Рішення

від 07.06.2013 по справі 910/9183/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/9183/13 07.06.13

Суддя Господарського суду міста Києва Підченко Ю.О.

За участю секретаря судового засідання Бандури Ю.В.

Розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Булава Транс", м. Нововолинськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аракан", м. Київ

про стягнення 28 807,34 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Новікова В.О. - юрисконсульт

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю "Булава Транс" звернулося до господарського суду міста Києва з позовними вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аракан" про стягнення основного боргу в сумі 5 536,00 грн., пені в сумі 343,54грн., штрафу в розмірі 2 332,80 грн., суми транспортних витрат в розмірі 2 400,00 грн., вартості відновлювального ремонту в розмірі 5 000,00 грн., штрафу за пошкодження майна в розмірі 1 000,00 грн., відновленої вартості втраченого майна в сумі 4 200,00грн., штрафу за втрату майна в сумі 840,00грн. та упущеної вигоди в розмірі 7 155,00грн. відповідно до Договору оренди № ДОБ 08/151 від 15.08.2012 року.

Сторін було належним чином повідомлено про час та місце проведення судового засідання, тому судом з урахуванням вимог ст. ст. 4 2 , 4 3 ГПК України створені всі необхідні умови для вирішення спору на принципах змагальності, рівності учасників процесу перед законом.

На адресу суду надійшло повідомлення пошти від 31.05.2013 року, з позначкою "за зазначеною адресою не знаходиться". Примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи вважаються належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Тобто, неприбуття у судове засідання відповідача, який був належним чином повідомлений про час та місце проведення судового засідання не перешкоджає розгляду спору по суті згідно вимог ст. 75 ГПК України, оскільки до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, а тому сторін було належним чином повідомлено про час та місце проведення судового засідання, тому судом з урахуванням вимог ст. ст. 4 2 , 4 3 ГПК України створені всі необхідні умови для вирішення спору на принципах змагальності, рівності учасників процесу перед законом.

Позивач стверджує, що його права порушені, а тому наполягає на заявлених позовних вимогах.

З'ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи та правову норму, яка підлягає застосуванню, суд встановив:

Позов мотивовано тим, що 15.08.2012 року між Товариство з обмеженою відповідальністю "Булава Транс", далі Орендодавець, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Аракан" , далі Орендар, укладений договір оренди № ДОБ 08/151 далі Договір. Предметом, якого відповідно до п 1.1 орендодавець передає, а орендар приймає в тимчасове оплатне користування обладнання, яке є об'єктом власності орендодавця.

Відповідно до Акту здачі-приймання обладнання № 08/161 від 16 серпня 2012 року, орендодавець передав, а Орендар прийняв у строкове платне користування наступне майно, а саме: побутовий госпблок (1 одиниця), конвектор електричний (1 одиниця), ліжко двоярусне (4 одиниці) передані в оренду за адресою м. Київ, вул. Воскресенська 7. Вартість оренди такого обладнання становить одна одиниця/одна доба: госпблок побутовий - 66,00 грн. без ПДВ, конвектор електричний - 2.40 грн. без ПДВ, ліжко двоярусне - 4.80 грн. без ПДВ. грн. без ПДВ.

Згідно, Актом здачі-приймання обладнання № 08/231 від 23 серпня 2012 року, Орендодавець передав, а Орендар прийняв у строкове платне користування наступне обладнання: а саме побутовий госпблок (1 одиниця), ліжко двоярусне ( 3 одиниці), постіль (6 комплектів) передані в оренду за адресою м. Київ, вул.. Воскресенська,7. Вартість оренди такого обладнання становить/одна одиниця/одна доба: побутовий госпблок - 66,00 грн. без ПДВ, 1 комплект постіль( ковдра, подушка, матрас) - 3,60 грн. без ПДВ, ліжко двоярусне - 4.80 грн. без ПДВ. Також даними актами встановлено відновну вартість майна, а саме: побутовий госпблок - 25 000,00 грн., конвектор електричний 500,00 грн., ліжко двоярусне - 900, 00 грн., постіль - 400,00 грн.

Відповідно до п.6.4. договору, період розрахунків Орендаря становить 30 діб, до 15 числа, в якому здійснюється оренда обладнання.

