Рішення

від 11.06.2013 по справі 911/1060/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. С. Петлюри, 16 тел. 235-23-25

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" червня 2013 р. справа № 911/1060/13

Господарський суд Київської області у складі судді Яреми В.А., розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Маріса», м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю «БМБ Бленд», Київська обл., с. Шевченкове

про стягнення 3 800,76 гривень

за участю представників:

від позивача: Борисова М.С. (довіреність №23/04-200 від 23.03.2013р.)

від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

28.03.2013р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «Маріса» (далі-ТОВ «Компанія «Маріса»/позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «БМБ Бленд» (далі-ТОВ «БМБ Бленд»/відповідач) про стягнення 100 921,89 грн., з яких: 99 652,91 грн. заборгованості за договором купівлі-продажу №КМ БМ - 01/10 від 31.01.2010р., 982,61 грн. пені та 286,67 грн. 3% річних. Розрахунок позовних вимог здійснено станом на 21.03.2013р.

Відповідач не скористався правом, наданим ст. 59 Господарського процесуального кодексу України, та відзив на позовну заяву не надав.

Ухвалою господарського суду Київської області від 29.03.2013р. порушено провадження у справі №911/1060/13 та призначено справу до розгляду на 16.04.2013р.

16.04.2013р. через канцелярію господарського суду Київської області від сторін надходили клопотання про відкладення розгляду даної справи. Зазначені клопотання судом задоволено.

Ухвалами господарського суду Київської області від 16.04.2013р. та 30.04.2013р. розгляд даної справи відкладався на 30.04.2013р. та 21.05.2013р.

В судовому засіданні 21.05.2013р. оголошувалась перерва до 11.06.2013р.

Протягом розгляду даної справи позивачем неодноразово подавались заяви про уточнення позовних вимог.

Так, 21.05.2013р. через канцелярію господарського суду Київської області від позивача надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до якої у зв'язку з частковою сплатою відповідачем суми боргу за спірним договором, позивач просив суд стягнути з відповідача 45 716,94 грн., з яких: 41 546,57 грн. заборгованості за договором купівлі-продажу №КМ БМ - 01/10 від 31.01.2010р., 3 845,97 грн. пені та 324,40 грн. 3% річних. Розрахунок позовних вимог здійснено станом на 20.05.2013р.

Частиною 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Відповідно до п. 3 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» статтею 22 ГПК України не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про "доповнення" або "уточнення" позовних вимог, або заявлення "додаткових" позовних вимог і т.п. Тому в разі надходження до господарського суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як:

- подання іншого (ще одного) позову, чи

- збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи

- об'єднання позовних вимог, чи

- зміну предмета або підстав позову.

У будь-якому з таких випадків позивачем має бути додержано правил вчинення відповідної процесуальної дії, а недотримання ним таких правил тягне за собою процесуальні наслідки, передбачені ГПК та зазначені в цій постанові.

Збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру. Якщо в заяві позивача йдеться про збільшення розміру немайнових вимог (наприклад, про визнання недійсним ще одного акта крім того, стосовно якого відповідну вимогу вже заявлено), то фактично також йдеться про подання іншого позову.

Право позивача на зміну предмета або підстави позову може бути реалізоване лише до початку розгляду господарським судом справи по суті та лише у суді першої інстанції шляхом подання до суду відповідної письмової заяви, яка за формою і змістом має узгоджуватися із статтею 54 ГПК України з доданням до неї документів, зазначених у статті 57 названого Кодексу.

Початок розгляду справи по суті має місце з того моменту, коли господарський суд після відкриття судового засідання, роз'яснення (за необхідності) сторонам та іншим учасникам судового процесу їх прав та обов'язків і розгляду інших клопотань і заяв (про відкладення розгляду справи, залучення до участі в ній інших осіб, витребування додаткових доказів тощо) переходить безпосередньо до розгляду позовних вимог, про що зазначається в протоколі судового засідання. При цьому неявка у судове засідання однієї з сторін, належним чином повідомленої про час і місце цього засідання, не перешкоджає такому переходові до розгляду позовних вимог, якщо у господарського суду відсутні підстави для відкладення розгляду справи, передбачені частиною першою статті 77 ГПК.

Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається.

У разі подання позивачем заяви, направленої на одночасну зміну предмета і підстав позову, господарський суд повинен відмовити в задоволенні такої заяви і, приєднавши її до матеріалів справи та зазначивши про цю відмову в описовій частині рішення (або в ухвалі, якою закінчується розгляд справи), розглянути по суті раніше заявлені позовні вимоги, якщо позивач не відмовляється від позову. Позивач при цьому не позбавлений права звернутися з новим позовом у загальному порядку.

Так, початок розгляду даної справи по суті було розпочато в судовому засіданні 16.04.2013р., що підтверджується протоколом судового засідання від 16.04.2013р.

Водночас, у заяві про зменшення позовних вимог позивачем заявлено вимогу про стягнення 41 546,57 грн. заборгованості за спірним договором, в тому числі 5 100,17 грн. заборгованості за первісно заявленими накладними та 36 446,40 грн. заборгованості за накладними, які первісно не були предметом розгляду даного спору.

Крім того, обрахунок пені та 3% річних здійснено по 20.05.2013р., у той час як первісний розрахунок вказаних позовних вимог здійснювався лише по 21.03.2013р. До того ж, в уточненому розрахунку позивачем здійснювалося нарахування пені за несвоєчасну оплату накладних, які не були первісно заявлені позивачем.

Таким чином, позивачем після початку розгляду даної справи по суті змінено предмет та підставу даного позову шляхом пред'явлення вимоги про стягнення боргу за накладними, які первісно не заявлялись, зміни (збільшення) періоду розрахунку заявлених позовних вимог, а також шляхом заявлення додаткової вимоги про стягнення пені, нарахованої за накладними, які первісно не були предметом розгляду даного спору.

З огляду наведеного, заява позивача про зменшення позовних вимог від 21.05.2013р. в частині стягнення боргу на суму 36 446,40 грн., нарахування пені та 3% річних після 21.03.2013р., як і уточнення в частині нарахування пені за накладними, оформленими до 03.01.2013р. судом не приймається в силу їх невідповідності вимогам ст. 22 ГПК України. Решта ж заявлених позивачем уточнень судом прийняті.

Крім того, 03.06.2013р. через канцелярію господарського суду Київської області від позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог, відповідно до якої останній просив суд стягнути з відповідача 3 470,48 грн. пені та 330,28 грн. 3% річних. Розрахунок заявлених позовних вимог здійснено станом на 29.04.2013р.,

Водночас, беручи до увагу наведені нормативні приписи, а також враховуючи той факт, що початок розгляду даної справи по суті було розпочато в судовому засіданні 16.04.2013р., суд дійшов висновку, що заява позивача про уточнення позовних вимог від 03.06.2013р. в частині нарахування пені та 3% річних після 21.03.2013р., як і уточнення в частині нарахування пені за накладними, оформленими до 03.01.2013р. судом не приймається в силу їх невідповідності вимогам ст. 22 ГПК України. Решта ж заявлених позивачем уточнень судом прийняті.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні у ній докази, оцінивши їх в сукупності та заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

31.01.2010р. між ТОВ «Компанія «Маріса» (далі-продавець) та ТОВ «БМБ Бленд» (далі-покупець) укладено договір купівлі-продажу №КМ БМ-01/10 (далі-Договір), відповідно до якого продавець зобов'язався передати у власність покупця, а покупець прийняти та оплатити сировину по асортименту, в кількості і за цінами, зазначеними у видаткових накладних, які одночасно виконують роль видаткового документа та специфікації.

Договір вступає в силу з моменту його підписання повноважними представниками сторін та діє до 31.12.2013р. (п. 12.1 Договору в редакції додаткової угоди №1 від 28.12.2012р.)

