Рішення

від 10.06.2013 по справі 905/2168/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

10.06.2013р. Справа № 905/2168/13

Суддя господарського суду Донецької області Філімонова О.Ю., розглянувши матеріали

за позовом Приватного акціонерного товариства «Горлівськтепломережа» м. Горлівка, Донецька область

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Донкомплект» м. Горлівка, Донецька область

про стягнення суми основного боргу у розмірі 17287,71 грн., пені у розмірі 8492,19 грн., 3% річних у розмірі 69,79 грн.

Представники сторін:

від позивача: Удачина Е.А., довіреність № 06/4814 від 16.04.2013р.

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ :

Позивач, Приватне акціонерне товариство «Горлівськтепломережа» м. Горлівка, Донецька область звернулось до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Донкомплект» м. Горлівка, Донецька область про стягнення суми основного боргу у розмірі 17287,71 грн., пені у розмірі 8492,19 грн., 3% річних у розмірі 69,79 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що відповідно до умов укладеного договору на поставку теплової енергії №2318 від 01.12.2011р., позивач зобов'язався поставляти відповідачу теплову енергію, а відповідач зобов'язався оплачувати отриману теплову енергію згідно встановленим тарифам в строки, передбачені цим договором. Відповідач свої зобов'язання не виконав, в результаті чого за ним утворилась заборгованість у розмірі 17287,71 грн.

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує ст.ст. 525, 526, 625, 629 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 54 Господарського процесуального кодексу України, ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України.

17.04.2013р. через канцелярію суду від позивача надійшла заява № 06/4831 від 16.04.2013р., у якій позивач зазначає, що після подання до господарського суду Донецької області позовної заяви, публічне акціонерне товариство «Горлівськтепломережа» було перейменовано у приватне акціонерне товариство «Горлівськтепломережа», у зв`язку з необхідністю приведення діяльності товариства у відповідності з положеннями Закону України «Про акціонерні товариства» від 17.09.2008р. № 517-VI.

Також, у даній заяві позивач просить припинити провадження у справі в частині стягнення суми основного боргу у розмірі 17287,71грн. у зв`язку з повною оплатою відповідачем суми боргу та просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 8492,19 грн., 3% річних у розмірі 69,79 грн., судовий збір у розмірі 1720,50 грн.

Представник позивача в судовому засіданні підтвердив, що відповідачем оплачено суму основного боргу у розмірі 17287,71 грн., просив суд провадження по справі припинити в частині стягнення суми основного боргу. Також, просив стягнути з відповідача пеню у розмірі 8492,19 грн., 3% річних у розмірі 69,79 грн., судовий збір у розмірі 1720,50 грн.

Представник позивача клопотання щодо фіксації судового процесу не заявляв, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосування засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши надані позивачем документи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд

В С Т А Н О В И В:

01.12.2011р. між Публічним акціонерним товариством «Горлівськтепломережа» м. Горлівка, Донецька область (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Донкомплект» м. Горлівка, Донецька область (Споживач) укладено договір на поставку теплової енергії №2318.

Відповідно до п. 1.1 Договору, постачальник зобов'язується поставляти споживачу теплову енергію, а споживач зобов'язується отримувати та оплачувати теплову енергію за встановленими тарифами в строки, передбачені даним договором.

Теплова енергія поставляється споживачу для теплопостачання вбудованих в житлові будинки нежитлові приміщення, загальна площа 107,50 кв.м., з максимальним тепловим навантаженням на: опалення Qo=0,0076Гкал/год, згідно додатків №1,2.

Пунктом 1.5 Договору передбачено, що виконання постачальником обов'язків по даному договору підтверджується актами включення опалення житлових будинків, в яких вбудовані нежитлові приміщення споживача, пдписаними постачальником та підприємством на утримані якого знаходяться вказані житлові будинки, рішенням органу місцевого самоврядування про закінчення опалювального сезону.

Розділом 3 договору передбачені права та обов'язки споживача.

Згідно з п. 5.1. Договору, споживач оплачує відпущену теплову енергію:

- за опалення загальною площею 107,50 кв.м. за тарифом 20,02 грн. за 1 кв.м. в місяць, сума оплати в місяць 2152,15 грн., крім того ПДВ 20% у розмірі 430,43 грн. Разом 2582,58 грн. Сума оплати в місяць: опалювального періоду - 2582,58 грн.

Пунктом 5.5 Договору передбачено, що оплату за теплову енергію споживач здійснює до початку розрахункового місяця , згідно платіжної вимоги - доручення, виставленої Постачальником протягом 10 днів з моменту отримання.

