Рішення

від 05.06.2013 по справі 905/2202/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

05.06.2013р. Справа № 905/2202/13

Господарський суд Донецької області у складі судді Соболєвої С.М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Публічного акціонерного товариства «Авдіївський коксохімічний завод», м.Авдіївка Донецької області, ЄДРПОУ 00191075,

до відповідача, Закритого акціонерного товариства «Авдіївська фабрика «Агат», м.Авдіївка Донецької області, ЄДРПОУ 02969604,

про зобов'язання виконати мирову угоду, -

за участю уповноважених представників:

від позивача: Куріненко О.С. - за довіреністю,

від відповідача: Ющенко С.С. - за довіреністю, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Публічне акціонерне товариство «Авдіївський коксохімічний завод», м.Авдіївка Донецької області, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Відповідача, Закритого акціонерного товариства «Авдіївська фабрика «Агат», м.Авдіївка Донецької області, про спонукання останнього виконати умови мирової угоди в частині виплати суми у розмірі 96 610,46 грн. та 1 609,50 грн. судового збору шляхом перерахування означеної суми на розрахунковий рахунок ПАТ «АКХЗ».

В обґрунтування своїх вимог Позивач посилається на укладення 07.06.2012р. із Відповідачем мирової угоди у справі №5006/11/74/2012, яку затверджено господарським судом Донецької області, та невиконання Відповідачем зобов'язань у строк, обумовлений нею. Одночасно, Позивачем зазначено, що ухвала господарського суду Донецької області від 07.06.2012р., якою затверджено мирову угоду, не відповідає вимогам, що пред'являються до виконавчого документу та це є перешкодою у пред'явленні документу до примусового виконання. Дане зумовило звернення до суду із розглядуваним позовом.

На підтвердження вказаних обставин Позивач надав копії: ухвали господарського суду Донецької області від 07.06.2012р. по справі №5006/11/74/2012, мирової угоди від 07.06.2012р., платіжного доручення №10662 від 12.03.2013р.

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує ст.ст.1, 82 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст.173, 265 Господарського кодексу України, ст.ст.525, 526, 530 Цивільного кодексу України.

18.04.2013р. Позивачем до матеріалів справи долучено копії документів, що підтверджують правовий статус Відповідача.

05.06.2013р. Відповідачем подані суду заперечення №05/06-1 від 05.06.2013р., відповідно до яких останній просить позовні вимоги задовольнити частково, спонукаючи Відповідача до виконання вимог мирової угоди від 07.06.2013р. по справі №5006/11/74/2012 на загальну суму 43 219,96 грн., з яких 41 610,46 грн. сплата суми заборгованості відповідно до укладеної мирової угоди і витрати на сплату судового збору в сумі 1 609,50 грн., з можливістю погашення існуючої заборгованості у термін чотирьох місяців з дати винесення рішення судом. Така правова позиція ґрунтується на частковій сплаті суми боргу, у підтвердження чого надано копії платіжних доручень: №156 від 22.10.2012р., №25 від 12.03.2013р., №63 від 29.05.2013р. та №67 від 05.06.2013р.

Представник Позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги у повному обсязі, зазначив, що під спонуканням до виконання мирової угоди мається на увазі зобов'язання Відповідача з її виконання.

Представник Відповідача в судовому засіданні наполягав на частковому задоволенні позову, з підстав викладених у наданих запереченнях за №05/06-1 від 05.06.2013р.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд дійшов висновку, щодо наступного.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 07.06.2012р. по справі №5006/11/74/2012 була затверджена мирова угода, підписана між Закритим акціонерним товариством «Авдіївська фабрика «Агат» та Публічним акціонерним товариством «Авдіївський коксохімічний завод». Провадження по справі припинено у зв'язку із затвердженням мирової угоди у відповідності до вимог п.7 ст.80 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з умовами мирової угоди між Сторонами досягнуто домовленості про повне задоволення Відповідачем позовних вимог в частині виплати суми заборгованості в розмірі 96 610,46 грн. і судового збору, шляхом перерахування означеної суми на розрахунковий рахунок Позивача в термін шести місяців з моменту укладення даної мирової угоди.

В позовній заяві Позивач зазначив, що Відповідач взяті на себе зобов'язання за мировою угодою по перерахуванню суми 96 610,46 грн. та судового збору в розмірі 1 609,50грн. належним чином не виконав.

