Ухвала

від 06.06.2013 по справі 2а-14801/11/0170/18

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-14801/11/0170/18

06.06.13 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Дудкіної Т.М.,

суддів Дадінської Т.В. ,

Омельченка В. А.

секретар судового засідання Гоголева І.А.

за участю сторін:

представник позивача, Агропромислового сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Южная-Холдінг"- Гуріна Ганна Іванівна, довіреність № б/н від 04.01.13

представник відповідача, Сімферопольської міжрайонної державної податкової інспекції АР Крим- Одабаші Алі Ахтемович, довіреність № 10/9/10-0 від 10.07.12

представник позивача, Агропромислового сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Южная-Холдінг"- Аліпова Ганна Олександрівна, паспорт серія НОМЕР_2 виданий Центральним РВ Сімферопольського МУГУ МВС України в Криму , від 25.05.00

розглянувши апеляційну скаргу Сімферопольської міжрайонної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Панов О.І. ) від 18.01.13

за позовом Агропромислового сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Южная-Холдінг" (вул. Шкільна 2,Перове,Сімферопольський район, Автономна Республіка Крим,97560)

до Сімферопольської міжрайонної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби (вул. Бєлова, 2 а,Мирне,Сімферопольський район, Автономна Республіка Крим,97503)

про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Агропромислове сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Южная-Холдінг 2" звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в Сімферопольському районі АР Крим про скасування податкового повідомлення - рішення № 0000812302 від 08.06.2011р., яким збільшено суму грошового зобов'язання позивачу по податку на додану вартість в розмірі 420983,80 грн., з них за основним платежем 336787,00 грн., за штрафними санкціями 84196,80 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 18.01.13 року позов Агропромислового сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Южная-Холдінг" - задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Сімферопольської міжрайонної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби №0000812302 від 08.06.2011 р.

Також судом вирішено питання щодо судових витрат.

Не погодившись з зазначеною постановою суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 18.01.2013 року та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального права.

У судовому засіданні представник відповідача наполягав на задоволенні скарги, просив скасувати постанову суду першої інстанції.

Представники позивача просили залишити скаргу без задоволення, постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 18.01.13 залишити без змін.

Колегія суддів, заслухавши представників сторін, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правову оцінку обставин у справі та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено, що за видами господарської діяльності товариство з обмеженою відповідальністю "Южная Холдинг" здійснює розведення птиці та виробництво продукції птиці, виробництво, переробка, та реалізація сільськогосподарської продукції, торгівельно-закупна діяльність, закупівля сільськогосподарської продукції у населення, у т.ч. за готівкові кошті, та інші.

У травні 2011 року посадовими особами відповідача проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питань взаємовідносин з ПП "Кросс- 95" за період січень 2008 р., квітень 2008р.

За результатами перевірки складено акт № 843/23-02/30025333 від 23.05.2011 року, за висновками якого встановлені порушення:

- ч. 1, ч. 5 ст. 203, п. 1, п. 2 ст. 215, ст. 228 Цивільного кодексу України:

- п. п. 7.2.4 п.7.2, п.п.7.4.1., п.п.7.4.4, п.п.7.4.5. п.7.4 , п.п.7.5.1 п.7.5. ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість";

