Рішення

від 12.06.2013 по справі 910/5763/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/5763/13 12.06.13

За позовом Товариства з додатковою відповідальністю Cтрахова компанія «Альфа-Гарант»

до відповідача-1: Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп»

до відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАПОРІЖЄВРОТРАНС»

про відшкодування шкоди в порядку регресу в сумі 8842,97 грн.,

Суддя Зеленіна Н.І.,

при секретарі судового засідання Бутенко О.Г.,

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився,

від відповідача-1: не з'явився,

від відповідача-2: не з'явився,

Суть спору:

27.03.2013 року Товариство з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа-Гарант» (далі - позивач) звернулось до господарського суду міста Києва із позовом до Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» (далі - відповідач-1) про відшкодування шкоди в порядку регресу в сумі 8842,97 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що Глущенко Є. В., відповідальність якого застрахована ПрАТ «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» згідно полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АА/1007177, визнаний винним у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди та заподіянні збитків транспортному засобу «Шкода», що є об'єктом страхування за договором № 06-R\01-067-00774 від 11.07.2011 року, укладеним між Товариством з додатковою відповідальністю Cтрахова компанія «Альфа-Гарант» та Торбенко Ж. Б. В зв'язку із чим, відповідно до Закону України «Про страхування», у позивача виникло право регресної вимоги до відповідача про відшкодування шкоди, завданої внаслідок ДТП в сумі 8842,97 грн.

Ухвалою суду від 29.03.2013 року порушено провадження у справі № 910/5763/13, розгляд справи призначено на 24.04.2013 року.

15.04.2013 року Моторне (транспортне) страхове бюро України надало інформацію про страхове покриття за полісом № АА/1007177, відповідно до якої застрахованим автомобілем є «Рено», державний номер АХ 2919 СВ. Страховик: ПрАТ «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп».

Розпорядженням В.о. Голови господарського суду міста Києва від 24.04.2013 року, у зв'язку із перебуванням судді Зеленіної Н.І. на лікарняному, справу було передано для розгляду судді Ярмак О.М.

Ухвалою суду від 24.04.2013 року справу № 910/5763/13 було прийнято до провадження суддею Ярмак О.М. та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 22.05.2013 року .

29.04.2013 року від представника відповідача через відділ діловодства суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому він визнав позовні вимоги частково в сумі 7700,00 грн. та заперечував проти задоволення позовних вимог в частині стягнення 500,00 грн. - суми франшизи відповідно до полісу АА/1007177, пені в сумі 535,81 грн. та трьох процентів річних в сумі 107,16 грн. Також відповідач просив суд залучити співвідповідачем по справі ТОВ «ЗАПОРІЖЄВРОТРАНС» та витребувати додаткові документи у справі.

Розпорядженням заступника голови господарського суду міста Києва від 13.05.2013 року справу № 910/5763/13 передано для подальшого розгляду судді Зеленіній Н.І.

Ухвалою суду від 14.05.2013 року справу № 910/5763/13 прийнято до провадження суддею Зеленіною Н.І. та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 22.05.2013 року .

Ухвалою суду від 22.05.2013 року було задоволено клопотання представника відповідача про залучення до участі у справі в якості іншого відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАПОРІЖЄВРОТРАНС» та у зв'язку із цим відкладено розгляд справи до 12.06.2013 року.

У судове засідання 12.06.2013 року представники сторін не з'явились, про час і місце судового повідомлялись належним чином, про причини неявки суд не повідомили.

У судовому засіданні 12.06.2013 року судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд встановив наступне.

11.07.2011 року Товариством з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа-Гарант» (за договором - Страховик) та Торбенко Ж. Б. (за договором - Страхувальник) було укладено договір № 06-R\01-067-00774, згідно якого Страховик взяв на себе зобов'язання здійснити виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк при настанні страхового випадку, який стався за участю транспортного засобу «Шкода», реєстраційний номер СВ 5876 АК.

Відповідно до постанови Сумського районного суду Сумської області від 10.02.2012 року у справі № 3-161/12, 09.01.2012 року в П.С.О. Київ - Бориспіль поблизу АЗС Р.О.К. сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобілів «Рено», державний номер АХ 2919 СВ з напівпричепом, державний номер АР 8605 ХТ, під керуванням Глущенка Є. В. та «Шкода», державний номер СВ 5876 АК, під керуванням Торбенко Ю. В.

ДТП сталася в результаті порушення водієм Глущенко Є. В. ст. 124 КУпАП та якого визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення постановою Сумського районного суду Сумської області від 10.02.2012 року.

09.01.2012 року до Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа-Гарант» звернулась Торбенко Ж. Б. із заявою про виплату страхового відшкодування в зв'язку з пошкодженням застрахованого транспортного засобу внаслідок ДТП, що відповідно до умов Договору страхування є страховим випадком.

Відповідно до Звіту № 01.12.11, складеного ФОП Калиновським С. Ю. від 30.01.2012 року вартість відновлювального ремонту автомобіля «Шкода», державний номер СВ5876АК, становить 54348,06 грн.

Товариство з додатковою відповідальністю Cтрахова компанія «Альфа-Гарант» на підставі Страхового акту № СТ/12/0007 від 29.03.2012 року здійснило виплату страхового відшкодування в розмірі 8200,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 147 від 29.03.2012 року на суму 8200,00 грн.

Статтею 27 Закону України «Про страхування» та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, до позивача перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представників сторін, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на таке.

