Рішення

від 12.06.2013 по справі 119/3181/13-ц

ФЕОДОСІЙСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Справа № 119/3181/13-ц

2/119/1560/13

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 червня 2013 року Феодосійський міський суд Автономної Республіки Крим у складі:

головуючої судді - Бистрякової Д.С.

при секретарі - Аніщенко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Феодосії цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства „Науково - дослідницький інститут аеропружних системВ» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та моральної шкоди, -

в с т а н о в и в:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ДП „Науково - дослідницький інститут аеропружних системВ» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, а саме за 20 місяців та 16 днів у сумі 11250,24 грн., моральної шкоди у розмірі 5000,00 грн..

Вимоги мотивовані тим, що позивач з 02 вересня 2002 року по 01 жовтня 2008 року працював у ДП „ Науково - дослідницький інститут аеропружних системВ» . На час звільнення відповідач заборгував йому заробітну плату, у зв’язку з чим він раніше вже звертався до суду з позовом про стягнення заборгованості по заробітної, компенсації та середнього заробітку за час затримки розрахунку, моральної шкоди. Рішенням Феодосійського міського суду від 19.03.2010 року його позовні вимоги задоволено часткового, а саме стягнуто на його користь заборгованість по заробітної платі у розмірі 18715,43 грн., компенсація за несвоєчасну сплату заробітної плати у суми 7306,00 грн., середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у суми 9524,96 грн., моральну шкоду у розмірі 400,00 грн.. Зазначене рішення суду виконано 28.01.2013 року. Позивач знову працевлаштувався 05.12.2011 року. Середньоденний заробіток складає 24,84 грн., у зв’язка з чим, він просить стягнути з відповідача середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні за період з 19 березня 2010 року по 05 грудня 2011 року, а саме за 20 місяців 16 днів у розмірі 11250,24 грн.. Також просить стягнути моральну шкоду у розмірі 5000,00 грн., мотивуючи це тим, що внаслідок несвоєчасного розрахунку при звільнені був змушений надавати додаткових зусиль для організації свого життя.

Позивач до судового засідання не з’явилася, надав заяву про розгляд справи за його відсутністю, позовні вимоги повністю підтримує.

Представник відповідача у судове засідання не з’явився, про час, день та місце розгляду справи його сповіщено належним чином. При таких обставинах суд вважає можливим ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Вивчивши матеріали справи, всебічно з’ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні, суд вважає установленими такі факти та відповідні їм правовідносини.

Позивач ОСОБА_1 з 02 вересня 2002 року по 01 жовтня 2008 року працював у ДП „ Науково - дослідницький інститут аеропружних системВ» . На час звільнення відповідач заборгував йому заробітну плату, у зв’язку з чим він раніше вже звертався до суду з позовом про стягнення заборгованості по заробітної, компенсації та середнього заробітку за час затримки розрахунку, моральної шкоди. Рішенням Феодосійського міського суду від 19.03.2010 року його позовні вимоги задоволено часткового, а саме стягнуто на його користь заборгованість по заробітної платі у розмірі 18715,43 грн., компенсація за несвоєчасну сплату заробітної плати у суми 7306,00 грн., середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у суми 9524,96 грн., моральну шкоду у розмірі 400,00 грн. (а.с. 3, 4). Зазначене рішення суду виконано 28.01.2013 року (а.с. 10). Середньоденний заробіток складає 24,84 грн. (а.с. 5), проти чого позивач не заперечує. Позивач працевлаштувався 05.12.2011 року.

Частина 1 ст. 116 КЗпП України передбачає, що при звільнені працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, проводиться в день звільнення. Таким чином, обов’язок виплатити заробітну плату та провести розрахунок при звільненні з позивачем покладений на відповідача, який не надав безперечних доказів про фактичну виплату належних позивачу сум.

Відповідно до ч. 1 ст.117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплати працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Таким чином, передбачений ст.117 КЗпП України обов’язок роботодавця щодо виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні настає за умовами невиплати з його вини належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст. 116 цього Кодексу, а наявність рішення суду, яким підтверджується факт порушення строків проведення розрахунку з працівником не звільняє його від виконання цього обов’язку.