Пункт 6.1. договору вказує, що Орендар сплачує орендну плату на поточний рахунок Орендодавця за весь строк користування орендованим обладнанням починаючи з дати підписання акту прийому-передачі обладнання в оренду згідно п.3.2 договору і закінчуючи датою підписання акту повернення обладнання Орендодавцю як це зазначено у п.5.10 договору.

Відповідач в порушення умов п. 6.4. договору та не здійснив черговий платіж по передплаті орендної плати за грудень місяць 2012 року, що мав відбутися 14.12.2012 року, проте продовжував користуватися орендованим майном.

Згідно з п. 6.4.3 договору Орендар вважається таким, що прострочив платіж по орендній платі починаючи з 15.12.2012 року.

Як зазначено в п. 9.1.4 договору, у випадку, якщо прострочка по оплаті орендної плати перевищує 20 календарних днів (від дати, коли сума зарахованого депозиту буде недостатньою для покриття орендної плати). Сторони погодили, що договір підлягає розторгненню за згодою Сторін, що не потребує додаткового оформлення шляхом підписання Угоди про розірвання з 21 календарного дня прострочки орендної плати. Таким чином договір вважається розірвано починаючи з 05.01.2013 року.

Відповідно до п. 5.2. Договору Орендар повинен повернути обладнання негайно в день розірвання договору Орендодавцем з підстав передбачених законодавством , або з підстав зазначених цим договором.

Свої зобов'язання за Договором відповідач не виконав, у зв'язку з чим за ним за період з 15.12.2012 року по 31.12.2012 року утворилась заборгованість за несплату орендної плати в сумі 5 536,00 грн., яку позивач і намагається стягнути.

Додатково позивач намагається стягнути пеню в сумі 343,54грн., передбачену п. 9.1.1 Договору, штраф в розмірі 40 % відповідно до п. 9.1.3, в сумі 2 232,80 грн., суми транспортних витрат в розмірі 2 400,00 грн., відповідно до п. 5.11, вартість відновлювального ремонту в розмірі 5 000,00 грн., відповідно до п. 5.8, штрафу за пошкодження майна в розмірі 1 000,00грн., штраф за втрату майна в сумі 840,00 грн. відновленої вартості втраченого майна в розмірі 4 200,00грн., відповідно до п. 9.1.8,

Так, внаслідок того, що відповідачем не було вчасно повернуто спірне обладнання та враховуючи те, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Булава Транс" могло передати таке майно в оренду, позивач наполягає також на відшкодуванні збитків у вигляді упущеної вигоди в розмірі 7 155,00грн.

Судом дана належна правова оцінка правовідносинам сторін, і між сторонами укладено договір оренди нерухомого майна. Фактичні обставини справи підтверджують, що сторони досягли усіх суттєвих умов, передбачених законом для даних видів договорів оренди: зокрема щодо його предмету, ціни та строку дії, а тому він вважається укладеним згідно вимог ст.ст. 180, 181 ГК України та ст. 638, 759 ЦК України.

Пункт перший ст. 759 ЦК України визначає, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк, що кореспондується положеннями ст. 283 ГК України, як спеціальної норми, яка передбачає, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. Статтею 762 ЦК України передбачено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

В силу загальної норми передбаченої у статті 599 ЦК України та спеціальної норми визначеної у частині першої ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Стаття 33 ГПК України зобов'язує сторін довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до вимог статті 34 ГПК України визначає, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Втім ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили і оцінюються судом в розумінні вимог статті 43 ГПК України за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Позивачем доведено факт невиконання відповідачем зобов'язань щодо своєчасного внесення орендної плати за користування майном та утворення основного боргу в сумі 5 534,00 грн. за період 15.12.2012 по 31.12.2012. Відповідач доказів своєчасного внесення орендної плати суду не надав.

Несвоєчасне виконання грошових зобов'язань з боку відповідача підтверджено обставинами та доказами у справі. Втім, наданий позивачем розрахунок пені не відповідає вимогам частини 6 статті 232 ГК України, оскільки нараховується з 15.12.12р., тоді як потрібно з 16.12.12р. тому судом за власною ініціативою зроблено її перерахунок, у зв'язку з чим пеня за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань за спірним Договором дорівнює 341,26 грн.

