Постанова

від 31.05.2013 по справі 811/1643/13-а

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 травня 2013 року Справа № 811/1643/13-а

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої - судді Нагібіної Г.П.

при секретарі - Дигас В.М.

за участю:

представника позивача - Кокоша О.І.

представника відповідача -Шурапової О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом публічного акціонерного товариства "Кіровоградський механічний завод" до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування рішень, -

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство "Кіровоградський механічний завод" звернулось до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом, у якому просить суд визнати протиправним та скасувати наказ №2691 від 17.12.2012 року про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ПАТ "Кіровоградський механічний завод", визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби від 09.01.2013 р. №0000010225 та №0000020225.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що право податкового органу на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки. Також, за результатами проведеної документальної позапланової невиїзної перевірки відповідачем винесено, як на думку позивача, протиправні податкові повідомлення - рішення, оскільки вони ґрунтуються на неправомірних висновках податкового ревізора - інспектора про нікчемність правочину, укладеного позивачем з ТОВ "ВКП "Светол".

У судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги позову в повному обсязі з підстав, зазначених у позовній заяві, зазначивши, що договірні відносини з ТОВ "ВКП "Светол" підтверджуються належним чином оформленими первинними документами.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог, зазначивши, що висновки викладені в акті перевірки є правомірними, а тому просив суд відмовити в задоволенні вимог в повному обсязі.

Свідок ОСОБА_3, керівник ТОВ "ВКП "Светол", повідомив суду, що всі працівники підприємства мають належну кваліфікацію для проведення робіт з трансформаторами з напругою вище 10 тисяч вольт, який встановлено у ПАТ "Кіровоградський механічний завод". Свідок зазначив, що роботи з технічного обслуговування електромереж проводились його підприємством для ПАТ "Кіровоградський механічний завод" і раніше, оскільки функціонування заводу було б припинено без проведення обслуговування. Свідок надав суду копію журналу протоколів перевірки знань працівників підприємства за 2011 рік.

Дослідивши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, покази свідка, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, адміністративний суд,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 17 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Кіровоградська ОДПІ Кіровоградської області ДПС (далі відповідач) у розумінні статті 3 КАС України є суб'єктом владних повноважень, рішення якого оскаржено.

Позивач отримав запит відповідача про надання письмових пояснень та їх документального підтвердження щодо взаємовідносин з придбання товарів (робіт, послуг) у ТОВ ВКП "Светол" (код 13771360) за лютий 2011 року, у якому відповідач просить надати документи, згруповані у перелік із 16 пунктів (а.с. 23).

Відповідь на запит податкового органу у формі листа позивача до заступника начальника інспекції - начальника Кіровоградського відділення Кіровоградської ОДПІ Воленшчак Н.А. на №1137/10/1500 від 01.11.2012 року надано 05.11.2012 за №126 (далі оскаржуваний наказ, а.с. 25).

17 грудня 2012 року відповідачем видано наказ за №2691 про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки(а.с. 25).

Головним державним податковим ревізором - інспектором Кіровоградської ОДПІ з 18.12.2012 р. по 21.12.2012 р. на підставі наказу від 17.12.2012 р. №2691 проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача, про що складено акт від 25.12.2012р. №190/22-6/00374485 "Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки публічного акціонерного товариства "Кіровоградський механічний завод"(код ЄДРПОУ 00374485) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.02.2011 року по 28.02.2011 року по взаємовідносинах з ТОВ "Світол" (код 13771360) (далі - акт перевірки, а.с. 13-22).

Висновками перевірки є порушення позивачем, як на думку податкового органу:

- ч.5 ст. 203, ч. 1,2 ст. 215, ст. 216, ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах здійснених ПАТ "Кіровоградський механічний завод" з ТОВ ВКП "Cветол".

