Ухвала

від 11.06.2013 по справі 801/185/13-а

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Ухвала

Іменем України

Справа № 801/185/13-а

11.06.13 м. Севастополь Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Дугаренко О.В.,

суддів Мунтян О.І. ,

Омельченка В. А.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Котарева Г.М. ) від 18.02.13 у справі № 801/185/13-а

за позовом Приватного підприємства "Електрокомплект-Ю" (вул. Київська, 150-А,Сімферополь,Автономна Республіка Крим,95050)

до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби (вул. М. Залки, 1/9,Сімферополь,Автономна Республіка Крим,95053)

про визнання протиправним та скасування наказу від 06.08.12р. №1557, визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 30.08.12р. №0003512204,

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "Електрокомплект-Ю"т звернулося до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати наказ від 06.08.12р. №1557, визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 30.08.12р. №0003512204.

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 18.02.13 позов задоволено повністю: визнано протиправним та скасовано Наказ В.о. начальника ДПІ у м. Сімферополі АР Крим ДПС Алієва Р. від 06.08.12р. №1557 про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ПП "Електрокомплект-ю" (ЄДРПОУ 33848651) з питань наявності операцій з ТОВ "ФУТУР-10" (код за ЄДРПОУ 32150054) за липень 2012 року; визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим ДПС від 30.08.12р. №0003512204 про донарахування податку на додану вартість у сумі 35085,00грн. та штрафних санкцій у сумі 8771,25грн. Вирішено питання щодо судового збору.

Не погодившись з постановою суду, представник Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби звернувся до Севастопольського апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального права.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

У судове засідання 11.06.2013 сторони, їх представники не з'явились, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені в встановленому законом порядку.

Суд, керуючись положеннями пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, визнав за можливе перейти до письмового провадження по справі.

Колегія суддів, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правову оцінку обставин у справі та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено, що на підставі Наказу В.о. начальника ДПІ у м. Сімферополі АР Крим ДПС Алієва Р. від 06.08.12р. №1557 (а.с. 16, том 1), у період з 08.08.12р. по 10.08.12р. посадовими особами відповідача було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питань наявності операцій з ТОВ «ФУТУР-10» (код за ЄДРПОУ 32150054) за липень 2012 року. За результатами перевірки було складено акт від 10.08.12р. №4405/22-8/33848651 (а.с. 18-25, том 1).

Перевіркою встановлені порушення позивачем п. 14.1.191 ст. 14, п. 185.1 ст. 185, п. 188.1 ст. 188, п. 198.2, п. 198.6 ст. 198, ПК України, в результаті чого встановлено заниження податкових зобов'язань з ПДВ всього в розмірі 35085,00грн.

Як слідує з даного акту перевірки, вказані порушення податкового законодавства виявлені по взаємовідносинам з ТОВ «ФУТУР-10».

Висновки даного акту перевірки були покладені в основу податкового повідомлення-рішення від 30.08.12р. №0003512204 про донарахування податку на додану вартість у сумі 35085,00грн. та штрафних санкцій у сумі 8771,25грн. (а.с. 26).

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що наказ від 06.08.12р. №1557 виданий безпідставно. Окрім того, є протиправними висновки податкового органу про безпідставне формування позивачем податкового кредиту за рахунок витрат на придбання товару (промислового товару) на загальну суму 153952,00грн. (у т.ч. ПДВ 35085,00грн.).

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Апеляційним розглядом встановлено, що наказ на проведення перевірки позивача виданий податковим органом на підставі до п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України.

Виключний перелік обставин, за наявності хоча б однієї з яких здійснюється документальна позапланова перевірка, наведено у п. 78.1 ст. 78 ПК України.

Відповідно до п. 79.1 статті 79 Податкового кодексу України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Отже, невиїзна документальна перевірка має бути призначена тільки за обставин, визначених ст.ст. 77 та 78 ПК України.

Зокрема, згідно п.п. 78.1.1 ст. 78 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка здійснюється за обставини, якщо за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Таким чином, обов'язковою передумовою законності призначення перевірки за вказаною обставиною є направлення письмового запиту органом державної податкової служби до платника податків стосовно надання пояснень та їх документальних підтверджень та ненадання платником податків протягом 10 днів з дня отримання запиту пояснень та їх документальних підтверджень.

