Рішення

від 18.06.2013 по справі 927/691/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

Господарський суд Чернігівської області

14000 м. Чернігів, проспект Миру 20 Тел. 698-166, факс 77-44-62

РІШЕННЯ

іменем України

"18" червня 2013 р. Справа № 927/691/13

Позивач: Приватне підприємство "Будівельна фірма "ДВП",код ЄДРПОУ 31188396,

вул. Войкова, 5, м. Чернігів,14005

Відповідач: Публічне акціонерне товариство "Чернігівбуд", код ЄДРПОУ 14236516,

вул. Щорса, 76 А, м. Чернігів,14000

про стягнення 132110,22 грн.

ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН:

позивача: Чайка О.А довіреність № 1 від 15.04.2013 представник за дорученням.

відповідача: не з'явився

У судовому засіданні 18.06.2013р. оголошено вступну та резолютивну частину судового рішення. Повне рішення підписано 19.06.2013р.

СУТЬ СПОРУ:

Позивачем подано позов про стягнення заборгованості в сумі 132 110, 22 грн. , що утворилася внаслідок неналежного виконання відповідачем обов"язку з оплати виконаних позивачем робіт за договором субпідряду №7-04/2008 від 21.04.2008р.

Сторони належним чином були повідомлені про дату, час, місце розгляду справи шляхом направлення копії ухвали про порушення провадження у справі за адресою державної реєстрації. Про одержання вказаних ухвал сторонами свідчать поштові повідомлення про вручення. Однак відповідач відзиву на позов не надав і компетентного представника у засідання суду не направив, не повідомивши суду про поважність причин , що перешкодили йому надати відзив та направити представника в судове засідання.

З огляду на належне повідомлення учасників процесу про час та місце розгляду справи , а також зважаючи на те, що відповідач мав можливість , однак не скористався своїм правом надання суду письмового відзиву та направлення представника у судове засідання, господарський суд доходить висновку про можливість вирішення спору за наявними доказами у порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні 18.06.2013р. представником позивача були підтримані позовні вимоги в повному обсязі.

Розглянувши подані документи і матеріали, вислухавши пояснення повноважного представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, господарський суд встановив:

Між сторонами було укладено договір субпідряду №7-04/2008 від 21.04.2008р. згідно п.2.1. якого відповідач, як генеральний підрядник по будівництву житлового будинку, доручив позивачу виконати електромонтажні роботи та згідно п.2.2. зобов"язався сплатити позивачу за виконані роботи в строки та в порядку , обумовлені цим договором.

Зазначені договором роботи були виконані позивачем належним чином, що підтверджується актами виконаних підрядних робіт та довідками про вартість виконаних підрядних робіт за листопад- грудень 2009р., підписаними сторонами.

При цьому відповідач в порушення п.2.2. договору субпідряду №7-04/2008 від 21.04.2008р. оплатив виконані роботи частково у розмірі 35 572,18 грн. посилаючись на відсутність коштів. Борг відповідача перед позивачем становить 132 110,22 грн., що підтверджується актом звірки взаєморозрахунків по договору субпідряду №7-04/2008 від 21.04.2008р., підписаного сторонами.

Положення ч.2 ст.319 Господарського кодексу України визначають, що підрядник має право за згодою замовника залучати до виконання договору підряду як третіх осіб субпідрядників, на умовах укладених з ними субпідрядних договорів.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт ( управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Положення ст. 193 Господарського кодексу України визначають, що суб"єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов"язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов"язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ч.ч. 2,3 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона має вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов"язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. За ч.1 ст.193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених цим Кодексом.

Так, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Положення ст. 610 даного Кодексу передбачають, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Відповідно до ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Ст. 625 Цивільного кодексу України встановлено , що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Оскільки відповідач в порушення ст. ст. 526,610,612,625,629 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України взяті на себе зобов'язання за договором субпідряду №7-04/2008 від 21.04.2008р. не виконав, що підтверджується матеріалами справи , виконані роботи не оплатив, суд доходить висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Враховуючи, що спір виник з вини відповідача, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України на відповідача мають бути покладені витрати по сплаті судового збору.

Керуючись ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 526,610,612,625,629 Цивільного кодексу України, ст.ст.49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Чернігівбуд", вул. Щорса, 76 А, м. Чернігів,14000 (р/р 26000304830686 у ПІБ, МФО 353456, код ЄДРПОУ 14236516 ) на користь Приватного підприємства "Будівельна фірма "ДВП", вул. Войкова, 5, м. Чернігів,14005 (р/р 26007000002431 в ПАТ "Банк Демарк" МФО 353575, код ЄДРПОУ 31188396, )132 110 ,22 грн. боргу та 2642,21грн. витрат по сплаті судового збору.

3.Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення підписано 19.06.2013р.

Суддя С.М. Івченко