Рішення

від 12.06.2013 по справі 905/2208/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

12.06.2013р. Справа № 905/2208/13

Суддя господарського суду Донецької області Філімонова О.Ю., розглянувши матеріали

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ювента - Север" м. Харків

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Євротехно - Сервіс" м. Донецьк

про стягнення суми основного боргу у розмірі 46754,36 грн., пені у розмірі 513,24 грн.

Представники сторін:

від позивача: Марков М.П. - за довіреністю № 59 від 19.04.2013р.

від відповідача : не з`явився

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Ювента - Север" м. Харків звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Євротехно - Сервіс" м. Донецьк про стягнення суми основного боргу у розмірі 46754,36 грн., пені у розмірі 513,24 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що відповідно до умов укладеного договору №5/11 від 18.01.2011р., позивач зобов'язався передати у власніть товар відповідачу, а відповідач зобов'язався прийняти та оплатити отриманий товар, однак свої зобов'язання відповідач у повному обсязі не виконав, в результаті чого за ним утворилась заборгованість у розмірі 46754,36 грн.

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує ст.ст. 549, 692 Цивільного кодексу України, ст.ст.12, 22, 49 Господарського процесуального кодексу України.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав зазначених у позові та просить суд позов задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Представник позивача клопотання щодо фіксації судового процесу не заявляв, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосування засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши надані позивачем документи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд

В С Т А Н О В И В:

18.01.2011р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Ювента - Север» м. Харків (Дилер) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія "Євротехно - Сервіс» м. Донецьк (Субдилер), укладено договір №5/11.

Відповідно до п. 1.1 Договору, на умовах даного договору дилер зобов`язується передати у власність субдилеру товар, визначений у прайс-листі дилера ( надалі іменується «товар»), також не виключні права на збут товару в Україні, а субдилер зобов`язується прийняти та оплатити товар, а також дотримуватися встановлених цим договором обов`язків і подальшій реалізації товару третім особам.

Згідно з п.1.2 Договору, постачання товару здійснюється дилером субдилеру окремими партіями. Ціна, кількість, номенклатура та вартість товару зазначатимуться в рахунках на кожну окрему поставку товару.

Пунктом 4.1. Договору передбачено, що дилер відвантажує товар на адресу субдилера за цінами, що зазначатимуть в рахунках на кожну окрему поставку товару та відповідатимуть цінам, які зазначені в прайс-листі дилера, що діє на дату поставки, з урахуванням знижок. Діючий на момент підписання договору прайс-лист передається субдилеру в електронному вигляді в форматі pdf. та є невід`ємною частиною цього договору. Цей прайс-лист вважається автоматично заміненим новим прайс-листом з моменту затвердження його дилером. Про будь-які зміни цін та проведення будь-яких акцій чи надання знижок дилер повідомляє субдилера протягом 14 робочих днів. Субдилерові можуть надатися знижки у відповідності правил, встановлених додатком № 2 ( на російській мові) до цього договору.

Відповідно до п. 4.7 Договору, право приймання товару від дилера мають уповноважені особи субдилера згідно додатку № 1. Вони підписують товарно-транспортні накладні, видаткові накладні дилера та, за необхідності, акти невідповідності на підтвердження отриманого товару. В випадку зміни складу уповноважених для приймання товару осіб сторони укладають додаткову угоду до даного договору.

Згідно п. 6.2 Договору, розрахунки за цим договором між дилером і субдилером провадяться на підставі рахунків - фактур, шляхом переведення грошових коштів на поточний рахунок дилера, вказаний у реквізитах сторін даного договору протягом тридцяти днів з дати виставлення рахунку.

Пунктом 6.3 Договору передбачено, що датою платежу за даним договором є дата зарахування грошових коштів на рахунок дилера. Посилання в платіжному документі на номер та дату виставленого рахунку є обов'язковим.

Відповідно до п. 7.3 Договору, під час відвантаження товару дилер передає субдилеру наступний пакет документів: рахунок - фактуру, оригінал, в 1-му екземплярі; видаткова накладна, оригінал в 2-х екземплярах, один з яких субдилер протягом 1-ого робочого тижня після відвантаження повинен повернути дилеру; податкова накладна, оригінал, в 1-му екземплярі.

Відповідно до п. 9.1 Договору, загальна ціна цього договору визначається як сума вартості всіх поставок, здійснених за цим договором.

Пунктом 11.2 Договору передбачено, що строк цього договору починає свій перебіг у момент, визначений у п. 11.1 цього договору та закінчується 31.12.2011р. Дію договору може бути продовжено за взаємною згодою сторін шляхом укладення додаткової угоди.

Згідно п. 11.3 Договору, закінчення строку цього договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього договору. Закінчення строку цього договору не звільняє сторони від обов'язків за договором, які виникли під час його дії.

Додатковою угодою №1 від 29.12.2011р. до договору №5/11 від 18.01.2011р., сторони дійшли угоди продовжити дію договору до 31.12.2012р.

Згідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обгрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим ( ст.43 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з п.1 ч.2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Договір №5/11 від 18.01.2011р., укладений між сторонами за своєю правовою природою є договором поставки та підпадає під правове регулювання норм ст. 264-271 Господарського кодексу України та істотними умовами договору поставки, зокрема, є предмет, ціна, строк дії договору, умови поставки, термін її здійснення.

Відповідно до ч.3 ст. 264 Господарського кодексу України, основні вимоги щодо укладення та виконання договорів поставки встановлюються цим Кодексом, іншими законодавчими актами.

