Рішення

від 04.06.2013 по справі 911/936/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"04" червня 2013 р. Справа № 911/936/13

Господарський суд Київської області у складі судді Рябцевої О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Міжрайонного прокурора з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері в Київської області в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Київській області

до 1. Капустинської сільської ради Володарського району

2. Приватного підприємства елітно-насіннєвої агрофірми «Мрія»

про визнання незаконним та скасування п. 1 рішення № 247-28-5 від 14.09.2010 щодо укладення довгострокового договору оренди на земельну ділянку водного фонду та водного об'єкту та визнання недійсним договору оренди водного об'єкту та земельної ділянки від 12.10.2010 р.

за участю представників:

від прокуратури: Безрук А.С. (посв. № 009562 від 15.10.2012р.);

від позивача: не з'явився;

від відповідача 1: Андрусенко Я.М. (дов. № 29 від 17.05.2013р.);

від відповідача 2: Андрусенко Я.М. (дов. від 05.04.2012р.);

Обставини справи:

Міжрайонний прокурор з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері в Київської області (далі - прокурор) звернувся до господарського суду з позовом в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Київській області (далі - позивач) до Капустинської сільської ради Володарського району (далі - відповідач 1) та Приватного підприємства елітно-насіннєвої агрофірми «Мрія» (далі - відповідач 2) про визнання незаконним та скасування п. 1 рішення № 247-28-5 від 14.09.2010 р. Капустинської сільської ради щодо укладення довгострокового договору оренди на земельну ділянку водного фонду та водного об'єкту загальною площею 26,4332 га та визнання недійсним з моменту укладення договору оренди водного об'єкту та земельної ділянки від 12.10.2010 р., укладеного Капустинською сільською радою та ППЕНАФ «Мрія».

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що проведеною Міжрайонною прокуратурою з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері в Київської області перевіркою законності надання на умовах оренди Капустинською сільською радою Приватному підприємству елітно-насіннєвій агрофірмі «Мрія» земельної ділянки водного фонду та водного об'єкту, розташованих в межах Капустинської сільської ради Володарського району, встановлено, що вказані земельна ділянка водного фонду та водний об'єкт надані в оренду з порушенням вимог водного та земельного законодавства України, а саме - при прийнятті зазначеного рішення Капустинська сільська рада вийшла за межі своїх повноважень, оскільки відповідно до ст. 51 Водного кодексу України орендодавцями водних об`єктів загальнодержавного значення є Кабінет Міністрів України та місцеві державні адміністрації, а всі водойми на території Київської області відносяться до водних об`єктів загальнодержавного значення. Прокурор зазначає, що договір оренди водного об'єкту, укладений на підставі вказаного рішення, прийнятого з перевищенням повноважень, також є незаконним. Крім того, прокурор посилається на те, що спірний договір оренди водного об'єкту в порушення вимог ч. 9 ст. 51 Водного кодексу України не погоджений з державними органами охорони навколишнього природного середовища та водного господарства, що відповідно до ст. 227 ЦК України є підставою для визнання його недійсним.

Звертаючись з даним позовом в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Київській області до суду, прокурор зазначає, що територіальним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, у сфері охорони навколишнього природного середовища є Державна екологічна інспекція у Київській області.

11.04.2013 р. до господарського суду від Капустинської сільської ради надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач 1 посилається на те, що земельна ділянка водного фонду була надана в оренду з дотриманням вимог чинного законодавства, а що стосується водного об`єкта, то під час написання рішення була допущена помилка, так як в акті передачі-приймання орендованої земельної ділянки від 12.11.2010 р. вказано, що саме земельна ділянка водного фонду передається в оренду. Відповідач 1 просить суд залишити позовну заяву без розгляду так як дане порушення не є суттєвим і підлягає виправленню, а всі інші документи оформлені згідно чинного законодавства.

11.04.2013 р. до господарського суду від ППЕНАФ «Мрія» надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач 2 також посилається на те, що земельна ділянка водного фонду була надана в оренду з дотриманням вимог чинного законодавства, а що стосується водного об`єкта, то під час написання рішення була допущена помилка. Відповідач 2 просить суд залишити позовну заяву без розгляду з підстав,зазначених в заяві.

