Рішення

від 11.06.2013 по справі 263/1163/13-ц

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.МАРІУПОЛЯ

263/1163/13-ц

2/263/981/2013

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2013 року Жовтневий районний суд м.Маріуполя Донецької області у складі судді Шатілової Л.Г., при секретарі Симоненко К.В., за участю представника позивача ОСОБА_1- адвоката ОСОБА_2, представника відповідача ОСОБА_3- ОСОБА_4, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Маріуполі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Маріупольської міської ради, третя особа: ОСОБА_3, про визнання частково недійсним рішення Маріупольської міської ради , та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, третя особа: Маріупольська міська рада,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся у лютому 2013 р. до суду з позовом до відповідача про визнання частково недійсним рішення Маріупольської міської ради від 29.03.2011 року №6/6-526 зі змінами, внесеними рішенням Маріупольської міської ради від 19.04.2011 року №6/7-585. В обґрунтування позовних вимог вказав, що він є власником домоволодіння АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 24.12.2004 р. зареєстрованого в реєстрі за №7-2608. Спадкове майно складається з житлового будинку з належними до нього надвірними будівлями та спорудами (житловий будинок збудований з саману, обкладений цеглою лит.А-1, загальною житловою площею - 17,1, вбиральня літ.В-1, літня кухня літ.Б-1, сарай літ.Г-1, споруди №1,2.) Вважає себе землекористувачем земельної ділянки під обслуговування вищевказаного будинку на підставі переходу права користування відповідно до ст.120 ЗК України. Тому вважає рішення Маріупольської міської ради від 29.03.2011 № 6/6-526 та 19.04.2011 № 6/7-585 незаконними та такими що порушують його права землекористувача та власника будинку.

Позивач ОСОБА_3 звернувся у жовтні 2012 р. до суду з позовом до ОСОБА_1, третя особа Маріупольська міська рада, про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою. ОСОБА_3 в обґрунтування позовних вимог вказав що він є власником житлового будинку (1/1 частини), розташованого за адресою: АДРЕСА_2 на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 15.06.2012р. № 2-571, після смерті його матері - ОСОБА_5, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1. Рішенням Маріупольського бюро технічної інвентаризації про державну реєстрацію прав від 18.06.2012р. реєстраційний номер №36776854, право власності на вказаний житловий будинок зареєстровано в Реєстрі прав власності. Він приватизував земельну ділянку площею 0,0637 га. для обслуговування вищевказаного будинку , що підтверджується державним актом на право власності на земельну ділянку Серії ЯМ № 827030, який зареєстрований в управлінні Госкомзему в м.Маріуполі № 141230001002108 від 28.11.2012р. Тому вважає що його права як, власника будинку та вказаної земельної ділянки порушуються діями відповідача ОСОБА_1, а саме перешкодою у користуванні вказаною земельною ділянкою.

Ухвалою суду від 15.04.2013р. справи об'єднано та присвоєно справі номер №2/263/981/2013.

В судовому засіданні позивача ОСОБА_1 частково відмовився від позовних вимог, а саме в частині визнання недійним п.1.3.1 рішення Маріупольської міської ради від 29.03.2011р. за № 6/6-526 , ухвалою суду провадження по справі в цій частині було закрито. В іншій частині ОСОБА_1 та його представник позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити . У задоволені позову ОСОБА_3 просив відмовити.

Представник Маріупольської міської ради в судовому засіданні позов ОСОБА_1 не визнала ,заперечувала проти його задоволення з підстав, викладених у письмових запереченнях. Позовні вимоги ОСОБА_3 підтримала.

Представник ОСОБА_3 в судовому засіданні підтримала заявлені вимоги ОСОБА_3 з підстав, викладених у позовній заяві, просила їх задовольнити, проти задоволення позовних вимог ОСОБА_1 заперечувала.

Вислухавши сторони та їх представників, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов ОСОБА_1 не підлягає задоволенню, а позов ОСОБА_3 підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником домоволодіння АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 24.12.2004 року зареєстрованого в реєстрі за №7-2608./а.с.11 т.2/

ОСОБА_3 є власником житлового будинку ,розташованого за адресою: АДРЕСА_2, на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 15.06.2012 № 2-571, після смерті його матері - ОСОБА_5, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 - свідоцтво про смерть від 05.11. 2011 №853./а.с.10-11т.1/

Рішенням Апеляційного суду Донецької області від 05.03.2009р. по справі №22ц-192/09р. за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні домоволодінням та відшкодування моральної шкоди встановлено, що на час розгляду у справі відсутні документи про встановлення меж земельних ділянок по АДРЕСА_1 та №7 в натурі на місцевості, відсутні державні акти./а.с.64-65 т.1/

