Рішення

від 11.06.2013 по справі 910/7216/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/7216/13 11.06.13

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Київмостобуд №1» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Центрспецмонтаж-1» простягнення основної заборгованості, інфляційних втрат та 3% річних Суддя Ониськів О.М.

Представники сторін:

від позивача:Радзивіл І.О., за довіреністю, від відповідача:не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява від Товариства з обмеженою відповідальністю «Київмостобуд №1» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Центрспецмонтаж-1» про стягнення 1.040.119,90 грн. основного боргу, 53.430,82 грн. пені, 4.160,48 грн. інфляційних втрат та 10.686,17 грн. 3% річних, а також відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Позовні вимоги мотивовані тим, що в порушення умов укладеного між позивачем та відповідачем Договору підряду № 04/04/12 від 02.04.2012 відповідач не виконав в повному обсязі та свої зобов'язання з оплати виконаних позивачем робіт у жовтні 2012 року, а тому позивач, посилаючись зокрема на ст.ст. 525, 526 ЦК України, просить стягнути з відповідача 1.040.119,90 грн. основного боргу, 53.430,82 грн. пені, 4.160,48 грн. інфляційних втрат та 10.686,17 грн. 3% річних.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.04.2013 порушено провадження у справі № 910/7216/13 та призначено до розгляду на 13.05.2013.

Ухвалами суду розгляд справи неодноразово відкладався, у зв'язку з неявкою відповідача.

Представник позивача у судовому засіданні 11.06.2013 заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання 11.06.2013 не з'явився, вимоги ухвали суду не виконав, відзив на позовну заяву не надав, про причини неявки суд не повідомив, хоча про дату та час судового засідання повідомлений належним чином.

Як вбачається з поштового повідомлення, ухвалу суду про порушення провадження у справі було надіслано на адресу відповідача 01054, м. Київ, вул. Дмитрівська, 18/24, 8 поверх , яка визначена як його місцезнаходження згідно відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також зазначена позивачем в якості адреси відповідача у позовній заяві, та отримано уповноваженим представником відповідача, про що свідчить відмітка на повідомленні про вручення поштового відправлення.

Пунктом 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» визначено, що особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Враховуючи те, що відповідно до матеріалів справи та відомостей згідно довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців адресою місцезнаходження відповідача є адреса: 01054, м. Київ, вул. Дмитрівська, 18/24, 8 поверх, за якою було надіслано ухвали суду про порушення провадження у справі та про її відкладення, суд приходить до висновку, що відповідач був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду у даній справі.

Враховуючи те, що нез'явлення представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов за відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 11.06.2013 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Як підтверджено матеріалами справи, між Товариством з обмеженою відповідальністю «Центрспецмонтаж-1» (далі - відповідач, головний підрядник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Київмостобуд-1» (далі - позивач, субпідрядник) 02.04.2012 було укладено Договір підряду № 04/04/12 (далі - Договір), згідно з умовами якого позивач зобов'язався виконати за завданням позивача будівельні роботи по об'єкту «Реконструкція з добудовою трамвайної лінії в систему легкого рейкового транспорту на житловому масиві «Троєщина» від вул. Милославської до Пересадочного вузла на міську кільцеву електричку» І черга будівництва (далі - об'єкт), в частині спорудження «Тунельного переходу» та «Захисту водогонів діаметр 1400мм.» в обсязі, передбаченому проектно-кошторисною документацією, наданою позивачем, а відповідач зобов'язався прийняти роботи, виконані позивачем, і оплатити їх згідно умов даного Договору та Додатку №2 - «Графік фінансування будівельно-монтажних робіт».

Відповідно до пояснень позивача згідно з умовами Договору № 04/04/12 від 02.04.2012 відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Центрспецмонтаж-1» виступив генеральним підрядником, при цьому в тексті договору зазначено «головний підрядник».

Відповідно до п.3.1. Договору вартість виконання робіт за цим Договором склала 6.500,000,00 грн. в тому числі ПДВ.

