Рішення

від 18.06.2013 по справі 379/1094/13-ц

ТАРАЩАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 379/1094/13-ц

2/379/249/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.06.2013 року Таращанський районний суд Київської області в складі:

головуючого: Бойка М.Г.

при секретарі: Погорілій І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тараща

цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Лук’янівської сільської ради про тлумачення заповіту і визнання права власності на спадкове майно,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з даним позовом і просить суд витлумачити заповіт, посвідчений секретарем виконавчого комітету Лук’янівської сільської ради Таращанського району Київської області 19 грудня 2000 року та зареєстрованого в реєстрі за № 62 від імені ОСОБА_2, визнавши, що він розпорядився своїм майном на його користь, а саме земельною ділянкою площею 1,8101 га та земельною ділянкою площею 0,0957 га цільове призначення яких - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та визнати за ним право власності на вказані земельні ділянки, які належали померлому 11 грудня 2012 року ОСОБА_2 на підставі державного акту на право приватної власності на землю Серії ЯА № 225424, який був отриманий даним спадкодавцем 04 лютого 2005 року взамін сертифікату на право на земельну частку (пай) серії КВ № 0074601 від 25 лютого 1997 року.

В судове засідання позивач не з’явився, про час, день розгляду справи повідомлений належно, про причини неявки не повідомив, проте подав до суду заяву, в якій просить розглянути справу у його відсутність та без фіксування судового процесу технічними засобами. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить задовольнити позов.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, про час та місце розгляду справи належно повідомлений, про причини неявки не повідомив, але надав до суду заяву, в якій просить розглянути справу у його відсутність та без фіксування судового процесу технічними засобами, позов визнає в повному обсязі.

Згідно з ч. 4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності до того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

На підставі ч. 2 ст. 197 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

В судовому засіданні встановлено, що 11 грудня 2012 помер батько позивача ОСОБА_2, який проживав до дня смерті в с. Лук’янівка Таращанського району Київської області, який залишив заповіт, посвідчений 19 грудня 2000 року секретарем виконавчого комітету Лук’янівської сільської ради Таращанського району Київської області та зареєстрованого в реєстрі за № 62, в якому він заповідав конкретне майно конкретній особі, а саме належне йому право на земельну частку (пай), що підтверджується сертифікатом на право на земельну частку (пай) серії Серія КВ № 0074601, виданого Таращанською райдержадміністрацією Київської області 25 лютого 1997 року, своєму синові ОСОБА_1.

На день його смерті залишилося спадкове майно, яке складається із земельної ділянки площею 1,8101 га, кадастровий номер якої 3224483600:05:007:0038, та земельної ділянки площею 0,0957 га, кадастровий номер якої 3224483600:05:010:0110, цільове призначення яких - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, які належали спадкодавцю на підставі державного акту на право приватної власності на землю Серії ЯА № 225424, який був отриманий ним 04 лютого 2005 року взамін сертифікату на право на земельну частку (пай) серії КВ № 0074601 від 25 лютого 1997 року.

Після смерті ОСОБА_2 на протязі шестимісячного терміну з дня його смерті, спадкове майно, шляхом подачі заяви до Таращанської районної державної нотаріальної контори, позивач прийняв.

Проте, видати свідоцтво про право на спадкове майно за заповітом позивачу державний нотаріус не має змоги, оскільки заповіт посвідчений 19 грудня 2000 року секретарем виконавчого комітету Лук’янівської сільської ради Таращанського району Київської області та зареєстрований в реєстрі за № 62, неможливо трактувати однозначно, а саме: позивачу по справі заповідано право на земельну частку (пай), а на даний час є вже державний акт на земельні ділянки, відповідно площею 1,8101 га та 0,0957 га, які розташовані на території Лук’янівської сільської ради Таращанського району, цільове призначення яких - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, Державний акт на право власності Серії ЯА № 225424 був виданий Таращанською райдержадміністрацією взамін Сертифіката на земельну частку (пай) серії КВ № 0074601 від 25 лютого 1997 року, що підтверджено довідкою відділу Держземагенства у Таращанському районі Київської області від 21.05.2013 року № 1422.

Відповідно до ст. 1256 ЦК України у разі спору між спадкоємцями тлумачення заповіту здійснюється судом відповідно до ст. 213 цього Кодексу згідно із якою на вимогу однієї або обох сторін суд може постановити рішення про тлумачення змісту правочину.

Тлумачення заповіту необхідно позивачу для отримання свідоцтва про право на спадщину.

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред’явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності, а ст. 1268 ЦК України передбачено, що спадкоємець за законом чи за заповітом має право прийняти спадщину або її не прийняти.

Враховуючи, що із змісту заповіту від 19 грудня 2000 року вбачається воля спадкодавця про те, щоб належне йому конкретне майно (в даному випадку земельна ділянка) після його смерті перейшла у власність позивача, суд вважає за можливе витлумачити даний заповіт та визнати за позивачем право власності на спадкове майно в порядку спадкування за даним заповітом.

Позивач судові витрати бере на себе.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 213, 1216-1218, 1233-1236, 1256, 1268-1270 ЦК України, ст.ст. 2, 10, 15, 60, 88, 174, 208, 209, 212- 215, 218 ЦПК України, постановою Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 р. «Про судову практику в справах про спадкування», суд ,-

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Витлумачити заповіт, складений 19 грудня 2000 року від імені ОСОБА_2, який посвідчений секретарем виконавчого комітету Лук’янівської сільської ради Таращанського району Київської області, за реєстровим № 62 таким чином, що ОСОБА_2 заповів своєму сину ОСОБА_1 земельну ділянку площею 1,8101 га та земельну ділянку площею 0,0957 га, цільове призначення яких - для ведення товарного сільськогосподарського, які розташовані на території Лук’янівської сільської ради Таращанського району Київської області, право власності на які посвідчено державним актом Серії ЯА № 225424 від 04 лютого 2005 року, який був отриманий спадкодавцем ОСОБА_2 взамін сертифікату на право на земельну частку (пай) серії КВ № 0074601 від 25 лютого 1997 року.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку площею 1,8101 га, кадастровий номер якої 3224483600:05:007:0038, та на земельну ділянку площею 0,0957 га, кадастровий номер якої 3224483600:05:010:0110, цільове призначення яких - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, та які розташовані на території Лук’янівської сільської ради Таращанського району Київської області, право власності на які посвідчено державним актом Серії ЯА № 225424 від 04 лютого 2005 року.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Київської області через Таращанський районний суд шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги, а особи, які не були присутні під час проголошення рішення - протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Головуючий: М.Г. Бойко