Рішення

від 11.06.2013 по справі 914/2005/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.06.13 р. Справа № 914/2005/13

Господарський суд Львівської області розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи:

за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю «Бетон Груп ІФ» (м.Івано-Франківськ) до відповідача:Товариства з обмеженою відповідальністю «Будклас» (м.Львів) про:стягнення 8045 (вісім тисяч сорок п'ять) грн. 99 коп. (з яких: 7000,01 грн. - основний борг; 871,65 грн. - пеня; 174,33 грн. - 3% річних) Суддя: Цікало А.І. При секретарі: Герасименко В.С. Представники:

Позивача:не з'явився Відповідача:не з'явився

27.05.2013 р. на розгляд господарського суду Львівської області за вх. № 2531 поступила позовна заява від Товариства з обмеженою відповідальністю «Бетон Груп ІФ» (м. Івано-Франківськ) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будклас» (м. Львів) про стягнення 8045 (вісім тисяч сорок п'ять) грн. 99 коп. (з яких: 7000,01 грн. - основний борг; 871,65 грн. - пеня; 174,33 грн. - 3% річних).

Ухвалою суду від 28.05.2013 р. порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду на 11.06.2013 р.

Позивач вимоги суду виконав частково, явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, хоча і був належно, відповідно до ст. 64 ГПК України, повідомлений про місце, дату і час розгляду справи, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення (долучено до матеріалів справи).

10.06.2013 р. до суду за вх. № 21537/13 від позивача поступила заява, в якій він повідомив суд про відсутність обставин, передбачених п. 2 ч. 1 ст. 62 або п. 2 ч. 1 ст. 81 ГПК України, підтримав позовні вимоги, а також просить суд розглядати справу без участі представника позивача за наявними матеріалами.

Відповідач вимоги суду не виконав, відзив на позов не представив, проти позову, у встановленому чинним законодавством України порядку, не заперечив, явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, хоча і був належно, відповідно до ст. 64 ГПК України, повідомлений про місце, дату і час розгляду справи, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення (долучено до матеріалів справи).

Враховуючи те, що позивачем надано достатньо матеріалів для розгляду спору по суті, відповідач відзив на позов не представив, проти позову не заперечив, не забезпечив явку свого повноважного представника в судове засідання, не представив доказів сплати заборгованості, не скористався наданим йому правом на участь у судовому процесі, з метою недопущення затягування розгляду справи, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи, відповідно до ст. 75 ГПК України, у відсутності представників сторін за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши документи і матеріали, подані до суду, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступне:

26.09.2011 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Бетон Груп ІФ» (позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Будклас» (відповідач) був укладений договір підряду № 26/09 (надалі - Договір підряду, копію долучено до матеріалів справи).

Відповідно до п. 1.1. Договору підряду, генпідрядник (відповідач) доручає, а субпідрядник (позивач) зобов'язується власними силами та із власних матеріалів та матеріалів відповідача виконати відповідно до умов цього договору будівельні роботи, а саме влаштування фундаментної подушки згідно проекту, а відповідач зобов'язується прийняти та оплатити ці роботи.

Згідно з п. 2 Договору підряду, вартість даного договору є динамічною і може змінюватись відповідно до об'єму виконаних робіт згідно додатку № 1 та актів виконаних робіт і складає 512336,19 грн. в т.ч. ПДВ (п. 2.1.). Розрахунки по даному договору здійснюються в безготівковому порядку (п. 2.2.). До початку робіт замовник робить передоплату в сумі 50000 грн. (п. 2.3.). Остаточний розрахунок по даному договору відповідач зобов'язаний провести з позивачем протягом 7 календарних днів з моменту підписання акту виконаних робіт (п. 2.4.). Оплата здійснюється на підставі акту виконаних робіт (п. 2.5.).

Відповідно до п. 3.1. Договору підряду, позивач зобов'язується розпочати виконання робіт по даному договору протягом 3 календарних днів з моменту отримання авансового платежу та підписання даного договору і завершити до 20.10.2011 р. у відповідності до календарного графіка та за наявності матеріалів відповідача.

Позивач, на виконання умов Договору підряду, виконав будівельні роботи на загальну суму 590280 грн. 24 коп., що підтверджується довідками про вартість будівельних робіт (форма № КБ-3) та актами приймання виконаних будівельних робіт (форма № КБ-2а) підписаними сторонами без зауважень (копії долучено до матеріалів справи).

Порушуючи умови Договору підряду, відповідач провів лише часткову оплату позивачу за виконані роботи на суму 583280 грн. 23 коп., що підтверджується відповідними банківськими виписками, актами взаємозаліку заборгованостей від 01.12.2011 р. та від 30.06.2012 р. (копії долучено до матеріалів справи).

Станом на день звернення з позовом до суду та час розгляду справи, заборгованість відповідача перед позивачем за виконані будівельні роботи згідно Договору підряду становить 7000 грн. 01 коп.

З метою досудового врегулювання спору, 11.04.2013 р. за вих. № 57 позивач направив відповідачу претензію про сплату заборгованості (копію долучено до матеріалів справи), яка залишена відповідачем відповіді та задоволення.