Також, в умовах п.3.18. Договору сторони погодили, що відповідач отримує при щомісячних розрахунках за виконані роботи винагороду в розмірі 2% від вартості виконаних будівельно-монтажних робіт, за здійснення керівництва по виконанню комплексу організаційно-правових заходів, спрямованих на своєчасне та якісне виконання відповідачем будівельно-монтажних робіт, передбачених даним Договором.

Судом установлено, що на виконання умов Договору позивачем було виконано роботи на загальну суму 1.837.201,44 грн. (з урахуванням виключення вартості матеріалів відповідача та 2% вартості послуг генерального підряду), що підтверджується Актами приймання виконаних будівельних робіт за липень 2012 року, № 6 від 01.08.2012, за серпень 2012 року, за жовтень 2012 року та Довідками про вартість виконаних робіт (форми КБ-3).

При цьому, відповідач свої зобов'язання з оплати виконаних позивачем робіт здійснив частково в сумі 797.081,54 грн., не оплативши роботи, прийняті згідно з Актами приймання виконаних будівельних за жовтень 2012 року, у зв'язку з чим, у відповідача виникла заборгованість по оплаті робіт згідно з Актами за жовтень 2012 року загалом у сумі 1.040.119,90 грн.

Умовами п.3.14. Договору встановлено, що остаточний розрахунок з позивачем за виконані роботи, включаючи усунення виявлених недоліків, згідно даного Договору здійснюється не пізніше 10 робочих днів після здачі виконаних робіт відповідачу, що підтверджується актами приймання-передачі виконаних робіт, підписаними обома сторонами.

Так, кінцевий строк оплати відповідачем виконаних позивачем робіт згідно з Актами за жовтень 2012 року настав через 10 робочих днів, починаючи від 31.10.2012 (враховуючи те, що на акті приймання виконаних робіт за жовтень 2012 року не міститься дати його підписання, суд вважає, що такою є останній день місяця), тобто 14.11.2012.

Позивач 24.01.2013 звертався до відповідача з претензією вих. № 1/22 від 22.01.2013 до відповідача з вимогою про сплату заборгованості за виконані позивачем та прийняті відповідачем роботи в сумі 1.040.119,90 грн., однак відповідач заборгованість у сумі 1.040.119,90 грн. не сплатив.

Судом також установлено, що між позивачем та відповідачем було підписано акт звірки взаєморозрахунків, відповідно до якого станом на 24.10.2012 заборгованість відповідача перед позивачем склала 1.160.119,90 грн.

Судом установлено та підтверджується матеріалами справи, що між сторонами укладено договір субпідряду.

Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.

Договір, відповідно до ст. 629 ЦК України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічна норма міститься і в ст. 193 Господарського кодексу України, яка регламентує, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Порушенням зобов'язання, згідно зі ст. 610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до норм статті 838 ЦК України підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник. Генеральний підрядник відповідає перед субпідрядником за невиконання або неналежне виконання замовником своїх обов'язків за договором підряду, а перед замовником - за порушення субпідрядником свого обов'язку. Замовник і субпідрядник не мають права пред'являти один одному вимоги, пов'язані з порушенням договорів, укладених кожним з них з генеральним підрядником, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 853 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Судом установлено та матеріалами справи підтверджується, що на виконання умов Договору позивачем були виконані роботи на загальну суму 1.837.201,44 грн., що підтверджується відповідними Актами приймання виконаних будівельних робіт за липень 2012 року, № 6 від 01.08.2012, за серпень 2012 року, за жовтень 2012 року та Довідками про вартість виконаних робіт, в той час як відповідач свої зобов'язання по оплаті виконаних робіт виконав частково, а саме на суму 797.081,54 грн.

Згідно зі статтею 854 ЦК України встановлено, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Суд враховує, що наявні в матеріалах справи Акти приймання виконаних будівельних робіт за липень 2012 року, № 6 від 01.08.2012, за серпень 2012 року, за жовтень 2012 року відповідачем підписані без зауважень, що свідчить про прийняття останнім виконаних позивачем робіт без претензій щодо їх якості, об'ємів і вартості, та виникнення обов'язку у відповідача щодо їх оплати.

