Рішення

від 06.06.2013 по справі 907/321/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

06.06.2013 Справа № 907/321/13

За позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, смт. Буштино Тячівського району

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю „Офелія-М", смт. Кольчино Мукачівського району

про стягнення 9 101,39 грн.

Суддя Бобрик Г. Й.

За участі представників сторін:

Від позивача - ОСОБА_2, представник по довіреності від 21.02.2013року

Від відповідача - не з'явився

СУТЬ СПОРУ: фізична особа - підприємець ОСОБА_1, смт. Буштино Тячівського району звернувся до господарського суду з позовною заявою про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю „Офелія-М", смт. Кольчино Мукачівського району суми 7 169,58 грн. - основного боргу, 1 110,79 грн. - пені, 384,17 грн. - 3% річних, 78,37 грн. - інфляційних втрат та 358,48 грн. - штрафу згідно п. 8.2 договору № 11/11 від 15.04.2011 року.

Уповноважений представник позивача, присутня у засіданні суду по розгляду справи, позовні вимоги підтримала в повному обсязі. Просить суд задоволити позов з огляду на законність та обґрунтованість вимог матеріалами справи та додатково поданими поясненнями до суми розрахунків позовних вимог .

Відповідач, належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, письмових пояснень по суті позовних вимог суду не подав, явку уповноваженого представника на виклик суду для участі в засіданні суду не забезпечив.

За наведених обставин, справа розглядається за наявними матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

Вивчивши та дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

Між сторонами по справі 15.04.2011 року укладено договір купівлі - продажу № 11/11, за умовами якого, позивач зобов'язався передати у власність відповідача продовольчий товар партіями згідно накладних, а останній зобов'язався проводити оплату отриманого товару та прийняти його на умовах даного договору.

Асортимент, кількість, вартість товару погоджується сторонами і зазначається в накладних, які є невід'ємною частиною договору.

З матеріалів справи вбачається, що позивач умови договору виконав. Упродовж періоду 15 квітня по 7 грудня 2011 року відповідач по видаткових накладних доданих до позовної заяви отримав товар на загальну суму 10 008,71 грн. та здійснив часткову оплату отриманого товару в розмірі 2 83,13 грн. Заборгованість відповідача, враховуючи часткову проплату та повернення товару по накладних і рахунках, склала 7 169,58 грн.

Умовами пункту 6.1 Договору від 15.04.2011 року сторони погодили про проведення оплати шляхом безготівкового перерахування коштів на розрахунковий рахунок "продавцем" протягом 21 дня з моменту отримання товару "покупцем". Днем здійснення платежу, тобто днем виконання свого платіжного зобов'язання "покупцем" вважається день, в який сума, що підлягає сплаті, списується з банківського рахунку "покупця" на користь "продавця".

Незважаючи на те, позивач останню партію товару поставив відповідачеві 08.09.2011 року за накладною № 2833 і строк оплати сплив 30.09.2011 року, станом на березень місяць 2013 року відповідач оплату у повному обсязі та у визначений договором строк не провів.

За результатами звіряння розрахунків сторони склали акт від 07.12.2011 року відповідно до якого заборгованість відповідача на користь позивача складає 7 169,57 грн.

Стаття 655 Цивільного кодексу України визначає, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За змістом ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

У відповідності до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Також дане правило закріплено в статті 193 Господарського кодексу України. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається (ст. ст. 615, 625 ЦК України). Відтак, договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Статтею 530 ЦК України визначено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Крім того, позивач звертався до відповідача з вимогою оплатити заборгованість. Проте борг не погашений.

За змістом ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно зведеного розрахунку позивача, доданого до позовної заяви, 3% річних за період прострочення травень 2011 року по березень 2013 року складає суму 384,17 грн. та інфляційних витрат за період прострочення травень 2011 року по лютий 2013 року складає суму 78,37 грн.

Пунктом 8.2 Договору сторони передбачили за необґрунтовану відмову, ухилення від оплату продукції Покупець виплачує Продавцю за вимогою останнього штраф у розмірі 5% суми, від оплати якої Покупець відмовився або ухилився. Розмір штрафу за розрахунками позивача складає 358,48 грн.

Частиною 1 ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Пунктом 8.3 Договору сторони визначили, що за прострочення оплати продукції "покупець" виплачує "продавцю" подвійну облікову ставку НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення до повної сплати такої заборгованості.

На підставі наведеного позивач нарахував відповідачеві 1 110,79 грн. - пені. Згідно з розрахунку позивача пеня нарахована за період з 28.03.2012 року по 28.03.2013 року з урахуванням суми боргу та термінів прострочки 21 день з наступного дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Частина 6 ст. 232 ГК України передбачає строк та порядок у межах якого нараховуються штрафні санкції, а строк, протягом якого особа може звернутися за захистом свого порушеного права, встановлюється Цивільним кодексом, зокрема, пунктом першим частини другої статті 258 ЦК України передбачено спеціальну позовну давність в один рік.

Враховуючи ту обставину, що позивач звернувся в господарський суд Закарпатської області з позовом про захист порушеного права, в тому числі і стягнення пені, 01.04.2013 року, та у зв'язку з наведеними правовими нормами суд відмовляє у задоволенні вимоги про стягнення пені.

З огляду на викладене, суд задовільняє позовні вимоги в частині стягнення з відповідача суми 7 169,58 грн. - основного боргу, 384,17 грн. - 3% річних, 78,37 грн. - інфляційних витрат та 358,48 грн. - штрафу, як такі, що заявлені правомірно, обґрунтовані матеріалами справи та не спростовані відповідачем.

Судові витрати суд покладає на відповідача відповідно до ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 11, 15, 16, 20, 509, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 22, 33-34, 44-49, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ :

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Офелія-М" (вул. Фрідяшівська, 10В/41 м. смт. Кольчино Мукачівського району Закарпатської області, код ЄДРПОУ 37314632) на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ НОМЕР_1) суму 7 990,60 грн. (з них 7 169,58 грн. - основний борг, 384,17 грн. - 3 % річних, 78,37 грн. - інфляційних витрат, 358,48 грн. - штрафу) та 1 720,50 грн. на відшкодування сплаченого судового збору.

3. В решті позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили та підлягає оскарженню в порядку, визначеному ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Вступну та резолютивну частини рішення проголошено 06.06.2013 року. Рішення складено 13.06.13.

Суддя Бобрик Г.Й .