Рішення

від 06.06.2013 по справі 369/2323/13-ц

КИЄВО-СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 369/2323/13-ц

№ 2/369/1562/13

ЗАОЧНЕ Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

06.06.2013 року Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Нікушина В.В.,

при секретарі Фур*яка А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Імпульс Трейдінг плюс» про визнання договору оренди з викупом недійсним, -

В С Т А Н О В И В:

У березні 20113 року ОСОБА_1 звернувся до Києво-Святошинського районного суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Імпульс Трейдінг плюс» про визнання договору оренди з викупом недійсним

Свої позовні вимоги позивач мотивувала тим, що 09 лютого 2009 року між ним та відповідачем ТОВ „Імпульс Трейдінг плюс" укладено договір оренди квартири з викупом за № 03/02/09(03), від 15.01.2009 року за № 123445, зміни та доповнення до вказаного договору не вносились. Предметом даного договору є квартира яка знаходиться в будинку за адресою: м. Боярка, вул..Білогородська, 19-А. з 3 кімнат, житловою площею 69,1 м.кв,, загальною площею 112,13 кв.м., на 8 поверсі 9-ти поверхового дому. Вартість квартири, згідно п.2.4 договору, на момент укладення договору становить 655960 гривень 50 коп., в т.ч. ПДВ 109 326,75 грн, за офіційним курсом цонального банку України. Відповідно до договору оренди квартири з викупом Орендар сплачує кошти за цим договором у розмірі 10800,00 доларів США за перший рік, за офіційним курсом Національного банку України на день оплати, що становить 83160 гривень, та 3% коефіцієнт інфляції в сумі 2494 гривні 80 коп., платежі на повний викуп орендованої квартири сплачується орендарем на протязі тридцяти років. Договором визначено, що оформлення передачі квартири в оренду здійснюється шляхом складання та підписання сторонами акту прийому-передачі протягом десяти днів з моменту укладення договору, складання акту прийому-передачі покладається на сторону, яка здійснює передачу квартири.

Однак, в спірному договорі не вказано, що квартира, яка передається в оренду, належить на праві власності орендареві. Не було складено Акт прийому - передачі квартири, у строк визначений в п. З .1. договору. .Під час підписання позивачем договору йому було надано для ознайомлення лише зразок акту прийому- передачі квартири. При підписанні договору позивачем було заявлено вимогу надати Договір № 123445 від 15.01.2009р., однак йому було відмовлено, мотивуючи що договір стосується лише орендодавця. Таким чином посвідчити даний договір у нотаріальній конторі орендодавець відмовився , мотивуючи, що договір укладається лише на один рік, а платежі на повний викуп орендної квартири позивач повинен сплачувати на протязі 30 років, і тому він не може бути посвідчений нотаріусом.

Вважає, що спірний правочин вчинений під впливом обману, щодо фактів, які впливають на укладення правочину. У даному випадку ознакою умислу обману з боку відповідача є ненадання достовірної інформації, що орендодавець, на день укладення спірного договору не був власником квартири., відповідач умисно замовчував юридичну значимість інформації про предмет оренди, оскільки знав, що без обману з його боку, позивач не уклав договір на таких умовах та не сплатив би за ореаду 85 654.80 грн. за рік, згідно п.2.1 Договору. Вказані обставини є істотними, а факт обману з боку відповідача, підтверджується тим, що на час укладення спірного договору будинок не був прийнятий в експлуатацію. Акт комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкту не був складений.

На неодноразові звернення до відповідача з проханням повернути кошти, відповідач заявляв, що кошти будуть йому повернуті лише після продажі квартири, зазначеної в спірному договорі оренди, предметом якого є нерухоме майно, що знаходиться за адресою: м.Боярка, вул.. Білгородська, 19-А Київської області.

А тому просив суд, визнати недійсним договір оренди квартири з викупом №03/02/09(03) від 09 лютого 2009 рою укладений між ним - ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальність „Імпульс Трейдінг плюс" (код €ДРПОУ 34913862), з моменту його вчинення та стягнути з відповідача на його користь судий збір.

