Ухвала

від 12.06.2013 по справі 5017/3612/2012

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

У Х В А Л А

про припинення провадження

"12" червня 2013 р. Справа № 5017/3612/2012

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Аленіна О.Ю.

суддів : Жекова В.І., Сидоренка М.В.

при секретарі судового засідання Щербатюк О.В.

за участю представників сторін:

від Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси - Нечипорук Д.А. за довіреністю

від ТОВ „Буд-Импорт" - Кутуза В.В. за довіреністю

від ТОВ „Білдакс" - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси

на ухвалу господарського суду Одеської області від 21.05.2013 р.

у справі №5017/3612/2012

за заявою товариства з обмеженою відповідальністю „Буд-Импорт"

до товариства з обмеженою відповідальністю „Білдакс"

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИВ

Товариство з обмеженою відповідальністю „Буд-Импорт" звернулось до господарського суду Одеської області з заявою про визнання товариства з обмеженою відповідальністю „Білдакс" банкрутом в порядку ст.52 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", оскільки останнє неспроможне сплатити заборгованість після настання встановленого строку у сумі 60400,30 грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 13.12.2012 р. порушено порушення провадження у справі про банкрутство відсутнього боржника товариства з обмеженою відповідальністю „Білдакс".

Постановою господарського суду Одеської області від 16.04.2013 р. визнано банкрутом товариство з обмеженою відповідальністю „Білдакс", відкрито відносно товариства з обмеженою відповідальністю „Білдакс" ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено ініціюючого кредитора у справі товариство з обмеженою відповідальністю „Буд-Импорт".

Ухвалою господарського суду Одеської області від 21.05.2013 р. (суддя Лепеха Г.А.) затверджено звіт ліквідатора, затверджено ліквідаційний баланс товариства з обмеженою відповідальністю „Білдакс", припинено юридичну особу товариство з обмеженою відповідальністю „Білдакс", зобов'язано державного реєстратора не пізніше наступного робочого дня з дати надходження цієї ухвали заповнити реєстраційну картку про державну реєстрацію припинення юридичної особи - ТОВ „Білдакс", провадження у справі припинено.

Ухвала суду мотивована тим, що розглянувши наданий ліквідатором звіт та ліквідаційний баланс банкрута, суд дійшов до висновку, що підприємство підлягає ліквідації, а кредиторські вимоги слід вважати погашеними, оскільки майна банкрута не виявлено.

Не погоджуючись з даною ухвалою, Державна податкова інспекція у Малиновському районі м. Одеси звернулась до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Одеської області від 21.05.2013 р. у справі №5017/3612/2012 про ліквідацію ТОВ „Білдакс" та припинення провадження у справі та зобов'язати державного реєстратора за адресою місцезнаходження боржника внести до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців інформацію щодо скасування рішення суду про припинення провадження у справі про банкрутство ТОВ „Білдакс". Свої вимоги скаржник обґрунтовує тим, що оскаржувана ухвала прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права з підстав викладених в апеляційній скарзі. На думку скаржника, боржника було визнано банкрутом та ліквідовано без фактичного проведення перевірки господарської діяльності підприємства, перевірки законності нарахувань та сплати до бюджету податків та зборів, підтвердження неплатоспроможності боржника та не було вжито заходів щодо сприяння проведення податкової перевірки згідно діючого законодавства, проігноровано той факт, що ліквідатор підприємства не сповістив ДПІ у Малиновському районі м. Одеси Одеської області ДПС про проведення ліквідаційної процедури, не надав до ДПІ документи для проведення податкової перевірки адже це його прямий обов'язок.

У судовому засіданні скаржник підтримав вимоги викладені в апеляційній скарзі та наполягав на їх задоволенні.

Представник ТОВ „Буд-Импорт" надала пояснення згідно з якими не погоджується з апеляційної скаргою, вважає що її слід залишити без задоволення, а ухвалу господарського суду Одеської області від 21.05.2013 р. без змін.

Представник боржника у судове засідання не з'явився, своїх представників не направв, про поважні причини неявки не повідомив та правами, наданими ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, не скористався.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення з'явившихся представників учасників провадження у справі про банкрутство, колегія суддів вважає, що апеляційне провадження підлягає припиненню з наступних підстав.

Стаття 129 Конституції України встановлює, як одну з основних засад судочинства, забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом (п.8).