- п.123.2. ст.123 Податкового Кодексу України

На підставі акту перевірки ДПІ в Сімферопольському районі винесено податкове повідомлення - рішення № 0000812302 від 08.06.2011 р. яким збільшено суму грошового зобов'язання АТОВ „Южная - Холдінг" з податку на додану вартість в розмірі 420 983,80 грн., з них за основним платежем 336 787 грн., за штрафними санкціями 84 196,80 грн.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що податковий кредит у спірний період позивачем сформовано правильно та відповідно до вимог, чинного на момент формування, законодавства, а тому висновки податкового органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства необґрунтовані, та як наслідок податкове-повідомлення рішення прийнято протиправно.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Апеляційним розглядом встановлено, що висновку про порушення позивачем вимог податкового законодавства, податковий орган дійшов внаслідок того, що визнав нікчемним правочин, укладений між позивачем та ПП "Кросс- 95" , зокрема, про порушення пп. 7.2.4 п.7.2, п.п.7.4.1., п.п.7.4.4, п.п.7.4.5. п.7.4 , п.п.7.5.1 п.7.5. ст.7 Закону України від 03.04.97 №168/97-ВР "Про податок на додану вартість", вказавши, що позивачем занижено податок на додану вартість, що підлягає нарахуванню та залишається у платника (рядок 23 Декларації) за декларацією з спеціальним режимом оподаткування: сільськогосподарського підприємства (пункт 11.29 Закону за період до 01.01.09) всього у сумі 336 787 грн., у тому числі за квітень 2008 року в сумі 336 787 грн., завищено податок на додану вартість, який в наступному звітному періоді зменшує суму податку, що залишається в розпорядженні платника податку для цільового використання, і не відображається в особових рахунках платника, (ряд. 20, 22 від'ємне знач.) ряд. 24 в сумі 225135 грн.

Як встановлено судом першої інстанції, основним видом діяльності АТОВ "Южная-Холдинг" є розведення птиці; товариство є платником фіксованого сільськогосподарського податку, застосовувало спеціальний режим оподаткування ПДВ, передбачений пунктами 11.21 і 11.29 статті 11 Закону України "Про податок на додану вартість" (далі - Закон № 168) та надавало до податкового органу спеціальну декларацію з податку на додану вартість по операціях з реалізації м'яса птиці (спец декларація № 1), спеціальну декларацію з податку на додану вартість по операціях з продажу товарів власного виробництва (яйця курячого) (спец декларація № 2), а також загальну декларацію з податку на додану вартість, за якою проводяться розрахунки з бюджетом (податкова декларація № 3).

Апеляційним розглядом встановлено, що у грудні 2007 року між АТОВ "Южная-Холдінг" та ПП "Кросс-95" укладено договір поставки № КЮХ -1207-26 від 26.12.2007р., згідно якого Постачальник - ПП "Кросс-95" зобов'язувався передати у власність Покупцеві - АТОВ "Южная-Холдінг" птицю (хайсекс білий), а Покупець зобов'язувався прийняти товар та оплатити його вартість.

На виконання умов даного договору, ПП "Кросс-95" продало АТОВ "Южная-Холдінг" курей (хайсекс білий) у січні 2008р. на загальну суму 3 371 380 грн. (в т.ч. ПДВ 561 896,70 грн.) та видало видаткові та податкові накладні, останні було віднесено АТОВ "Южная-Холдінг" до складу податкового кредиту у січні 2008р.

Оплата товару АТОВ "Южная - Холдінг" проведена відповідно до платіжних доручень.

АТОВ "Южная-Холдінг" за звітний місяць - квітень 2008 року до податкового органу 20.05.2008 року надало податкову декларацію з податку на додану вартість (скорочену), як сільськогосподарського товаровиробника.

Податкові зобов'язання за звітний період квітень 2008 року складають 2521171,00 грн. Податковий кредит - 1710825,00 грн. у т. ч. 561897,00 грн. по постачальнику ПП "Кросс-95" (відповідно розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів від 20.05.2008 року, додаток 2 до податкової декларації з ПДВ (скороченої).

Колегією суддів безперечно встановлено, що сформований склад податкового кредиту позивача по господарських взаємовідносинах із вищезазначеним контрагентом повністю документально підтверджений первинними бухгалтерськими документами, копії яких є у справі та які були досліджені та оцінені у судовому засіданні.

У травні 2008 року позивач надав до відповідача податкову декларацію з податку на додану вартість, в якій зазначено податкові зобов'язання по спеціальному режиму оподаткування сільськогосподарського товаровиробника за січень 2008 р. усього у розмірі 1193672 ,00 грн. та суму ПДВ - 1193672,00 грн. та податковий кредит по спеціальному режиму оподаткування сільськогосподарського товаровиробника за січень 2008р. усього у розмірі 913035,00 грн. та суму ПДВ - 913035,00 грн.

