Рішення

від 14.06.2013 по справі 910/7664/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/7664/13 14.06.13

За позовомФізичної особи-підприємця Ліснічук Олександра Петровича доТовариства з обмеженою відповідальністю "Логітек Груп" простягнення 26 388,02 грн. Суддя Куркотова Є.Б.

Представники сторін:

від позивача:Гончаренко В.В. від відповідача:не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Фізична особа-підприємець Ліснічук Олександр Петрович (надалі - "Позивач") звернулося до Господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Логітек Груп" (надалі - "Відповідач") про стягнення 26 388,02 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання умов договору №148 від 09.10.2012 р. позивач надав послуги з перевезення вантажів, а відповідач належним чином грошове зобов'язання по оплаті наданих послуг не виконав, в зв'язку з чим виникла заборгованість у розмірі 26 000,00 грн. Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 388,02 грн. за прострочення виконання грошового зобов'язання.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 24.04.2013 р. порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 22.05.2013 р.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 22.05.2013 р. у зв'язку із неявкою у судове засідання представника відповідача, розгляд справи відкладено до 14.06.2013 р.

В судове засідання представник позивача з'явився, надав заяву про відмову від позовних вимог в частині стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 388,02 грн., позовні вимоги в частині стягнення з відповідача суми основного боргу у розмірі 26 000,00 грн. підтримав та просив їх задовольнити у повному обсязі. Крім того, у судовому засіданні, представником позивача надано докази, на підтвердження надсилання відповідачу розрахункового пакету документів.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, витребувані ухвалами суду докази та відзив на позовну заяву не подав, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час і місце судового засідання був належним чином повідомлений, що повідомленням про вручення поштового відправлення №0103021714732, що отримано останнім 25.05.2013 р.

Згідно із абз. 3 п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.

Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

10.05.2012 р. між Позивачем (перевізник) та Відповідачем (експедитор) укладено договір №90 (надалі - Договір).

Згідно із п. 1.1 Договору предметом цього договору є доручення, надане виконавцем експедитору на виконання агентських послуг з організації перевезення вантажів з залученням автотранспорту виконавця, у зв'язку із чим експедитор буде замовляти транспорт виконавця та здійснювати з ним від свого імені усі необхідні розрахунки, а виконавець надавати автомобілі та здійснювати перевезення в міжнародному та міжміському сполученні у відповідності з дійсним договором та підписаною сторонами заявкою, яка узгоджує умови виконання кожного перевезення та є невід'ємною частиною даного Договору.

Із змісту п. 2.3 Договору вбачається, що кількість та рід вантажу, вантажовідравники, вантажоодержувачі, графік подачі транспорту, вартість, а також інші необхідні умови, передбачені КДПГ та уставом автомобільного транспорту України, зазначаються у разових заявках на кожне перевезення.

Положеннями п. 3.8 Договору визначено, що експедитор зобов'язаний провести повний розрахунок з виконавцем за виконанні транспортні послуги.

Відповідно до п. 5.1 Договору вартість (сума фрахту) за дійсним Договором договірні по кожному рейсу та обумовлюються у заявках на перевезення.

Згідно п. 6.2 Договору підставою для оплати транспортно-експедиційних послуг експедитором є підтвердження факту надання транспортно-експедиційних послуг наданням експедитору товарно-транспортної накладної СМR з відміткою вантажовідправника та отримувача вантажу та акту виконаних робіт.

Відповідно до п. 6.4 Договору строк оплати за виконанні послуги - на протязі 10 банківських днів після надання повного пакету оригіналів документів (ТТН/СМR, рахунок, акт виконаних робіт, податкова накладна), якщо інше не обумовлене заявкою.

Згідно п. 11.1 Договору вказаний договір вступає в силу з моменту його підписання та строк його дії не обмежений.

09.10.2012 р. на підставі Договору сторонами було складено заявку на транспортно-експедиційне обслуговування №863 (надалі - "Заявка"), відповідно до якої позивач зобов'язався здійснити перевезення вантажу по маршруту м. Порвоо (Фінляндія) - м. Харцизк (Україна).

Відповідно до умов Заявки вартість перевезення становить 26 000,00 грн., безготівковий розрахунок на протязі 10-14 банківських днів по оригіналам документів.

На виконання умов Договору та Заявки, позивач надав відповідачу послуги по перевезенню вантажу за маршрутом м. Порвоо (Фінляндія) - м. Харцизк (Україна), що підтверджується міжнародною товарно-транспортною накладною (CMR №366024) та актом прийому-передачі виконаних робіт №94 від 18.10.2012 р. підписаним та скріпленим печатками сторін.

За наслідком здійсненого перевезення позивачем було передано відповідачу документи передбачені п 6.4 Договору, що підтверджується наявною в матеріалах справи експрес накладною №3590816 від 23.10.2012 р.

03.03.2013 р. позивач звернувся до відповідача із претензією №б/н, за змістом якої просив останнього погасити заборгованість у розмірі 26 000,00 грн., що виникла за відповідачем на підставі Договору та Заявки №863 від 09.10.2012 р., а також 3% річних у розмірі 295,00 грн. та інфляційних втрат у розмірі 156,00 грн. за прострочення виконання грошового зобов'язання.

