн. та пені в сумі 880,35 грн., витікає з умов укладеної між сторонами по справі угоди та положень чинного законодавства, підтверджується матеріалами справи. Доказів, спростовуючих наведене, відповідачем суду надано не було.

Відповідно до ч. 2 ст. 617 ЦК України особа, не звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання у разі відсутності у боржника необхідних коштів. Крім того, згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Підсумовуючи вищезазначене, суд доходить висновку щодо необхідності задоволення заявлених позовних вимог частково на суму 15 989,92 грн. Таким чином, із ТОВ „Дунай Плюс" слід стягнути на користь ТОВ „Шериф - Юг" суму основного боргу в розмірі 14 933,50 грн., три відсотки річних в сумі 176,07 грн. та пеню в сумі 880,35 грн. відповідно до ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 549, 610, 611, 615, 617, 625, 629, 901, 903, 978 ЦК України, ст. 193 ГК України, ст.ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996р. №543/96-ВР (з наступними змінами та доповненнями)

Судові витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог згідно зі ст.ст. 44 ,49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 549, 610, 611, 615, 617, 625, 629, 901, 903, 978 ЦК України, ст. 193 ГК України, ст.ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996р. №543/96-ВР (з наступними змінами та доповненнями), ст. ст. 32, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Дунай Плюс" /68600, Одеська область, м. Ізмаїл, вул. Кутузова, 1-а, код ЄДРПОУ 31339363, р/р 2600701532679 в філії АТ „Укрексімбанк", МФО 328629/ на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Шериф - Юг" /місцезнаходження: 68662, Одеська область, Ізмаїльський район, с. Ларжанка, вул. Садова, 42; поштова адреса: 68600, м. Ізмаїл, вул. Б.-Дністровська. 28/1; код ЄДРПОУ 36384833, р/р 26001031860001 у філії АТ „ІмексБанк" в м. Ізмаїлі, МФО 328384/ суму основного боргу в розмірі 14 933 грн. 50 коп. /чотирнадцять тисяч дев'ятсот тридцять три грн. 50 коп./, три відсотки річних в сумі 176 грн. 07 коп. /сто сімдесят шість грн. 07 коп./, пеню в сумі 880 грн. 35 коп. /вісімсот вісімдесят грн. 35 коп./, судовий збір в сумі 1 065 грн. 20 коп. /одна тисяча шістдесят п'ять грн. 20 коп./. Наказ видати.

3. В решті позову відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 85 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. ст. 91, 93 ГПК України сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили. Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, а на ухвалу місцевого господарського суду - протягом п'яти днів з дня їх оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Повний текст рішення підписано 14.06.2013р.

Суддя С.П. Желєзна