Судом встановлено, що позивач свої обов'язки за Договором в частині виготовлення та продажу відповідачу товару виконав належним чином.

Так, на виконання умов Договору протягом, зокрема, січня-лютого 2013 року, позивач поставив, а відповідач прийняв товар загальною вартістю 128 373,22 грн., що підтверджується підписами та відбитками печаток сторін на видаткових накладних:

- №РН-0000003 від 03.01.2013р. на суму 7 950,00 грн.,

- №РН-0000008 від 08.01.2013р. на суму 11 250,00 грн.,

- №РН-0000017 від 10.01.2013р. на суму 8 257,88 грн.,

- №РН-0000018 від 11.01.2013р. на суму 3 175,20 грн.,

- №РН-0000027 від 15.01.2013р. на суму 4 000,20 грн.,

- №РН-0000034 від 15.01.2013р. на суму 1 350,00 грн.,

- №РН-0000045 від 17.01.2013р. на суму 4 950,00 грн.,

- №РН-0000053 від 21.01.2013р. на суму 2 300,40 грн.,

- №РН-0000057 від 22.01.2013р. на суму 7 052,40 грн.,

- №РН-0000062 від 23.01.2013р. на суму 12 613,42 грн.,

- №РН-0000076 від 03.01.2013р. на суму 13 208,40 грн.,

- №РН-0000096 від 28.01.2013р. на суму 9 504,00 грн.,

- №РН-0000091 від 29.01.2013р. на суму 7 712,62 грн.,

- №РН-0000107 від 31.01.2013р. на суму 2 851,20 грн.,

- №РН-0000116 від 01.02.2013р. на суму 3 799,20 грн.,

- №РН-0000119 від 05.02.2013р. на суму 10 298,70 грн.,

- №РН-0000147 від 08.02.2013р. на суму 7 076,70 грн.,

- №РН-0000154 від 12.02.2013р. на суму 1 524,90 грн.,

- №РН-0000156 від 12.02.2013р. на суму 9 498,00 грн. Копії зазначених накладних містяться в матеріалах справи.

У відповідності до наданих суду пояснень, поставка товару за вказаними накладними здійснювалась на виконання саме Договору, у той час як посилання у накладних на інший договір є виключно технічною опискою.

Про належне виконання позивачем своїх зобов'язань за Договором свідчить також відсутність з боку відповідача претензій та повідомлень про порушення продавцем (позивачем) умов Договору.

Натомість відповідач свої обов'язки за Договором в частині своєчасної оплати вартості поставленого товару належним чином не виконав, сплативши, як зазначає позивач, 94 552,44 грн., внаслідок чого за ними утворилось 5 100,17 грн. заборгованості.

Факт проведення відповідачем розрахунків за Договором підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями останнього.

Предметом позову є, зокрема, вимога позивача про стягнення з відповідача 5 100,17 грн. заборгованості по оплаті вартості поставленого товару за накладною №РН-0000156 від 12.02.2013р. згідно Договору.

Дослідивши матеріали справи та подані докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов висновку про припинення провадження у даній справі в частині заявленого позовної вимог виходячи з наступного.

Відповідно до статей 173, 193 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Приписами статей 655, 692, 530 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 5.1 Договору передбачено, що оплата товару здійснюється згідно виставленого рахунку шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок продавця, протягом 30-ти календарних днів з моменту отримання товару покупцем (згідно накладної).

