Рішення

від 05.06.2013 по справі 910/5584/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/5584/13 05.06.13 Господарський суд міста Києва, в складі судді Баранова Д.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом першого заступника прокурора м. Севастополя в інтересах держави в особі Севастопольської міської ради

до відповідача 1: Севастопольської міської державної адміністрації

до відповідача 2: Товариства з обмеженою відповідальністю "Кримська південно-східна будівельна компанія"

про визнання недійсним договору суперфіцію земельної ділянки

за участю представників сторін:

прокурор: Лядецька Л.В.

від позивача: не з'явився;

від відповідачів: не з'явився;

Відповідно до ст. 85 ГПК України в судовому засіданні 05.06.2013р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Перший заступник прокурора м. Севастополя звернувся в інтересах держави в особі Севастопольської міської ради до Господарського суду міста Києва з позовом до Севастопольської міської державної адміністрації, ТОВ "Кримська південно-східна будівельна компанія" про визнання недійсним договору суперфіцію земельної ділянки.

В обґрунтування позовних вимог, прокурор зазначає, що укладений між відповідачами договір суперфіцію суперечить вимогам законодавства, оскільки у Севастопольської міської державної адміністрації відсутні повноваження на розпорядження землями міста. Крім цього, договір суперфіцію укладений з метою реалізації положень договору про спільну діяльність.

Позивач підтримав доводи позовної заяви, виклавши доводи у письмових поясненнях.

Відповідач 1 письмових заперечень на позовну заяву не подав, явку представника не забезпечив, просив розглядати справу без його участі за наявними доказами.

Відповідач 2 відзиву на позовну заяву не подав, явку представника не забезпечив, причин неявки не повідомив, повідомлявся належним чином, що підтверджується поштовими повідомленнями.

У зв'язку з неявкою представників сторін, витребуванням додаткових доказів, розгляд справи відкладався з 17.04.2013р. до 22.05.2013р., 05.06.2013р.

Розглянувши подані матеріали, заслухавши пояснення прокурора, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва -

ВСТАНОВИВ:

10.09.2007р. рішенням Господарського суду Автономної республіки Крим у справі №2-25/12808-2007 задоволено зустрічний позов ТОВ "Техно-Сігма" про врегулювання розбіжностей при укладанні договору та затверджено договір оренди землі між Севастопольською міською державною адміністрацією та ТОВ "Техно-Сігма" у зазначеній в рішенні суду редакції.

Постановою Вищого господарського суду від 17.06.2008р. касаційне подання Військового прокурора Севастопольського гарнізону залишено без задоволення, а рішення Господарського суду АР Крим від 10.09.2007р. у справі № 2-25/12808-2007 - без змін.

За договором, який затверджений судом у вказаній справі, передано в строкове платне користування ТОВ "Техно-Сігма" земельну ділянку, яка знаходиться в м. Севастополі, Балаклавському районі по вул. Пролітній 55, загальною площею 185,0934 га. Договір укладено на 49 років, цільове призначення земельної ділянки землі рекреаційного призначення (п. 11 договору).

11.02.2009р. між Севастопольською міською державною адміністрацією (власник) та ТОВ «Кримська південно-східна будівельна компанія» (суперфіціарій) було укладено договір про встановлення обмеженого речового права - права користування чужою ділянкою для забудови (суперфіцій), згідно п. 1.1 якого власник передав суперфіціарію право користування земельною ділянкою для обслуговування будівель і споруд, використання мереж комунікацій, будівництва та реконструкції об'єктів готельно-рекреаційного призначення, на які в останнього виникає право власності в межах каталогу меж землекористування.

Відповідно до п. 1.2 договору земельна ділянка площею 185,0934 га, розташована у Балаклавському районі міста Севастополя, с. Флотське, по вул. Пролітна, 55. Згідно цього договору встановлюється суперфіціальне право на частину вказаної земельної ділянки у межах каталогу меж землекористування та відомості обчислювання площі, площа якої складає 153,1219 га.

Згідно п. 1.3 договору на вказану земельну ділянку має право оренди ТОВ «Техно-Сігма», що підтверджується договором оренди землі від 28.09.2007р.

Суперфіціальне право встановлюється з метою реалізації положень договору №29-09/СД1-8 про спільну діяльність у сфері будівництва від 29.09.2008р., укладеного між ТОВ «Техно-Сігма» та ТОВ «Кримська південно-східна будівельна компанія».

Згідно ч. 1 ст. 102 1 ЗК України право користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) і право користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій) виникають на підставі договору між власником земельної ділянки та особою, яка виявила бажання користуватися цією земельною ділянкою для таких потреб, відповідно до Цивільного кодексу України.

Відповідно до п. а), в) ст. 9 ЗК України до повноважень Київської і Севастопольської міських рад у галузі земельних відносин на їх території належить: розпорядження землями територіальної громади міста; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.