- п.198.2 ст.198, п.198.3, ст.198, п.198.6,ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого товариством завищено від'ємне значення між сумою податкового зобов'язання та податкового кредиту з податку на додану вартість у сумі 1200,00 грн., в тому числі за лютий 2011 року в розмірі 1200 грн., по взаємовідносинах з підприємством-контрагентом ТОВ ВКП "Светол" (37096840), правочин з яким встановлено нікчемним;

- п.1.32 ст.1, п.5.1, п.п.5.2.1, п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5, п.п. 11.2.1 п.11.2 ст. 11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" в результаті чого занижено податок на прибуток за 1 квартал 2011 року на суму 2625 грн., внаслідок завищення валових витрат по взаємовідносинах з підприємством-контрагентом ТОВ ВКП "Светол" (37096840), правочин з яким встановлено нікчемним.

На підставі акту перевірки відповідачем винесені податкові повідомлення - рішення від 09.01.2013 р.:

- №0000010225, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в сумі 2625 грн.(а.с.26);

- №0000020225, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 2100 грн. (а.с. 27).

Правомірність та обґрунтованість рішення про призначення перевірки та рішеннь, якими збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість та податку на прибуток підприємств є предметом спору, який передано на вирішення суду.

Стосовно оскаржуваного наказу, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 20.1.6 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року N 2755-VI (далі ПК України), органи державної податкової служби мають право для здійснення функцій, визначених податковим законодавством, отримувати безоплатно від платників податків, у тому числі благодійних та інших неприбуткових організацій, у порядку, визначеному цим Кодексом, інформацію, довідки, копії документів (засвідчені підписом платника податків або його посадовою особою та скріплені печаткою (за наявності) про фінансово-господарську діяльність, отримувані доходи, видатки платників податків та іншу інформацію, пов'язану з обчисленням та сплатою податків, дотриманням вимог іншого законодавства, здійснення контролю за яким покладено на органи державної податкової служби, а також фінансову та статистичну звітність, в порядку та на підставах, визначених цим Кодексом.

В зв'язку з реалізацією вищезазначених повноважень відповідач направив запит від 01.11.2012 р. №1137/10/1500 позивачу (а.с.23). Відповідь на зазначений запит надійшла до Кіровоградської ОДПІ (а.с.24).

Як зазначив представник відповідача в судовому засіданні, підставою для винесення оскаржуваного наказу став факт неповної, як на думку відповідача, відповіді на запит.

Представники позивача наполягали на тому, що оскаржуваний наказ є протиправним з огляду на те, ща відповідач надав свій запит з порушенням вимог пункту 16.1 статті 16 ПК України, оскільки запитувана інформація не є податковою інформацією, а вдітак позивач взагалі був звільнений від обов'язку надавати відповідь на такий запит.

Крім того, позивач зазначає про порушення п.79.2 ст.79 ПК України, оскільки позапланову перевірку було проведено без підтвердження інформації щодо отримання позивачем наказу про проведення перевірки, що позбавило позивача права бути присутнім під час проведення перевірки.

Посилання позивача щодо протиправності оскаржуваного наказу судом не приймаються до уваги, з огляду на наступне.

Як вбачається з аналізу запиту та відповіді на нього, позивач не надав усієї інформації та усих запитуваних документів.

Відповідно до підпункту 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 ПК України, документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин: виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту.

В зазначеній нормі не міститься зазначення про те, що податковий орган запитує податкову інфрмацію, атому посилання позивача на те, що запит не відповідає вимогам Податкового Кодекс України є безпідставними. Більш того, суд вважає за необхідне зазначити про те, що у відповіді на запит податкового органу позивач не зазначав про його протиправність чи то необгрунтованість.

Оскільки позивачем не надано всієї запитуваної інформації, тому відповідач мав право на винесення оскаржувнаого наказу.

Посилання позивача, як на підставу протиправності оскаржуваного наказу, щодо несвоєчасного отримання наказу про проведення перевірки, судом також не приймаються до уваги з огляду на наступне.

Приписами пункту 79.2 статті 79 Податкового кодексу України визначено, що документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Вищезазначена нормама регламентує підстави проведення позапланової перевірки, шо відбувається в часовому просторі вже після винесення наказу про проведення перевірки та його направлення (вручення) платнику податків.

