Вирок

від 19.06.2013 по справі 321/282/13-к

МИХАЙЛІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Михайлівський районний суд Запорізької області

Справа № 321/282/13-к

Провадження № 1-кп/321/54/2013

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 червня 2013 року смт. Михайлівка

Михайлівський районний суд Запорізької області в складі:

головуючого: судді Шамоти Л.В.

при секретарі: Рикун І.В.

за участю прокурора: Циганій О.Ю.

захисника: адвоката ОСОБА_1

представника потерпілого: адвоката ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду, розташованого в смт. Михайлівка Запорізької області, кримінальне провадження за обвинувальним актом відносно:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця смт. Михайлівка Михайлівського району Запорізької області, громадянина України, українця, освіта не повна середня, не одруженого, не працюючого, мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого,

обвинуваченого в скоєнні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 122, ч. 1 ст. 263 КК України,

В С Т А Н О В И В:

В середині серпня 2012 року, обвинувачений ОСОБА_3, знаходячись на полігоні, розташованому на перехресті вул. Горького і вул. Комсомольської в смт. Михайлівка Михайлівського району Запорізької області, діючи з умислом, спрямованим на придбання, носіння та зберігання вибухових речовин, без передбаченого законом дозволу, придбав, шляхом знахідки, фрагмент корпусу реактивної протитанкової гранати РПГ-18 «Муха» промислового виготовлення, що містить в собі фрагмент донної частини бойового підривача реактивної протитанкової гранати РПГ-18 «Муха» промислового виготовлення, який відноситься до боєприпасів та вибухової речовини бризантної дії підвищеної потужності на основі октогену промислового виготовлення, після чого вищевказаний фрагмент корпусу гранати без передбаченого законом дозволу переніс за місцем свого мешкання за адресою: АДРЕСА_1, де, за допомогою молотка, розбив його і фрагмент донної частини бойового підривача реактивної протитанкової гранати РПГ-18 «Муха» промислового виготовлення, який відноситься до боєприпасів, а так само бризантної дії підвищеної потужності на основі октогену промислового виготовлення поклав у пластиковий стакан на кухонній шафі в приміщенні господарської будівлі, де зберігав їх до 16 години 00 хвилин 19 лютого 2013 року, коли в ході проведення обшуку вищевказані боєприпаси та вибухові речовини були виявлені і вилучені.

Крім того, 08 грудня 2012 року, приблизно о 22 годині 00 хвилин, обвинувачений ОСОБА_3, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, знаходячись біля будинку № 29 по вул. Гоголя в смт. Михайлівка Михайлівського району Запорізької області, на ґрунті особистих неприязних відносин до ОСОБА_4, діючи з умислом, спрямованим на заподіяння тілесних ушкоджень, наніс ОСОБА_4 приблизно тридцять ударів ногами по різних частинах тіла - голові, грудній клітці спереду і ззаду, верхнім та нижнім кінцівкам. Після чого, обвинувачений ОСОБА_5, продовжуючи реалізовувати свій злочинний намір, залишив ОСОБА_4 лежачим на проїжджій частині вулиці, прийшов на територію свого домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1, де взяв дерев'яну палицю і потім повернувся разом із нею до того місця, де лежав ОСОБА_4. Підійшовши до ОСОБА_4, утримуючи дерев'яну палицю обома руками, обвинувачений ОСОБА_3 наніс ОСОБА_4 ще два удари по обох ногах. В результаті нанесених ударів обвинувачений ОСОБА_3 заподіяв ОСОБА_4 тілесні ушкодження: синці на тулубі, верхніх та нижніх кінцівках, які кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження; черепно-мозкову травму, струс головного мозку, садна на голові, садна, синці, крововиливи та рани на обличчі, які кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров'я; закритий уламковий перелом ліктьової кістки у нижній третині, які кваліфікуються як тілесне ушкодження середнього ступеня тяжкості, що спричинило розлад здоров'я строком понад три тижні (більш як 21 день).

По справі заявлений цивільний позов прокурором Михайлівського району Запорізької області в інтересах держави в особі територіального медичного об'єднання Михайлівського району Запорізької області про стягнення з обвинуваченого ОСОБА_3 суми в розмірі 6838 гривень 06 копійок в рахунок відшкодування коштів, витрачених на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_4.

