Постанова

від 14.06.2013 по справі 813/4315/13-а

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 червня 2013 року № 813/4315/13-а

09 год. 45 хв.

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючий суддя Коморний О.І.,

секретар - Ячмінська Я.О.

з участю:

представника позивача Климчук Ю.В.

представник відповідача не прибув

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова Львівської області ДПС про стягнення коштів з товариства з обмеженою відповідальністю «СБК-Захід».

Обставини справи.

Позивач, Державна податкова інспекція у Франківському районі м. Львова Львівської області ДПС, звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовом про стягнення з відповідача, товариства з обмеженою відповідальністю «СБК-Захід», податкового боргу в сумі 12484,63 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що за товариством з обмеженою відповідальністю «СБК-Захід» обліковується заборгованість перед бюджетом в сумі 12484,63 грн., яка самостійно у встановлені законом терміни не сплачена.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю з підстав викладених у позовній заяві, повідомив про відсутність сплати заборгованості, просить позов задовольнити.

Відповідач не забезпечив участі свого представника у судовому засіданні, про причини неявки суд не повідомив, заперечень проти позову чи клопотань процесуального характеру суду не надсилав.

З урахуванням встановлених ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України строків розгляду справ, суд на підставі ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України розглядає справу за наявними у справі доказами.

Суд заслухав пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясував всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінив докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті та

встановив:

Згідно довідки позивача (а.с.5) за відповідачем станом на 15.05.2013 року обліковується заборгованість перед бюджетом в сумі 12484,63 грн., яка складається із заборгованості з податку на додану вартість - 11 240,18 грн. (11072,83 грн. - основний платіж, 144,78 грн. - штрафні (фінансові) санкції, 22,57 грн. - пеня) та з податку на прибуток підприємств - 1244,45 грн. (1137,45 грн. - основний платіж, 92,24 грн. - штрафні (фінансові) санкції, 14,76 грн. - пеня).

Заборгованість за платежем податок на додану вартість виникла через несплату самостійно задекларованих зобов'язань у податковій декларації з ПДВ від 24.09.12р. (а.с.24-25), якою визначено суму податку, що підлягає сплаті до бюджету в розмірі 4111,00 грн.; у податковій декларації з ПДВ від 22.10.12р.(а.с.22-23), якою визначено суму податку, що підлягає сплаті до бюджету в розмірі 3164,00 грн.; у податковій декларації з ПДВ від 20.11.12р.(а.с.20-21), якою визначено суму податку, що підлягає сплаті до бюджету в розмірі 2547,00 грн.; у податковій декларації з ПДВ від 20.12.12р.(а.с.18-19), якою визначено суму податку, що підлягає сплаті до бюджету в розмірі 2962,00 грн.; у податковій декларації з ПДВ від 21.12.12р.(а.с.16-17), якою визначено суму податку, що підлягає сплаті до бюджету в розмірі 654,00 грн.; в уточнюючому розрахунку податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок від 06.03.13р. (а.с.14-15), яким визначено суму податку, що підлягає сплаті до бюджету в розмірі 326,00 грн., а також суму штрафу, нараховану платником самостійно у зв'язку із самостійним виправленням помилки в розмірі 10,00 грн.; у податковій декларації з ПДВ від 16.03.13р. (а.с.10-11), якою визначено суму податку, що підлягає сплаті до бюджету в розмірі 200,00 грн.

Судом також встановлено прийняття позивачем на підставі акта № 276/15-2/33462108 від 25.02.13р (а.с.13) податкового повідомлення-рішення №0000051520 від 26.02.13р. про застосування до відповідача штрафної (фінансової) санкції розмірі 144,78 грн. (а.с.12).

Вказані суми податкових зобов'язань містяться в обліковій картці (а.с.8-9), а враховуючи згідно картки особового рахунку переплату в розмірі 2365,17 грн., а також самостійну сплату в розмірі 536,00 грн., з врахуванням пені в сумі 22,57 грн., податковий борг ТзОВ „СБК-Захід" з податку на додану вартість складає 11 240,18 грн.

Заборгованість відповідача за платежем податок на прибуток виникла у результаті несплати самостійно задекларованих зобов'язань згідно декларацій: № 9070440885 від 09.11.12, якою визначено суму податку , що підлягає сплаті до бюджету в розмірі 1624,00 грн.(а.с.32-33) та № 9087153719 від 08.02.13, якою визначено суму податку, що підлягає сплаті до бюджету в розмірі 513,00 грн. (а.с.30-31).

Крім того, позивачем прийнято на підставі акта № 1961/15-1/33462108 від 23.11.12р. (а.с.29) податкове повідомлення-рішення № 0003031510 від 05.12.12р. (а.с.28), про застосування до відповідача штрафної (фінансової) санкції в розмірі 92,24 грн.