Відповідно до п. 7.2. Договору підряду, в разі недотримання відповідачем п.п. 2.3., 2.5. цього договору, він сплачує позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожен день прострочення.

За неналежне виконання відповідачем свої зобов'язань, позивачем правомірно, відповідно до ст. 625 ЦК України, Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» та Договору підряду нараховано 71,65 грн. - пені та 174,33 грн. - 3% річних.

Станом на день розгляду справи відповідач доказів сплати заборгованості не надав, відзиву на позов не представив, проти позову не заперечив, явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, не скористався наданим йому правом на участь у судову процесі та на захист своїх прав та охоронюваних законом інтересів.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного:

Відповідно до ст. 8 Конституції України, Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії.

Згідно ч. 4 ст. 13 Конституції України, Держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб'єкти права власності рівні перед законом.

Відповідно до ст. 42 Конституції України, кожен має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом. Держава забезпечує захист конкуренції у підприємницькій діяльності. Не допускаються зловживання монопольним становищем на ринку, неправомірне обмеження конкуренції та недобросовісна конкуренція.

Юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Згідно ст. 124 Конституції України, правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. Юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Судочинство здійснюється Конституційним Судом України та судами загальної юрисдикції.

Судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, однією із основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ст. 1 ЦК України, цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників.

Відповідно до ст. 3 ЦК України, загальними засадами цивільного законодавства зокрема є свобода договору; свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом; справедливість, добросовісність та розумність.

Згідно ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 174 ГК України, господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно ст. 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

Відповідно до ст. 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно з ст. 205 ЦК України, правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 510 ЦК України, сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.

Згідно з ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 179 ГК України, майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.

Відповідно до ч. 7 ст. 179 ГК України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Згідно з ч. 1 ст. 837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до ч. 1 ст. 838 ЦК України, підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник.

Згідно з ч. 1 ст. 853 ЦК України, замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Відповідно до ч. 1 ст. 875 ЦК України, за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Згідно з ст. 193 ГК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошових зобов'язань. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Відповідно до ст. 22 ГПК України, сторони користуються рівними процесуальними правами. Сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Відповідач має право визнати позов повністю або частково, а також має право до початку розгляду господарським судом справи по суті подати зустрічний позов.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

На час розгляду справи, відповідач відзиву на позов не представив, проти позову не заперечив, не забезпечив явку повноважного представника в судові засідання, не представив доказів сплати боргу, не скористався наданим йому правом на захист своїх прав та охоронюваних законом інтересів і на участь у судовому процесі.

Враховуючи те, що позивачем представлено достатньо об'єктивних, допустимих та переконливих доказів в підтвердження своїх позовних вимог, а відповідач проти позову не заперечив, доказів сплати заборгованості не представив, виконавши вимоги процесуального права, всебічно і повно перевіривши обставини справи в їх сукупності, дослідивши представлені докази, у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Бетон Груп ІФ» (м. Івано-Франківськ) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будклас» (м. Львів) про стягнення 8045 (вісім тисяч сорок п'ять) грн. 99 коп. (з яких: 7000,01 грн. - основний борг; 871,65 грн. - пеня; 174,33 грн. - 3% річних) обґрунтовані та підлягають до задоволення.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2013 рік», установлено мінімальну заробітну плату у місячному розмірі з 1 січня - 1147 грн.

Відповідно до підпункту 1) пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір», ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру становить 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

Згідно платіжного доручення від 15.05.2013 р. № 385 позивачем сплачено судовий збір в розмірі 1720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп.

Відповідно до ст. 44 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Судові витрати, відповідно до ст. 49 ГПК України, слід покласти на відповідача оскільки спір виник з його вини.

Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 8, 13, 42, 124, 129 Конституції України, ст. ст. 1, 3, 11, 202, 204, 205, 509, 510, 526, 625, 837, 838, 843, 846, 853, 854, 875, 879, 882, 886 ЦК України, ст. ст. 174, 179, 193 ГК України, ст. ст. 4 2 , 4 3 , 4 5 , 22, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82, 83, 84, 85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Бетон Груп ІФ» (м. Івано-Франківськ) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будклас» (м.Львів) про стягнення 8045 (вісім тисяч сорок п'ять) грн. 99 коп. (з яких: 7000,01 грн. - основний борг; 871,65 грн. - пеня; 174,33 грн. - 3% річних) - задоволити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Будклас» (вул.Ковельська, буд. 108, кв. 2, м. Львів, 79056; код ЄДРПОУ 33169679) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бетон Груп ІФ» (вул.Крайківського, буд. 1 Б, м. Івано-Франківськ, 76018; код ЄДРПОУ 37183330)- 8045 (вісім тисяч сорок п'ять) грн. 99 коп. (з яких: 7000,01 грн. - основний борг; 871,65 грн. - пеня; 174,33 грн. - 3% річних) та 1720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп. сплаченого судового збору.

3. Наказ видати в порядку ст. 116 ГПК України, після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 17 червня 2013 року.

Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Цікало А.І.