Постанова

від 05.06.2013 по справі 2а-15591/11/2670

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-15591/11/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Добрянська Я.І.

Суддя-доповідач: Борисюк Л.П.

ПОСТАНОВА

Іменем України

05 червня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді суддів при секретарі за участю: представників позивачаБорисюк Л.П., Петрика І.Й., Собківа Я.М. Гусак О.О. Большакової К.А., Щоткіна А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Аван» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 5 грудня 2011 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Аван» до Київської регіональної митниці, Головного управління Державного казначейства України у м. Києві про визнання незаконними та скасування податкових повідомлень-рішень від 29.09.2011 № 203 та № 204, -

ВСТАНОВИВ:

В жовтні 2011 року ТОВ «Аван» звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва із позовом до Київської регіональної митниці, Головного управління Державного казначейства України у м. Києві в якому просило визнати незаконним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 29.09.2011 № 203 та податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 29.09.2011 № 204.

В обґрунтування заявлених позовних вимог, позивач зазначив, що відповідачем в акті невиїзної документальної перевірки було безпідставно зроблено висновок про невірне декларування позивачем коду товару за УКТЗЕД, а отже, податкові повідомлення-рішення, що прийняті на підставі даного акту є протиправними та підлягають скасуванню.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 5 грудня 2011 року в задоволенні позову відмовлено.

Позивач, не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, звернувся з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що оскаржувана постанова суду не відповідає вимогам матеріального та процесуального права, а саме, судом першої інстанції неповно з'ясовано та не доведено обставини, що мають значення для справи, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, в зв'язку з чим просить скасувати постанову суду та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників позивача, які з'явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання, а так само розгляд і вирішення справи неповноважним судом; участь в ухваленні постанови судді, якому було заявлено відвід на підставі обставин, які викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою; ухвалення чи підписання постанови не тим суддею, який розглянув справу.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, відповідно до ст. 69 Митного кодексу України, постанови Кабінету міністрів України від 02.02.2011 № 71 та наказу Київської регіональної митниці від 29.08.2011 № 1382, з 01.09.2011 по 09.09.2011 Київською регіональною митницею була проведена невиїзна документальна перевірка дотримання ТОВ «Аван» (код ЄДРПОУ 30309762) вимог законодавства України з питань митної справи при декларуванні товару «сечоприймачі» за кодом 9018908590 згідно УКТЗЕД за вантажними митними деклараціями:

- № 100000005/2008/218000 від 30.09.2008;

- № 100000005/2008/218934 від 13.10.2008;

- № 100000005/2008/728604 від 25.12.2008;

- № 100000005/2009/004307 від 27.04.2009;

- № 100000005/2009/007615 від 02.07.2009;

- № 100000005/2009/013043 від 12.10.2009;

- № 100000005/2009/014642 від 05.11.2009;

- № 100000005/2009/016298 від 30.11.2009.

При перевірці зазначених вантажно-митних декларацій, митним органом було встановлено, що за даними деклараціями позивачем були здійснені митні оформлення товару: «Прилади, що використовуються у медицині: Сечоприймачі».

При цьому, підприємство декларувало товар за кодом Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТЗЕД) 9018908590 «інші прилади та пристрої, що використовуються у медицині, хірургії, стоматології або ветеринарії, включаючи сцинтографічну апаратуру та іншу електромедичну апаратуру, а також апарати для дослідження зору».

За результатами проведеної перевірки, Київською регіональною митницею було складено акт невиїзної документальної перевірки дотримання ТОВ «Аван» законодавства України з питань митної справи № н/52/11/100000000/30309762 від 09.09.2011 на підставі якого відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення форми «Р» № 203 від 29.09.2011, яким позивачу визначено податкове зобов'язання за платежем «Мито на товари, що ввозяться на територію України суб'єктами підприємницької діяльності» в розмірі 28 187,10 грн. (основний платіж 12 527,60 грн., штрафні санкції 15 659,50 грн.) та податкове повідомлення-рішення форми «Р» № 204 від 29.09.2011, яким позивачу визначено податкове зобов'язання за платежем «Податок на додану вартість з товарів, увезених на територію України суб'єктами підприємницької діяльності» в розмірі 118 385,80 грн. (основний платіж - 52 615,91 грн., штрафні санкції - 65 769,89 грн.).