Враховуючи переплату згідно картки особового рахунку відповідача із вищезазначеного платежу (а.с.26-27) в розмірі 77,12 грн., а також самостійну сплату в розмірі 922,43 грн., з врахуванням пені в сумі 14,7 грн., податковий борг ТзОВ „СБК-Захід" з податку на прибуток підприємств становить 1244,45 грн.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Закріплений у ч.1 ст.11 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Вміщений у ч. 2 цієї ж статті принцип диспозитивності визначає, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідного до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Відповідно до ч. 1 ст. 138 Кодексу адміністративного судочинства України, предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи (причини пропущення строку для звернення до суду тощо) та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

З огляду на зміст викладених норм процесуального права та зважаючи на те, що вимогами заявленого позову є стягнення податкового боргу, предметом доказування у даній справі є обставини, які свідчать про наявність підстав, з якими закон пов'язує можливість стягнення податкового боргу у судовому порядку, обґрунтованість його розміру, встановлення факту його сплати у добровільному порядку або встановлення відсутності такого факту тощо.

Згідно з частиною 2 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім тих, для яких законом встановлено інший порядок судового вирішення.

У пункті 1 частини 1 статті 3 КАС України, справу адміністративної юрисдикції визначено, як переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.

Суб'єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (пункт 7 частини 1 статті 3 КАС України).

Відповідно до п.5 ч.2 ст.17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 50 КАС України встановлено, що позивачем в адміністративній справі можуть бути громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, підприємства, установи, організації (юридичні особи), суб'єкти владних повноважень.

Згідно з ч. 2 ст.18 КАС України, окружним адміністративним судам підсудні адміністративні справи, у яких однією зі сторін є орган державної влади, інший державний орган, орган влади Автономної Республіки Крим, обласна рада, Київська або Севастопольська міська рада, їх посадова чи службова особа, крім випадків, передбачених цим Кодексом, та крім справ з приводу їхніх рішень, дій чи бездіяльності у справах про адміністративні проступки та справ, які підсудні місцевим загальним судам як адміністративним судам.

Суб'єкти владних повноважень, згідно з ч.3 ст.6 КАС України, мають право звернутися до адміністративного суду у випадках, передбачених Конституцією та законами України. У випадках, установлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб (ч.2 ст.6 КАС України).

Згідно з п.1.1.ст.1 Податкового кодексу України (далі ПК України), відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України.

Органом стягнення відповідно до п. 14.1.137 ст. 14 Податкового кодексу України є державний орган, уповноважений здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах повноважень, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Органи державної податкової служби мають право відповідно до п.20.1.28 ст.28 ПК України застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом;

Органами стягнення відповідно до п.41.4 ст.41 ПК України є виключно органи державної податкової служби, які уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах їх повноважень, а також державні виконавці в межах своїх повноважень.

Згідно п.54.1 ст.54 ПК України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Платник податків відповідно до п.57.1 ст.57 ПК України зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п.58.1 ст. 58 ПК України, у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

У разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків відповідно до п.57.3 ст.57 ПК України зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Відповідачем доказів сплати самостійно задекларованих зобов'язань не надано, як і не надано доказів оскарження у встановленому законом порядку прийнятих позивачем податкових повідомлень-рішень про застосування штрафних санкцій.

Податковим боргом (недоїмкою), у відповідності до п. 14.1.175 ст. 14 ПК України визначається сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно п.59.1 ст.59 ПК України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу, в порядку, визначеному для надсилання податкового повідомлення-рішення.

Судом встановлено направлення позивачем відповідачеві податкової вимоги від 01.10.2012 р. (а.с.7).

Відповідно до п.59.5 ст.59 ПК України, у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків згідно п. 95.2 ст. 95 ПК України проводяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податків податкової вимоги.

Порядок вжиття заходів органами державної податкової служби щодо погашення податкового боргу платника податків визначений ст.95 Податкового кодексу України.

Положеннями пп.95.1 ст.95 цього Кодексу передбачено, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно до ст. 95.3 ст. 95 ПК України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

За правилами, встановленими ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, і лише в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається відповідно до ч.2 ст.71 КАС України на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ч.1 ст. 69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Суд, згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст.21 ПК України, посадові особи контролюючих органів зобов'язані: дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами; не допускати порушень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій.

З урахуванням вищенаведених норм ПК України та фактичних обставин справи, суд дійшов висновку, що оскільки позивач є суб'єктом владних повноважень, який вправі звертатися до адміністративного суду із заявленими вимогами, такі вимоги заявлено у порядку та спосіб передбачені чинним законодавством, відповідачем не надано доказів сплати податкового боргу, то позовні вимоги є законними, обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Відповідно до положень ст.94 КАС України судові витрати з відповідача не стягуються.

Керуючись ст. ст. 7-14, 50, 71, 86, 143, 158, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в :

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "СБК-Захід" (м. Львів, вул. Карпінця 5 кв.7, ЄДРПОУ 33462108) до Державного бюджету України податковий борг в сумі 12484 (дванадцять тисяч чотириста вісімдесят чотири) грн. 63 коп. з рахунків у банках, що обслуговують Товариство з обмеженою відповідальністю "СБК-Захід" (м. Львів, вул. Карпінця 5 кв.7, ЄДРПОУ 33462108).

3. Судові витрати з сторін не стягуються.

4. Постанову відповідно до п.95.3 ст.95 Податкового кодексу України направити до виконання Державній податковій інспекції у Франківському районі м. Львова Львівської області ДПС (м. Львів вул. Стрийська 35, ЄДРПОУ 20785992).

Постанова набирає законної сили в строк та в порядку, передбаченому ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена в строк та в порядку, визначеному ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Повний текст постанови складено та підписано 18.06.2013 року о 10:00 год.

Суддя Коморний О.І.