Проте, зазначена конституційна норма конкретизована законодавцем у ст. 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", згідно з якою учасники судового процесу та інші особи у випадках і порядку, встановлених процесуальним законом, мають право на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення, а також на перегляд справи Верховним Судом України.

Тобто, реалізація конституційного права на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення перебуває в залежності від положень процесуального закону.

Господарський процесуальний кодекс України містить імперативні норми про те, в яких випадках та яка саме особа має право оскаржувати прийняті господарським судом рішення (в цьому випадку - ухвалу місцевого господарського суду) в апеляційному чи касаційному порядку.

Положеннями частини 1 ст. 91 ГПК України встановлено, що сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили.

Одночасно з цим, у відповідності до п. 1, 5 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про банкрутство" № 15 від 18.12.2009 р., провадження у справах про банкрутство регулюється Законом про банкрутство, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України. При цьому, Закон містить спеціальні норми, які мають пріоритет у застосуванні при розгляді справ про банкрутство щодо інших законодавчих актів України. Провадження у справах про банкрутство регулюється ГПК у випадках, коли його норми безпосередньо визначають правила даного провадження (статті 2, 4- 1, 12 та 15) або мають універсальний характер для будь-якої стадії судового процесу або процесуальної дії (статті, вміщені в розділах І, V, VI, VІІ, ХІІ, ХІІІ), з урахуванням встановлених Законом особливостей.

Статтею 1 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство) передбачено, що сторонами у справі про банкрутство є кредитори (представник комітету кредиторів) та боржник (банкрут); учасниками провадження у справі про банкрутство є сторони, арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор), власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, а також у випадках, передбачених цим Законом, інші особи, які беруть участь у провадженні у справі про банкрутство, Фонд державного майна України, державний орган з питань банкрутства, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа акціонерів або учасників товариств з обмеженою чи додатковою відповідальністю.

Цією статтею також унормовано, що кредитор - юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам боржника, а також органи державної податкової служби та інші державні органи, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів).

У відповідності до абз. 22 ст. 1 Закону про банкрутство, учасниками провадження у справі про банкрутство визнано - сторони, арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор), власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, а також у випадках, передбачених цим Законом, інші особи, які беруть участь у провадженні у справі про банкрутство, Фонд державного майна України, державний орган з питань банкрутства, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа акціонерів або учасників товариств з обмеженою чи додатковою відповідальністю.

Наведений перелік учасників провадження у справі про банкрутство не є вичерпним, оскільки до учасників справи про банкрутство стаття 1 вищеназваного закону відносить також інших осіб, які у випадках, передбачених Законом про банкрутство, беруть участь у провадженні у справі про банкрутство.

Виходячи зі змісту ст. 1 Закону про банкрутство, орган державної податкової служби (а в даному випадку - ДПІ у Малиновському районі м. Одеси) в процедурах банкрутства не може мати іншого правового статусу, окрім статусу кредитора боржника, тобто сторони у справі про банкрутство. Інші випадки участі органу державної податкової служби у справі про банкрутство платника податків Законом про банкрутство не передбачені.

Необхідно зазначити, що особа, яка має грошові вимоги до банкрута, набуває статусу учасника провадження у справі про банкрутство, а саме кредитора, лише після визнання цих вимог і тільки після цього така особа має процесуальне право на оскарження судових рішень.

Провадження у даній справі здійснюється в порядку ст. 52 Закону про банкрутство, яка передбачає спрощену процедуру банкрутства відсутнього боржника.

Згідно зі ст. 52 Закону про банкрутство кредитори боржника в місячний строк з дня одержання письмового повідомлення ліквідатора про визнання боржника банкрутом можуть направити ліквідатору заяви з вимогами до банкрута.

Матеріалами справи підтверджується, що ДПІ у Малиновському районі м. Одеси була належним чином повідомлена судом (п.8 ухвали від 13.12.2012 р.) про необхідність проведення позапланової перевірки боржника, однак вимоги судової ухвали не виконала, хоча мала для цього достатньо часу з 13.12.2012 р. по 16.04.2013 р. та з кредиторськими вимогами до боржника у судовому процесі не зверталась.