Недотримання даної норми не може бути підставою для визнання наказу протиправним, оскільки знаходиться поза межами перевірки відповідності вимогам частини 2 статті 3 КАС України, оскільки правомірність дій щодо проведення перевірки не є предметом даного розгляду.

Крім того, встановлення факту порушеного права кореспондується з обов'язком відновленнями судом такого права, що в даному випадку неможливо здійснити, оскільки позапланова перевірка вже була проведена.

Правова конструкція норми 79.2 ПК УКраїни не визначає обов'язку перевіряючої особи пересвідчуватись чи отримав платник податків наказ про проведення перевірки, оскільки тлумачення словосполучення "надіслання наказу рекомендованим листом із повідомленням про вручення" не тотожним "отримання інформації про вручення наказу про проведення перевірки".

Враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку, що оскаржуваний наказ винесений відповідачем у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому в задоволенні позову в позовній вимозі щодо визнання протиправним та скасування наказу про проведення перевірки належить відмовити.

Стосовно оскаржуваних податкових повідомлень-рішень суд зазначає наступне.

В акті перевірки зазначено, що згідно довідки від 17.10.2012 року №38/22-7/13771360 "Про результати невиїзної документальної позапланової перевірки ТОВ ВКП"Светол" з питань правильності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість за період з 01.12.2010 року по 31.08.2011 року по взаємовідносинам з ТОВ "Компанія Тегра"(код 37288388), встановлено, що діяльність ТОВ ВКП "Светол" полягала у сприянні різним суб'єктам підприємницької діяльності, що реально діють в проведенні безтоварних операцій, переказі безготівкових грошових коштів в готівку, заниженні податкових зобов'язань з податків та зборів.

З наведеного податковим органом зроблено висновок про невідповідність фінансово-господарської діяльності ТОВ ВКП "Светол" загальним вимогам, а саме: невідповідності волевиявлення учасника правочину його внутрішній волі та вчинення правочину без наміру створення правових наслідків, які мали настати на підставі цього правочину, з чого податковим органом зроблено висновки про нікчемність правочинів між позивачем та ТОВ ВКП "Светол".

Такі висновки відповідача суд оцінює критично з огляду на наступне.

Позивач з ТОВ ВКП "Светол" уклав договір на технічне обслуговування та ремонт електромереж від 17 лютого 2010 року, згідно якого позивач доручає, а ТОВ ВКП "Светол" бере на себе технічне обслуговування та ремонт електромереж 0,4-35 кВ, відповідно регламенту, списку чи припису(а.с.54).

Згідно зазначеного договору ТОВ ВКП "Светол" проведено 26 лютого 2013 року ремонтно-технічне обслуговування та ремонт електромереж 0,4-35 кВ, відповідно регламенту, всі виявлені недоліки усунено, за результатами виконання договору позивачем та ТОВ ВКП "Светол" складено і підписано сторонами акт №26/2 здачі-прийняття виконаних робіт від 26 лютого 2011 року(а.с. 56). Позивачем виписано податкову накладну №8 від 24 лютого 2011 року(а.с.55,58-61).

Факт оплати товару підтверджується платіжним дорученням №149 від 24 лютого 2011 року на суму 12 600 грн.(а.с. 57).

Витрати в сумі 10500 грн. позивачем віднесено до складу витрат 1-го кварталу 2011 р., що відображено в декларації з податку на прибуток за І квартал 2011 р. (а.с.44-45).

В податковій декларації з ПДВ за лютий 2011 р. позивачем віднесено до складу податкового кредиту суму 2100 грн. (а.с.62-64).

Пунктом 138.2 статті 138 ПК України (у редакції, чинній на момент виникнення правовідносин), визначено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Підпунктом "а" пункту 198.1 статті 198 ПК України, визначено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно з абзацом шостим пункту 198.2 статті 198 ПК України датою виникнення права замовника на віднесення сум до податкового кредиту з договорів (контрактів), визначених довгостроковими відповідно до пункту 187.9 статті 187 цього Кодексу, є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами).

