Рішення

від 17.06.2013 по справі 906/663/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "17" червня 2013 р. Справа № 906/663/13

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Терлецької-Байдюк Н.Я.

за участю представників сторін:

від позивача: Упир П.І. - довіреність №957 від 20.12.2012р.;

від відповідача: не з'явився;

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Приватного підприємства "Спільник-Плюс" (м.Черкаси)

до Публічного акціонерного товариства "Малинський дослідно-експериментальний ливарно-механічний завод" (м. Малин Житомирська область)

про стягнення 89316,44 грн.

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 89316,44 грн. заборгованості, з яких: 58016,44грн. - основний борг, 31300,00грн. - штраф. Витрати по сплаті судового збору просить покласти на відповідача.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача в засідання суду не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи повідомлявся вчасно і належним чином, оскільки ухвали суду направлялись відповідачеві на адресу, зазначену в позовній заяві.

Відповідно до п.11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 №01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Отже, суд вжив всі необхідні заходи для повідомлення відповідача своєчасно та належним чином про час і місце розгляду справи.

Проте, відповідач своїм правом на участь у судовому засіданні не скористався, а тому неявка відповідача належним чином повідомленого про дату, час та місце судового засідання не перешкоджає розгляду справи.

Відповідно до ст.75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 28.12.2012 року між Приватним підприємством "Спільник-Плюс" (виконавець/позивач) та Публічним акціонерним товариством "Малинський дослідно-експериментальний ливарно-механічний завод" (замовник/відповідач) було укладено договір про надання послуг №28/12/12 (а.с.12-17), за умовами якого замовник доручає, а виконавець бере на себе зобов'язання з охорони майна замовника, визначеного додатками до договору (надалі - Об'єкт), з організації технічного, методичного та інформаційно-консультативного забезпечення безпеки об'єкта на умовах і в порядку, визначених цим договором та додатками до нього (п.1.1.1, п.1.1.2 договору).

Даний договір набирає чинності з дня його підписання сторонами і діє до 08.02.2013 року (п. 9.1 договору).

Термін дії договору вважається пролонгованим на такий самий строк у випадку, якщо за 14 календарних днів до закінчення строку його дії жодна зі сторін не сповістила письмово іншу сторону про небажання його подовжувати (п.9.3 договору).

Як зазначив позивач, в зв'язку з відсутністю листів сторін про небажання подовжувати строк дії договору автоматична пролонгація мала місце двічі - 08.02.2013р. на 43 календарні дні та 23.03.2013р. на 43 календарні дні (до 05.05.2013).

В подальшому у зв'язку зі скрутним фінансовим становищем ПАТ "МДЕЗ" та за його ініціативою договір про надання послуг №28/12/12 від 28.12.2012р. був розірваний за взаємною згодою сторін шляхом обміну листами: лист ПАТ "МДЕЗ" №843 від 04.04.2013 та лист ПП "Спільник-Плюс" № 04/04-1 від 04.04.2013 (а.с.25,27).

Відповідно до п.1.2 договору замовник зобов'язується своєчасно приймати, а також своєчасно та у повному обсязі оплачувати надані послуги.

Виконавцем можуть надаватися послуги, передбачені п.1.1.1 або п.1.1.2 даного договору, про що зазначається у протоколі погодження вартості послуг, що є додатком до даного договору та невід'ємною його частиною (надалі - Протокол) (п.1.3 договору).

Вартість послуг виконавця визначається, виходячи з кількості постів, відпрацьованих людино-годин протягом місяця при наданні послуг з охорони (п.2.1 договору).

Вартість послуг з охорони за даним договором визначається протоколом (п.2.2 договору).

У разі, коли фактична кількість Постів перевищує визначену Актом (ми) кількість, Замовник оплачує роботу додаткових Постів відповідно до п. 5.2 даного договору (п.2.3 договору).

У випадку перегляду розміру вартості послуг Сторонами складається новий Протокол не пізніше 15 числа місяця, який передує даті набуття чинності запропонованими змінами. Такий Протокол автоматично скасовує попередній (п.2.5 договору).

При підписанні вищезазначеного договору Сторонами складений Протокол погодження розміру домовленої вартості наданих послуг з охорони, відповідно до якого вартість послуг склала 64 000 грн. (з ПДВ) (а.с.18).

У лютому 2013 року Сторонами складення новий Протокол про погодження розміру домовленої вартості наданих послуг з охорони 01.03.2013, відповідно до якого вартість послуг зменшена і з 01 березня 2013 склала 62 600 грн. (з ПДВ) (а.с.22).