Також по справі заявлений цивільний позов потерпілим ОСОБА_4 про стягнення з обвинуваченого ОСОБА_3 5903 гривні 60 копійок в рахунок відшкодування матеріальної шкоди та 50000 гривень 00 копійок в рахунок відшкодування моральної шкоди, заподіяної скоєним злочином, а також витрат на юридичну допомогу в сумі 500 гривень 00 копійок, а всього в сумі 56403 гривні 60 копійок.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 вину свою в скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України, визнав частково та пояснив, що потерпілий сам йому дзвонив і погрожував, кидався на нього, підсилав своїх друзів, щоб налякати його. Так, 08 грудня 2012 року, ввечері він випивав разом із ОСОБА_4 горілку, при цьому він випив приблизно 100 грамів горілки, а ОСОБА_4 заснув на столі. Він поїхав на роботу, а коли, приблизно о 22 годині 00 хвилин, повернувся додому, то почув, як ОСОБА_4 свариться з його матір'ю. Тоді він вирішив провчити його, щоб ОСОБА_4 більше не приходив та не телефонував, після чого, знаходячись між будинками № 29 і № 31 по вул. Гоголя в смт. Михайлівка Михайлівського району Запорізької області, він наніс ОСОБА_4 приблизно тридцять ударів ногами по різних частинах тіла - голові, грудній клітці, верхнім та нижнім кінцівкам. Потім він залишив ОСОБА_4 лежачим на проїжджій частині вулиці, а сам пішов додому, де взяв дерев'яну палку, якою хотів розбити ліхтар, який світив біля будинку № 29 по вул. Гоголя в смт. Михайлівка Михайлівського району Запорізької області. Коли він повернувся, то побачив, що світло вже не горить, а ОСОБА_6 намагається піднятися, тоді він наніс йому дерев'яною палкою ще два удари по ногам. Після чого вийшла його мати та почала кричати на нього, і він пішов до себе додому. Вину свою визнає частково, оскільки вважає, що на такі дії його спровокувала поведінка самого потерпілого. Заявлений по справі прокурором Михайлівського району Запорізької області цивільний позов визнає в повному обсязі. Заявлений потерпілим цивільний позов не визнає в повному обсязі, оскільки вважає, що його лікували за рахунок держави, потерпілого ніхто не просив приїжджати, він отримав своє. Крім того, вину свою в скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, визнав повністю та пояснив, що в середині серпня 2012 року, приблизно о 15 годині 00 хвилин, він, знаходячись на полігоні, розташованому на перехресті вул. Горького і вул. Комсомольської в смт. Михайлівка Михайлівського району Запорізької області, шукав лом чорного металу. Під час пошуку чорних металів він знайшов снаряд, який приніс до себе додому. Вдома він, за допомогою молотка, розбив корпус снаряду та вилучив порох і два детонатори циліндричної форми. Порох він поклав у пластиковий стакан, який поставив на полицю кухонної шафи в приміщенні господарської споруди на території свого домоволодіння, а детонатори поклав поруч на тій самій полиці. Зазначені речовини залишив собі для того, щоб взимку розпалювати піч, а корпус снаряда викинув. В подальшому їх було виявлено і вилучено під час проведення обшуку в його домоволодінні. В скоєному кається, просить суд суворо не карати.

Не дивлячись на часткове визнання обвинуваченим ОСОБА_3 своєї провини, суд, допитавши обвинуваченого, потерпілого, свідків, дослідивши інші матеріали кримінального провадження, приходить до переконання, що обвинувачений винний в скоєні вищевказаних дій, що підтверджується сукупністю наступних доказів, досліджених і перевірених в ході судового розгляду, а саме:

- поясненнями потерпілого ОСОБА_4, який в судовому засіданні пояснив, що 08 грудня 2012 року він приїхав на роботу до свого знайомого ОСОБА_12, де вони пили пиво. Після чого він поїхав до ОСОБА_3, так як вдома його не було, то він поїхав до магазину. Через деякий час до магазину приїхав ОСОБА_3 зі своїм братом ОСОБА_7, вони поговорили і ОСОБА_3 запропонував поїхати до нього додому. У нього дома вони вживали спиртне, після чого, приблизно о 22 годині 00 хвилин, коли він збирався їхати додому, на вулиці на нього накинувся ОСОБА_3 та почав його бити по всім частинам тіла, бив ногами та палкою, протягом побиття він періодично втрачав свідомість. Через деякий час вийшла мати ОСОБА_3 та почала на нього кричати, тоді ОСОБА_3 перестав його бити та завів до будинку, звідки його забрала дружина. Наступного дня він поїхав до лікарні, де знаходився на лікуванні приблизно 27 - 28 днів, протягом цього часу ОСОБА_3 ніякої допомоги на лікування йому не надавав. На заявленому цивільному позові наполягає та просить його задовольнити в повному обсязі;

- поясненнями свідка ОСОБА_7, яка в судовому засіданні пояснила, що обвинувачений ОСОБА_3 - це її син. Так, 08 грудня 2012 року, прийшов її син і сказав, що уходить на роботу, а в кімнаті спить ОСОБА_4. Зайшовши до будинку, вона побачила, що за столом спить ОСОБА_4, а на столі пляшку горілки. Вона пішла, потім через деякий час повернулася, але ОСОБА_4 в будинку вже не було, він в цей час ходив по вулиці, по будинку, почав її ображати. Приблизно о 22 годині 00 хвилин, біля будинку № 29 по вул. Гоголя в смт. Михайлівка Михайлівського району Запорізької області вона бачила двох чоловіків, потім з'ясувалось, що це був її син. Вона почала кричати, сказала, щоб ОСОБА_4 занесли до будинку, бо він був дуже брудний та мокрий. Крім того, вона бачила у сина порох, при цьому він пояснив їй, що нарив цей порох, це було в 2012 році;

- поясненнями свідка ОСОБА_8, який в судовому засіданні пояснив, що зі слів ОСОБА_3 йому стало відомо, що між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 була сварка, причиною стало те, що ОСОБА_4 погрожував ОСОБА_3 і між ними постійно виникали конфліктні ситуації, а самої бійки він не бачив. Крім того, разом з іншим понятим він був присутнім під час проведення слідчого експерименту, коли ОСОБА_3 показував, як саме він наносив ОСОБА_4 удари. При цьому ОСОБА_3 розповів, що це відбувалось неподалік від його дому, біля будинку № 29 по вул. Гоголя в смт. Михайлівка Михайлівського району Запорізької області, він бив руками та ногами ОСОБА_4, потім взяв палку, якою ще вдарив ОСОБА_4, після чого палку викинув;

- поясненнями свідка ОСОБА_9, який в судовому засіданні пояснив, що він був запрошений у якості понятого при проведенні слідчого експерименту за участю обвинуваченого ОСОБА_3, в ході якого ОСОБА_3 показав, як він наносив удари ОСОБА_4 по різним частинам тіла. Після чого ОСОБА_3 взяв палку та показав, як цією палкою він наніс два удари по ногам потерпілого, коли ОСОБА_4 лежав на землі;

- поясненнями свідка ОСОБА_10, який в судовому засіданні пояснив, що обвинувачений ОСОБА_3 - це його брат. Так, обставини бійки йому не відомі. 08 грудня 2012 року, ввечері, коли він приїхав додому до брата, то побачив, що ОСОБА_4 лежить на дивані та стогне, він був чимось накритий, тому тілесних пошкоджень у ОСОБА_4 він не бачив. ОСОБА_3 йому нічого не розповідав, а він нічого у нього не питав, йому лише сказали, що ОСОБА_4 побили;

- поясненнями свідка ОСОБА_11, який в судовому засіданні пояснив, що 19 лютого 2013 року він був запрошений працівниками міліції в якості понятого при проведенні обшуку за місцем мешкання ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1. Під час проведення обшуку в господарській будівлі на полиці кухонної шафи в пластиковому стакані було виявлено та вилучено два предмети циліндричної форми і фрагменти пресованої речовини світло-рожевого кольору. ОСОБА_3 пояснив, що ці предмети він вилучив із знайденого ним снаряду, який він знайшов в серпні 2012 року на полігоні, розташованому на перехресті вул. Гоголя та вул. Комсомольської в смт. Михайлівка Михайлівського району Запорізької області, та зберігав за місцем свого проживання для розпалу печі;