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору.

Аналізуючи вищезазначені норми ПК України, суд дійшов висновку, що єдиною правовою підставою для формування податкового кредиту та витрат за відповідний звітний період є належним чином оформлені первинні документи, які виписані за наслідками реалізації товарів, робіт або послуг.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 року N 996-XIV, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Частиною другою статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Оглянувши первинні документи щодо господарських відносин позивача з ТОВ ВКП "Светол", суд дійшов висновку, що останні мають силу первинних документів, оскільки жодних недоліків, неточностей вони не містять і мають усі необхідні реквізити.

Як зазначав представник позивача та свідок, діяльність підприємства без технічного обслуговування трансформаторів була б зупинена, а отже реальність проведеного обслуговування електромереж контролюється державою і з міркувань безпеки. Кваліфікацію ТОВ ВКП "Светол" на проведення робіт складності підприємства позивача підтверджує Ліцензія Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України АВ№193617 від 20 жовтня 2006 року, а саме - 3.02.06.10 трансформаторних підстанцій напругою до 35 кВ (а.с. 69). Також на підтвердження наявності на підприємстві працівників із допуском до робіт вказаної складності свідком надано журнал протоколів проведення перевірки знань ТОВ ВКП "Светол"(а.с. 72-73).

Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку, що характер укладеного між позивачем та ТОВ ВКП "Светол" правочину мав як реальний так і економічний зміст, тому позивачем правомірно віднесено до складу витрат 1-го кварталу 2011 р. вартість придбаних послуг у сумі 10500,00 грн. та правомірно сформовано податковий кредит в сумі 2100,00 грн.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Дані положення кореспондуються з вказаним у п.1 Постанови Пленуму Вищогоадміністративного суду України "Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ" від 6 березня 2008 року № 2 (далі постанова Пленуму).

З огляду на зазначену норму під час розгляду спорів щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень суди незалежно від підстав, наведених у позовній заяві, повинні перевіряти їх відповідність усім зазначеним вимогам (пп.3 п.1 постанови Пленуму).

Встановлення невідповідності діяльності суб'єкта владних повноважень хоча б одному із зазначених критеріїв для оцінювання його рішень, дій та бездіяльності може бути підставою для задоволення адміністративного позову, однак лише за умови, що встановлено порушення прав, свобод та інтересів позивача.

Враховуючи висновки суду щодо правомірності формування позивачем податкового кредиту та витрат, суд дійшов висновку про задоволення адміністративного позову в частині визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень №0000010225, №0000020225 від 09.01.2013 року.

У відповідності до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Частиною третьою статті 94 КАС України врегульовано питання розподілу судових витрат у випадку часткового задоволення позову, відповідно до якої, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Позивач при зверненні до суду сплатив судовий збір у загальному розмірі 149,12 грн., що підтверджується платіжним дорученням №33 від 17.05.2013 р. на суму 149,12 грн. (а.с.2), оскільки позов задоволено частково, сума сплаченого судового збору за задоволену майнову вимогу у сумі 114,71 грн. підлягає поверненню з Державного бюджету України.

Керуючись ст. ст. 2,17, 71, 86, 94, 158 - 163 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов публічного акціонерного товариства "Кіровоградський механічний завод" до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування рішень задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення - рішення Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби від 09.01.2013 р. №0000010225, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 2625 грн.

Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення - рішення Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби від 09.01.2013 р. №0000020225, яким зменшено розмір від'ємного значення з податку на додану вартість в розмірі 2100 грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Присудити на користь публічного акціонерного товариства "Кіровоградський механічний завод" судовий збір в сумі 114,71 грн.

Постанова суду набирає законної сили в порядку, передбаченому статтею 254 КАС України.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі, протягом десяти днів з дня проголошення постанови суду, апеляційної скарги через Кіровоградській окружний адміністративний суд, з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 31.05.2013 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено до 05.06.2013 р., про що повідомлено сторони після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду Г.П. Нагібіна