З огляду наведеного, підписання відповідачем накладних №РН-0000003 від 03.01.2013р., №РН-0000008 від 08.01.2013р., №РН-0000017 від 10.01.2013р., №РН-0000018 від 11.01.2013р., №РН-0000027 від 15.01.2013р., №РН-0000034 від 15.01.2013р., №РН-0000045 від 17.01.2013р., №РН-0000053 від 21.01.2013р., №РН-0000057 від 22.01.2013р., №РН-0000062 від 23.01.2013р., №РН-0000076 від 03.01.2013р., №РН-0000096 від 28.01.2013р., №РН-0000091 від 29.01.2013р., №РН-0000107 від 31.01.2013р., №РН-0000116 від 01.02.2013р., №РН-0000119 від 05.02.2013р., №РН-0000147 від 08.02.2013р., №РН-0000154 від 12.02.2013р., №РН-0000156 від 12.02.2013р. без будь-яких заперечень щодо обсягу чи якості поставленого товару свідчить про прийняття відповідачем цього товару, та, відповідно, породжує в останнього обов'язок щодо його оплати у повному обсязі у відповідності до п. 5.1 Договору до 03.02.2013р., 08.02.2013р., 10.02.2013р., 11.09.2013р., 15.02.2013р, 15.02.2013р., 17.02.2013р., 21.02.2013р., 22.02.2013р., 23.02.2013р., 25.02.2013р., 28.02.2013р., 01.03.2013р., 03.03.2013р., 04.03.2013р., 08.03.2013р., 11.03.2013р., 15.03.2013р. та 15.03.2013р. відповідно.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином. Дана норма кореспондує з приписами статей 525, 526 ЦК України.

Водночас, під час розгляду даної справи суду було надано платіжні доручення відповідача, виписки з поточного рахунку позивача за спірний період, а також довідки ПАТ КБ «ЄВРОБАНК» №01-12.4/1091/1 від 23.04.2013р., зі змісту яких слідує, що станом на 18.05.2013р. відповідачем остаточно оплачена вартість поставленого товару за спірними накладними. Зазначений факт також було визнано представником позивача в судовому засіданні.

За таких обставин, після порушення провадження у даній справі відповідачем свої обов'язки за Договором в частині оплати отриманого товару виконані у повному обсязі.

Пунктом 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Відповідно до п. 4.4 постанови пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору (пункт 1-1 частини першої статті 80 ГПК), зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

З огляду наведеного, а також враховуючи те, що станом на день винесення даного рішенням відповідачем сплачено позивачу решту вартості отриманого за Договором товару у сумі 5 100,17 грн., зазначений факт підтверджується наявними в матеріалах справи доказами та визнається обома сторонами, суд дійшов висновку про припинення провадження у даній справі в частині вимоги позивача про стягнення з відповідача 5 100,17 грн. заборгованості по оплаті вартості поставленого товару за накладною №РН-0000156 від 12.02.2013р. згідно Договору в порядку п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх грошових зобов'язань за Договором, позивач просить суд стягнути з відповідача, зокрема, 3 470,48 грн. пені, нарахованої з урахуванням здійснених відповідачем оплат за періоди:

з 01.02.2013р. по 05.02.2013р. на 7 950,00 грн. заборгованості за накладною №РН-0000003 від 03.01.2013р.,

з 06.02.2013р. по 08.02.2013р. на 5 229,39 грн. заборгованості за накладною №РН-0000003 від 03.01.2013р.,

з 06.02.2013р. по 08.02.2013р. на 11 250,00 грн. заборгованості за накладною №РН-0000008 від 08.01.2013р.,

з 07.02.2013р. по 12.02.2013р. на 6 479,39 грн. заборгованості за накладною №РН-0000008 від 08.01.2013р.,

з 08.02.2013р. по 12.02.2013р. на 8 257,88 грн. заборгованості за накладною №РН-0000017 від 10.01.2013р.,

з 09.02.2013р. по 12.02.2013р. на 3 175,20 грн. заборгованості за накладною №РН-0000018 від 11.01.2013р.,

з 13.02.2013р. по 21.03.2013р. на 1 912,47 грн. заборгованості за накладною №РН-0000018 від 11.01.2013р.,

з 13.02.2013р. по 21.03.2013р. на 4 000,20 грн. заборгованості за накладною №РН-0000027 від 15.01.2013р.,

з 13.02.2013р. по 21.03.2013р. на 1 350,00 грн. заборгованості за накладною №РН-0000034 від 15.01.2013р.,

з 15.02.2013р. по 21.03.2013р. на 4 950,00 грн. заборгованості за накладною №РН-0000045 від 17.01.2013р.,