Отже, судом установлено та підтверджується матеріалами справи, що позивачем були виконані, а відповідачем прийняті роботи всього на суму 1.837.201,44 грн., однак відповідач здійснив лише часткову оплату робіт у сумі 797.081,54 грн., проте не здійснив оплати за прийняті роботи в жовтні 2012 року в сумі 1.040.119,90 грн., хоча строк виконання обов'язку оплати вже настав. У зв'язку з чим, вимоги позивача про стягнення з відповідача основного боргу по оплаті виконаних позивачем робіт у розмірі 1.040.119,90 грн. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідачем доказів на підтвердження зворотнього суду не надано.

Позивачем також заявлено вимогу про стягнення з відповідача 53.430,82 грн. пені за прострочення виконання зобов'язання по оплаті робіт, нарахування яких позивач здійснює за період з 15.11.2012 по 19.03.2013.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (п.1 ст. 612 ЦК України).

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до п.7.9. Договору за порушення зобов'язань відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожен день прострочення.

Відповідно до ч.6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняться через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно з частиною 2 статті 343 ГК України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Судом було перевірено розрахунок позивача щодо заявленої до стягнення з відповідача пені в розмірі 53.430,82 грн., згідно уточненого розрахунку суду, з відповідача за прострочення виконання грошового зобов'язання у період з 15.11.2012 по 19.03.2013 підлягає стягненню пеня в розмірі 53.284,83 грн.

Позивачем також заявлено вимоги про стягнення з відповідача 4.160,48 грн. інфляційних втрат за період з листопада 2012 по 01.03.2013 та 10.686,17 грн. 3% річних за прострочення виконання грошового зобов'язання за період з 15.11.2012 по 19.03.2013.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Отже передбачене законом право кредитора вимагати спати боргу з урахуванням, процентів річних та процентів за користування чужими грошовими коштами є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утриманими ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Судом було перевірено розрахунок позивача щодо заявлених до стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 10.686,17 грн., який визнається судом арифметично вірним, у зв'язку з чим з відповідача підлягають стягненню 3% річних у розмірі 10.686,17 грн.

Оскільки заборгованість відповідача в сумі 1.040.119,90 грн. виникла по оплаті робіт згідно з Актами за жовтень 2012 року, строк оплати яких настав 14.11.2012, то вимога позивача про стягнення з відповідача інфляційних втрат підлягає задоволенню частково в сумі 2.077,12 грн. за період саме з 15.11.2012 по 01.03.2013, враховуючи, що період прострочення починається з 15.11.2012.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За таких обставин та враховуючи вищевикладене позов підлягає задоволенню частково.

Враховуючи, що відповідно до ст. 44 ГПК України позивачем понесені судові витрати, пов'язані з розглядом справи, то зазначені витрати відшкодовуються за рахунок відповідача, пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ст. 49 ГПК України).

Керуючись ст. ст. 33, 34, 44, 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Центрспецмонтаж-1» (01054, м. Київ, вул. Дмитрівська, 18/24, 8 поверх, код ЄДРПОУ 38061871) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Київмостобуд №1» (02121, м. Київ, вул. Автопаркова, 7. код ЄДРПОУ 33594875) суму основного боргу в розмірі 1.040.119 (один мільйон сорок тисяч сто дев'ятнадцять) грн. 90 коп., пеню в розмірі 53.284 (п'ятдесят три тисячі двісті вісімдесят чотири) грн. 83 коп., інфляційні втрати в розмірі 2.077 (дві тисячі сімдесят сім) грн. 12 коп., 3% річних у розмірі 10.686 (десять тисяч шістсот вісімдесят шість) грн. 17 коп. та витрати по сплаті судового збору в сумі 22.123 (двадцять дві тисячі сто двадцять три) грн. 36 коп.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 17.06.2013.

Суддя Ониськів О.М.