Рішення

від 04.06.2013 по справі 911/1480/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26 РІШЕННЯ

Іменем України

"04" червня 2013 р. Справа № 911/1480/13

Суддя господарського суду Київської області Подоляк Ю.В., розглянувши справу

за позовом Приватного підприємства "Торговий дім Поляков", м. Черкаси до Споживчого товариства "Ріво", Броварський район, с. Требухів про стягнення 11718,02 грн. за участю представників:

позивача:Іванченко І.М. - дов. від 27.08.2012р. № 340 відповідача:не з'явились, про час і місце судового засідання повідомлені належним чином суть спору:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Приватного підприємства "Торговий дім Поляков" (далі - позивач) до Споживчого товариства "Ріво" (далі - відповідач) про стягнення 11718,02 грн., з яких 11427,92 грн. основний борг, 156,12 грн. 17% річних та 133,98 грн. пеня.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх договірних зобов'язань щодо здійснення повного розрахунку за поставлений товар у визначені договором строки.

Під час розгляду справи позивач надав суду заяву від 04.06.2013р. № 176 про зменшення розміру позовних вимог, згідно якої позивач в порядку ст. 22 ГПК України зменшив розмір позовних вимог у зв'язку із сплатою відповідачем суми основного боргу в розмірі 11427,92 грн. на підтвердження чого надав виписку з особового рахунку за період з 17.04.2013р. по 29.05.2013р., в якій відображено надходження на його рахунок від відповідача зазначеної суми боргу, та за вказаних обставин просить суд стягнути з відповідача 156,12 грн. 17% річних та 133,98 грн. пені.

За таких обставин в даному провадженні суд розглядає остаточні вимоги позивача про стягнення 156,12 грн. 17% річних та 133,98 грн. пені.

Присутній в судовому засіданні представник позивача повністю підтримав позовні вимоги в редакції заяви про зменшення розміру позовних вимог від 04.06.2013р. № 176 та просить суд їх задовольнити з мотивів викладених в позові.

Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився, відзиву на позовну заяву не надіслав, про причини неявки суд не повідомив.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, присутнього в судовому засіданні, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

встановив:

Між сторонами у справі було укладено договір поставки від 01.01.2009р. № 770 (далі - договір), відповідно до умов якого позивач - постачальник зобов'язується передати у власність відповідача - покупця, продукти харчування та інші товари, надалі по тексту "Товар", а покупець зобов'язується прийняти і оплатити його на умовах даного договору відповідно до виписаних накладних (п. 1.1 договору).

Відповідно до п. 1.2 договору загальна сума товару, що передається покупцю, ціна одиниці, асортимент, кількість товару, дата відвантаження визначені у накладній, яка є невід'ємною частиною даного договору.

Пунктом 3.5 договору передбачено, що накладна підписується представниками сторін та засвідчує факт поставки товару його якість та кількість.

Згідно п. 4.2. договору покупець здійснює розрахунки за отриману кожну поставку товару, окремо, шляхом перерахування 100% вартості отриманого товару на поточний рахунок постачальника, на протязі 14 календарних днів з моменту отримання товару, або шляхом внесення 100% вартості отриманого товару готівкою в касу постачальника, на протязі 14 календарних днів з моменту отримання товару.

Договір вважається укладеним і набирає чинність з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2009р., а в частині зобов'язань до повного їх виконання. Якщо жодна із сторін не пізніше ніж за 15 календарних днів до закінчення його дії не повідомила письмово іншу сторону про розірвання договору, він вважається щорічно пролонгованим на той же строк та на тих же умовах (п. 6.1 договору).

Позивач по видатковим накладним, які перелічені в позовній заяві та завірені копії яких залучені до матеріалів справи, в період з 16.02.2013р. по 02.03.2013р. поставив відповідачу товар на загальну суму 11427,92 грн., а відповідач вказаний товар отримав. Зазначені накладні підписані в двосторонньому порядку повноважними представниками сторін та засвідчені печаткою підприємства та штампом товариства.

Разом з тим, відповідач всупереч умов договору поставки, укладеного між сторонами, не виконав належним чином взяті на себе договірні зобов'язання щодо здійснення розрахунку за поставлений товар по вищепереліченими накладними у строки визначені договором.

Враховуючи те, що відповідач порушив строки виконання грошового зобов'язання щодо здійснення розрахунку за поставлений товар, позивач просить суд стягнути з відповідача 17% річних з простроченої суми грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 5.2 договору встановлено, що при порушення покупцем строків здійснення розрахунків за отриманий товар покупець сплачує постачальнику 17% річних від суми боргу за весь час прострочення.

Відповідно до розрахунку позивача, 17% річних з простроченої суми за період з 03.03.2013р. по 08.04.2013р. складають 156,12 грн.

Здійснений позивачем розрахунок 17% річних відповідає вимогам законодавства та обставинам справи, а тому вимога позивача про стягнення з відповідача 156,12 грн. 17% річних підлягає задоволенню.

Крім того, позивач на підставі п. 5.2 договору просить суд стягнути з відповідача за несвоєчасну оплату поставленого товару пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, від суми боргу за кожен день прострочення, яка за його розрахунком за період з 03.03.2013р. по 08.04.2013р. складає 133,98 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки, а згідно частини першої ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Ст.1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» визначає, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Статтею 3 вказаного Закону встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Відповідно до частини 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Здійснений позивачем розрахунки пені є арифметично вірним, відповідає вказаним вимогам законодавства та обставинам справи, а тому вимога у вказаній частині підлягає задоволенню.

З огляду на зазначене та враховуючи те, що відповідач розрахунки за отриманий товар здійснив з порушенням строку, передбаченого п. 4.2 договору, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача передбачених договором 17% річних в сумі 156,12 грн. та пені в сумі 133,98 грн. є доведеними, обґрунтованими, відповідачем не спростовані, а відтак підлягають задоволенню.

Відшкодування витрат по сплаті судового збору відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладається судом на відповідача, оскільки спір виник в наслідок його неправильних дій. Доказів протилежного відповідач суду не надав.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 4 3 , 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Споживчого товариства "Ріво" (07454, Київська обл., Броварський р-н, с. Требухів, вул. Броварська, 2, ідентифікаційний код 30944923) на користь Приватного підприємства "Торговий дім Поляков" (18005, м. Черкаси, вул. Чехова, 41, ідентифікаційний код 32268131) 156 (сто п'ятдесят шість) грн. 12 коп. 17% річних, 133 (сто тридцять три) грн. 98 коп. пені, 1720 (одну тисячу сімсот двадцять) грн. 50 коп. витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Суддя Подоляк Ю.В.

Дата підписання рішення 18.06.2013р.