Ухвала

від 11.06.2013 по справі 2а-13477/12/0170/12

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-13477/12/0170/12

11.06.13 м. Севастополь Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Дугаренко О.В.,

суддів Мунтян О.І. ,

Омельченка В. А.

секретар судового засідання Бєлоглазова Ю.О.

за участю сторін:

представник позивача - Публічного акціонерного товариства "Кримгідроспецбуд"- Заярний Михайло Іванович, довіреність № 258 від 06.06.13,

представник відповідача - Державної податкової інспекції у м. Ялті АР Крим Державної податкової служби- не з'явився,

розглянувши матеріали справи за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Ялті АР Крим Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Котарева Г.М. ) від 18.02.13 у справі № 2а-13477/12/0170/12

за позовом Публічного акціонерного товариства "Кримгідроспецбуд" (вул. Робоча, 24,Ялта,Автономна Республіка Крим,98600)

до Державної податкової інспекції у м. Ялті АР Крим Державної податкової служби (вул. Васильєва, 16,Ялта,Автономна Республіка Крим,98600)

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 28.09.12р. №0003852301,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Публічне акціонерне товариство "Кримгідроспецбуд", звернулось до суду з адміністративним позовом до відповідача, Державної податкової інспекції у м. Ялті АР Крим Державної податкової служби, та просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 28.09.12р. №0003852301 про донарахування податку на прибуток за основним платежем у сумі 124281,00грн. та за штрафними санкціями у сумі 2253,00грн.

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 18.02.13 позов задоволено: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Ялта АР Крим ДПС від 28.09.12р. №0003852301 про донарахування податку на прибуток за основним платежем у сумі 124281,00грн. та за штрафними санкціями у сумі 2253,00грн. Вирішено питання щодо судового збору.

Не погодившись з постановою суду, представник Державної податкової інспекції у м. Ялті АР Крим Державної податкової служби звернувся до Севастопольського апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції.

Відповідач вважає, що постанова Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 18.02.2013 прийнята з порушенням норм матеріального права, а тому є підстави для її скасування.

В судовому засіданні представник позивача заперечував проти задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду першої інстанції.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце слухання справи повідомлений належним чином.

Відповідно до ч.4 ст.196 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши суддю - доповідача колегія суддів встановила, що підставою прийняття оскаржуваних повідомлень - рішень був акт відповідача від 18.05.11р. №1328/22-01/05432081/168 в якому зроблені висновки про порушення вимог чинного законодавства, а саме: п.п. 14.1.36, п.п. 14.1.202, п.п. 14.1.203, п. 14.1 ст. 14, п.п. 138.1.1 п. 138.1, п. 138.2, п.п. 138.8.1 п. 138.8 ст. 138 Податкового кодексу України, в результаті чого, занижено податок на прибуток на загальну суму 124282,00грн., у тому числі: за 3-й квартал 2011 року в сумі 62988,00грн., за 4-й квартал 2011 року в сумі 52283,00грн., за 1-й квартал 2012 року в сумі 9010,00грн.

На підставі зазначених порушень відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 28.09.12р. №0003852301 про донарахування податку на прибуток за основним платежем у сумі 124281,00грн. та за штрафними санкціями у сумі 2253,00грн. (а.с. 40, том 1).

Колегія суддів вважає, що підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні виходячи з наступного.

Судова колегія встановила, що відповідно до акту перевірки відповідач зробив висновок про завищення сум валових витрат в загальному розмірі 544085,00грн., у тому числі: за 3-й квартал 2011 року в сумі 273861,00грн., за 4-й квартал 2011 року в сумі 227318,00грн., за 1-й квартал 2012 року в сумі 42906,00грн. по взаємовідносинами з БВП «Строитель-Плюс».

Відповідач посилається на лист ДПІ у м. Сімферополі АР Крим ДПС від 24.04.12р. за №2166/7/22 - 4 (вх. №1399/7 від 05.05.12р.), відповідно до якого, в рамках Постанови слідчого групи слідчих - старшого слідчого з ОВС ГСУ ДПС України Мазуркевича В.А. від 02.04.12р., винесеної в рамках кримінальної справи №69-0146, фактично постачальник БВП «Строитель-Плюс» ніякої господарської діяльності не здійснював, а тільки були оформлені документи для формування валових витрат (без підтвердження про реальне здійснення відповідних операцій).