Частиною другою статті 1187 ЦК України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Матеріалами справи підтверджується, що транспортний засіб - автомобіль «Рено», державний номер АХ 2919 СВ, яким спричинено ДТП, що потягнуло нанесення шкоди застрахованому у позивача автомобілю «Шкода», державний номер СВ 5876 АК, належить ТОВ «ЗАПОРІЖЄВРОТРАНС».

Цивільно-правова відповідальність ТОВ «ЗАПОРІЖЄВРОТРАНС» та будь-якої особи, яка експлуатує транспортний засіб на законних підставах, в частині заподіяння шкоди майну внаслідок експлуатації автомобіля «Рено», державний номер АХ 2919 СВ була застрахована у ПрАТ «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» на підставі укладеного договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс № АА/1007177).

Вина водія, який керував транспортним засобом «Рено», державний номер АХ 2919 СВ, підтверджується постановою Сумського районного суду Сумської області від 10.02.2012 року.

Пунктом 37.4 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів» передбачено право страховика за договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності власника транспортного засобу в разі настання страхового випадку здійснювати виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілим або погодженим з ними підприємствам, установам та організаціям, що надають послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

Таким чином ПрАТ «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» є відповідальною особою за завдані збитки власнику автомобіля «Шкода», державний номер СВ 5876 АК відповідно до положень Закону України «Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів» в межах, передбачених договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності (поліс № АА/1007177), а до Товариства з додатковою відповідальністю Cтрахова компанія «Альфа-Гарант» як страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором страхування № 06-R\01-067-00774 від 11.07.2011 року, перейшло право вимоги, яке потерпіла особа мала до Глущенка Є. В., як особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Згідно статті 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Згідно із ч. 1, п. 1 ч. 2 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договір, відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статті 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно із ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтею 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

З урахуванням викладеного, суд дійшов до висновку, що відповідачем було порушено умови Договору, а також положення статей 525, 526 Цивільного кодексу України та статті 193 Господарського кодексу України.

Відповідно до статті 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Згідно з ч. 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ч. 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачами не надано доказів, що підтверджують відсутність їхньої вини у порушенні зобов'язання.

Згідно із п. 12.1. статті 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих.

Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Відповідно до договору обов'язкового страхування цивільної відповідальності, укладеного між ТОВ «ЗАПОРІЖЄВРОТРАНС» та ПрАТ «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» (поліс АА/1007177) сума франшизи складає 500,00 грн.

Таким чином, станом на день вирішення спору, враховуючи п. 12.1 ст. 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» відповідач-1 зобов'язаний відшкодувати шкоду в розмірі 7700,00грн. (8200,00 грн. - 500,00 грн. = 7700,00 грн.), а тому позовні вимоги в частині стягнення основної суми відшкодування з відповідача-1 підлягають задоволенню.

Судом встановлено, що відповідно до полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АА/1007177, ліміт відповідальності відповідача-1 ПрАТ «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» складає 50000,00 грн., а франшиза - 500,00 грн. Страхувальником є ТОВ «ЗАПОРІЖЄВРОТРАНС».

Відповідно до ч. 1 ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Різниця між фактичним розміром шкоди і страховим відшкодуванням складає 500,00 грн. (8200,00 грн - 7700,00грн. = 500,00 грн.), а тому суд приходить до висновку про стягнення з відповідача-2 500,00 грн. майнової шкоди.

Таким чином, суд прийшов до висновку про те, що ТОВ «ЗАПОРІЖЄВРОТРАНС» зобов'язано відшкодувати позивачу розмір франшизи в сумі 500,00 грн.

Окрім того позивач просив суд стягнути з відповідача пеню в сумі 535,81 грн. та три проценти річних в сумі 107,16 грн.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про страхування», страхове відшкодування - це страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договором майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку.

Згідно із ст. 35 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», передбачено перелік документів та їх вихідні дані, які є необхідними для здійснення страховиком страхувальнику страхового відшкодування.

Таким чином, право на нарахування пені виникає у особи, яка має право на отримання страхового відшкодування на підставі укладеного із страховиком договору.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно із ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч. 4 ст. 231 ГК України у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Відповідно до ч.1 ст.258 ЦК України виконання основного зобов'язання забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Враховуючи вищенаведені норми, виконання даного зобов'язання не може бути забезпечене пенею, оскільки між сторонами не було письмово укладено договору, який би встановлював розмір пені за прострочення виконання зобов'язання, відтак не досягнуто згоди щодо її застосування у випадку несвоєчасного виконання грошового зобов'язання.

Таким чином, суд прийшов до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача-1 на користь позивача пені в сумі 535,81 грн. та трьох процентів річних в сумі 107,16 грн.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 49 ГПК України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» (04050, м. Київ, вул. Глибочицька, буд. 44, код ЄДРПОУ 24175269) на користь Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа-Гарант» (01103, м. Київ, бульв. Л. Українки, буд. 26, код ЄДРПОУ 32382598) відшкодування шкоди в порядку регресу в сумі 7700,00 (сім тисяч сімсот грн. 00 коп.) грн. та 1498,12 (одна тисяча чотириста дев'яносто вісім грн. 12 коп.) грн. судового збору.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАПОРІЖЄВРОТРАНС» (69005, м. Запоріжжя, бульв. Центральний, буд. 23, код ЄДРПОУ 35105308) на користь Товариства з додатковою відповідальністю Cтрахова компанія «Альфа-Гарант» (01103, м. Київ, бульв. Л. Українки, буд. 26, код ЄДРПОУ 32382598) франшизу в сумі 500,00 (п'ятсот грн. 00 коп.) грн. та 97,28 (дев'яносто сім грн. 28 коп.) грн. судового збору.

4. В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

5. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено: 14.06.2013 року.

Суддя Н.І. Зеленіна