Листом №б/н, б/д відповідач надіслав відповідь позивачу, за змістом якого зазначив, що підприємство відповідача страждає від мирової фінансової кризи та знаходиться у тяжкому фінансовому стані, проте станом на 11.02.2013 р. у стадії ліквідації не знаходиться та має намір сплатити усю існуючу дебіторську заборгованість на 2013 р., а вказана оплата буде здійснюватися по мірі виходу компанії з фінансової кризи.

Спір у справі виник у зв'язку із неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем грошового зобов'язання по оплаті наданих послуг з перевезення вантажу, у зв'язку з чим позивач вказує на існування заборгованості у розмірі 26 000,00 грн. та нарахування штрафних санкцій.

Договір є договором перевезенння, а відтак виникли відносини, які підпадають під правове регулювання Глави 32 Господарського кодексу України та Главами 64, 65 Цивільного кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 307 Господарського кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Частиною 2 ст. 307 Господарського кодексу України встановлено, що договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства.

Згідно ч. 2 ст. 908 Цивільного кодексу України загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Надання позивачем послуг відповідачу на підставі Заявки по перевезенню вантажу підтверджується міжнародною товарно-транспортною накладною (CMR №366024) (в т.ч. відтисками печаток вантажоодержувачів) та актами здачі-прийняття робіт актом здачі-прийняття робіт актом прийому-передачі виконаних робіт №94 від 18.10.2012 р. скріпленим підписами та печатками сторін.

Статтею 916 Цивільного кодексу України визначено, що за перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти стягується провізна плата у розмірі, що визначається за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами. Якщо розмір провізної плати не визначений, стягується розумна плата.

Обумовлена сторонами вартість наданих послуг згідно Заявки становить 26 000,00 грн.

Положеннями ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України, враховуючи приписи Заявки та п. 6.4 Договору, строк виконання грошового зобов'язання відповідача по сплаті наданих послуг з перевезення за Договорами на момент розгляду справи настав.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобов'язання по сплаті на користь позивача 26 000,00 грн. на підставі спірної Заявки надані послуги по перевезенню вантажу. Відповідачем вказана заборгованість не спростована, доказів її погашення не надано.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За таких обставин, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 26 000,00 грн. є правомірними та обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню судом у повному обсязі.

Також, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 388,02 грн. нарахованих за прострочення виконання грошового зобов'язання по сплаті вартості перевезення у період з 18.10.2012 р. по 18.04.2013 р.

Проте, в судовому засіданні 14.06.2013 р., позивач, в особі представника - Гончаренко В.В. відмовився від позовних вимог в частині стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 388,02 грн.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом.

Суд враховує, що відповідно до ч. 6 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України вказана відмова від позову в частині 3% річних за прострочення виконання грошового зобов'язання не суперечить законодавству та не порушує чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси, а довіреністю передбачено право представника частково або повністю відмовлятися від позову.

За таких обставин, суд приймає відмову позивача від позову в частині стягнення 3% річних за прострочення виконання грошового зобов'язання, а провадження у справі в даній частині позовних вимог підлягає припиненню згідно п. 4 ч.1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ч. 7 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відтак, враховуючи відмову позивача від позову в частині стягнення 3% річних, судові витрати в даній частині позовних вимог покладаються на позивача.

При подачі даного позову Фізичною особою-підприємцем Ліснічук Олександром Петровичем було сплачено судовий збір відповідно до платіжного доручення №2205 від 05.04.2012 р. у розмірі 1 721,00 грн., тоді як, відповідно до норм Закону України «Про судовий збір» ставки судового збору встановлюються у таких розмірах за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат. Судовий збір справляється у відповідному розмірі мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року , у якому відповідна заява подається до суду (ст.4 Закону).

У відповідності до ціни позову у даній справі позивач повинен був сплатити 1 720,50 грн.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

За таких обставин зайво сплачене державне мито у розмірі 00,50 грн. підлягає поверненню позивачу з Державного бюджету України на підставі п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір».

На підставі викладеного та керуючись статтями 49, п. 4 ч. 1 ст. 80, п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов Фізичної особи-підприємця Ліснічук Олександра Петровича задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Логітек Груп" (02081, м. Київ, пр. П. Григоренка, 20-А, кв. 21; ідентифікаційний код 36824282) на користь Фізичної особи-підприємця Ліснічук Олександра Петровича (23310, Вінницька область, м. Гнивань, вул. 1 травня, 38/2, ідентифікаційний код - 2529304713) суму основного боргу у розмірі 26 000 (двадцять шість тисяч) грн. 00 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 695 (одна тисяча шістсот дев'яносто п'ять) грн. 20 коп.

3. Прийняти відмову Фізичної особи-підприємця Ліснічук Олександра Петровича від позову в частині стягнення 3% річних у розмірі 388,02 грн. за прострочення виконання грошового зобов'язання.

4. На підставі даного рішення повернути Фізичній особі-підприємцю Ліснічук Олександру Петровичу (23310, Вінницька область, м. Гнивань, вул. 1 травня, 38/2, ідентифікаційний код - 2529304713) з Державного бюджету України судовий збір в сумі 00 (нуль) грн. 50 коп., що перераховане платіжним дорученням №2205 від 05.04.2013 р. (оригінали якого залишається в матеріалах справи), як зайво сплачене.

Суддя Є.Б. Куркотова

Повний текст рішення складено та підписано 17.06.2013 р.