Згідно п.5.1 договору фактичне надання Виконавцем послуг (виконання робіт) фіксується Сторонами у двосторонньому акті прийому-здачі виконаних робіт (наданих послуг), який складається та узгоджується не пізніше останнього числа звітного місяця. У випадку роботи Виконавця понад обумовлений цим договором час, Сторонами складається додатковий двосторонній акт прийому-здачі виконаних робіт (наданих послуг).

Оплата послуг проводиться Замовником щомісячними платежами за системою 100% передоплати шляхом перерахування грошових коштів у національній валюті України на розрахунковий рахунок Виконавця. Перша передоплата здійснюється Замовником протягом 10 календарних днів після підписання Сторонами даного договору. Наступні передоплати здійснюються Замовником протягом до 10 числа поточного місяця (п.5.2 договору).

У випадку відсутності вмотивованих зауважень Замовника, викладених письмово та направлених Виконавцю не пізніше останнього числа звітного місяця, акт прийому-здачі виконаних робіт (наданих послуг), складений Виконавцем і ним підписаний, вважається таким, що підписаний також і Замовником, та є доказом надання виконавцем послуг у відповідному періоді (п.5.3 договору).

Позивачем послуги з охорони об'єкта надавались належним чином, претензій щодо якості наданих послуг з боку ПАТ "Малинський дослідно-експериментальний ливарно-механічний завод" не було.

Відповідно до п. 5.2 договору відповідач зобов'язаний був провести оплату послуг за березень 2013 року до 10 березня 2013 року, чого усупереч п.п. 1.2, 4.1.13 договору не здійснив.

Факт надання послуг ПП "Спільник-Плюс" у березні 2013 року підтверджується актом надання послуг №68 від 31.03.2013, підписаний представниками обох сторін (а.с.28).

За даними позивача, відповідачем, в порушення умов договору, розрахунки за отримані охоронні послуги, надані в березні 2013р. згідно акту №68 від 31.03.2013р., проведені частково у розмірі 4583,56грн.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем становить 58016,44грн.

Як зазначалось вище, за взаємною згодою сторін договір розірвано з 06.04.2013 року, однак заборгованість за надані послуги з охорони відповідачем залишилась не погашена.

Крім основної суми боргу, позивач просить стягнути з відповідача 31300,00грн. - штрафу.

Відповідно ст.173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Як зазначено в ст.174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно зі ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України, ч.7 ст.193 Господарського кодексу України).

Згідно норм ст.ст. 901, 903 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором; якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Нормою ч.1 ст.530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, відповідач порушив зобов'язання щодо оплати вартості отриманих охоронних послуг.

Враховуючи викладене, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 58016,44грн. основного боргу обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Частиною 1 статті 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.610, п.3 ч.1 ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання, що включає його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки (штрафу, пені).

Виходячи зі змісту ч.2 ст. 549 ЦК України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

За невиконання чи неналежне виконання своїх зобов'язань за даним договором сторони сплачують штраф (п.6.4 договору).

У випадку прострочення оплати послуг замовник сплачує виконавцю штраф у розмірі п'ятдесяти відсотків від суми простроченого платежу (п.6.5 договору).

Згідно з обґрунтованим розрахунком позивача сума штрафу становить 31300,00грн. Поданий позивачем розрахунок штрафу відповідає вимогам чинного законодавства та умовам договору (а.с.4).

Як визначає ст.32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Обставини

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Проте, всупереч наведеним нормам та вимогам суду відповідач не подав до суду жодного доказу на спростування позовних вимог, в тому числі доказів проведення розрахунків (платіжні доручення, виписки банківських установ щодо руху коштів, квитанції до прибуткових касових ордерів, тощо).

Зважаючи на викладене, вимоги позивача про стягнення 58016,44грн. - основного боргу та 31300,00грн. - штрафу є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст.33,43,44,49,75,82-85 ГПК України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Малинський дослідно-експериментальний ливарно-механічний завод" (11601, Житомирська область, м.Малин, вул. Огієнка, 55, код 30793296)

- на користь Приватного підприємства "Спільник-Плюс" (18006, м.Черкаси, бульвар Шевченка, 419, кв.13, код 32881546) - 89316,44 грн. заборгованості, з яких: 58016,44 грн. - основний борг, 31300,00грн. - штраф, а також 1786,33грн. сплаченого судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 18 червня 2013 року.

Суддя Терлецька-Байдюк Н.Я.

Віддрукувати:

1 - в справу

2 - позивачу (за заявою)

3 - відповідачу (рек. з повід.)