Відповідно до п. 5.6 Договору, платіжна вимога - доручення постачальника вважається пред'явленою споживачу з моменту вручення її споживачу, керівнику, відповідальному представнику, бухгалтеру, відповідальному за діловодство споживача. У випадку неможливості вручення особисто - з моменту відправки поштою рекомендованим листом на юридичну адресу, вказану в договорі, з урахуванням строку поштового перебігу.

Відповідно до п.10.1 Договору, строк дії договору з 01.10.2011р. по 31.07.2014р., в частині розрахунків за спожиту теплову енергію - до повного виконання.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України, передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обгрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим ( ст.43 Господарського процесуального кодексу України).

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно до ч. 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Правовідносини у сфері теплопостачання регулюються Цивільним та Господарським кодексами України, Законом України "Про теплопостачання", Законом України "Про житлово-комунальні послуги", Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених Постановою КМУ від 21.07.05 №630.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про теплопостачання" постачання теплової енергії, теплопостачання, - господарська діяльність, пов'язана з наданням теплової енергії, теплоносія, споживачам за допомогою технічних засобів транспортування та розподілом теплової енергії на підставі договору; споживачем теплової енергії є фізична або юридична особа, яка використовує теплову енергію на підставі договору.

Статтею 714 Цивільного кодексу України унормовано, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона, постачальник, зобов'язується надавати другій стороні, споживачеві, абонентові, енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Відповідно до статті 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за оплату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Статтею 275 Господарського кодексу України унормовано, що за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство, енергопостачальник, відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду, енергію, споживачеві, абоненту, який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.

Згідно з ч. 6, 7 статті 276 Господарського кодексу України, розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору. Договір може передбачати попередню оплату, планові платежі з наступним перерахунком або оплату, що проводиться за вартість прийнятих ресурсів.

За приписами статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Отже, виходячи з наведених норм законодавства постачання теплової енергії здійснюється лише на підставі договору

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За приписами статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 25 Закону України «Про теплопостачання», у разі відмови споживача оплачувати споживання теплової енергії заборгованість стягується в судовому порядку.

Позивач виконав свої зобов'язання за договором поставки теплової енергії належним чином\, про що свідчать акти на включення опалення: від 16.10.2012р. на нежитлове приміщення, за адресою: м. Горлівка, вул. Жукова, б.18.; від 19.10.2012р. на нежитлове приміщення за адресою: м. Горлівка, вул. 60 років СРСР, б. 53; від 19.10.2012р. на нежитлове приміщення за адресою: м. Горлівка, вул. Рудакова, б. 78 (а.с.12, 13, 14).

Орендарем вищезазначених приміщень є Товариство з обмеженою відповідальністю «Донкомплект», що підтверджується договорами оренди нежитлових приміщень: №144 від 03.08.2011р.; №146 від 03.08.2011р.; №145 від 03.08.2011р. (а.с. 26-31).

На виконання умов договору на поставку теплової енергії №2318 від 01.12.2011р., позивач виставив відповідачу для оплати платіжні вимоги - доручення: №2318 від 09.11.2012р. на суму 2553,82 грн.; №2318 від 05.12.2012р. на суму 3693,28 грн.; №2318 від 08.01.2013р. на суму 3693,28 грн.; №2318 від 01.02.2013р. на суму 3693,28 грн.; №2318 від 01.03.2013р. на суму 3693,28 грн., які відповідачем отримані, але не оплачені у повному обсязі.

Про факт отримання відповідачем платіжних вимог - доручень: №2318 від 09.11.2012р.; №2318 від 05.12.2012р.; №2318 від 08.01.2013р. свідчить підпис уповноваженої особи відповідача на копії реєстру платіжних вимог-доручень від 10.01.2013р. (а.с. 15).

Також, про факт отримання відповідачем платіжної вимоги - доручення №2318 від 01.02.2013р. свідчить відмітка на реєстрі рекомендованої кореспонденції №1988146, відповідно до якого дана платіжна вимога - доручення була направлена відповідачу 05.02.2013р. (а.с. 22).

Про факт отримання відповідачем платіжної вимоги - доручення №2318 від 01.03.2013р. свідчить відмітка на реєстрі рекомендованої кореспонденції №1992534, відповідно до якого дана платіжна вимога - доручення була направлена відповідачу 04.03.2013р. (а.с. 25).

В процесі розгляду даної справи, відповідач повністю оплатив суму основного боргу у розмірі 17287,71 грн., що підтверджується банківською випискою за 10.04.2013р., яка була надана позивачем, як додаток до заяви № 06/4831 від 16.04.2013р. (а.с. 52).

Пунктом 1-1 ч.1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Оскільки відповідач повністю оплатив основний борг в сумі 17287,71 грн., то в цій частині провадження у справі підлягає припиненню.

