Рішення

від 11.06.2013 по справі 910/8207/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/8207/13 11.06.13

За позовом Приватного акціонерного товариства «Компанія «Приват Інтертрейдінг»

до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю «Кволиті Сервіс»

2. Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвест-Медіа-Груп»

про визнання правочину недійсним

Суддя Котков О.В.

Секретар судового засідання Ільєнко О.О.

У засіданні брали участь:

від позивача: Нижник О.М. (представник за довіреністю);

від відповідачів: не з'явились.

В судовому засіданні 11 червня 2013 року, відповідно до положень ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Суть спору:

25 квітня 2013 року Приватне акціонерне товариство «Компанія «Приват Інтертрейдінг» (позивач) подало до канцелярії Господарського суду міста Києва на розгляд судом позовну заяву б/н від 09.04.2013р. до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кволиті Сервіс» (відповідач-1) та Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвест-Медіа-Груп» (відповідач-2) в якій викладені позовні вимоги щоб в судовому порядку визнати недійсним договір про відступлення права вимоги боргу б/н від 22 грудня 2011 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Кволиті Сервіс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Інвест-Медіа-Груп».

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що договір про відступлення права вимоги боргу б/н від 22 грудня 2011 року є недійсним з підстав недодержання сторонами в момент його вчинення вимог передбачених положеннями ст. 203 Цивільного кодексу України, у зв'язку із чим відповідний договір підлягає визнанню недійсними в судовому порядку.

Відповідач-1 надав до суду відзив на позовну заяву в якому, за викладених у відзиві підстав, проти позову заперечує та просить суд провадження у справі припинити.

Відповідач-2 відзиву на позовну заяву до суду не надав, участь свого представника в судове засідання не забезпечив. Про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

У відповідності з положеннями постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» від 26 грудня 2011 року N 18 місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи - підприємця визначається на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (стаття 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців»). Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Пунктом 11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році» від 15.03.2007р.01-8/123 передбачено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.04.2013 року прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження по справі, розгляд справи призначено на 28.05.2013 року.

Розпорядженням від 28.05.2013р. голови Господарського суду міста Києва передано справу № 910/8207/13 за позовом Приватного акціонерного товариства «Компанія «Приват Інтертрейдінг» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кволиті Сервіс» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвест-Медіа-Груп» про визнання правочину недійсним для розгляду судді Морозову С.М.

Ухвалою Господарського суду міста Києва 28.05.2013р. справу № 910/8207/13 за позовом Приватного акціонерного товариства «Компанія «Приват Інтертрейдінг» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кволиті Сервіс» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвест-Медіа-Груп» про визнання правочину недійсним прийнято до провадження судді Морозова С.М., розгляд справи призначено на 11.06.2013р. на 15:00.

Розпорядженням від 11.06.2013р. голови Господарського суду міста Києва передано справу № 910/8207/13 за позовом Приватного акціонерного товариства «Компанія «Приват Інтертрейдінг» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кволиті Сервіс» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвест-Медіа-Груп» про визнання правочину недійсним для розгляду судді Коткову О.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.06.2013 року справа № 910/8207/13 прийнята до провадження, судом ухвалено розглядати вказану справу в судовому засіданні призначеному на 11.06.2013р. на 15:00.

Клопотання щодо фіксації судового процесу учасниками процесу не заявлялось, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81 1 Господарського процесуального кодексу України.

28 травня 2013 року через канцелярію до суду від відповідача-1 надійшло клопотання б/н від 23.05.2013р. «Про зупинення провадження у справі» в задоволенні якого судом, з підстав його необґрунтованості, було відмовлено.

Відповідно до підпункту 3.9.2. пункту 3 постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» від 26 грудня 2011 року N 18 у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та об'єктивного вирішення справи, розгляд справи відбувався з урахуванням положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

22 грудня 2011 року між відповідачами укладено договір про відступлення права вимоги боргу б/н, у відповідності до п. 1.2. якого цедент, відповідач-1, відступає цесіонарієві, відповідачеві-2, а цесіонарій набуває право вимоги боргу за договором про відступлення права вимоги боргу № 009/04-Р від 26.02.2004 року від 21.09.2011р. у розмірі 12 963 302,07 грн. Цедент відступає цесіонарію також право вимоги у частині стягнення з боржника додаткових грошових сум, передбачених ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України .