Представник позивача в судове засідання з’явивсь, позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити, посилаючись на викладене у позовній заяві.

Відповідач в судове засідання не з’явивсь. Повідомлявся належним чино причини неявки суду не відомі.

Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом встановлено, що 09 лютого 2009 року між ОСОБА_1 та ТОВ „Імпульс Трейдінг плюс" укладено договір оренди квартири з викупом за № 03/02/09(03). Предметом даного договору є квартира яка знаходиться в будинку за адресою: м. Боярка, вул..Білогородська, 19-А. з 3 кімнат, житловою площею 69,1 м.кв,, загальною площею 112,13 кв.м., на 8 поверсі 9-ти поверхового дому. Вартість квартири, згідно п.2.4 договору, на момент укладення договору становить 655960 гривень 50 коп., в т.ч. ПДВ 109 326,75 грн, за офіційним курсом цонального банку України. Відповідно до договору оренди квартири з викупом Орендар сплачує кошти за цим договором у розмірі 10800,00 доларів США за перший рік, за офіційним курсом Національного банку України на день оплати, що становить 83160 гривень, та 3% коефіцієнт інфляції в сумі 2494 гривні 80 коп., платежі на повний викуп орендованої квартири сплачується орендарем на протязі тридцяти років. Договором визначено, що оформлення передачі квартири в оренду здійснюється шляхом складання та підписання сторонами акту прийому-передачі протягом десяти днів з моменту укладення договору, складання акту прийому-передачі покладається на сторону, яка здійснює передачу квартири.

Згідно ч. 5 статті 810-1 Кодексу істотними умовами договору оренди житла з викупом є: найменування сторін; характеристики житла, щодо якого встановлюються відносини оренди з упом; строк, на який укладається договір; розміри, порядок формування, спосіб, форма і строки несення орендних платежів та умови їх перегляду; умови дострокового розірвання договору і порядок повернення коштів у разі дострокового розірвання або припинення договору;права та зобов'язання сторін, відповідальність сторін; інші умови, визначені законом., та ч. 7 цієї статті визначено, що договір оренди житла з викупом є документом, що свідчіть про перехід права власності на нерухоме майно від підприємства-орендодавця до особи-орендаря з відкладними обставинами, визначеними законом.

Однак, в спірному договорі не вказано, що квартира, яка передається в оренду, належить на праві власності орендареві. Не було складено Акт прийому - передачі квартири, у строк визначений в п. З .1. договору. .Під час підписання позивачем договору йому було надано для ознайомлення лише зразок акту прийому- передачі квартири. При підписанні договору позивачем було заявлено вимогу надати Договір № 123445 від 15.01.2009р., однак йому було відмовлено, мотивуючи що договір стосується лише орендодавця. Таким чином посвідчити даний договір у нотаріальній конторі орендодавець відмовився , мотивуючи, що договір укладається лише на один рік, а платежі на повний викуп орендної квартири позивач повинен сплачувати на протязі 30 років, і тому він не може бути посвідчений нотаріусом.

Вважає, що спірний правочин вчинений під впливом обману, щодо фактів, які впливають на укладення правочину. У даному випадку ознакою умислу обману з боку відповідача є ненадання достовірної інформації, що орендодавець, на день укладення спірного договору не був власником квартири., відповідач умисно замовчував юридичну значимість інформації про предмет оренди, оскільки знав, що без обману з його боку, позивач не уклав договір на таких умовах та не сплатив би за ореаду 85 654.80 грн. за рік, згідно п.2.1 Договору. Вказані обставини є істотними, а факт обману з боку відповідача, підтверджується тим, що на час укладення спірного договору будинок не був прийнятий в експлуатацію. Акт комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкту не був складений.