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що через невірне декларування ввезеного товару, як «прилади, що використовуються у медицині: Сечоприймачі» за кодом УКТЗЕД 9018908590, позивачем були порушені вимоги щодо класифікації товарів згідно з УКТЗЕД, що призвело до порушення Закону України «Про митний тариф України», Закону України «Про податок на додану вартість», оскільки ввезений на митну територію товар ТОВ «Аван» повинен був класифікувати за кодом УКТЗЕД 3926909100 (ставка мита - 5%), як вироби, що виготовлені з листового полімерного матеріалу.

У зв'язку з цим, суд першої інстанції дійшов висновку, що зазначені порушення, вчинені позивачем, призвели до несплати податкових зобов'язань по сплаті ввізного мита та податку на додану вартість.

Однак, з таким висновком суду колегія суддів не може погодитися, виходячи з наступного.

Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно зі статтею 92 Конституції України, виключно законами України встановлюються система оподаткування, податки і збори.

Засади організації та здійснення митної справи в Україні, а також економічні, організаційні, правові, кадрові та соціальні аспекти діяльності митної служби визначає Митний кодекс України від 11.07.2002 № 92-VI (далі МК України).

Згідно з п. 35 ст. 1 МК України, пропуск товарів і транспортних засобів через митний кордон України - це дозвіл митного органу на переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон України з урахуванням заявленої мети такого переміщення після проведення митних процедур, пов'язаних відповідно до п. 19 тієї ж статті зі здійсненням митного контролю за переміщенням товарів і транспортних засобів через митний кордон України, митного оформлення цих товарів і транспортних засобів, а також із справлянням передбачених законом податків і зборів.

Безпосереднє здійснення митної справи покладається на митні органи України. Серед основних завдань, які виконують митні органи, реалізуючи митну політику України, відповідно до п. 6 ч. 2 ст. 11 МК України є здійснення митного контролю митного оформлення товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, вдосконалення форм і методів їх здійснення.

Митному контролю підлягають усі товари і транспортні засоби, що переміщуються через митний кордон України. Митний контроль передбачає проведення митними органами мінімуму митних процедур, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи. Обсяг таких процедур та порядок їх застосування визначаються відповідно до цього Кодексу, інших нормативно-правових актів, а також міжнародних договорів України, укладених в установленому законом порядку (ст. 40 МК України). Митний контроль здійснюється безпосередньо посадовими особами митних органів зокрема шляхом: перевірки документів та відомостей, необхідних для такого контролю; перевірки системи звітності та обліку товарів, що переміщуються через митний кордон України, а також своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, які відповідно до законів справляються при переміщенні товарів через митний кордон України; використання інших форм, передбачених цим Кодексом та іншими законами України з питань митної справи. Порядок здійснення митного контролю визначається Кабінетом Міністрів України відповідно до норм цього Кодексу (п. 1, 5, 7 ч. 1 ст. 41 МК України). Під час проведення митного контролю митні органи самостійно визначають форму та обсяг контролю, достатні для забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи та міжнародних договорів України, укладених в установленому законом порядку, контроль за дотриманням яких покладено на митні органи (ст. 42 МК України).

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі ВМД № 100000005/2008/218000 від 30.09.2008; № 100000005/2008/218934 від 13.10.2008; № 100000005/2008/728604 від 25.12.2008; № 100000005/2009/004307 від 27.04.2009; № 100000005/2009/007615 від 02.07.2009; № 100000005/2009/013043 від 12.10.2009; № 100000005/2009/014642 від 05.11.2009; № 100000005/2009/016298 від 30.11.2009 ТОВ «Аван» ввезено на митну територію України «сечоприймачі» - медичний виріб, зареєстрований в Україні та внесений до Державного реєстру медичної техніки та виробів медичного призначення України.

Зазначений товар пройшов митний контроль та оформлення, за наслідками якого ввезений на митну територію України під кодом 9018 згідно з УКТЗЕД без сплати ввізного мита та податку на додану вартість.