- висновком судово-медичної експертизи № 16 від 14 січня 2013 року, згідно якого ОСОБА_4 знаходився на лікуванні у неврологічному відділенні Михайлівського ТМО з 12 грудня 2012 року по 08 січня 2013 року з діагнозом: ЧМТ, забій головного мозку, закритий уламковий перелом нижньої третини лівої ліктьової кістки зі зміщенням. Під час огляду ОСОБА_4 виявлені тілесні пошкодження у вигляді саден на голові, саден, синців, крововиливу та рани на обличчі, синці на тулубі, верхніх та нижніх кінцівках, перелом ліктьової кістки у нижній третині. ЗЧМТ, струс головного мозку, садна на голові, садна, синці, крововилив та рана на обличчі, синці на тулубі, верхніх та нижніх кінцівках у ОСОБА_4 утворилися від дії тупих предметів з обмеженою травмуючою поверхнею. Закритий уламковий перелом ліктьової кістки у нижній третині, зі зміщенням, утворився від травматичної дії в ділянку лівої верхньої кінцівки. Враховуючи, що нога людини, взута у чобіт, має ознаки тупого твердого предмету з обмеженою травмуючою поверхнею, не виключено, що тілесні ушкодження могли утворитися і від дії саме цього предмету. Згідно Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень від 17 січня 1995 року, закритий уламковий перелом ліктьової кістки у нижній третини у ОСОБА_4 є пошкодженням, що викликало розлад здоров'я строком більше ніж 21 день, кваліфікується як пошкодження середнього ступеню тяжкості. ЧМТ, струс головного мозку, садна на голові, садна, синці, крововиливи та рани на обличчі кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження з короткотривалим розладом здоров'я. Синці на тулубі, верхніх та нижніх кінцівках у ОСОБА_4 кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження. Характер саден, синців, час звернення потерпілого до лікувального закладу, дозволяють висловитись, що пошкодження могли утворитися саме 08 грудня 2012 року. Всі виявлені тілесні пошкодження у ОСОБА_4 загрози для життя в момент їх отримання не представляють (т. 1 а.с. 135 - 136);

- висновком комплексної хіміко-вибухової експертизи № 12 від 27 лютого 2013 року, згідно якого надані на дослідження речовина та предмети, вилучені 19 лютого 2013 року в ході проведення обшуку за місцем мешкання ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1, являються: група об'єктів № 1 - вибуховою речовиною бризантної дії підвищеної потужності на основі октогену промислового виготовлення; об'єкт № 2 - фрагментом донної частини бойового підривача реактивної протитанкової гранати РПГ-18 «Муха» промислового виготовлення, який до боєприпасів не відноситься; об'єкт № 3 - фрагментом донної частини бойового підривача реактивної протитанкової гранати РПГ-18 «Муха» промислового виготовлення, який відноситься до боєприпасів. Загальна вага наданої на дослідження вибухової речовини бризантної дії підвищеної потужності на основі октогену (група об'єктів № 1) складає 41 грам. Надані на дослідження вибухова речовина бризантної дії підвищеної потужності на основі октогену (група об'єктів № 1) та фрагмент донної частини бойового підривача реактивної протитанкової гранати РПГ-18 «Муха» (об'єкт № 3) придатні для здійснення вибуху при наявності засобів ініціювання або утворенні необхідних умов (механічний та термічний вплив, тощо). Наданий на дослідження фрагмент донної частини підривача реактивної протитанкової гранати РПГ-18 «Муха» (об'єкт № 2) для здійснення вибуху не придатний (т. 1 а.с. 138 - 149);

- актом знищення вибухонебезпечних речових доказів від 27 лютого 2013 року, згідно якого порох бездимний в кількості 23 грами, два фрагменти та донний підривач - ПГ в кількості 2 штуки, а також вибухова речовина окфол в кількості 41 грам, були знищені (т. 1 а.с. 150);