Постановою Жовтневого районного суду від 21.05.2008р. по справі №2а-36/2008р за позовом ОСОБА_5 до Маріупольської міської ради, третя особа ОСОБА_1 про визнання протиправними і про відміну п.1.2.9 рішень Маріупольської міської ради №171 від 15.12.2005 та державного акту на право приватної власності на земельну ділянку №01.06.162.02193 від 14 лютого 2006 року, встановлено, що ОСОБА_1 перекрив проїзд через свою ділянку до ділянки позивачки, чим змінив порядок землекористування, що історично склався, внаслідок чого ОСОБА_5 була позбавлена можливості безперешкодно проходити до свого домоволодіння АДРЕСА_2, а тимчасово вимушена ходити через двір домоволодіння №9. /а.с.39-41 т.1/ Вищевказаною постановою Жовтневого районного суду позов ОСОБА_5 задоволено, рішення Маріупольської міської ради та державний акт на право приватної власності на земельну ділянку від 14.02.2006р. №01.06.162.02193 скасовано. Рішення суду від 21.05.2008р. ОСОБА_1 оскаржено не було.

Також судом встановлено, що відповідач ОСОБА_3 є інвалідом 3-ї групи, з ним в будинку також проживають ОСОБА_7 (інвалід 2-ої групи) і ОСОБА_8 (одинока мати).

На підставі ухвали суду від 16.05.2013р. спеціалістом відділу регулювання земельних відносин Маріупольської міської ради 01.06.2013 року проведено перевірку дотримання вимог земельного законодавства ОСОБА_1 та ОСОБА_3 щодо користування земельною ділянкою, яка є сумісною межею між домоволодіннями №7 та АДРЕСА_1 . В результаті перевірки встановлено ,що ОСОБА_3 використовується земельна ділянка по АДРЕСА_2 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку Серії ЯМ № 827030, що зареєстрований в управлінні Госкомзему в м.Маріуполі № 141230001002108 від 28.11.2012р. в межах менше встановлених вказаним актом. ОСОБА_1 використовує земельну ділянку по АДРЕСА_1 без правовстановлюючих документів. При огляді земельної ділянки встановлено, що ОСОБА_1 самовільно зайнята та використовується частина земельної ділянки по АДРЕСА_2 (що належіть на праві власності ОСОБА_3) площею 0,0091 га, під розміщення забору (зі сторони АДРЕСА_1), вольєру для собаки та будки, брами (зі сторони АДРЕСА_2), що є порушенням ст.125, ст.126, ст.212 ЗК України./а.с.109-110 т.2/

З пояснень сторін встановлено, що житловий будинок АДРЕСА_2 розташований у глибині забудови вулиці за домоволодіннями № 3 та № 5. На сьогоднішній день прохід до будинку № 7 здійснюється між меж земельних ділянок по АДРЕСА_1 та АДРЕСА_3. Іншого проходу до домоволодіння № 7 не має.

На підставі 1.1.4. рішення Маріупольської міської ради від 27.07.2010 №5/45-6813 було надано дозвіл гр..ОСОБА_5 на розробку проекту землеустрою щодо відводу земельної ділянки по АДРЕСА_2.

На підставі 1.3.1. рішення Маріупольської міської ради від 29.03.2011 №6/6-526 було затверджено проект землеустрою щодо відводу земельної ділянки (кадастровий номер 1412336300:01:009:0172) площею 0,0637га по АДРЕСА_2.

На підставі рішення Маріупольської міської ради від 19.04.2011 №6/7-585 було визнано таким, що втратило силу підпункт 1.3.1. пункту 1.3 рішення Маріупольської міської ради від 29.03.2011 №6/6-526 та затверджено проект землеустрою щодо відводу земельної ділянки і надано із земель запасу жилої та громадської забудови в оренду строком на 10 років (кадастровий номер 1412336300:01:009:0172) площею 0,0637га по АДРЕСА_2, для експлуатації та обслуговування жилого дому, господарських будівель та споруд.

Виходячи з наступного, вбачається, що підпункт 1.3.1. пункту 1.3 рішення Маріупольської міської ради від 29.03.2011 №6/6-526 було вже визнано недійсним рішенням Маріупольської міської ради від 19.04.2011р за №6/7-585.