11.04.2013 р. до господарського суду від Державної екологічної інспекції у Київській області надійшли письмові пояснення від 11.04.2013 р., згідно з якими позивач звертав увагу суду на те, що згідно з листом Управління водних ресурсів у м. Києві та Київській області від 10.02.2012 р. № 167 в межах Київської області всі водойми відносяться до водних об'єктів загальнодержавного значення, орендодавцями яких відповідно до ч. 5 ст. 51 Водного кодексу є Кабінет Міністрів України та місцеві державні адміністрації, що свідчить про те, що при прийнятті оскаржуваного рішення Капустинська сільська рада вийшла за межі своєї компетенції. Крім цього, надавши своїм рішенням право на користування водним об`єктом на 49 років, рада порушила ч. 2 ст. 50 Водного кодексу України. Крім того, позивач зазначає, що ППЕНАФ «Мрія» в порушення вимог ст. ст. 44, 48, 49 Водного кодексу України використовує вказаний об`єкт без дозволу на спецводокористування, а договір оренди всупереч ч. 7 ст. 51 Водного кодексу України не погоджений з органом виконавчої влади, передбаченим ст. ст. 51 Водного кодексу України, що свідчить про те, що спірний договір оренди був укладений в порушення вимог законодавства, у зв`язку з чим позивач підтримує позов та просить суд його задовольнити.

Ухвалою господарського суду Київської області від 20.05.2013 р. строк розгляду даної справи було продовжено на 15 днів до 04.06.2013 р. відповідно до приписів ст. 69 Господарського процесуального кодексу України.

В судових засіданнях 11.04.2013 р. та 29.05.2013р. оголошувалась перерва відповідно до 08.05.2013 р., 04.06.2013р.

Прокурор в судових засіданнях 11.04.2013р., 08.05.2013р., 20.05.2013р., 29.05.2013р., 04.06.2013р. позовні вимоги підтримав.

Представник позивача в судових засіданнях 11.04.2013р., 08.05.2013р., 20.05.2013р., 29.05.2013р. позовні вимоги підтримав.

04.06.2013р. до господарського суду Київської області від позивача надійшло клопотання від 04.06.2013р, в якому позивач просить розглянути справу без присутності представника Державної екологічної інспекції у Київській області.

В судове засідання 04.06.2013р. представник позивача не з`явився.

Представник відповідача 1 в судових засіданнях 11.04.2013р., 20.05.2013р., 29.05.2013р., 04.06.2013р. проти позову заперечував з підстав, зазначених у відзиві на позов.

Представник відповідача 2 в судових засіданнях 11.04.2013р., 08.05.2013р., 20.05.2013р., 29.05.2013р. проти позову заперечував з підстав, зазначених у відзиві на позов, а в судовому засіданні 04.06.2013р. частково позов визнав.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників прокуратури та сторін, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

встановив:

Рішенням № 247-28-5 від 14.09.2010 р. Капустинської сільської ради «Про передачу в оренду земельних ділянок водного фонду та водного об'єкта» було вирішено згідно з протоколом комісії № 1 заключити довгостроковий договір оренди на земельну ділянку водного фонду та водний об'єкт загальною площею 26,4332 га строком на 49 років (п. 1 рішення). Вказане рішення було прийняте за результатами розгляду протоколу комісії Капустинської сільської ради з проведення конкурсів щодо надання земельних ділянок в оренду в с. Капустинці.

На підставі зазначеного рішення № 247-28-5 від 14.09.2010 р. між Капустинською сільською радою та ППЕНАФ «Мрія» було укладено договір оренди водного об'єкта та земельної ділянки водного фонду від 12.10.2010 р., згідно якого Капустинська сільська рада (Орендодавець) передала, а ППЕНАФ «Мрія» (Орендар) прийняв в користування на умовах оренди земельну ділянку водного фонду загальною площею 26,4332 га для риборозведення в межах Капустинської сільської ради.