Київська регіональна митниця під час митного оформлення сечоприймачів підтвердила правильність класифікації та кодування цього товару. Митне оформлення вказаних препаратів проведено на підставі зазначеного у графі 33 згаданих вище ВМД коду 9018908590 згідно з УКТ ЗЕД, тобто як пристрій, що використовується у медицині.

Відповідно до вимог ст. 313 МК України, митні органи класифікують товари, тобто відносять товари до класифікаційних групувань, зазначених в УКТЗЕД. Рішення митних органів щодо класифікації товарів для митних цілей є обов'язковими для підприємств і громадян.

Для цілей митного оформлення здійснюється класифікація товарів згідно з вимогами Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТЗЕД), що є товарною номенклатурою Митного тарифу України, затвердженого Законом України «Про Митний тариф України» від 05.04.2001 № 2371-III (із змінами і доповненнями), та з урахуванням Пояснень до УКТЗЕД, затверджених наказом ДМСУ від 31.01.2004 № 68 (із змінами і доповненнями). Згідно з УКТЗЕД код 9018 включає прилади та пристрої, що використовуються у медицині, хірургії, стоматології або ветеринарії.

За змістом пункту 10.3 статті 10 Закону України «Про податок на додану вартість» (чинного на момент проведення митного оформлення товарів), платники податку, які імпортують товари (супутні послуги) на митну територію України для їх використання або споживання на митній території України, відповідають за дотримання правил надання інформації для розрахунку бази оподаткування (суми податку, належного до сплати) митним органам.

Відповідно до підпункту 5.1.7 пункту 5.1 статті 5 Закону України «Про податок на додану вартість» звільняються від оподаткування операції з поставки (у тому числі аптечними закладами) зареєстрованих та допущених до застосування в Україні лікарських засобів та виробів медичного призначення за переліком, що щорічно визначається Кабінетом Міністрів України до 1 вересня року, що передує звітному. Якщо у такий строк перелік не встановлено, діє перелік минулого року.

Відповідно до зазначеної норми, постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2003 року № 1949 затверджено Перелік виробів медичного призначення, операції з продажу яких звільняються від обкладення податком на додану вартість (далі Перелік).

До зазначеного переліку входять прилади, пристрої та інструменти, що використовуються в медицині, хірургії, стоматології; пристрої для відсмоктування та вливання, кало- та сечоприймачі , контрацептиви внутрішньоматкові, код згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (далі УКТЗЕД), яка є товарною номенклатурою Митного тарифу України, затвердженого Законом України «Про Митний тариф України», 9018 90 85 90.

При цьому, віднесення товару до категорії, що звільняється від сплати податку на додану вартість, здійснюється одночасно за кодом УКТЗЕД та за текстовим описом такого товару. Підставою для звільнення від сплати податку на додану вартість також є підтвердження державної реєстрації виробів медичного призначення та їх наявності в Переліку.

Постановою Кабінету Міністрів України від 09.11.2004 № 1497 затверджений Порядок державної реєстрації медичної техніки та виробів медичного призначення (далі - Порядок від 09.11.2004 № 1497).

Відповідно до п. 1, п. 3 Порядку від 09.11.2004 № 1497, цей Порядок визначає механізми проведення державної реєстрації медичної техніки та виробів медичного призначення (далі - медичні вироби). Державній реєстрації підлягають виготовлені в Україні та імпортовані медичні вироби за переліком, який визначається Держлікінспекцією МОЗ. Ввезення на митну територію, реалізація та застосування в Україні медичних виробів дозволяється тільки після їх державної реєстрації, крім випадків, визначених Держлікінспекцією МОЗ у встановленому порядку.

Згідно вказаної постанови термін медичні вироби означає - медичні вироби прилади, комплекси, системи, обладнання, апарати, інструменти, пристрої, імплантанти, приладдя, матеріали або інші вироби, в тому числі інвазивні медичні вироби; медичні вироби для діагностики in vitro; медичні вироби, що не досягають основної передбачуваної мети в організмі людини або на ньому за допомогою фармакологічних, імунобіологічних або метаболічних засобів, але функціям яких такі вироби можуть сприяти; медичні вироби, які використовуються як окремо, так і в поєднанні між собою, включаючи програмні засоби, необхідні для їх належного використання.