Згідно ч.1 ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч.1, ч.2 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч.1 ст. 691 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Згідно з ч.1 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно до ч. 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

На виконання умов договору №5/11 від 18.01.2011р., на підставі видаткових накладних: №2550 від 20.12.2012р. на суму 28408,34 грн.; №2623 від 29.12.2012р. на суму 24771,16 грн., Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Євротехно - Сервіс" м. Донецьк отримало від Товариства з обмеженою відповідальністю "Ювента - Север" м. Харків товар на загальну суму 53179,50 грн. (а.с. 38-39).

Зі сторони відповідача видаткові накладні №2550 від 20.12.2012р. та №2623 від 29.12.2012р. підписані Моісеєвою Є.В. на підставі довіреностей №387 від 20.12.2012р. та №396 від 29.12.2012р. на отримання ТМЦ (а.с. 41-42).

20.12.2012р. позивач виставив відповідачу рахунок на оплату №2770 на суму 28408,34 грн. (а.с. 35).

29.12.2012р. позивач виставив відповідачу рахунок на оплату №2836 на суму 24771,16 грн. (а.с. 36).

Відповідачем 03.01.2013р. було частково оплачено товар на суму 10646,84 грн. за видатковою накладною №2550 від 20.12.2012р., таким чином, заборгованість за цією накладною складає 17761,50 грн.

Факт часткової оплати відповідачем на суму 10646,84 грн. підтверджується банківською випискою від 03.01.2013р. (а.с. 63 - 64).

Таким чином, заборгованість за видатковими накладними №2550 від 20.12.2012р. та №2623 від 29.12.2012р. на момент подання позовної заяви складає 42532,66 грн.

Також, позивач виставив відповідачу рахунок на оплату №2 від 03.01.2013р. на суму 4221,70 грн. та відповідно до видаткової накладної №10 від 03.01.2013р. за договором №5/11 від 18.01.2011р. поставив товар відповідачу.

Але, додатковою угодою №1 від 29.12.2011р. до договору №5/11 від 18.01.2011р. визначено, що дію договору продовжено за взаємною згодою сторін до 31.12.2012р.

Тому, суд відмовляє в частині стягнення суми основного боргу у розмірі 4221,70 грн., у зв'язку з необґрунтованістю.

Також позивачем на адресу відповідача було надіслано акт звірки взаємних розрахунків станом за період з 01.01.2011р. по 01.04.2013р. (а.с. 73-79) про що свідчать докази направлення (а.с.71, 80). Відповідно до пояснень позивача, дані акти на адресу позивача не повертались.

Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За змістом ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 202 Господарського кодексу України та ст.599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Відповідач доказів погашення суми боргу у розмірі 42532,66 грн. до матеріалів справи не надав, тому суд вважає позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Ювента - Север" м. Харків в частині стягнення 42535,66 грн. доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 513,24 грн.

Враховуючи умови п. 6.2 договору, відповідач зобов'язаний був оплатити всю вартість отриманого товару за видатковою накладною №2550 від 20.12.2012р. до 18.01.2013р., за видатковою накладною №2623 від 29.12.2012р. до 27.01.2013р.

Таким чином, пеня підлягає стягненню: за період з 19.01.2013р. по 27.03.2013р. на суму заборгованості у розмірі 17761,50 грн.; за період 28.01.2013р. по 27.03.2013р.на суму заборгованості у розмірі 24771,16 грн.

Пунктом 8.2 Договору передбачено, що за прострочення грошового зобов'язання згідно встановлених умовами договору строків сплати рахунків субдилер сплачує дилеру пеню у розмірі 25% річних від простроченої суми станом на останній день місяця.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Аналогічні положення закріплені і в ст.ст. 216, 217 Господарського кодексу України. При цьому, несвоєчасне виконання грошових зобов'язань є належною підставою у розумінні ст. 218 Господарського кодексу України для застосування заходів господарсько-правової відповідальності.

Як встановлено ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є вид неустойки, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 258 Цивільного кодексу України, позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог, про стягнення неустойки (штрафу, пені).

У відповідності до вимог ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Згідно з ст.3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Перевіривши арифметичний розрахунок пені, наданий позивачем, пеня підлягає стягненню з відповідача: за період з 19.01.2013р. по 27.03.2013р., на суму заборгованості 24771,16 грн., у розмірі 600,62 грн.; за період 28.01.2013р. по 27.03.2013р., на суму заборгованості 17761,50 грн., у розмірі 496,35 грн., всього на суму 1096,97 грн. Розрахунок наданий позивачем суд визнає невірним, у зв'язку з тим, що позивачем було допущенні арифметичні помилки в розрахунку пені. Оскільки, суд не може виходити за межі позовних вимог, тому пеня підлягає стягненню у розмірі 513,24 грн.

Згідно вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 32-34, 36, 43, 49, 82-85, 115, 116, Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Євротехно - Сервіс» (83059, м. Донецьк, пр-т. Ілліча, б. 96, ЄДРПОУ 37433903) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ювента - Север» (61001, м. Харків, пр. Гагарина, б. 41, кв. 2, ЄДРПОУ 35587849) суму основного боргу у розмірі 42532 (сорок дві тисячи п'ятсот тридцять дві) грн. 66 коп., пеню у розмірі 513 (п'ятсот тринадцять) грн. 24 коп., судовий збір у розмірі 1720 (одна тисяча двадцять) грн. 50 коп.

В частині позовних вимог щодо стягнення суми основного боргу у розмірі 4221,70 грн. відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня складення повного рішення та може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя О.Ю. Філімонова

Дата складання та підписання повного тексту рішення 17.06.2013р.

Надруковано 4 примірника:

1-до справи;

1-позивачу;

2-відповідачу