Згідно вимог ст. 124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, які знаходяться в державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

З 1 січня 2010 р. до особи, яка набула право власності на будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача) відповідно до ст. 377 ЦК України і статті 120 ЗК України в редакції Закону України від 5 листопада 2009 р. N 1702-VI";

Право власника об'єкта нерухомості на земельну ділянку, на якій він розташований, слід враховувати, що виникнення права власності на об'єкт нерухомості не є підставою для автоматичного виникнення права власності чи укладення (продовження, поновлення) договору оренди земельної ділянки, що випливає з положень ст. 377 ЦК України і ст. 120 ЗК України.

При цьому, реєстрація права власності на будівлю і споруду автоматично не тягне за собою перехід права користування земельною ділянкою під нею, оскільки в наведених вище нормах цивільного та земельного законодавства йдеться про перехід права власності на землю при переході права власності на об'єкт нерухомості на підставі договору відчуження.

Отже, правочини, що тягнуть перехід права власності на об'єкт нерухомості, одночасно є підставою для переходу права на землю, проте оформлення такого права здійснюється у встановленому законом порядку.

Проте ст. 654 ЦК України передбачено, що зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Згідно зі ст. 120 ЗК України істотною умовою договору, який передбачає набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, є кадастровий номер земельної ділянки, право на яку переходить у зв'язку з набуттям права власності на ці об'єкти.

Ст. 120 ЗК України визначено, що укладення договору, який передбачає набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що пов'язане з переходом права на частину земельної ділянки, здійснюється після виділення цієї частини в окрему земельну ділянку та присвоєння їй окремого кадастрового номера.

При цьому ст. 198 ЗК України передбачено кадастрові зйомки - це комплекс робіт, виконуваних для визначення та відновлення меж земельних ділянок, який включає виготовлення кадастрового плану.

На підставі ст. 186 1 ЗК України, рішенням сесії Маріупольської міської ради від 23.02.2010р. № 5/41-6440 затверджено положення про Комісію з розгляду питань, пов'язаних із затвердженням документації із землеустрою. Згідно пункту 3 зазначеного положення до повноважень Комісії належить розгляд проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, технічних документацій із землеустрою щодо складання документів, що підтверджують право на земельні ділянки, клопотань про погодження місць розташування об'єктів у сукупності з додатками (далі - Документація) та надання висновків про узгодженні Документації.

На підставі п.6 ст. 186 1 ЗК України , результати роботи Комісії оформлюються висновком, який підписується всіма її членами та скріплюється печатками органів, представники яких входять до її складу.

Розглянувши клопотання гр.ОСОБА_5 про розгляд питання про узгодження місця розташування земельної ділянки (Площею 0,063586 га) по вул.Карасівській 7, для експлуатації та обслуговування жилого дому, господарських будівель та споруд, Комісія 15.07.2010р. надала висновок про можливість винести на розгляд сесії Маріупольської міської ради вказане питання.

На підставі 1.1.4. рішення Маріупольської міської ради від 27.07.2010р. №5/45-6813 було надано дозвіл гр.ОСОБА_5 на розробку проекту землеустрою щодо відводу земельної ділянки по АДРЕСА_2.

Процедура встановлення та відновлення меж земельних ділянок регламентується ст. 55 Закону України "Про землеустрій", а також Інструкцією про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою та договорів оренди землі, затвердженою наказом Державного Комітету України по земельних ресурсах від 04.05.99р. №43. Безпосередньо встановлення та відновлення меж покладається на землевпорядні організації, які мають ліцензію на здійснення такого виду діяльності.

Встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється на основі технічної документації із землеустрою, якою визначається місцеположення поворотних точок меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Документація із землеустрою щодо встановлення меж житлової та громадської забудови розробляється у складі генерального плану населеного пункту, проектів розподілу територій і є основою для встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості). (Закон, ВР України від 22.05.2003р, № 858-IV "Про землеустрій")

Погодження і затвердження документації із землеустрою, на підставі статті 30 Закону України «Про землеустрій» проводиться в порядку, встановленому Земельним кодексом України, цим Законом, та іншими законами України.

Обов'язковою умовою проекту землеустрою є план земельної ділянки, складений за результатами кадастрової зйомки. Згідно п. б ч. 2 ст. 198 ЗК України кадастровий план виготовляється в результаті вчинення певних дій, в тому числі погодження меж земельної ділянки з суміжними власниками та землекористувачами.

Відповідно до акту встановлення та узгодження меж землекористування гр..ОСОБА_5 межі земельної ділянки узгоджено відповідно до Порядку узгодження меж земельних ділянок із суміжними землекористувачами, затвердженого рішенням Маріупольської міської ради від 29.04.2010 №5/42-6453.