Відповідно до ч.2 ст..810-1 ЦК України встановлено, що за договором оренди житла з викупом одна сторона-підприємство-орендодавець передає другій стороні - фізичній особі ( особі-орендарю) житло за оплату на довготривалий (до ЗО років) строк, після закінчення якого або достроково, за умови повної сплата орендних платежів, житло переходить у власність орендаря.

Згідно до ст.. 230 ЦК України визначено: якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення (частина перша статті 229 цього Кодексу), такий правочин визнається судом недійсним. Обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування.

Відповідно до постанови пленуму № 9 від 06.11.2009 року „Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання право чинів недійсними" де у п. 20 визначено, що правочин визнається вчиненим під впливом обману у випадку навмисного введення іншої сторони в оману щодо обставин, які впливають на вчинення правочину. На відміну від помилки, ознакою обману є умисел у діях однієї зі сторін правочину .

Зважаючи на встановлені обставини, суд вважає за необхідне проаналізувати наступні правові норми.

Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

У відповідності до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом. Суд може відмовити у захисті цивільного права та інтересу особи в разі порушення нею положень частин другої - п'ятої статті 13 цього Кодексу.

Згідно ст. 202. ч 1,2,4 ст 203, 205, 207, 237 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обовязків; правочин може вчинятися усно або в письмовій формі; зміст право чину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами); правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою; представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобовязана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє; представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.

Відповідно дост. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5, 6 ст. 203 цього Кодексу.

Статтею 10 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч. 1 ст. 14 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

У ст. 60 ЦПК України визначено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Частиною 3 ст. 61 ЦПК України передбачено, що обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини..

З урахуванням проаналізованих правових норм в розрізі встановлених обставин у справі суд приходить до наступних висновків.

Вирішуючи спір про визнання договору недійсним, необхідним є встановлення наявності тих зставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними і настання відповідних наслідків, а саме: відповідність змісту угод вимогам закону, додержання встановленої форми угоди; правоздатність сторін за годою; у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони тощо.

Підставою недійсності договору є недодержання в момент вчинення стороною (сторонами) правочину гготних умов встановлених законом. Істотними вважаються насамперед ті умови, що визнані такими за законом та потрібні для договору відповідного виду, а отже коло таких умов можна визначити проаналізувавши норми діючих на момент укладення договору, чи вчинення іншого правочину, нормативних актів, у звязку з чим при вирішенні спору підлягають застосуванню норми ЦК України , окрема в редакції чинній на час укладення спірного договору.

Відповідно до ст..216 ЦК України встановлено, що недійсний правочин нє створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Статтею 236 Цивільного кодексу України визначено, що нікчемний правочин або право чин визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення .

Таким чином, при укладені угоди відповідач не мав необхідного обсягу цивільної дієздатності, оскільки не мав необхідних повноважень на укладення договору оренди та не був власником вказаної у договорі квартири( у п.І.З договору лише вказано, що квартира належить Орендодавцю), а вчинений правочин мав бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним, а тому спірний договір є недійсним .

А отже, позов підлягає задоволенню.

Зважаючи на вищенаведене, керуючись ст.ст. ст.15, 16,203,,205,207,215,216,230, 236, 237,258 ЦК України, ст.ст. 4, 10, 14, 15, 60, 61, 209, 114, 212-215 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Імпульс Трейдінг плюс» про визнання договору оренди з викупом недійсним - задовольнити.

Визнати недійсним договір оренди квартири з викупом №03/02/09(03) від 09 лютого 2009 рою укладений між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальність „Імпульс Трейдінг плюс" (код ЄДРПОУ 34913862), з моменту його вчинення.

Стягнути з Товариством з обмеженою відповідальність „Імпульс Трейдінг плюс" (код ЄДРПОУ 34913862), на корить ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору у розмірі - 114, 70 грн. ( сто чотирнадцять гривень сімдесят копійок).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданої протягом десяти днів з дня отримання копії заочного рішення.

На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя В.В.Нікушин