Державну реєстрацію медичних виробів здійснює Держлікінспекція МОЗ за результатами експертизи та у разі потреби випробувань, що проводяться експертними установами.

Відповідно до п. 11, п. 12 Порядку від 09.11.2004 № 1497, на підставі розгляду висновків експертизи (випробувань) та рекомендацій дорадчого органу у сфері державної реєстрації Держлікінспекція МОЗ приймає рішення про реєстрацію медичних виробів або про відмову в їх реєстрації.

На підставі рішення про державну реєстрацію медичні вироби включаються до Державного реєстру медичної техніки та виробів медичного призначення (далі - Реєстр), що ведеться Держлікінспекцією МОЗ, а заявнику видається свідоцтво про державну реєстрацію медичних виробів (далі - свідоцтво) за зразком згідно з додатком. Свідоцтво може мати додатки, у яких зазначаються модифікації медичних виробів та комплектувальні вироби.

У матеріалах справи наявні Свідоцтво про державну реєстрацію 6464/2007 виробів медичного призначення: Сечоприймачі нестерильні TRO-UROCOL, Сечоприймачі стерильні TRO-UROCOL plus (дійсне до 18.05.2012), Свідоцтво про державну реєстрацію № 8288/2008 медичних виробів: сечоприймачів (дійсне до 15.10.2013), згідно яких, медичні вироби - сечоприймачі внесено до Державного реєстру медичної техніки та виробів медичного призначення України і дозволено для застосування в медичній практиці, при цьому код за зазначеними медичними виробами згідно УКТЗЕД визначено 9018 90 85 90 (а.с.19, 22).

Сечоприймачі як в країні виробника, так і в Україні визначені як вироби медичного призначення, внесені до Державного реєстру медичної техніки та виробів медичного призначення України за кодом УКТ ЗЕД 9018 90 85 90 і дозволено для застосування в медичній практиці, отже дозволено для ввезення на митну територію України як вироби медичного призначення.

У комплектах документів, що подавалися Київській регіональній митниці при митному оформленні вищезазначених товарів, що ввозилися ТОВ «Аван», було надано завірені копії Свідоцтв про їх державну реєстрацію.

Товар, який імпортується позивачем - сечоприймачі - мають код згідно УКТЗЕД 9018 90 85 90, який є у переліку товарів, затвердженого вищезазначеною постановою КМУ 17.12.2003 № 1949. Текстовий опис імпортованого виробу медичного призначення відповідає текстовому опису, визначеному у постанові Кабінету Міністрів України від 17.12.2003 № 1949 за кодом УКТЗЕД 9018 90 85 90 «Прилади, пристрої та інструменти, що використовуються в медицині, хірургії, стоматології; пристрої для відсмоктування та вливання, кало- та сечоприймачі, контрацептиви внутрішньоматкові».

Отже, сечоприймачі, є медичними виробами, оскільки їх належність передбачена відповідними свідоцтвами, з чого вбачається сфера їх застосування.

Згідно з преамбулою Закону України «Про Митний тариф України», митний тариф України - це систематизований згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності перелік ставок ввізного мита, яке справляється з товарів, що ввозяться на митну територію України. В основу товарної класифікаційної схеми Митного тарифу України (товарна номенклатура) покладено Українську класифікацію товарів зовнішньоекономічної діяльності, яка базується на Гармонізованій системі опису та кодування товарів. Відповідно до Основних правил інтерпретації УКТЗЕД додатку до Закону України «Про Митний тариф України» від 5 квітня 2001 року № 2371-III, для юридичних цілей класифікація товарів у товарних підпозиціях, товарних категоріях і товарних підкатегоріях здійснюється відповідно до назви останніх, а також приміток, які їх стосуються, з урахуванням певних застережень. УКТЗЕД складає 21 розділ, до кожного з яких містяться примітки.

Згідно з першим правилом Основних правил інтерпретації класифікації товарів визначається відповідна товарна позиція (перші чотири знака товарного коду), в текстовому описі якої описано класифікований товар. При цьому необхідно перевірити, чи не існує відповідна примітка до розділу або групи, яка регламентує класифікацію цього товару. На відміну від найменування розділу, яке призначене лише для зручності користування, примітки мають юридичну силу при класифікації товарів.

