Рішення

від 13.06.2013 по справі 910/8271/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/8271/13 13.06.13

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Санпласт»

До товариства з обмеженою відповідальністю «Конструкторське бюро «Парус»

про стягнення 48825,00 грн. та розірвання договору

Суддя Ковтун С.А.

Представники сторін:

від позивача Сливна Ю.П. (за дов.), Губін К.М. (за дов.)

від відповідача не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До господарського суду звернулося з позовом товариство з обмеженою відповідальністю «Санпласт» до товариства з обмеженою відповідальністю «Конструкторське бюро «Парус» про стягнення за договором № 03/07-12 від 10.07.2012 р. 48825,00 грн., з яких: 45570,00 грн. основного боргу, 3255,00 грн. неустойки, та про розірвання договору.

Позовні вимоги мотивовані невиконанням відповідачем свого обов'язку щодо поставки оплаченого позивачем обладнання, що є істотним порушенням договору №03/07-12 від 10.07.2012 р. та є підставою для його розірвання.

Ухвалою суду від 29.04.2013 р. порушено провадження у справі № 910/8271/13, розгляд останньої призначено на 03.06.2013 р..

У зв'язку з неявкою в судове засідання представника відповідача розгляд справи відкладено до 13.06.2013 р..

Відповідач відзиву на позов не надав, явку представника в судове засідання не забезпечив, про причини неявки суд не повідомив.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами на підставі ст. 75 ГПК України.

Розглянувши надані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

10.07.2012 р. між товариством з обмеженою відповідальністю «Санпласт» (замовником) та товариством з обмеженою відповідальністю «Конструкторське бюро «Парус» (виконавцем) укладено договір № 03/07-12 (далі - Договір), відповідно до п. 1.1 якого виконавець виготовлює та продає, а замовник купує устаткування для запайки ПВХ плівки (далі - обладнання).

Розділом 3 Договору передбачено, що оплата обладнання виконується поетапно:

70% від загальної вартості обладнання, що складає 45570,00 грн. позивач перераховує протягом 5 робочих днів після підписання Договору;

20% від загальної вартості обладнання, що складає 13020,00 грн. - протягом 5 робочих днів після підписання акту демонстраційних випробувань обладнання представником позивача на виробництві відповідача;

10% від загальної вартості обладнання, що складає 6510,00 грн. - протягом 5 робочих днів після підписання акту приймання обладнання представником позивача на виробництві відповідача.

Згідно з п. 4.1 Договору строк виготовлення обладнання складає 60 календарних днів з моменту отримання відповідачем першої оплати за Договором.

Виконавець письмово повідомляє замовника про готовність для проведення демонстраційних випробувань обладнання на виробництві відповідача не пізніше 5 робочих днів до дати початку випробувань (п. 4.2 Договору).

Відповідно до п. 5.1 Договору виконавець гарантує відповідність якості і комплектності обладнання вимогам, викладеним в технічному завданні (додаток № 1 до Договору).

Отже, за своєю правовою природою даний Договір є договором підряду, який укладений на виготовлення речі (ч. 2 ст. 837 ЦК України).

27.08.2012 р. позивачем платіжним дорученням № 998 від 27.08.2012 р. перераховано відповідачу 45570,00 грн.

Таким чином, відповідач повинен був виготовити обладнання до 26.10.2012 р..

В строк до 26.10.2012 р. обладнання не виготовлено.

Робота, виконана підрядником, має відповідати умовам договору підряду, або в разі їх відсутності або неповноти - вимогам, що звичайно ставляться до роботи відповідного характеру. Виконана робота має відповідати якості, визначеній у договорі підряду, або вимогам, що звичайно ставляться, на момент передання її замовникові (ст. 857 Цивільного кодексу України).

25.12.2012 р. сторонами було проведено приймально-здавальні випробування, за результатами яких устаткування не було прийнято, про що складено акт зауважень щодо роботи обладнання.

Листом від 21.01.2013 р. позивач звернувся до відповідача з проханням призначити дату проведення повторних демонстраційних випробувань не пізніше 01.02.2013 р., а у разі не відповідності на 01.02.2013 р. характеристик роботи обладнання повернути 45570,00 грн. передоплати.

Листом від 12.02.2013 р. позивач звернувся до відповідача з вимогою про повернення 45570,00 грн. попередньої оплати, оскільки відповідачем не дотримано вимог пунктів 1.1, 4.1 та 5.1 Договору.

Станом на день розгляду справи устаткування позивачу не передано, 45570,00 грн. попередньої оплати відповідачем не повернуто.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, в силу зобов'язання одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статті 526 Цивільного кодексу України та 193 Господарського кодексу України передбачають, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, умов договору а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, що передбачено ст. 525 Цивільного кодексу України. Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Факт порушення відповідачем зобов'язання на суму 45570,00 грн. належним чином доведений, документально підтверджений та відповідачем не спростований.

Відповідно до ч. 2 ст. 852 Цивільного кодексу України за наявності у роботі істотних відступів від умов договору підряду або інших істотних недоліків замовник має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.

Понесені витрати позивача у розмірі 45570 грн. є збитками у розумінні ст. 22 ЦК України, у зв'язку з чим позовні вимоги про їх стягнення є обґрунтованим.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Нормами статті ст. 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

За пунктом 7.2 Договору за несвоєчасне відвантаження обладнання з вини виконавця, останній платить замовнику неустойку в розмірі 0,1% вартості за кожний день затримки відвантаження, але не більше 5% загальної вартості обладнання.

За розрахунком позивача, прийнятим судом як вірний, з відповідача підлягає до стягнення 3255,00 грн. неустойки. Період прострочення позивачем визначений з 26.10.2012 р. по 29.03.2013 р..

Згідно зі ст. 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору, допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Оскільки порушення виконання зобов'язання відповідачем є істотним в розумінні ст. 651 Цивільного кодексу України, суд вважає позовні вимоги про розірвання Договору обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги чи заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Приймаючи рішення, суд зобов'язаний керуватись наданими сторонами доказами.

Позивачем належним чином доведене порушення його прав зі сторони відповідача.

Обставини, на які посилається позивач як на підставу своїх вимог, належним чином доведені і відповідачем не спростовані, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 ГПК України на відповідача покладається 2867,50 грн. (1720,50+1147) судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Розірвати договір поставки договір № 03/07-12 від 10.07.2012 р.., укладений між товариством з обмеженою відповідальністю «Санпласт» та товариством з обмеженою відповідальністю «Конструкторське бюро «Парус».

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Конструкторське бюро «Парус» (03680, м. Київ, вул. Сім'ї Сосніних, 3, код 37013015) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Санпласт» (49046, м. Дніпропетровськ, вул. Широка, 225, код 32350220) 45570,00 грн. боргу, 3255,00 грн. неустойки, 2867,50 грн. судового збору.

Рішення підписано 18.06.2013 р.

Суддя С. А. Ковтун