з 19.02.2013р. по 21.03.2013р. на 2 300,40 грн. заборгованості за накладною №РН-0000053 від 21.01.2013р.,

з 20.02.2013р. по 21.03.2013р. на 7 052,40 грн. заборгованості за накладною №РН-0000057 від 22.01.2013р.,

з 21.02.2013р. по 21.03.2013р. на 12 613,42 грн. заборгованості за накладною №РН-0000062 від 23.01.2013р.,

з 23.02.2013р. по 21.03.2013р. на 13 208,40 грн. заборгованості за накладною №РН-0000076 від 03.01.2013р.,

з 26.02.2013р. по 21.03.2013р. на 9 504,00 грн. заборгованості за накладною №РН-0000096 від 28.01.2013р.,

з 27.02.2013р. по 21.03.2013р. на 7 712,62 грн. заборгованості за накладною №РН-0000091 від 29.01.2013р.,

з 01.03.2013р. по 21.03.2013р. на 2 851,20 грн. заборгованості за накладною №РН-0000107 від 31.01.2013р.,

з 02.03.2013р. по 21.03.2013р. на 3 799,20 грн. заборгованості за накладною №РН-0000116 від 01.02.2013р.,

з 06.03.2013р. по 21.03.2013р. на 10 298,70 грн. заборгованості за накладною №РН-0000119 від 05.02.2013р.,

з 09.03.2013р. по 21.03.2013р. на 7 076,70 грн. заборгованості за накладною №РН-0000147 від 08.02.2013р.,

з 13.03.2013р. по 21.03.2013р. на 1 524,90 грн. заборгованості за накладною №РН-0000154 від 12.02.2013р.,

з 13.03.2013р. по 21.03.2013р. на 9 498,00 грн. заборгованості за накладною №РН-0000156 від 12.02.2013р. Розрахунок наведено з урахуванням прийнятих судом уточнень до позовної заяви.

Дослідивши матеріали справи та подані докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив, що заявлена позовна вимога підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Пунктом 9.3 Договору передбачено, що у випадку порушення строку оплати товару, покупець сплачує продавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ (що діяла у період, за який сплачується пеня), від несплаченої суми за кожний день прострочки.

Приписами статей 627, 629 ЦК України встановлено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договір є обов'язковим для виконання.

За таких обставин, оскільки відповідач свої грошові зобов'язання за Договором виконав неналежними чином, суд дійшов висновку про підставність нарахування позивачем пені в порядку ст. 230 ГК України та п. 9.3 Договору.

Водночас, враховуючи встановлені судом періоди (день, місяць, рік), коли відповідач мав остаточно розрахуватись за спірними накладними, а також дні здійснення відповідачем розрахунків, суд здійснював обрахунок пені за наступні періоди:

з 03.02.2013р. по 04.02.2013р. на 7 950,00 грн. заборгованості за накладною №РН-0000003 від 03.01.2013р.,

з 05.02.2013р. по 07.02.2013р. на 5 229,39 грн. заборгованості за накладною №РН-0000003 від 03.01.2013р.,

з 08.02.2013р. по 11.02.2013р. на 6 479,39 грн. заборгованості за накладною №РН-0000008 від 08.01.2013р.,

з 10.02.2013р. по 11.02.2013р. на 8 257,88 грн. заборгованості за накладною №РН-0000017 від 10.01.2013р.,

з 11.02.2013р. по 11.02.2013р. на 3 175,20 грн. заборгованості за накладною №РН-0000018 від 11.01.2013р.,

з 12.02.2013р. по 21.03.2013р. на 1 912,47 грн. заборгованості за накладною №РН-0000018 від 11.01.2013р.,

з 15.02.2013р. по 21.03.2013р. на 4 000,20 грн. заборгованості за накладною №РН-0000027 від 15.01.2013р.,

з 15.02.2013р. по 21.03.2013р. на 1 350,00 грн. заборгованості за накладною №РН-0000034 від 15.01.2013р.,