При цьому, за правилами п. 3 Основних правил інтерпретації УКТЗЕД, у разі якщо згідно з правилом 2 (b) або з будь-яких інших причин товар на перший погляд (prima facie) можна віднести до двох чи більше товарних позицій, його класифікація здійснюється таким чином - перевага надається тій товарній позиції, в якій товар описується конкретніше порівняно з товарними позиціями, де дається більш загальний його опис. Проте в разі якщо кожна з двох або більше товарних позицій стосується лише частини матеріалів чи речовин, що входять до складу суміші чи багатокомпонентного товару, або лише частини товарів, що надходять у продаж у наборі для роздрібної торгівлі, такі товарні позиції вважаються рівнозначними щодо цього товару, навіть якщо в одній з них подається повніший або точніший опис цього товару.

До групи 90 розділу XVIII УКТЗЕД входять «Прилади та апарати оптичні, фотографічні, кінематографічні, контрольні, вимірювальні, прецизійні; медичні або хірургічні; їх частини та приладдя. До товарної позиції 9018 входять прилади та пристрої, що використовуються у медицині, хірургії, стоматології або ветеринарії, включаючи сцинтографічну апаратуру та іншу електромедичну апаратуру, а також апаратура для дослідження зору.

При цьому жодних приміток щодо неможливості віднесення сечоприймачів до товарної позиції 9018 примітки до групи 90 розділу XVIII УКТЗЕД не містять.

Окрім того, Закон України «Про митний тариф України» не місить жодного посилання на можливість здійснення класифікації товару у товарній позиції 9018 виключно у випадку, якщо певний виріб використовується лише у медичних закладах, як наполягав відповідач.

Зокрема, до даної товарної позиції відносяться інструменти та прилади для вимірювання артеріального тиску, шприци, голки, катетери, канюлі, які можуть використовуватись як у медичних закладах, так і поза такими закладами, в тому числі в побутових умовах. Головним є основне призначення таких виробів використання їх у медичних цілях.

Вказана позиція також відображена і в п. 2.1 оглядового листа Вищого адміністративного суду України від 23 квітня 2008 року № 720/100/13-08 «Про деякі питання практики вирішення справ, пов'язаних із застосуванням митного законодавства (за матеріалами справ, розглянутих у касаційному порядку Вищим адміністративним судом України», в якому вказано, що критеріями розмежування товарних позицій за УКТЗЕД є не тільки матеріал, з якого виготовлений товар, а й функції, що їх виконує товар, спосіб виробництва, зовнішній вигляд тощо.

Крім цього, якщо митні органи, приймаючи вантажні митні декларації та пропускаючи товар на митну територію України, погоджувалися з кодом товарної номенклатури, зазначеної імпортером, то відповідно до п. 10.3 ст. 10 Закону України «Про податок на додану вартість», пп. 4.2.1 п. 4.2 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», митні органи не мають правових підстав для прийняття податкових повідомлень про нарахування податкових зобов'язань у зв'язку з помилковим визначенням коду товарної номенклатури.

Відповідно до ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Тобто, на відповідача як суб'єкта владних повноважень, покладено обов'язок щодо доказування правомірності прийнятого ним податкового повідомлення-рішення, так як він заперечує проти задоволення позовних вимог.

Відповідачем не було надано до суду належних та допустимих доказів правомірності прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Згідно зі ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції не відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції, викладені у зазначеній постанові, у зв'язку з чим є підстави для її скасування з ухваленням нової постанови про задоволення позовних вимог.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Аван» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 5 грудня 2011 року задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 5 грудня 2011 року скасувати.

Прийняти нову постанову якою позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Аван» задовольнити.

Визнати незаконним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 29.09.2011 № 203 та податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 29.09.2011 № 204.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя суддя суддя Л.П. Борисюк І.Й. Петрик Я.М. Собків

Повний текст постанови складено та підписано - 10.06.2013

Головуючий суддя Борисюк Л.П.

Судді: Петрик І.Й.

Собків Я.М.