Вирішуючи питання про наявність заборгованості по виплаті заробітної плати та розрахунку при звільнені, та про середньоденний заробіток, суд бере до уваги довідки ДП „Науково - дослідницький інститут аеропружних системВ» , яки надано після звільнення позивача.

Вирішуючи питання про розмір середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, у зв’язку з відсутністю будь яких інших даних, крім довідок відповідача, суд враховує роз’яснення, викладені у п. 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року № 13 „Про практику застосування судами законодавства про оплату праціВ» , згідно яких суд визначає розмір відшкодування за час затримки розрахунку з урахуванням спірної суми, на яку той мав право, частки, яку вона становила у заявлених вимогах, істотність цієї частки порівняно із середнім заробітком та інших конкретних обставин справи.

Пунктом 2.3 Постанови Кабінету Міністрів України «Про порядок обчислення середньої заробітної плати» № 100 від 08 лютого 1995 року встановлено, що «…середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов’язані відповідна виплата».

Відповідно до п. 8 цієї постанови нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком.

При обчисленні розміру середньої заробітної плати позивача, що підлягає виплаті, суд приймає до уваги довідку про середньоденний заробіток. Таким чином, середній заробіток за час затримки розрахунку за період з 19.03.2010 року по 05.12.2011 року складає 11250,24 грн., з урахуванням страхових та інших обов’язкових виплат.

Суд, оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, дійшов до висновку, що позовні вимоги про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку у розмірі 11250,24 грн. підлягають задоволенню.

Стаття 237-1 КЗпП України передбачає, що відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв’язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Відповідно до роз’яснень Постанови Пленуму Верховного суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», судам необхідно враховувати, що відповідно до ст. 237-1 КЗпП України за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин (незаконного звільнення, невиплати належних йому грошових сум, виконання робіт у небезпечних для життя і здоров’я умовах тощо), яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв’язків чи потребує від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов’язок по відшкодуванню моральної шкоди покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.

Суд вважає, що діями відповідача, що пов’язані із невиплатою заробітної плати, позивачу було спричинено моральну шкоду у вигляді моральних страждань, зазнаних ним у зв’язку із відсутністю засобів до життя і він був вимушений додавати додаткових зусиль для організації свого життя.

При визначенні розміру суми моральної шкоди, суд приймає до уваги, характер правопорушення, глибину душевних страждань позивача, ступеня вини відповідача, докази, які вона надала на підтвердження своїх вимог, а також враховує вимоги розумності і справедливості. З урахуванням наведеного, суд визначив суму спричиненої позивачу моральної шкоди у розмірі 500 грн.

Розподіл судових витрат суд проводить відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України.

Таким чином, з відповідача також підлягає стягненню на користь держави сума судового збору у розмірі 458,80 грн.

В судовому засіданні 12.06.2013 року були оголошені вступна та резолютивна частини рішення, повний текст рішення виготовлений 17.06.2013 року.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 209, 212, 214, 215 ЦПК України, ст.ст. 115, 116, 117, 237-1 КЗпП України,

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства «Науково-дослідний інститут аеропружних систем» (м. Феодосія, вул. Гарнаєва, 85, код ЄДРПОУ 25125621) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 19.03.2010 року по 05.12.2011 року у сумі 11250,24 коп., моральну шкоду у розмірі 500,00 грн., а всього 11750 (одинадцять тисяч сімсот п’ятдесят) грн. 24 коп..

У задоволені решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного підприємства «Науково-дослідний інститут Аеропружних систем» (м. Феодосія, вул. Гарнаєва, 85, код ЄДРПОУ 25125621) судовий збір в дохід держави (Феодосійський міський суд, код ЄДРПОУ суду 02897135) в сумі 458 грн. 80 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку через Феодосійській міській суд шляхом подачі в 10 денний термін з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Суддя Бистрякова Д.С.