Тобто, відповідачем був зроблений висновок, що первинні документи, які складені БВП «Строитель-Плюс» для БМУ №627 ПАТ «Кримгідроспецбуд» за період з 01.01.09р. по 31.03.12р. суперечать законодавчим ті нормативним документам, та не є документами, які можуть бути підставою для відображення в облікових регістрах бухгалтерського та податкового обліку.

При перегляді справи встановлено, що між позивачем та БВП «Строитель-Плюс» укладено договори надання транспортних послуг від 04.01.11р. №1/53 та 1/406, предметом яких є надання транспортних послуг позивачу на транспортних засобах, що належать виконавцю (БВП «Строітель-Плюс»). Відповідно до п.3.1. договорів, строк їх дії з 04.01.11р. по 31.12.11р. та з 04.01.12р. по 31.12.12р. відповідно (а.с.91-94, том 1).

На підставі укладеного договору в підтвердження його виконання позивачем надано до суду податкові накладні, рахунки-фактури, акти здачі-прийняття робіт, реєстри роботи машин і механізмів на об'єкті (послуги автобуса, крана, Камаз), талони замовника, акти виконаних робіт та докази сплати зазначених послуг позивачем (а.с. 95-162, том 1, а.с. 1-43, том 2).

Згідно ч.1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999у № 996-ХІV, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Відповідно до п. 138.1 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Згідно п. 138.2 ст. 138 Кодексу витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу. У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді. Платник податку для визначення об'єкта оподаткування має право на врахування витрат, підтверджених документами, що складені нерезидентами відповідно до правил інших країн.

Підпунктом 139.1.9 пункту 139.1 ст. 139 Кодексу встановлено, що не включаються до складу витрат витрати, не пов'язані з провадженням господарської діяльності, а саме витрати на: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку. У разі втрати, знищення або зіпсуття зазначених документів платник податку має право письмово заявити про це органу державної податкової служби та здійснити заходи, необхідні для поновлення таких документів. Письмова заява має бути надіслана до/або разом із поданням розрахунку податкових зобов'язань за звітний податковий період. Платник податків зобов'язаний відновити втрачені, знищені або зіпсовані документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження такої заяви до органу державної податкової служби, митного органу. Якщо платник податку поновить зазначені документи в наступних податкових періодах, підтверджені витрати включаються до витрат за податковий період, на який припадає таке поновлення.

Відповідно до Довідки з ЄДРПОУ АБ №677169 видами діяльності позивача є діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування цих сферах, будівництво житлових і не житлових будівель (а.с. 184, том 1).

Використання позивачем зазначених послуг в своїй господарській діяльності підтверджується договорами підряду та субпідряду на виконання будівельно-монтажних робіт, укладеними позивачем із ТОВ «Інвестиційна компанія «Укракапітал» та ТОВ «Будматеріали-сервіс» відповідно, податкові накладні, виписані позивачем, графіки виконання робіт, акти приймання виконаних робіт, довідки про вартість виконаних робіт (а.с. 127-249, том 3, а.с. 1-19, том 4).

Отже надані транспортні послуги БВП «Строітель-Плюс» використовувались позивачем у своїй господарської діяльності з метою отримання прибутку.

Таким чином, позивачем сформовано та внесено до податкової звітності за 3-й квартал 2011 року, за 4-й квартал 2011 року та за 1-й квартал 2012 року валові витрати за рахунок господарських операцій з БВП «Строітель-Плюс» на підставі належних документів бухгалтерського обліку, в яких відображається зміст господарської операції, таким чином у позивача відсутнє завищення валових витрат у період з 01.01.09р. по 31.03.12р. на суму 544085,00грн.

Посилання відповідача на нікчемність (недійсність) правочинів вчинених між позивачем та контрагентами не може вважатись обґрунтованим.

Згідно статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Відповідно до статті 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Відповідно до ст. 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним. У разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.

Відповідачем не надано відповідних доказів нікчемності (недійсності) правочинів вчинених позивачем та контрагентами.

На підставі викладеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись статтями 195, 198, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Ялті АР Крим Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 18.02.13 у справі № 2а-13477/12/0170/12 залишити без задоволення.

2. Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 18.02.13 у справі № 2а-13477/12/0170/12 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення. Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України у порядку та в строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст судового рішення виготовлений 17 червня 2013 р.

Головуючий суддя підпис О.В.Дугаренко

Судді підпис О.І. Мунтян

підпис В.А.Омельченко

З оригіналом згідно

Головуючий суддя О.В.Дугаренко