Натомість, ДПІ у Малиновському районі м. Одеси, незважаючи на обізнаність про порушення справи про банкрутство та визнання боржника банкрутом, про що свідчить клопотання від 10.01.2013 р. №111/9/10-018 та повідомлення від 13.12.2012 р., яке було вручено скаржнику 18.12.2012 р., з грошовими вимогами до боржника в установленому законом порядку не зверталась.

У відповідності до п. 5 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012р. № 3 „Про внесення змін і доповнень до деяких постанов пленуму Вищого господарського суду України", у розгляді апеляційної скарги, поданої особою, яка не брала участі в розгляді справи судом першої інстанції і яка вважала, що місцевим господарським судом вирішено питання про її права та обов'язки, апеляційний господарський суд, прийнявши апеляційну скаргу до провадження (якщо вона не підлягала поверненню з передбачених ГПК підстав), повинен з'ясувати наявність правового зв'язку між скаржником і сторонами у справі.

Якщо при цьому буде встановлено, що права такої особи оскаржуваним судовим рішенням не порушені та що питання про її права і обов'язки стосовно сторін у справі судом першої інстанції не вирішувалися, то апеляційний господарський суд своєю ухвалою припиняє апеляційне провадження на підставі пункту 1 частини першої статті 80 ГПК, оскільки у такому випадку не існує правового зв'язку між скаржником і сторонами у справі, в зв'язку з чим відсутній суб'єкт апеляційного оскарження.

У апеляційній скарзі апелянт посилається на те, що суд першої інстанції проігнорував той факт, що боржника було визнано банкрутом без фактичного проведення перевірки господарської діяльності підприємства, проте, жодним процесуальним документом у справі, в тому числі і винесеною оскаржуваною господарським судом Одеської області ухвалою від 21.05.2013 р., повноваження податкового органу на проведення перевірок своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів) суб'єктом господарювання, який перебуває у стані банкрутства не обмежувались.

Окрім того, не заслуговують на увагу посилання скаржника на те, що в порушення вимог ст. 33 ГПК України заявником неплатоспроможність боржника доведена не була, оскільки в матеріалах справи наявні запити до Одеського МБТІ та РОН, УДАІ ГУМВС України в Одеській області, банку, що обслуговує боржника. Згідно отриманих відповідей нерухомого майна та транспортних засобів за боржником не зареєстровано, рахунок в банківській установі закрито, що підтверджується довідками УДАІ ГУМВС України в Одеській області №7/2-1578 від 26.12.2012 р., КП „Одеське МБТІ та РОН" №14567-06/2911 від 28.12.2012 р., філії „ОРУ" ПАТ „Банк „Фінанси та Кредит" №8977 від 21.12.2012 р.

Також слід зазначити, що в оскаржуваній ухвалі питання про права і обов'язки органу податкової служби, в розумінні ст.91 ГПК України, не вирішувалися - ДПІ у Малиновському районі м. Одеси, не будучи учасником провадження у справі, не набула права на апеляційне оскарження ухвали господарського суду Одеської області від 21.05.2013 р.

Крім іншого, в апеляційній скарзі ДПІ у Малиновському районі м. Одеси жодним чином не посилається на наявність у ТОВ „Білдакс" заборгованості по сплаті податків, зборів (обов'язкових платежів), та відповідно, будь-яких майнових (грошових) претензій до нього, розмір таких претензій (суму вимог), характер вимог (майнові або грошові).

Відповідно до п. 12 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 р. №15 юридичні та фізичні особи, акціонери, учасники господарських товариств, що не мають статусу сторони чи учасника у справі про банкрутство, не мають права на оскарження судових рішень у справі про банкрутство, а помилково порушене апеляційне і касаційне провадження підлягають припиненню в порядку, передбаченому ст. 80 ГПК України на підставі ст. ст. 91, 107 ГПК України як такі, що не підлягають вирішенню в господарських судах.

За таких обставин, судова колегія вважає, що помилково порушене апеляційне провадження підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Керуючись п. 1-1 ч. 1 ст. 80, ст. 86, ст. 91 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

УХВАЛИЛА

Апеляційне провадження з перегляду ухвали господарського суду Одеської області від 21.05.2013 р. по справі №5017/3612/2012 за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Малиновському районі міста Одеси припинити.

Справу №5017/3612/2012 повернути господарському суду Одеської області.

Головуючий суддя Аленін О.Ю.

Суддя Жеков В.І.

Суддя Сидоренко М.В.