Відповідно до ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Законодавець вказує на те, що штраф - це визнана законом або договором грошова сума, яку боржник повинен сплатити кредитору у раніше встановленому розмірі або у відсотковому (кратному) відношенні до вартості предмету виконання. Таким чином, кваліфікуючими ознаками штрафу є, зокрема, обчислення у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Фактичні обставини справи та докази на їх підтвердження свідчать, що з боку відповідача мало місце несвоєчасне внесення орендних платежів, та платежів на виконання п. 9.1.3 Договору. Так, наданий позивачем розрахунок штрафу, розрахований у відповідності до п. 9.1.3. Договору, відповідає його вимогам та ст. ст. 230, 231, 232 ГК України, з урахуванням чого, позовні вимоги щодо стягнення 2 332,80 грн. підлягають задоволенню.

Заявлені вимоги щодо суми транспортних витрат в розмірі 2 400,00 грн. обґрунтовані позивачем, з посиланням на п. 5.11 Договору, що в свою чергу підтверджується актами надання послуг № 184 від 01.03.13р. на суму 1 200,00 та № 183, від 08.02.13р. на суму 1 200,00 грн.

Позивачем також були понесені витрати на відновлювальний ремонт майна пошкодженого під час оренди майна. Відповідно до п. 5.8 Договору у випадку встановлення фактів пошкодження, втрати (викрадення) орендованого за Договором обладнання чи його деталей, орендар відшкодовує вартість обладнання та його деталей, втрачених під час оренди, на основі додатково виставленого рахунку Орендодавцем і у відповідності до діючими ринковими цінами на нове обладнання, а також оплачує, всі витрати, пов'язані з ремонтними роботами або відшкодовує втрачене обладнання ідентичним, яке придбає сам Орендар у безспірному порядку. Так позивачем на підтвердження наявності витрат на відновлювальний ремонт майна пошкодженого під час оренди майна надано акт наданих послуг № 4 від 25.04.2013р. на суму 5 000,00 грн., яка підлягає стягненню з відповідача.

У задоволенні заявлених вимог позивача з посиланням на п. 9.1.8 про стягнення за пошкодження майна в розмірі 1 000,00 грн., відновленої вартості втраченого майна в розмірі 4 200,00грн., штрафу за втрату майна, 840, 00грн., слід відмовити на наступних підставах:

Пунктом 9.1.8 передбачено, що випадку пошкодження, втрати (викрадення) орендованого за Договором Обладнаннями його деталей Орендар відшкодовує вартість Обладнання та його деталей, втрачених під час оренди, на основі додатково виставленого рахунку Орендодавцем і у відповідності з діючими ринковими цінами на нове обладнання, а також оплачує всі витрати, пов'язані з ремонтними роботами, придбанням нового обладнання, або відшкодовує втрачене Обладнання ідентичним, яке придбає сам Орендар у безспірному порядку. Відшкодування відбувається, протягом десяти днів від дати події на підставі виставленого рахунку Орендодавця. Окрім цього Орендар сплачує на користь Орендодавця штраф у розмірі 20% від вартості пошкодженого, втраченого (викраденого) орендованого за Договором Обладнання чи його деталей.

Відповідно до умов договору обов'язковою умовою є пред'явлення рахунків на адресу Орендаря, який в свою чергу протягом десяти днів відшкодовує завдані збитки, однак позивачем не надано таких доказів, що є диспозитивною нормою, а саме не надано рахунків щодо пошкодження та втрати конвектора електричного вартістю 500,00 грн., одного ліжка двоярусного вартістю 900,00 грн., та семи комплектів постільної білизни - вартістю 2 800,00 грн.

У зв'язку з чим у задоволенні вимог щодо відшкодування вартості відновлювального ремонту в розмірі 5 000,00 грн., штрафу за пошкодження майна в розмірі 1 000,00грн., відновленої вартості втраченого майна в розмірі 4 200,00грн., слід відмовити.

Так, законодавець зазначає, що ст. 623 ЦК України як загальна норма та статті 224, 225 ГК України як норми спеціальні, передбачають, що у випадку невиконання або неналежного виконання зобов'язань боржником він повинен відшкодувати кредитору заподіяні цим збитки.

Частина 1 статті 225 ГК України наближає категорію упущеної вигоди до досить визначеного в законодавстві поняття прибутку. Упущена вигода (в ч.1 ст. 225 ГК України використовується термін "втрачена вигода, що є за змістом тотожнім поняттю "упущеної вигоди") розглядається тут як "неодержаний прибуток , на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною". Це відповідає розумному поняттю неодержаних доходів (упущена вигода), як воно склалося в судовій практиці, та виражено в Тимчасовій методиці визначення розміру шкоди(збитків), завданої порушенням господарських договорів.

