Рішення

від 11.06.2013 по справі 918/559/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013, м. Рівне, вул. Набережна, 26А

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" червня 2013 р. Справа № 918/559/13

Суддя Гудзенко Я.О. розглянувши заяву за позовом приватного підприємства «Просяний» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕК Транском» про стягнення 16 000, 00 грн.

Представники сторін:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне підприємство «Просяний» (далі - Позивач) звернулося до господарського суду Рівненської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕК Транском» (далі - Відповідач) про стягнення 16 000, 00 грн. заборгованості за договором-заявкою №12/1610 від 16 жовтня 2012 року.

Ухвалою господарського суду від 18 квітня 2013 року позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 918/559/13 розгляд якої призначено на 14 травня 2013 року

13 травня 2013 року через канцелярію суду від Позивача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи оригіналів доданих до позовної заяви документів та про розгляд справи без участі представника Позивача.

Ухвалою господарського суду від 14 травня 2013 року розгляд справи відкладено на 11 червня 2013 року.

7 червня 2013 року через канцелярію суду від Позивача надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника Позивача.

В судове засідання 11 червня 2013 року представники сторін не з'явилися.

Відповідач відзив на позовну заяву, а також доказів погашення заборгованості не подав, в судові засідання не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, про час і місце проведення судових засідань був повідомлений належним чином, про що свідчать наявні в матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення № 33013 0479244 3, № 33013 0479242 7, № 33013 0484046, № 433013 0484044 8.

У відповідності з п. 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» від 26.12.2011 року № 18 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог ч. 1 ст. 64 та ст. 87 ГПК України.

Згідно ч. 1 ст. 64 ГПК України ухвала про порушення провадження у справі надсилається за повідомленою сторонами господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Ухвали направлялися Відповідачу на дві адреси, а саме: вул. Соборна, 420/31 та вул. Волинської дивізії, буд. 23, кв. 69.

Враховуючи те, що нез'явлення Відповідача в судове засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, відповідач не скористався своїм процесуальним правом на надання відзиву та направлення представника для участі в судове засідання, суд вважає за можливе розглянути спір у відсутності представників сторін за наявними у справі матеріалами згідно із ст. 75 ГПК України.

На виконання вимог ст. 81-1 ГПК України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 82 ГПК України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих позивачем та витребуваних судом.

У судовому засіданні 11.06.13 р. відповідно до ст. 85 ГПК України судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, господарський суд Рівненської області, -

ВСТАНОВИВ:

16 жовтня 2012 року між Позивачем та Відповідачем було укладено договір-заявку № 12/1610 (далі - Договір), за умовами якого предметом заявки є здійснення Позивачем автомобільного перевезення вантажу за вказівкою Відповідача на визначених Договором умовах.

За умовами п. п. 2.1., 2.2., 2.6. Договору сторонами було погоджено маршрут перевезення: Росія - Україна (Нижня Тура - Єкатеринбург - Рівне), дату завантаження: 19.10.12 - 20.10.12, адресу завантаження: м. Нижня Тура, вул. Заводська, 6а, ТОВ «НТЕАЗ-електрик», м. Єкатеринбург, адресу розвантаження: м. Рівне, вул. Біла, 16.

Пунктом 4.1. Договору сторонами було погоджено вартість транспортних послуг, що становить 16 000, 00 грн., та терміни оплати, а саме до 14 банківських днів з моменту одержання оригіналів рахунка, актів прийому виконаних робіт, CMR.

Відповідно до п. 6.2. Договору сторони домовилися, що факсимільна копія заявки має силу оригіналу.

Як вбачається з акту здачі-приймання робіт (надання послуг) Позивачем були надані Відповідачу послуги з перевезення по маршруту м. Нижня Тура (Росія) - м. Рівне (України) згідно Договору та CMR №013109 на суму 15 000, 00 грн. та послуги з перевезення по маршруту м. Нижня Тура (Росія) - м. Рівне (України) згідно Договору та CMR №013110 на суму 1 000, 00 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, 26 жовтня 2012 року Відповідачу виставлено рахунок № СФ-0000104 на суму 16 000 грн., який надіслано рекомендованим листом та отримано Відповідачем 9 листопада 2012 року.

Однак, Відповідач не оплатив наданих Позивачем послуг за Договором перевезення вантажу, внаслідок чого утворилася заборгованість перед Позивачем в розмірі 16 000 грн.

Відповідачем не було подано й жодних доказів, які б підтверджували виконання зобов'язань за договором, або часткову сплату послуг з перевезення.

Судом було оглянуто оригінали доданих до позовної заяви документів.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 Кодексу.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

У відповідності до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідно із ст. 526 ЦК України та ст. 193 ГК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. При цьому ст. 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 908 ЦК України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення.

Відповідно до ч. 2 ст. 909 ЦК України договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі.

За змістом ст. 916 ЦК України за перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти стягується провізна плата у розмірі, що визначається за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами.

У відповідності до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З наданих Позивачем доказів вбачається, що Позивач прийняті на себе зобов'язання виконав належним чином, проте Відповідачем розрахунків проведено не було.

Доказів на обґрунтування своїх заперечень, а також доказів сплати боргу під час розгляду справи Відповідач суду не надав.

Враховуючи викладене вище, докази надані Позивачем на підтвердження заявлених вимог, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Відповідно ч.ч. 1, 5 ст. 49 ГПК України судові витрати в розмірі 1 720, 50 грн. покладаються на Відповідача.

Керуючись статтями 32, 33, 43, 44, 49, 81-1, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕК Транском» (33016, м. Рівне, вул. Волинської дивізії, буд. 23, кв. 69, код ЄДРПОУ 37645839) на користь приватного підприємства «Просяний» (58029, м. Чернівці, пр-кт. Незалежності, 119/60, код ЄДРПОУ 33627910) 16 000 (шістнадцять тисяч) грн. 00 коп. та 1 720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп. судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення підписано 17.06.2013 року.

Суддя Гудзенко Я.О.