Позивач зазначає, що відповідний договір було укладено між його сторонами з недодержанням в момент вчинення вказаного правочину вимог, які встановлені ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України, а тому, за переконанням позивача, як заінтересованої особи, яка заперечує дійсність такого правочину на підставах, встановлених законом, договір про відступлення права вимоги боргу б/н від 22 грудня 2011 року має бути визнано судом недійсним.

З викладеними позивачем у позовній заяві твердженнями відпвідач-1 не погоджується та у своєму відзиві звернув увагу суду на ту обставину, що позов позивача не підлягає розгляду в господарських судах України. Окрім того, на думку відповідача-1, безпідставними є викладені позивачем правові підстави для визнання правочину недійсним.

Оцінивши в нарадчій кімнаті наявні в матеріалах справи документи та докази, господарський суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що 21 вересня 2011 року між Корпорацією «Науково-виробнича інвестиційна група «Промінь», як Цедентом, та відповідачем-1, як Цесіонарієм, було укладено договір про відступлення права вимоги боргу б/н, у відповідності до п. 1.2. якого цедент відступає цесіонарієві, а цесіонарій набуває право вимоги боргу за договором боргу № 009/04-Р від 26.02.2004 року у розмірі 12 963 302,07 грн. Цедент відступає цесіонарію також право вимоги у частині стягнення з боржника додаткових грошових сум, передбачених ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України .

Згідно положень ч. 2 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Так, рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 29.01.2013р. у справі № 14/5005/7112/2012, залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 03.04.2013р. та постановою Вищого господарського суду України від 05.06.2013р., судом вирішено, в тому числі, визнати недійсним договір від 21.09.2011 року про відступлення права вимоги, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Кволиті Сервіс» та Корпорацією «Науково-виробнича інвестиційна група «Промінь», припинено провадження у справі відносно Корпорації «Науково-виробничої інвестиційної групи «Промінь» (копії судових рішень містяться в справі).

Зі змісту відповідного рішення слідує, що рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 17.01.2007 року у справі № 41/252(6/609(41/159(21-16/44)) задоволено позов Корпорації «Науково-виробнича інвестиційна група «Інтерпайп» до Закритого акціонерного товариства компанії «Приват Інтертрейдінг» та присуджено до стягнення з останнього суму 12 963 302,07 грн., витрат по сплаті держмита в сумі 1 700,00 грн., витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118,00 грн. за невиконання договору № 009/04-Р від 26.02.2004 року.

В рішенні від 29.01.2013р. у справі № 14/5005/7112/2012 суд встановив також ту обставину, що заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Приписами п. 8.4 договору № 009/04-Р від 26.02.2004 року сторони встановили наступне: будь-яка сторона має право передавати свої права і зобов'язання третій стороні з письмової згоди іншої сторони, яка домовляється. ПАТ «Приват Інтертрейдінг» не надавав згоду на передачу прав і обов'язків третій особі на відступлення права вимоги за договором від 26.02.2004 року за № 009/04-Р на суму 12 963 302,07 грн.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 28.03.2007 року та постановою Вищого господарського суду України вищевказане рішення залишено без змін, в зв'язку з чим господарським судом Дніпропетровської області 10.05.2007 року видано відповідний наказ.

Таким чином встановленими у господарській справі № 14/5005/7112/2012 є факти: щодо не надання ПАТ «Приват Інтертрейдінг» згоди на передачу прав і обов'язків третій особі на відступлення права вимоги за договором від 26.02.2004 року за № 009/04-Р на суму 12 963 302,07 грн.; відносно недійсності договору від 21.09.2011 року про відступлення права вимоги боргу; щодо видачі 10.05.2007 року судового наказу.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ст. 626 Цивільного кодексу України).

У відповідності до ст. 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Підставою недійсності правочину, згідно ст. 215 Цивільного кодексу України, є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Статтею 203 Цивільного кодексу України визначаються загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину. Так, виходячи із вимог частини першої вказаної статті правочин не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Під час вирішення даної справи суд виходить з того, що договір може бути визнаний недійсним лише з підстав і з наслідками, передбаченими законом. Тому в справі про визнання договору недійсним суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання договору недійсним і настання певних юридичних наслідків.

Як вже було встановлено судом, 22 грудня 2011 року між відповідачами укладено договір про відступлення права вимоги боргу б/н, згідно п. 1.2. якого цедент, відповідач-1, відступає цесіонарієві, відповідачеві-2, а цесіонарій набуває право вимоги боргу за договором про відступлення права вимоги боргу № 009/04-Р від 26.02.2004 року від 21.09.2011р. у розмірі 12 963 302,07 грн.