Згідно з п. 2 договору в оренду передається водний об'єкт та земельна ділянка водного фонду загальною площею 26,4332 га для риборозведення строком на 49 років.

Пунктом 28 договору передбачені обов`язки орендаря стосовно земельної ділянки та водного об`єкту, серед яких вимоги щодо експлуатації, утримання, здійснення природоохоронних заходів та повернення водного об`єкту.

Зазначений договір зареєстрований у Володарському РВ КОФ ДП «ЦДЗК», про що у книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі вчинено запис № 04.10.94300246 від 10.11.2010р.

12.10.2010 р . Капустинською сільською радою та ППЕНАФ «Мрія» було підписано акт передачі-приймання орендованої земельної ділянки, згідно з яким Капустинська сільська рада передає в оренду, а ППЕНАФ «Мрія» приймає в оренду земельну ділянку водного фонду площею 26,4332 га в межах земель Капустинської сільської ради в (межах села) для риборозведення терміном на 49 років.

Як вже зазначалося, оскаржуваним рішенням Капустинської сільської ради було вирішено передати в оренду земельну ділянку водного фонду та водний об'єкт.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 5 Водного кодексу України до водних об'єктів загальнодержавного значення належать: поверхневі води (озера, водосховища, річки, канали), що знаходяться і використовуються на території більш як однієї області, а також їх притоки всіх порядків. До водних об'єктів місцевого значення належать: поверхневі води, що знаходяться і використовуються в межах однієї області і які не віднесені до водних об'єктів загальнодержавного значення (п. 1 ч. 2 ст. 5 Водного кодексу).

Наказом Державного комітету України по водному господарству № 41 від 03.06.1997 р., зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 06.01.2008 р. за № 2/2442, затверджено перелік річок та водойм, що віднесені до водних об`єктів місцевого значення. Згідно з цим переліком водні об`єкти місцевого значення на території Київської області відсутні. Отже, водний об`єкт, наданий відповідачу в оренду на підставі рішення № 247-28-5 від 14.09.2010 р. відповідача 1, відноситься до водних об`єктів загальнодержавного значення.

Відповідно до ст. 51 Водного кодексу України в редакції, що діяла під час прийняття оскаржуваного рішення, орендодавцями водних об'єктів загальнодержавного значення є Кабінет Міністрів України та місцеві державні адміністрації.

Розподіл повноважень щодо передачі водних об'єктів загальнодержавного значення визначається Кабінетом Міністрів України відповідно до цього Кодексу та інших законів України.

Право водокористування на умовах оренди оформляється договором, погодженим з державними органами охорони навколишнього природного середовища та водного господарства.

Користування водними об'єктами (їх частинами) на умовах оренди здійснюється відповідно до вимог водного законодавства і регулюється цим Кодексом та іншими актами законодавства України.

Враховуючи вказане, Капустинська сільська рада не мала права приймати рішення про передачу в оренду водного об`єкту.

Згідно з ст. 25 Закону України «Про місцеве самоврядування» сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

Відповідно до вимог п. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, рішення Капустинської сільської ради «Про передачу в оренду земельних ділянок водного фонду та водного об'єкта» № 247-28-5 від 14.09.2010 р. в частині надання в оренду водного об`єкту прийнято всупереч вимог ст. 51 Водного кодексу України, тобто з перевищенням повноважень.

Відповідно до статті 21 Цивільного кодексу України, суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства.

Зі змісту частини другої статті 144 Конституції України та частини десятої статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування» вбачається, що рішення органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб з мотивів невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними з ініціативи заінтересованих осіб судом загальної юрисдикції, тобто в судовому порядку.

За таких обставин позовна вимога прокурора про визнання незаконним та скасування п. 1 рішення Капустинської сільської ради «Про передачу в оренду земельних ділянок водного фонду та водного об'єкта» № 247-28-5 від 14.09.2010 р . в частині укладення довгострокового договору оренди водного об'єкту є законною, обґрунтованою, а відтак підлягає задоволенню.