В додатковому акті від 22.11.2010 вказано, що встановлення меж земельної ділянки виконувалося на підставі рішення суду від 21.05.2008, оскільки малося на увазі, що земельна ділянка № 3 по вул. Карасівській не приватизовану (держакта на землю немає) це є землями комунальної власності. /а.с.31-32 т2/

На підставі рішення Маріупольської міської ради від 19.04.2011 №6/7-585 затверджено проект землеустрою щодо відводу земельної ділянки і надано із земель запасу жилої та громадської забудови та надано в оренду строком на 10 років (кадастровий номер 1412336300:01:009:0172) площею 0,0637га по АДРЕСА_2, для експлуатації та обслуговування жилого дому, господарських будівель та споруд./а.с.53-55 т.2/

Виходячи з вищевикладеного у Маріупольська міська рада та її виконавчі органи діяли в межах своїх повноважень та на підставі Закону.

Згідно зі ст. 95 ЗК України порушені права землекористувачів підлягають відновленню в порядку, встановленому законом. Відповідно до ч. 2 ст. 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою і відшкодуванням заподіяної шкоди.

Статтею 96 ЗК України встановлено обов'язки землекористувачів, відповідно до яких землекористувачі зобов'язані не порушувати прав власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів, а також дотримуватися правил добросусідства.

Разом з тим, суд звертає увагу позивачів на те, що нормами Земельного та Цивільного кодексів України встановлені загальні умови добросусідства та передбачено можливість вирішення питань щодо користування суміжними ділянками, в тому числі, шляхом встановлення сервітуту (як добровільно, так і в судовому порядку).

Стосовно інших доводів позивача суд зазначає наступне.

Порядок надання фізичним особам безоплатно у власність земельних ділянок врегульований нормами Земельного кодексу України та рішеннями Маріупольської міської ради, винесеними на підставі норм Земельного кодексу України.

Відповідно до п. 6 ст. 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідної місцевої ради, до якого додаються відповідні документи.

Передача земельних ділянок із земель державної і комунальної власності безоплатно у власність юридичним особам або громадянам здійснюється на підставі рішення міської ради за результатами розгляду документації із землеустрою.

В матеріалах справи наявна копія Проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по АДРЕСА_2 для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд. Вказаний проект містить висновки, погодження відповідних органів.

Посилання позивача ОСОБА_1 на порушення відповідачем п. "б" ч. 2 ст. 198 ЗК України, яким передбачено погодження під час здійснення кадастрової зйомки меж земельної ділянки з суміжними власниками та землекористувачами, як на підставу скасування рішення Маріупольської міської ради, є необґрунтованим. Відповідно до вказаної статті кадастрові зйомки - це комплекс робіт, виконуваних для визначення та відновлення меж земельних ділянок.

Кадастрова зйомка є частиною державного земельного кадастру. В свою чергу, державний земельний кадастр це єдина державна система земельно-кадастрових робіт, яка встановлює процедуру визнання факту виникнення або припинення права власності і права користування земельними ділянками та містить сукупність відомостей і документів про місце розташування та правовий режим цих ділянок, їх оцінку, класифікацію земель, кількісну та якісну характеристику, розподіл серед власників землі та землекористувачів. Призначенням державного земельного кадастру є забезпечення необхідною інформацією органи державної влади та місцевого самоврядування, а також заінтересованих осіб.

Отже, на розроблення проекту відведення за заявою особи, яка в установленому порядку звернулась із заявою, та на прийняття радою рішення про затвердження належним чином погодженого проекту відведення , погодження меж ділянки з сусідніми землекористувачами не впливає.

Відповідно до Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" червоні лінії, наявність яких враховується при забудові земель, це визначені в містобудівній документації щодо пунктів геодезичної мережі межі існуючих та запроектованих вулиць, доріг, майданів, які розділяють території забудови та території іншого призначення. Твердження позивача стосовно того, що земельна ділянка знаходиться в межах червоних ліній не підтверджується наданою документацією з землеустрою.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 626, 628, 629, 651 ЦК України, ст. 118, 198 ЗК України, керуючись ст.ст. 10,11,60,209,212,214,215,218 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволені позову в ОСОБА_1 відмовити.

Позов ОСОБА_3 задовольнити.

Зобов'язати ОСОБА_1 усунути перешкоди у користуванні ОСОБА_3 земельною ділянкою по АДРЕСА_2 , що належить на праві власності на підставі державного акту серії ЯМ № 827030 № 141230001002108 від 28.11.2012р., шляхом звільнення частини земельної ділянки площею 0,0091га від забору зі сторони АДРЕСА_1, вольєру для собаки та будки, брами зі сторони АДРЕСА_2.

Рішення може бути оскаржено в Апеляційний суд Донецької області через Жовтневий районний суд протягом 10 днів з дня проголошення.

Суддя