Згідно п. а) ст. 17 ЗК України до повноважень місцевих державних адміністрацій у галузі земельних відносин належить розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1, 5 ст. 122 ЗК України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Київська та Севастопольська міські державні адміністрації передають земельні ділянки із земель державної власності у власність або у користування у межах їх територій для всіх потреб.

Відповідно до п. 12 Перехідних положень ЗК України до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями (крім земель, переданих у приватну власність, та земель, зазначених в абзаці третьому цього пункту) в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

Як вбачається з наявної в матеріалах справи копії рішення виконавчого комітету Севастопольської міської ради депутатів трудящих «Про межі Балаклавського, Гагарінського, Нахімовського районів і міста Білокаменська» №3/93 від 18.02.1977р. земельна ділянка, щодо якої укладено договір суперфіцію, розташована у Балаклавському районі м. Севастополя, с. Флотське, по вул. Пролітна, 55 та знаходиться в межах міста.

З врахуванням того, що відповідачем не надано доказів того, що зазначена земельна ділянка відносилась до земель державної власності та знаходилась в межах міста, суд приходить до висновку, що у Севастопольської міської державної адміністрації були відсутні повноваження на розпорядження землями територіальної громади в межах міста.

Крім цього, в оскаржуваному договорві Севастопольська міська державна адміністрація іменує себе власником земельної ділянки, що була предметом договору сеперфіцію, проте будь-яких доказів наявності права власності відповідачем 1 не надано.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч. 1 - 3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу.

Відповідно з ч. ч. 1 - 3, 5 та 6 ст. 203 ЦК України особа зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Згідно п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» №9 від 06.11.2009р. судам необхідно враховувати, що згідно із статтями 4, 10 та 203 ЦК зміст правочину не може суперечити ЦК, іншим законам України, які приймаються відповідно до Конституції України та ЦК, міжнародним договорам, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актам Президента України, постановам Кабінету Міністрів України, актам інших органів державної влади України, органів влади Автономної Республіки Крим у випадках і в межах, встановлених Конституцією України та законом, а також моральним засадам суспільства. Відповідність чи невідповідність правочину вимогам законодавства має оцінюватися судом відповідно до законодавства, яке діяло на момент вчинення правочину.

Судом встановлено відсутність повноважень Севастопольської міської державної адміністрації на розпорядження землями територіальної громади міста.

Вирішуючи спори про визнання угод недійсними, господарський суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними і настання відповідних наслідків, а саме: відповідність змісту угод вимогам закону; додержання встановленої форми угоди; правоздатність сторін за угодою; у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення спору (абз. 3 п. 1 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними" №02-5/111 від 12.03.1999 р.).

Рішенням Господарського суду міста Києва від 25.02.2011р. у справі №22/448 за позовом заступника військового прокурора Військово-Морських-Сил України в особі Міністерства оборони України, Військової частини А3009 до Севастопольської міської державної адміністрації, ТОВ "Техно-Сігма" визнано недійсним договір оренди земельної ділянки площею 185 га, розташованої в с. Флотське, м. Севастополя по вул. Прольотна, 55. зазначене рішення набрало законної сили.

Як зазначалось вище, згідно п. 1.3 договору суперфіцію на вказану земельну ділянку мало право оренди ТОВ «Техно-Сігма». Суперфіціальне право встановлювалось з метою реалізації положень договору про спільну діяльність у сфері будівництва, укладеного між ТОВ «Техно-Сігма» та ТОВ «Кримська південно-східна будівельна компанія».

З наведеного суд приходить до висновку, що надане договором суперфіцію право, яке виникає, встановлювалось з метою реалізації положень договору про спільну діяльність у сфері будівництва не може бути реалізоване, оскільки договір оренди укладений ТОВ «Техно-Сігма» з Севастопольською міською державною адміністрацією визнаний недійсним.

Згідно ч. 1 ст. 123 ЗК України надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Відповідачем 2 не надано доказів наявності рішення органу місцевого самоврядування про надання йому в користування земельної ділянки, що є предметом договору.

Згідно ч. 1, п. 2 ч. 2 ст. 15 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути визнання правочину недійсним.

З врахуванням того, що в момент укладення договору суперфіцію від 11.02.2009р. сторонами не було дотримано положень ч. 1 ст. 203 ЦК України, що відповідно є підставою для визнання такого договору недійсним.

Згідно ч. 3 ст. 49 ГПК України судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись ст.ст. 4, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати недійсним укладений 11.02.2009р. Севастопольською міською державною адміністрацію та ТОВ "Кримська південно-східна будівельна компанія" договір про встановлення обмеженого речового права - права користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій), площею 153,1219 га, розташованою за адресою: м. Севастополь, Балаклавський р-н., с. Флотське, вул. Прольотна, 55.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Кримська південно-східна будівельна компанія" (95000, АРК, м. Сімферополь, вул. Куйбишева, 27, кв. 61, ідентифікаційний код: 35984049) судовий збір в сумі 1147 грн. на користь спеціального фонду Державного бюджету України.

4. Видати накази після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя Баранов Д.О

Повний текст рішення виготовлено та підписано 10.06.2013р.