На час стягнення збитків, на позивача покладається обов'язок довести суду згідно ст. 33 ГПК України наступне:

· по-перше, факт заподіяння йому збитків;

· по-друге, розмір зазначених збитків та докази невиконання зобов'язань;

· по-третє, причинно-наслідковий зв'язок між невиконанням зобов'язань та

заподіяними збитками.

Згідно загальної практики про визначення розміру збитків (шкоди) заподіяних порушенням господарських договорів, береться до уваги:

· вид (склад) збитків;

· наслідки порушення договірних зобов'язань.

До складу виду збитків відноситься неодержаний дохід, до якого відносяться усі прибутки у результаті зменшення обсягу виробництва або реалізації продукції тощо, і які були б одержані, якби зобов'язання було б виконано контрагентом.

Такі збитки складають, зокрема, неодержаний прибуток (дохід), який він одержав би в результаті виконання зобов'язання.

Частина перша статті 623 ЦК України покладає на боржника, який порушив зобов'язання, обов'язок відшкодувати збитки, що стали наслідком зазначеного порушення. Отже, це правило передбачає стягнення з боржника всіх збитків. Разом з тим, законодавець не позбавлений права визначати саме поняття збитків більш широко чи вузько.

Відповідно до статті 22 ЦК України збитки слід поділити на дві частини:

1) реальні збитки

2) упущена вигода (неодержані доходи).

Вихідним при визначенні неодержаного доходу юридичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності є поняття доходів. Вони визначаються як збільшення економічних вигод у вигляді надходження активів або зменшення зобов'язань, які приводять до збільшення власного капіталу, крім збільшення капіталу за рахунок внесків власників (п. 4 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 3 "Звіт про фінансові результати". Таке визначення доходів цілком придатне на першому етапі для обчислення неодержаного доходу як складової частини збитків. Крім того, позивач у кожному конкретному випадку повинен подати відповідний обґрунтований розрахунок заподіяних йому збитків.

Таким чином, позивачем не доведено суду вид виникнення неодержаного доходу (упущеної вигоди) та їх наслідки для підприємства. Тому у задоволенні вимог щодо стягнення з відповідача збитків (упущеної вигоди) в сумі 7 155,00 грн., слід відмовити, як не обґрунтовано заявлених.

Витрати по сплаті судового збору покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, згідно ст. 44, ч. 5 ст. 49 ГПК України.

У судовому засіданні, яке відбулося 07.06.2013 року згідно частини 2 статті 85 ГПК України було проголошено скорочений текст рішення, а саме його вступну та резолютивні частини.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 599, 623, 625, 638, 759 ЦК України, ст. ст. 180, 181, 193, 224, 225, 232, 283 ГК України, ст. ст. 4 2 , 4 3, 33, 34, 43, 44, 49, 82, 84, частиною другою та третьою ст. 85 ГПК України, суд ,-

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Булава Транс" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аракан" задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Аракан", (03049, м. Київ, проспект Повітрофлотський, буд. 19-А, код ЄДРПОУ 21541444, на користь:

- Товариства з обмеженою відповідальністю "Булава Транс", 45400, Волинська область, м. Нововолинськ, бульвар Шевченка, буд. 3, кв. 24, код ЄДРПОУ 35671867) основний борг в сумі 5 536,00 грн., пеню в сумі 341,26 грн., штраф в сумі 2 332,80 грн., суму транспортних витрат в розмірі 2 400,00 грн., вартість відновлювального ремонту в сумі 5 000,00 грн., та витрати по сплаті судового збору в сумі 932,30 грн.

3. У задоволені позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Булава Транс" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аракан" щодо стягнення пені в сумі 2,28 грн. - відмовити.

4. У задоволені позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Булава Транс" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аракан" щодо стягнення штрафу за пошкодження майна в розмірі 1 000,00грн - відмовити.

5. У задоволені позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Булава Транс" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аракан" щодо стягнення відновленої вартості втраченого майна в розмірі 4 200,00 грн. - відмовити.

6. У задоволені позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Булава Транс" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аракан" щодо стягнення штрафу за втрату майна, 840, 00грн. - відмовити.

7. У задоволені позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Булава Транс" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аракан" щодо відповідача збитків у вигляді упущеної вигоди в сумі 7 155,00грн., - відмовити.

8. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено - 12.06.2013 року.

Суддя Ю.О.Підченко