Що стосується вимоги прокурора про визнання незаконним та скасування п. 1 рішення Капустинської сільської ради «Про передачу в оренду земельних ділянок водного фонду та водного об'єкта» № 247-28-5 від 14.09.2010 р . в частині укладення довгострокового договору оренди земельної ділянки водного фонду , то в цій частині позов не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 58 Земельного кодексу України, до земель водного фонду належать землі, зайняті морями, річками, озерами, водосховищами, іншими водними об'єктами, болотами, а також островами, не зайнятими лісами; прибережними захисними смугами вздовж морів, річок та навколо водойм, крім земель, зайнятих лісами; гідротехнічними, іншими водогосподарськими спорудами та каналами, а також землі, виділені під смуги відведення для них; береговими смугами водних шляхів.

Відповідно до вимог ст. 85 Водного кодексу України порядок надання земель водного фонду в користування та припинення права користування ними встановлюється земельним законодавством.

Відповідно до ч. 4 ст. 59 Земельного кодексу України громадянам та юридичним особам органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування із земель водного фонду можуть передаватися на умовах оренди земельні ділянки прибережних захисних смуг, а також озера, водосховища, інші водойми, болота та острови для сінокосіння, рибогосподарських потреб, культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей, проведення науково-дослідних робіт тощо.

Відповідно до ст. 116 Земельного кодексу України в редакції, що діяла під час прийняття оскаржуваного рішення, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Згідно з ст. 122 Земельного кодексу України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оренду землі», оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Відповідно до ст. 123 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на час прийняття рішення та укладення договору оренди) надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі: зміни цільового призначення земельних ділянок відповідно до закону; надання у користування земельних ділянок, межі яких не встановлені в натурі (на місцевості).

Надання у користування земельної ділянки, межі якої встановлені в натурі (на місцевості), без зміни її цільового призначення здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо складання документа, що посвідчує право користування земельною ділянкою.

Відповідно до ст. 124 Земельного Кодексу України (в редакції, чинній на час прийняття рішення та укладення договору оренди) передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, громадянам, юридичним особам, визначеним частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу, здійснюється в порядку, встановленому статтею 123 цього Кодексу.

Відповідно до п. 12 Розділу X «Перехідні положення» Земельного кодексу України, до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради , а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

Таким чином, при наданні в оренду спірного водного об'єкту, розташованого в межах населеного пункту, мають укладатись два договори оренди - водного об'єкту з відповідною адміністрацією та земельної ділянки водного фонду з відповідною радою.

При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що з аналізу наведених вище приписів чинного законодавства не вбачається поставлення прийняття сільською радою рішення про надання в оренду земельної ділянки водного фонду в залежність від прийняття розпорядження відповідною адміністрацією про надання в оренду об`єкту водного фонду.

Як слідує з матеріалів справи, спірні водний об'єкт та земельна ділянка водного фонду, а саме: дно водного об'єкту(15,9225 га) та прибережна водозахисна смуга - 10,5107 га (з них пасовищ - 10,5107 га), надані в оренду відповідачу 2, розташовані в адміністративних межах Капустинської сільської ради Володарського району, в межах населеного пункту.

Оскільки земельна ділянка водного фонду, яка надана в оренду відповідачу2 за спірним договором оренди від 12.10.2010 р., розташована в межах населеного пункту с. Капустинці , тому орендодавцем вказаної земельної ділянки водного фонду, відповідно до Перехідних положень Земельного кодексу України, є Капустинська сільська рада Володарського району Київської області.

З матеріалів справи вбачається, що 03.08.2009 р. Капустинською сільською радою було прийняте рішення № 203-20-V, яким було надано дозвіл на розроблення проекту відведення вказаної земельної ділянки ППЕНАФ «Мрія».

Окрім того, 27.07.2010 р. Капустинською сільською радою було прийняте рішення № 238-26-V «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки», яким було затверджено виготовлену технічну документацію з нормативної грошової оцінки земельної ділянки загальною площею 264332 кв.м., що надається в оренду ПП елітно-насіннєвій агрофірмі "Мрія", для рибогосподарських потреб та рекреаційних цілей за рахунок земель запасу, в межах села Капустинці, Володарського району, Київської області.