У запереченнях Відповідача №05/06-1 від 05.06.2013р. вказано, що останнім частково погашено заборгованість за мировою угодою від 07.06.2012р. сплативши на користь Позивача грошові кошти у загальному розмірі 55 000,00 грн. Докази оплат наявні в матеріалах справи (платіжне доручення №156 від 22.10.2012р. на суму 10 000,00 грн., №25 від 12.03.2013р. на суму 10 000,00 грн., №63 від 29.05.2013р. на суму 25 000,00 грн. та №67 від 05.06.2013р. на суму 10 000,00 грн.). Таким чином, заборгованість Відповідача перед Позивачем станом на 05.06.2013р. складає 41 610,46 грн. та зі сплати судового збору в розмірі 1 609,50 грн., що разом дорівнює 43 219,96 грн.

Відповідно до ст.17 Закону України «Про виконавче провадження» державною виконавчою службою підлягають виконанню, зокрема, ухвали, постанови судів у цивільних, господарських, адміністративних та кримінальних провадженнях та справах про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом.

Ухвала суду про затвердження мирової угоди, як виконавчий документ повинна відповідати загальним вимогам, викладеним у ст.86 Господарського процесуального кодексу України та ст.18 Закону України «Про виконавче провадження».

Як вбачається з матеріалів справи, винесена ухвала господарського суду від 07.06.2012р. про затвердження між сторонами мирової угоди не відповідає вимогам ст.18 Закону України «Про виконавче провадження», а саме не містить передбачених законодавством ознак та відомостей для визнання її виконавчим документом, що підлягає виконанню державною виконавчою службою.

Тобто, ухвала господарського суду Донецької області від 07.06.2012р. по справі №5006/11/74/2012 про затвердження мирової угоди не є виконавчим документом, на підставі якого відповідний виконавчий орган має право відкрити виконавче провадження.

Згідно ч.9 п.3.19 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», якщо ж ухвала суду про затвердження мирової угоди не містить усіх даних, зазначених у статті 18 названого Закону, то така ухвала не має статусу виконавчого документа, і інша сторона у справі не позбавлена права звернутися з позовом про зобов'язання виконати мирову угоду, у випадку задоволення якого господарський суд видає наказ. Відповідний позов може мати як майновий, так і немайновий характер у залежності від змісту умов мирової угоди.

Приймаючи до уваги таке, Позивач правомірно звернувся до суду з позовом про зобов'язання Відповідача виконати мирову угоду.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договір та інші правочини.

Нормами статті 509 цього ж Кодексу встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно зі ст.202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Дво- чи багатостороннім правочином (договором) є погоджена дія двох або більше сторін.

Правочини відрізняються від інших юридичних фактів тим, що правочини є вольовими актами, спрямованими на досягнення певного правового результату; завжди є діями фізичної або юридичної особи та є правомірними діями, що тягнуть виникнення або видозміни регулятивних правовідносин, а воля в правочинах завжди спрямована на встановлення, зміну, припинення тощо цивільних прав і обов'язків.

Тобто правочин може бути як підставою призупинення, поновлення, реалізації тощо правовідносин, так і водночас і підставою припинення одних правовідносин та підставою виникнення або зміни інших правовідносин.

Мирова угода за своєю правовою природою у відповідності з нормами Цивільного кодексу України є правочином.

Судом встановлено неналежне виконання Відповідачем умов затвердженої судом мирової угоди в частині сплати заборгованості у встановлений строк, що не заперечується Відповідачем та враховуючи положення ст.ст.202, 525, 526, 629 Цивільного кодексу України та ст.93 Господарського кодексу України укладена між сторонами мирова угода за своєю правовою природою є правочином та підлягає обов'язковому виконанню його сторонами.

На час розгляду справи Відповідачем було частково сплачено суму заборгованості, визначену згідно мирової угоди в розмірі 20 000,00 грн., що підтверджується матеріалами справи.

Ця сума була заявлена Позивачем як складова до виконання умов мирової угоди, однак, оскільки її сплачено до подачі позову, позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Після порушення провадження по даній справі Відповідачем сплачено суму боргу у розмірі 35 000,00 грн., припинивши у такий спосіб існування предмету спору в цій частині. Вказана сплата підтверджена документально, а саме платіжними дорученнями №63 від 29.05.2013р. на суму 25 000,00 грн. та №67 від 05.06.2013р. на суму 10 000,00 грн.

Оскільки погашення заборгованості відбулося після звернення із розглядуваним позовом до суду, таке усунення існування предмету спору у зв'язку із його врегулюванням сторонами зумовлює припинення провадження в цій частині у справі відповідно до п.1-1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі вищенаведеного, з огляду на погашення Відповідачем частини основного боргу, провадження у справі стосовно виконання умов мирової угоди у цій частині, а саме в розмірі 35 000,00 грн. підлягає припиненню.