Також, позивач просить стягнути с відповідача пеню у розмірі 8492,19 грн. та 3% річних у розмірі 69,79 грн.

Відповідно до п. 8.3 Договору, за весь період несвоєчасної оплати теплової енергії, споживач оплачує пеню у розмірі 1% від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, але не більше 100% загальної суми боргу.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Аналогічні положення закріплені і в ст.ст. 216, 217 Господарського кодексу України. При цьому, несвоєчасне виконання грошових зобов'язань є належною підставою у розумінні ст. 218 Господарського кодексу України для застосування заходів господарсько-правової відповідальності.

Як встановлено ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є вид неустойки, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 258 Цивільного кодексу України, позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог, про стягнення неустойки (штрафу, пені).

У відповідності до вимог ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Частиною 3 ст. 1 Закону України "Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій" передбачено, що суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують нежилі будинки і приміщення, належні їм на праві власності або орендовані ними на підставі договору, для провадження цієї діяльності за несвоєчасні розрахунки за спожиті комунальні послуги сплачують пеню в розмірі одного відсотка від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, якщо інший розмір пені не встановлено угодою сторін, але не більше 100 відсотків загальної суми боргу.

Але , в силу п. 3 ч. 1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Таким чином, необхідність використання права на зменшення розміру штрафних санкцій та розмір, до якого вони підлягають зменшенню, Закон відносить на розсуд суду.

Відповідно до п. 3.17.4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011р. вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 ГПК), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Згідно зі ст. 233 Господарського кодексу України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Частиною 3 ст. 551 Цивільного кодексу України передбачено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

З огляду на вищевикладене, якщо порушення зобов'язання учасника господарських відносин не потягло за собо значні збитки для іншого господарюючого суб'єкта, та враховуючи фінансове становище боржника суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Крім того, під час розгляду даної справи відповідач вжив заходів до виконання зобов'язання та оплатив суму основного боргу.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Згідно з ст.3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

З урахуванням вищевикладеного, суд позовні вимоги в частині стягнення пені задовольняє частково: за період з 21.01.2013р. по 27.03.2013р., на суму заборгованості 9940,38 грн., пеня у розмірі 269,62 грн.; за період з 17.02.2013р. по 27.03.2013р., на суму заборгованості 3693,28 грн., пеня у розмірі 59,19 грн.; за період з 16.03.2013р. по 27.03.2013р., на суму заборгованості 3693,28 грн., пеня у розмірі 18,21 грн., всього у розмірі 347,02 грн.

В частині позовних вимог щодо стягнення пені у розмірі 8145,17 грн., суд відмовляє.

Згідно п. 8.4 Договору, при простроченні оплати теплової енергії споживач за вимогою постачальника зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Відповідно до ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд, перевіривши арифметичний розрахунок 3% річних, наданий позивачем, позовні вимоги в частині стягнення 3% річних задовольняє частково: за період з 21.01.2013р. по 27.03.2013р., на суму заборгованості 9940,38 грн., 3% річних у розмірі 53,92 грн.; за період з 17.02.2013р. по 27.03.2013р., на суму заборгованості 3693,28 грн., 3% річних у розмірі 11,84 грн.; за період з 16.03.2013р. по 27.03.2013р., на суму заборгованості 3693,28 грн., 3% річних у розмірі 3,64 грн., всього у розмірі 69,40 грн., у зв'язку з тим, що позивачем невірно визначений період, за який підлягає стягненню 3% річні.

Згідно зі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись п. 1-1 ч. 1 ст. 80, статтями 32-34, 36, 43, 49, 82-85, 115, 116, Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

В И Р І Ш И В:

Припинити провадження по справі № 905/2168/13 в частині стягнення основної суми боргу у розмірі 17287,81 грн.

В частині стягнення 3% річних у розмірі 69,79 грн. та пені у розмірі 8492,19 грн. позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Донкомплект» (84626, Донецька область, м. Горлівка, вул. Кірова, б. 14, кв. 18, ЄДРПОУ 32781853) на користь Приватного акціонерного товариства «Горлівськтепломережа» (84601, Донецька область, м. Горлівка, вул. Ак. Павлова, б. 13, ЄДРПОУ 03337007) пеню у розмірі 347 (триста сорок сім) грн. 02 коп., 3% річних у розмірі 69 (шістдесят девять) грн. 40 коп., судовий збір у розмірі 1720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп.

В частині позовних вимог щодо стягнення пені у розмірі 8145,17 грн., 3% річних у розмірі 0,39 грн. відмовити

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня складення повного рішення та може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя О.Ю. Філімонова

Дата складання та підписання повного тексту рішення 17.06.2013р.

Надруковано 3 примірника:

1-до справи

1-позивачу

1-відповідачу