Отже, п. 1 рішення Капустинської сільської ради «Про передачу в оренду земельних ділянок водного фонду та водного об'єкта» № 247-28-5 від 14.09.2010 р . в частині укладення довгострокового договору оренди земельної ділянки водного фонду , прийнятий відповідачем 1 в межах повноважень, передбачених Земельним кодексом України.

Прокурором не зазначено в позовній заяві та не доведено суду порушення Капустинською сільською радою вимог чинного законодавства на момент прийняття нею пункту 1 оспорюваного рішення від 14.09.2010 р. в частині укладення довгострокового договору оренди земельної ділянки водного фонду.

Таким чином, позовна вимога про визнання незаконним та скасування п. 1 рішення № 247-28-5 від 14.09.2010 р. «Про передачу в оренду земельних ділянок водного фонду та водного об'єкта» Капустинської сільської ради підлягає частковому задоволенню в частині укладення довгострокового договору оренди водного об'єкту.

Поряд з цим слід зазначити, що судом відхиляються посилання прокурора на те, що відповідач 2 в порушення вимог ст.ст. 48, 49 Водного кодексу України, використовує вказаний вище водний об'єкт без дозволу на спецводокористування, оскільки наявність вказаного дозволу не визначена законодавством в якості обов'язкової підстави для надання в користування водного об'єкту, а його відсутність - в якості підстави для скасування рішення про надання водного об'єкту в оренду чи визнання недійсним відповідного договору оренди.

Прокурором також заявлено вимогу про визнання недійсним з моменту укладення договору оренди водного об'єкту та земельної ділянки від 12.10.2010 р., укладеного Капустинською сільською радою та ППЕНАФ «Мрія».

Прокурор посилається на те, що оскільки рішення відповідача1 про надання водного об`єкту відповідачу 2 прийняте всупереч вимогам чинного законодавства, то і договір оренди водного об`єкту від 12.10.2010 р., укладений на підставі цього рішення є незаконним.

Як вбачається з обставин справи, підставою для укладання оспорюваного договору оренди від 12.10.2010 р. є п. 1 рішення Капустинської сільської ради «Про передачу в оренду земельних ділянок водного фонду та водного об'єкта» № 247-28-5 від 14.09.2010 р., яке в частині укладення довгострокового договору оренди водного об'єкту суперечить чинному законодавству, визнано судом незаконним та скасовано.

Згідно зі статтею 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства (частина перша); особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності (частина друга).

Судом встановлено, що оспорюваний договір оренди в частині передачі в оренду водного об`єкту (п. 2 договору) суперечив ст. 51 Водного кодексу України на момент його укладення, та особа яка вчинила правочин (Капустинська сільська рада) не мала необхідного обсягу цивільної дієздатності для передачі в оренду водного об`єкту, що є підставою для визнання оспорюваного договору в цій частині недійсним в судовому порядку.

Частина 1 ст. 215 ЦК України встановлює, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Така ж правова позиція викладена в пунктах 2.24, 2.26. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011р. № 6 «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин».

За таких обставин, позовна вимога прокурора про визнання недійсним договору оренди водного об'єкту та земельної ділянки від 12.10.2010 р., укладеного Капустинською сільською радою та ППЕНАФ «Мрія» в частині передачі в оренду водного об'єкту (пункт 2 розділу 1 договору, пункт 28 договору) є законною та обґрунтованою.

При цьому, частинами першою, другою статті 216 Цивільного кодексу України визначено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані є його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину.

Нормами статті 236 Цивільного кодексу України закріплено, що правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

Крім того, відповідно до позиції, викладеної в пункті 2.29 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011р. № 6 «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин» договір оренди землі може бути припиненим лише на майбутнє, оскільки неможливо повернути вже здійснене за ним користування земельною ділянкою.

При цьому, судом встановлено, що фактично сторони не приступили до виконання договору в частині передачі в оренду водного об`єкту, оскільки як вбачається з акта передачі-приймання, Капустинська сільська рада передала в оренду, а ППЕНАФ «Мрія» прийняла в оренду земельну ділянку водного фонду площею 26,4332 га в межах земель Капустинської сільської ради в (межах села) для риборозведення терміном на 49 років. Проте, наявність в договорі запису щодо передачі в оренду водного об`єкту суперечить вимогам чинного законодавства.