Так, згідно з пунктами 4, 5 і 6 Порядку акумуляції та використання коштів, які нараховуються сільськогосподарськими товаровиробниками - платниками податку на додану вартість щодо операцій з продажу товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини (затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 26 лютого 1999 року № 271, із змінами і доповненнями) на підставі даних бухгалтерського та податкового обліку сільськогосподарський товаровиробник складає декларацію з податку на додану вартість з реалізованої продукції, товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини, крім операцій з продажу переробним підприємствам молока та м'яса живою вагою, і в терміни, передбачені законодавством для звітності, подають її до органів державної податкової служби.

Одночасно з декларацією з податку на додану вартість за відповідний звітний період сільськогосподарські товаровиробники подають до органу державної податкової служби за місцем реєстрації довідку про цільове використання сум податку на додану вартість за попередній звітний період, форма та зміст якої визначається Державною податковою адміністрацією за погодженням із Міністерством аграрної політики.

Залишок податкових зобов'язань відповідно до декларації з податку на додану вартість з реалізованої продукції, товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини, тобто різниця між сумою податку на додану вартість, одержаною сільськогосподарськими товаровиробниками від покупців, та сумою податку на додану вартість, сплаченою ними постачальникам, перераховується сільськогосподарськими товаровиробниками з поточного рахунка на окремий рахунок у терміни, передбачені для перерахування суми податку на додану вартість до бюджету.

Залишок податкового кредиту відповідно до згаданої декларації, тобто від'ємна різниця між сумою податку на додану вартість, одержаною сільськогосподарськими товаровиробниками від покупців, та сумою податку на додану вартість, сплаченою ними постачальникам, зараховується сільськогосподарським товаровиробникам на зменшення податкових зобов'язань наступних звітних періодів.

В жовтні 2008 року за звітний період 4 місяць 2008 року АТОВ "Южная-Холдінг" надала до відповідача уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку виправленням самостійно виявлених помилок.

Відповідно до уточнюючого розрахунку збільшені податкові зобов'язання з ПДВ на суму 25 грн. у тому числі від кореговано податковий кредит за квітень 2008 року по контрагенту ПП "Кросс-95" на суму ПДВ 561 897 грн. з мінусом та перенесено до податкового кредиту за січень 2008 року в сумі 561 897 грн.

Таким чином, документами первинного бухгалтерського та податкового обліку за період з 01.07.2005 року по 31.03.2008 року віднесення до податкового кредиту суми ПДВ в податковій декларації за спеціальним режимом оподаткування за квітень 2008 року підтверджено .

Крім того, судово-економічною експертизою №118/12 від 07.11.2012 р. підтверджено правомірність віднесення до складу податкового кредиту суми ПДВ, сплаченні при придбанні птиці у ПП "Кросс-95" у січні 2008 року документами первинного бухгалтерського та податкового обліку АТОВ "Южная-Холдінг" та віднесення суми ПДВ в податковій декларації за спеціальним режимом оподаткування за квітень 2008 року.

Висновок судово-економічної експертизи сумнівів не викликає.

На підставі зазначеного, колегією суддів безперечно встановлено, що угода між позивачем та ПП "Кросс-95" мала реальний характер, товарність господарських операцій підтверджується наявними в матеріалах справи копіями первинних бухгалтерських документів, які складені відповідно до приписів ч.2 ст.9 ЗУ "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", зауважень до яких податковий орган не має.