з 17.02.2013р. по 21.03.2013р. на 4 950,00 грн. заборгованості за накладною №РН-0000045 від 17.01.2013р.,

з 21.02.2013р. по 21.03.2013р. на 2 300,40 грн. заборгованості за накладною №РН-0000053 від 21.01.2013р.,

з 22.02.2013р. по 21.03.2013р. на 7 052,40 грн. заборгованості за накладною №РН-0000057 від 22.01.2013р.,

з 23.02.2013р. по 21.03.2013р. на 12 613,42 грн. заборгованості за накладною №РН-0000062 від 23.01.2013р.,

з 25.02.2013р. по 21.03.2013р. на 13 208,40 грн. заборгованості за накладною №РН-0000076 від 03.01.2013р.,

з 28.02.2013р. по 21.03.2013р. на 9 504,00 грн. заборгованості за накладною №РН-0000096 від 28.01.2013р.,

з 01.03.2013р. по 21.03.2013р. на 7 712,62 грн. заборгованості за накладною №РН-0000091 від 29.01.2013р.,

з 03.03.2013р. по 21.03.2013р. на 2 851,20 грн. заборгованості за накладною №РН-0000107 від 31.01.2013р.,

з 04.03.2013р. по 21.03.2013р. на 3 799,20 грн. заборгованості за накладною №РН-0000116 від 01.02.2013р.,

з 08.03.2013р. по 21.03.2013р. на 10 298,70 грн. заборгованості за накладною №РН-0000119 від 05.02.2013р.,

з 11.03.2013р. по 21.03.2013р. на 7 076,70 грн. заборгованості за накладною №РН-0000147 від 08.02.2013р.,

з 15.03.2013р. по 21.03.2013р. на 1 524,90 грн. заборгованості за накладною №РН-0000154 від 12.02.2013р.,

з 15.03.2013р. по 21.03.2013р. на 9 498,00 грн. заборгованості за накладною №РН-0000156 від 12.02.2013р.

Оскільки арифметично вірний розмір пені, обрахованої судом в межах заявленого позивачем періоду з урахуванням вимог вищезазначених норм Закону, а також положень Договору, становить 915,65 грн., тому вимога позивача про стягнення з відповідача 3 470,48 грн. пені підлягає частковому задоволенню у розмірі 915,65 грн.

Крім того, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх грошових зобов'язань за Договором, позивач просить суд стягнути з відповідача 330,28 грн. 3% річних, нарахованих з 15.02.2013р. по 21.03.2013р. на 54 302,61 грн. сукупної заборгованості.

Відповідно ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Водночас, оскільки арифметично вірний розмір 3% річних, обрахованих судом в межах заявленого позивачем періоду з урахуванням вимог вищезазначених норм Закону, а також положень Договору, становить 156,21 грн., тому вимога позивача про стягнення з відповідача 330,28 грн. 3% річних підлягає частковому задоволенню у розмірі 156,21 грн.

Витрати по сплаті судового збору, у відповідності до статті 49 ГПК України, покладаються судом на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а також пропорційно розміру заборгованості відповідача за Договором, яка існувала на момент порушення провадження у даній справі.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 49, 59, 75, 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ст. ст. 525, 526, 530, 625, 655, 692 Цивільного кодексу України, ст. ст. 173, 193, 230 Господарського кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Провадження у справі в частині позовної вимоги про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «БМБ Бленд» 5 100,17 грн. заборгованості припинити.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «БМБ Бленд» (07434, Київська обл., Броварський р-н, с. Шевченкове, вул. Польова, 2, ідентифікаційний код 32277387) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Маріса» (02093, м. Київ, вул. Поліська, 15А, кв. 75, ідентифікаційний код 37219251) 915 (дев'ятсот п'ятнадцять) грн. 65 коп. пені, 156 (сто п'ятдесят шість) грн. 21 коп. 3% річних та 2 014 (дві тисячі чотирнадцять) грн. 50 коп. судового збору.

4. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Повне рішення складено 17.06.2013р.

Суддя В.А. Ярема