Як вже зазначалося, прокурор просить визнати недійсним договір оренди водного об'єкту та земельної ділянки від 12.10.2010 р.

При цьому, прокурором в позовній заяві не зазначено підстав для визнання недійсним договору в частині передачі в оренду земельної ділянки. З позовної заяви не вбачається яким актам цивільного законодавства суперечить договір в цій частині. Як встановлено судом, земельна ділянка водного фонду була надана в оренду відповідачу 2 Капустинською сільською радою Володарського району в межах її повноважень.

Згідно з приписами статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна із сторін повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Прокурором всупереч вимог ст. 33 ГПК України не доведено суду наявності підстав, з якими закон пов'язує недійсність правочину в частині передачі в оренду земельної ділянки водного фонду на момент укладення відповідачами 1 та 2 договору оренди від 12.10.2010 р.

Також слід зазначити, що згідно з пунктом 1 Порядку користування землями водного фонду, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 13.05.1996 р. № 502 , який кореспондується з ст. 85 Водного кодексу України, порядок надання земель водного фонду в користування та припинення права користування ними встановлюється земельним законодавством.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку щодо відсутності підстав для визнання недійсним договору оренди від 12.10.2010 р. в частині надання в оренду земельної ділянки водного фонду.

Відповідно до ст. 217 ЦК України недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини.

Оскільки спірний правочин без включення до нього частин про передачу в оренду об`єкту водного фонду та обов`язків орендаря щодо використання об`єкту водного фонду міг бути вчинений, то вимога прокурора про визнання недійсним договору оренди водного об'єкту та земельної ділянки від 12.10.2010 р., укладеного Капустинською сільською радою та ППЕНАФ «Мрія», також підлягає частковому задоволенню, а зазначений договір підлягає визнанню судом недійсним в частині передачі в оренду водного об`єкта (п. 2 розділу 1) договору та в частині, якою передбачені обов`язки орендаря щодо експлуатації, утримання, здійснення природоохоронних заходів та повернення водного об`єкту (п. 28 договору).

Оскільки позов поданий прокурором, який звільнений від сплати судового збору, а позов задоволено частково, то судовий збір пропорційно задоволеним вимогам підлягає стягненню до бюджету з відповідачів.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позов задовольнити частково.

Визнати незаконним та скасувати п. 1 рішення Капустинської сільської ради «Про передачу в оренду земельних ділянок водного фонду та водного об'єкта» № 247-28-5 від 14.09.2010 р . в частині укладення довгострокового договору оренди водного об'єкту.

Визнати недійсним пункт 2 розділу 1 договору оренди водного об'єкту та земельної ділянки від 12.10.2010 р., укладеного Капустинською сільською радою та ППЕНАФ «Мрія», який зареєстровано у Володарському РВ КОФ ДП «ЦДЗК» про що у книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі вчинено запис № 04.10.94300246 від 10.11.2010р., в частині передачі в оренду водного об`єкта та пункт 28 цього договору в частині, якою передбачені обов`язки орендаря щодо експлуатації, утримання, здійснення природоохоронних заходів та повернення водного об`єкту.

2. В іншій частині позову відмовити.

3. Стягнути з Капустинської сільської ради Володарського району (09340, Київська обл., Володарський р-н, с. Капустинці, вул. Леніна, 2, код 04358715) в доход Державного бюджету України 286,75 грн. (двісті вісімдесят шість грн. 75 коп.) судового збору.

4. Стягнути з приватного підприємства елітно-насіннєвої агрофірми «Мрія» (09340, Київська обл., Володарський р-н, с. Капустинці, вул. Леніна, 2, код 03753310) в доход Державного бюджету України 286,75 грн. (двісті вісімдесят шість грн. 75 коп.) судового збору.

Суддя Рябцева О.О.

Дата підписання рішення - 17.06.2013 р.