Відповідно до ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Згідно зі ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог або заперечень.

На день розгляду спору Відповідач оплату заборгованості в розмірі 41 610,46 грн. та зі сплати удового збору в сумі 1 609,50 грн., що разом дорівнює 43 219,96 грн., не довів, а тому, також зважаючи на зміст ст.78 Господарського процесуального кодексу України, вимоги Позивача про спонукання Відповідача виконати умови мирової угоди в цій частині підлягають задоволенню.

Судові витрати, з урахуванням приписів ст.49 Господарського процесуального кодексу України, приймаючи до уваги причину виникнення спору та сплату мінімальної ставки судового збору, покладаються судом на Відповідача у повному обсязі.

Вимога Відповідача щодо можливості погашення існуючої заборгованості у термін чотирьох місяців з дати винесення рішення судом не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

За приписами ст.83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити його виконання.

При цьому, розстрочка або відстрочка виконання судового рішення можуть бути встановлені судом лише за умови наявності виключних обставин, які ускладнюють виконання рішення або роблять його виконання неможливим.

Діючим законодавством не передбачено переліку таких обставин. Таким чином, суд оцінює докази відповідно до ст.43 Господарського процесуального кодексу України за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх матеріалів справи в їх сукупності, керуючись законом.

Проте, Відповідачем не наведено жодної обставини, за якої вчинення означеної процесуальної дії є необхідним у цьому випадку. Отже, суттєвих причин та доказів неможливості або складності процедури виконання рішення суду, а також інших обставин виняткового характеру, які могли б слугувати підставою для відстрочки виконання рішення суду - заявником не надано, судом не вбачається. Таким чином, вимоги Відповідача у цій частині є необґрунтованими та недоведеними, і такими, що не підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.1, 4-2, 4-3, 22, 32-38, 43, 49, 78, п.1-1 ст.80, ст.ст.82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд ,-

ВИРІШИВ:

1. Провадження по справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Авдіївський коксохімічний завод», м.Авдіївка Донецької області, до Відповідача, Закритого акціонерного товариства «Авдіївська фабрика «Агат», м.Авдіївка Донецької області, про спонукання останнього виконати умови мирової угоди в частині виплати суми у розмірі 35 000,00 грн. шляхом перерахування означеної суми на розрахунковий рахунок ПАТ «АКХЗ», припинити.

2. Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Авдіївський коксохімічний завод», м.Авдіївка Донецької області, до Відповідача, Закритого акціонерного товариства «Авдіївська фабрика «Агат», м.Авдіївка Донецької області, про спонукання останнього виконати умови мирової угоди в частині виплати суми у розмірі 61 610,46 грн. та 1 609,50 грн. судового збору шляхом перерахування означеної суми на розрахунковий рахунок ПАТ «АКХЗ», задовольнити частково.

3. Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Авдіївська фабрика «Агат» (86063, Донецька область, м.Авдіївка, вул.Гоголя, 3, ЄДРПОУ 02969604, п/р26008301748857 БВ «Авдіївське» філії ДУ ПІБ в Донецькій області, МФО 334635) на користь Публічного акціонерного товариства «Авдіївський коксохімічний завод» (86065, Донецька область, м.Авдіївка, проїзд Індустріальний, б.1, ЄДРПОУ 00191075, п/р26003962485538 у ПАТ «ПУМБ» м.Донецьк, МФО 334851) 43 219,96 грн., у тому числі 41 610,46 грн. суми основного боргу та 1 609,50 грн. судового збору.

4. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

5. Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Авдіївська фабрика «Агат» (86063, Донецька область, м.Авдіївка, вул.Гоголя, 3, ЄДРПОУ 02969604, п/р26008301748857 БВ «Авдіївське» філії ДУ ПІБ в Донецькій області, МФО 334635) на користь Публічного акціонерного товариства «Авдіївський коксохімічний завод» (86065, Донецька область, м.Авдіївка, проїзд Індустріальний, б.1, ЄДРПОУ 00191075, п/р26003962485538 у ПАТ «ПУМБ» м.Донецьк, МФО 334851) відшкодування сплаченого судового збору за подання до господарського суду Донецької області позовної заяві по справі №905/2202/13 в розмірі 1 609,50 грн.

6. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

7. У судовому засіданні 05.06.2013 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

8. Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня його оголошення. Зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.ст.84, 85 Господарського процесуального кодексу України.

9. Повний текст рішення складено 07.06.2013р.

Суддя С.М. Соболєва