Як свідчать матеріали справи, ДПІ у м. Сімферополі АР Крим ДПС запит щодо надання інформації, був направлений позивачу 30.08.12р. за вих. №18526/10/22-8/33848651 (а.с. 17, том 1), тоді як Наказ на проведення перевірки №1369 був виданий 06.08.12р., тобто значно раніше ніж був зроблений запит щодо надання інформації, ненадання відповіді на який платником податків протягом 10 робочих днів з дня його отримання і є в подальшому підставою для проведення зазначеної перевірки.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що всі документи на підтвердження взаємовідносин позивача з ТОВ "ФУТУР-10", надані позивачем у повному обсязі, отже підстави для видання наказу №1557 від 06.08.12р. про проведення перевірки податкового органу були відсутні.

Таким чином, суд першої інстанції обґрунтовано визнав оскаржуваний наказ протиправним та правомірно його скасував.

Стосовно правомірності податкових повідомлень-рішень про збільшення позивачеві податку на додану вартість, колегія суддів встановила наступне.

Висновків про порушення позивачем вимог податкового законодавства, податковий орган дійшов внаслідок того, що визнав нечиним правочин між позивачем та ТОВ "ФУТУР-10 в зв'язку з тим, що правочини не спрямовані на реальне здійснення правових наслідків, а тому, на думку податкового органу відсутні об'єкти оподаткування податком на додану вартість та підстави формування валових витрат. Ці висновки покладені в основу оскаржених податкових повідомлень-рішень.

В той же час, як вбачається з матеріалів справи, виконання господарських зобов'язань з ТОВ «ФУТУР-10» підтверджується договором постачання, видатковими та податковими накладними, рахунками-фактурами (а.с. 44-64, том 1).

Здійснення оплати отриманого товару, докази яких долучено до матеріалів справи (а.с.65-70, том 1).

Окрім того, факт використання зазначеного товару в господарській діяльності позивача підтверджується податковими накладними, виписаними позивачем покупцям, витратними накладними, довіреностями працівникам покупців на отримання товару від позивача, договорами постачання, відповідно до яких, позивач зобов'язувався поставити придбаний в нього товар покупцям, (а.с. 74-249, том 1, а.с. 1-20, том 2).

В підтвердження транспортування позивачем зазначеного товару своїм покупцям, в матеріалах справи знаходяться бухгалтерські довідки про кількість працівників на підприємстві, про знаходження на балансі автомобілів, які використовуються для матеріально-виробничого забезпечення підприємства, реєстр договорів із покупцями, штатний розклад підприємства, свідоцтва про реєстрацію транспортних засобів, договори оренди приміщень, де позивачем зберігався товар, який в подальшому був реалізований покупцям, додаткові угоди, акти зписання, товарно-транспортні накладні (а.с. 35-52, 59-91, том 2)

Таким чином, відповідно до положень ПК України, позивачем та контрагентом - ТОВ «ФУТУР-10», під час здійснення угоди, були складені відповідні розрахункові, платіжні та інші документи, що підтверджують витрати, безпосередньо пов'язані із отриманням доходів.

Колегією суддів безперечно встановлено, що первинні бухгалтерські документи оформлені відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та Пункту 2.1. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95року № 88.

Статтею 204 ЦК України встановлено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Частина 2 ст. 215 ЦК України визначає, що недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Відносини з приводу нікчемності правочинів врегульовані, зокрема ст.228 Цивільного кодексу України, відповідно до якої правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним (ч.1 ст.228 ЦК України); правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним (ч.2 ст.228 ЦК України).

Правочини, які посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема є: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режими вилучення з обігу або обмеження в обігу об'єктів цивільного права, тощо. Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок. При кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним, тощо.

Акт перевірки не містить посилань на такі факти та не доводить умислу позивача на порушення публічного порядку, не містить посилання і на те, в чому таке порушення полягає. Доказів, які б доводили нерозумність або необачність правової поведінки позивача у спірних правовідносинах при укладанні і виконанні договору із контрагентами суду не надано, а судом не добуто.

Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, їх правильність підтверджується матеріалами справи та встановленими обставинами; необґрунтованість висновків відповідача, вказаних в акті перевірки про порушення позивачем норм податкового законодавства України та прийнятих на їх підставі податкових повідомлень - рішень, знайшли своє підтвердження при розгляді справи.

Керуючись статтями 195, 197, 198, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 18.02.13 у справі № 801/185/13-а залишити без задоволення.

2. Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 18.02.13 у справі № 801/185/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Ухвалу може бути оскаржено до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя підпис О.В.Дугаренко

Судді підпис О.І. Мунтян

підпис В.А.Омельченко

З оригіналом згідно

Головуючий суддя О.В.Дугаренко