Доводи апеляційної скарги, як і висновки перевірки, зводяться до того, що, на думку податкового органу, фінансово-господарська діяльність ПП "Кросс-95" здійснювалась поза межами правового поля. Фінансово-господарські взаємовідносини між АТОВ "Южная-Холдінг" та контрагентом ПП "Кросс-95" є такими, що вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювались цими правочинами. АТОВ "Южная-Холдінг" діяло без належної обачності і йому мав бути відомий фактичний адміністративно-майновий стан підприємства-постачальника ПП "Кросс-95", умови ведення ним господарської діяльності та порушення, якими ним допускалися, оскільки у ПП "Кросс-95" відсутні основні фонди та виробничі потужності, трудові ресурси, транспортні засоби, що вказує на неможливість фактичного здійснення господарської діяльності між даними підприємствами та унеможливлює продаж товарів (надання робіт, послуг) АТОВ "Южная -Холдінг". Також апелянт посилається на ту обставину, що видами діяльності ПП "Кросс - 95" є надання юридичних консультаційних послуг, тобто діяльність не пов'язана з сільгоспвиробником або посередництвом.

Такі доводи колегія суддів вважає неспроможними та зазначає таке.

Що стосується нікчемності правочину, як про це зазначено в акті перевірки, то стаття 204 ЦК України закріплює принцип презумпції правомірності правочину: правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він невизнаний судом недійсним.

Головною підставою вважати правочин нікчемним являється його недійсність, встановлена законом. Саме законом, а не Актами, які б факти в цьому акті не були відображені. Вказані ж в Акті висновки є суто суб'єктивною думкою державного податкового ревізора-інспектора, оскільки були зроблені за відсутності інформації, яка надається в передбаченому законодавством порядку.

Таким чином, навіть за наявності ознак нікчемності правочину податкові органи мають право лише звертатися до судів з позовами про стягнення в доход держави коштів, отриманих по правочинах, здійснених з метою, що свідомо суперечить інтересам держави і суспільства, посилаючись на їх нікчемність.

Згідно з ч. 2 ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Правовідносини з приводу нікчемності правочинів унормовані ст.228 Цивільного кодексу України, відповідно до якої правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним (ч.1 ст.228); правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним (ч.2 ст.228).

Пленум Верховного суду України в своїй постанові від 06 листопада 2009 року № 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" роз'яснив, що нікчемними правочинами, які порушують публічний порядок, визначені ст. 228 ЦК України, є: правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина; правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Правочини, які посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема є: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режими вилучення з обігу або обмеження в обігу об'єктів цивільного права, тощо. Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок. При кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним, тощо.

Ні акт перевірки ні апеляційна скарга не містять таких посилань, не доводять умислу саме позивача на порушення публічного порядку, не містять посилання і на те, в чому таке порушення полягає. Доказів, які б доводили нерозумність або необачність правової поведінки саме позивача у спірних правовідносинах при здійсненні господарських операцій із контрагентом судом не добуто.

Відповідно до вимог ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суперечність правочину моральним засадам суспільства або спрямованість його на незаконне заволодіння майном держави, за даних обставин, може мати місце у разі наявності наміру сторін, який спрямований на неправомірне отримання податкової вигоди, шляхом штучного формування податкового кредиту.

Однак докази цього відсутні.

Оскільки посилання податкового органу на порушення правил оподаткування мотивовані виключно нікчемністю укладеного правочину, колегія суддів відхиляє їх, як необґрунтовані.

Невиконання зобов'язань перед бюджетом іншими контрагентами як і здійснення діяльності не передбаченої установчими документами є підставою для застосування заходів відповідальності виключно до таких контрагентів, і само по собі не свідчить про порушення правил оподаткування позивачем.

Відповідно до частини 1 статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судова колегія дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування судового рішення не вбачається.

Керуючись ст. 195; ст. 196; ст. 197, п.1 ч.1 ст. 198; ст. 200; п.1 ч.1 ст. 205; ст. 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Сімферопольської міжрайонної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 18.01.13 у справі № 2а-14801/11/0170/18 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 12 червня 2013 р.

Головуючий суддя підпис Т.М. Дудкіна

Судді підпис Т.В. Дадінська

підпис В.А.Омельченко

З оригіналом згідно

Головуючий суддя Т.М. Дудкіна