В Інформаційному листі «Про деякі питання практики застосування норм Цивільного та Господарського кодексів України» від 07.04.2008р. N 01-8/211 Вищий господарський суд України на запитання: «Чи повинен господарський суд, прийнявши судове рішення про визнання недійсним правочину, яким права та обов'язки передбачені лише на майбутнє, вказувати в рішенні про припинення можливості настання таких прав та обов'язків у майбутньому?» зазначив до відома Господарських судів України, що згідно з частиною першою статті 236 ЦК України нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення (частина перша статті 236 ЦК України). Зазначена норма означає, що нікчемний правочин є недійсним з моменту його вчинення в силу закону, а рішення суду про визнання оспорюваного правочину недійсним має зворотну силу в часі.

Таким чином, рішення суду про визнання правочину недійсним має зворотну силу в часі щодо оспорювного правочину в цілому.

За змістом ч. 1 ст. 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Відповідно до ст. 514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі й на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Частиною 1 ст. 516 цього Кодексу, якою регламентовано порядок заміни кредитора у зобов'язанні, передбачено, що заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

За таких обставин, відповідно до цивільного законодавства, на виключення із загального правила щодо необов'язковості згоди боржника на заміну кредитора в зобов'язанні, сторони договору можуть домовитись про можливість відступлення кредитором права вимоги виключно за згодою боржника. У цьому випадку передання кредитором своїх прав іншій особі всупереч умовам первісного договору, за яким боржник має цивільні обов'язки, є підставою для визнання правочину відступлення права вимоги недійсним на підставі статей 203, 215 Цивільного кодексу України.

Як встановлено рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 29.01.2013р. у справі № 14/5005/7112/2012 ПАТ «Приват Інтертрейдінг» не надавав згоду на передачу прав і обов'язків третій особі на відступлення права вимоги за договором від 26.02.2004 року за № 009/04-Р на суму 12 963 302,07 грн., а тому, відповідне рішення суду про визнання оспорюваного правочину недійсним має зворотну силу в часі.

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З урахуванням викладеного, з огляду на встановлений рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 29.01.2013р. у справі № 14/5005/7112/2012 факт щодо визнання недійсним договору від 21.09.2011 року про відступлення права вимоги, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Кволиті Сервіс» та Корпорацією «Науково-виробнича інвестиційна група «Промінь», оскільки ПАТ «Приват Інтертрейдінг» не надавав згоду на передачу прав і обов'язків третій особі на відступлення права вимоги за договором від 26.02.2004 року за № 009/04-Р на суму 12 963 302,07 грн., зважаючи на те, що рішення суду про визнання оспорюваного правочину недійсним має зворотну силу в часі, суд дійшов висновку, що обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі є позовні вимоги позивача про визнання недійним договору про відступлення права вимоги боргу б/н від 22 грудня 2011 року, а викладені відповідачем-1 у відзиві заперечення на позовну заяву не спростовують викладених в позові б/н від 09.04.2013р. обставин.

Судові витрати позивача по сплаті судового збору в сумі 1 073,00 грн. відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України в рівних частинах покладаються на відповідачів.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Визнати недійсним договір про відступлення права вимоги боргу б/н від 22 грудня 2011 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Кволиті Сервіс» (ідентифікаційний код 35481206, адреса: 01023, м. Київ, вул. Мечникова, 2) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Інвест-Медіа-Груп» (ідентифікаційний код 35534451, адреса: 01024, м. Київ, вул. Круглоуніверситетська, 8).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Кволиті Сервіс» (ідентифікаційний код 35481206, адреса: 01023, м. Київ, вул. Мечникова, буд. 2), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Приватного акціонерного товариства «Компанія «Приват Інтертрейдінг» (ідентифікаційний код 20006660, адреса: 49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, буд. 32), на будь-який рахунок, виявлений державним виконавцем під час виконання рішення суду, судові витрати - 536,50 грн. (п'ятсот тридцять шість гривень 50 копійок). Видати наказ.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвест-Медіа-Груп» (ідентифікаційний код 35534451, адреса: 01004, м. Київ, вул. Шовковична, буд. 38), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Приватного акціонерного товариства «Компанія «Приват Інтертрейдінг» (ідентифікаційний код 20006660, адреса: 49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, буд. 32), на будь-який рахунок, виявлений державним виконавцем під час виконання рішення суду, судові витрати - 536,50 грн. (п'ятсот тридцять шість гривень 50 копійок). Видати наказ.

Копію даного рішення направити відповідачам у справі № 910/8207/13.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 18.06.2013р.

Суддя О.В. Котков