Постанова

від 18.06.2013 по справі 823/1597/13-а

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2013 року Справа № 823/1597/13-а

14 год. 28 хв. м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Бабич А.М.,

при секретарі - Литвинчук В.М.,

за участю сторін:

представника позивача - не прибув,

відповідача - не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Черкаси адміністративну справу за позовом Шполянського районного центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення коштів, виплачених як допомога з безробіття,

ВСТАНОВИВ:

Шполянський районний центр зайнятості (далі-позивач) звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просив стягнути з ОСОБА_1 (далі-відповідач) кошти, виплачені як допомога з безробіття у період з 26.06.2012 до 08.02.2013, в сумі 7094 грн. 48 коп. на користь позивача.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що відповідачем, в порушення вимог Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" було незаконно отримано допомогу з безробіття у період з 26.06.2012 до 08.02.2013, в сумі 7094 грн. 48 коп.

Представник позивача надав до суду заяву про розгляд справи без його участі.

Відповідач не прибув в судове засідання з невідомих причин, хоча повідомлявся про дату, час і місце розгляду справи в установленому законом порядку.

Згідно з ч. 1 ст. 41 КАС України не здійснювалось фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, у зв'язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Суд встановив, що ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) звернулась до Шполянського районного центру зайнятості із заявою від 08.06.2012 про отримання статусу безробітного, який отримала з 08.06.2012. В документах, доданих до заяви про отримання статусу безробітного, відповідач власноруч зазначив інформацію про те, що не зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності, трудовою діяльністю не займається, пенсію не отримує.

Ст. 8 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 02.03.2000 № 1533-III (далі - Закон №1533-III ) встановлює, що Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття створюється для управління страхуванням на випадок безробіття, провадження збору та акумуляції страхових внесків, контролю за використанням коштів, виплати забезпечення та надання соціальних послуг, здійснення інших функцій згідно із цим Законом і статутом Фонду. Фонд є цільовим централізованим страховим фондом, некомерційною самоврядною організацією. Держава є гарантом забезпечення застрахованих осіб та надання їм відповідних соціальних послуг Фондом.

Відповідно до ст. 12 Закону №1533-III виконавча дирекція Фонду є виконавчим органом правління Фонду, який забезпечує виконання рішень правління. Функції виконавчої дирекції Фонду покладаються на органи державної служби зайнятості. Директор Державного центру зайнятості центрального органу виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики та його заступники є відповідно керівником та заступниками виконавчої дирекції Фонду. Виконавча дирекція Фонду організовує виконання рішень правління Фонду та забезпечує дотримання законодавства України про страхування на випадок безробіття, діє від імені Фонду та підзвітна йому в межах та порядку, передбачених статутом Фонду.

Функції робочих органів виконавчої дирекції Фонду покладаються на центр зайнятості Автономної Республіки Крим, обласні, Київський і Севастопольський міські, районні, міськрайонні, міські та районні у містах центри зайнятості.

Статтею 23 Закону №1533-III визначено, що застрахованим особам, зазначеним у ч.1 ст.22 Закону, розмір допомоги з безробіття визначається у відсотках до їх середньої заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого Кабінетом Міністрів України, залежно від страхового стажу.

Із письмових доказів суд встановив, що за період перебування на обліку в Шполянському районному центрі зайнятості з 26.08.2012 до 08.02.2013 відповідачу було виплачено допомогу з безробіття на загальну суму 7094 грн. 48 коп. відповідно до статті 2 Закону України "Про зайнятість населення", ст.ст. 22, 23 Закону №1533-III.

З матеріалів справи вбачається, що позивач отримав від державного реєстратора Шполянської РДА повідомлення про включення з 04.12.2012 до єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відомостей про фізичну особу-підприємця ОСОБА_1. Також у повідомленні зазначено, що ОСОБА_1 зареєстрована як фізична особа-підприємець з 30.10.2003 та станом на час розгляду справи підприємницьку діяльність не припинила, що підтверджується витягом з ЄДРПОУ (а.с.11).

Законом УРСР "Про зайнятість населення" від 01.03.1991 №803-XII (далі - Закон №803-XII) встановлено, що безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи. Відповідно до пп. "а" п. 3 ст. 1 Закону №803-XII в Україні до зайнятого населення належать громадяни, що проживають на території держави на законних підставах, працюючі за наймом на умовах повного або неповного робочого дня (тижня) на підприємствах, в установах і організаціях, незалежно від форм власності, у міжнародних та іноземних організаціях в Україні і за кордоном у фізичних осіб.

Отже не можуть бути безробітними особи, що мають статус суб'єкта підприємницької діяльності, не залежно від того чи отримують вони дохід, адже підприємництво - це самостійна, ініціативна, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється з метою досягнення економічних результатів та одержання прибутку.

Таким чином за період часу з 26.08.2012 до 08.02.2013 відповідач незаконно отримував допомогу з безробіття, яка складала 7094 грн. 48 коп., що підтверджується довідкою розрахунком отриманих коштів у вигляді допомоги з безробіття (а.с.12).

02.04.2013 позивач видав наказ №78 про повернення коштів, виплачених ОСОБА_1, як допомога з безробіття в сумі 7094 грн. 48 коп. Вказаний наказ відповідач отримав 03.04.2013 особисто, що підтверджується підписом ОСОБА_1 на наказі. Станом на час розгляду справи вказані кошти відповідач не сплатив.

Відповідно до ст. 30 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, пп. "б" ч. 3 ст. 1 Закону №803-XII та п. 6.1 Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України №307 від 20.11.2000 року - застраховані особи зобов'язані у повному обсязі та у встановлені законодавством України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування строки сплачувати внески страховикам, повідомляти страховиків про обставини, що спричиняють зміни розміру матеріального забезпечення із загальнообов'язкового державного соціального страхування та порядку його надання (зміни стану непрацездатності, в складі сім'ї, звільнення з роботи, працевлаштування, виїзд за межі держави тощо). Сума вартості матеріального забезпечення та соціальних послуг, наданих застрахованій особі внаслідок зловживання або невиконання нею своїх обов'язків, стягується з цієї особи в судовому порядку.

Згідно з ч. 3 ст. 36 Закону №1533-III сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.11,14,70,71,89,94,159 - 163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Адміністративний позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Шполянського районного центру зайнятості (20603, Черкаська область, м. Шпола, вул. Таранця, буд. 18; код ЄДРПОУ 21368490) кошти, виплачені як допомога з безробіття за період з 26.08.2012 до 08.02.2013 в сумі 7094 грн. 48 коп. (сім тисяч дев'яносто чотири гривні 48 копійок).

3.Копію постанови направити сторонам.

4.Постанова набирає законної сили в порядку, передбаченому ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України, та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з моменту проголошення постанови в порядку і строки, передбачені ст.ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя А.М. Бабич