- протоколом обшуку від 12 грудня 2012 року, згідно якого за місцем мешкання ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1, в приміщенні кухні, в лівому ближньому куті був виявлений дерев'яний предмет круглої форми, не пофарбований, довжиною 95 см, товщиною 8,5 см, яким ОСОБА_3 заподіяв тілесні пошкодження ОСОБА_4 (т. 1 а.с. 154 - 156);

- протоколом обшуку від 19 лютого 2013 року, згідно якого за місцем мешкання ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1, в приміщенні господарської будівлі на поверхні полиці кухонної шафи було виявлено та вилучено пластиковий стаканчик із предметами у виді мілких каменів світло-рожевого кольору і двома алюмінієвими предметами круглої форми (т. 1 а.с. 151 - 153);

- протоколом проведення слідчого експерименту від 11 лютого 2013 року з додатками до нього, згідно якого ОСОБА_3 детально відтворив обставини та механізм заподіяння ним 08 грудня 2012 року тілесних ушкоджень ОСОБА_4 (т. 1 а.с. 157 - 160);

- речовими доказами по справі: дерев'яною палкою та фрагментом підривача РПГ (т. 1 а.с. 163 - 164).

Аналізуючи зібрані докази, суд вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_3 підтверджується зібраними під час досудового розслідування та перевіреними під час судового розгляду доказами, а саме: показаннями потерпілого ОСОБА_4, свідків ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, висновком судово-медичної експертизи, висновком комплексної хіміко-вибухової експертизи, актом знищення вибухонебезпечних речових доказів, протоколами обшуків, протоколом відтворення слідчого експерименту, а також речовими доказами.

Оцінюючи показання, дані в судовому засіданні свідками ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, суд вважає їх правдивими та такими, що не суперечать іншим дослідженим під час судового розгляду доказам, а тому підстав не приймати за основу зазначені показання у суду немає.

На підставі вищевикладеного, даючи критичну оцінку показанням обвинуваченого ОСОБА_3 з приводу того, що на заподіяння тілесних пошкоджень потерпілому його спровокувала поведінка самого потерпілого, суд визнає їх неспроможними, так як вони повністю спростовуються та суперечать встановленим під час судового розгляду доказам і розцінює часткове визнання обвинуваченим ОСОБА_3 своєї вини як його бажання пом'якшити покарання за вчинене, оскільки останній, намагаючись уникнути кримінальної відповідальності, обрав такий спосіб захисту.

Суд, дослідивши під час судового розгляду всі докази, вважає необхідним кваліфікувати дії обвинуваченого ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 122 КК України, як умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто умисне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у статті 121 цього Кодексу, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров'я, та за ч. 1 ст. 263 КК України, як носіння, зберігання, придбання бойових припасів та вибухових речовин без передбаченого законом дозволу.

Суд, призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_3, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Відповідно до ч. 2 ст. 65 КК України, особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Обвинувачений ОСОБА_3 скоїв злочин, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, що судом визнаються як обставини, які обтяжують його покарання, однак він раніше не судимий, за місцем мешкання характеризується задовільно, за останнім місцем роботи характеризується позитивно, свою провину в скоєнні злочину визнав частково, але щиросердно покаявся у вчиненому, що судом визнаються як обставини, які пом'якшують його покарання, крім того, суд приймає до уваги стан здоров'я обвинуваченого, який перебуває на «Д» обліку в лікаря-психіатра з діагнозом - «Розумова відсталість в ступені легкої дебільності», тому суд вважає, що його виправлення та перевиховання можливе без ізоляції від суспільства, із застосуванням ст. 70 КК України, призначивши йому покарання з випробуванням із застосуванням ст.ст. 75, 76 КК України.

Вирішуючи питання щодо цивільного позову, заявленого прокурором Михайлівського району Запорізької області в інтересах держави в особі територіального медичного об'єднання Михайлівського району Запорізької області в розмірі 6838 гривень 06 копійок в рахунок відшкодування коштів, витрачених на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_4, суд вважає, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі, так як він обґрунтований та підтверджений матеріалами кримінального провадження і визнаний самим обвинуваченим ОСОБА_3 на заявлену суму в судовому засіданні.

Крім того, вирішуючи питання щодо цивільного позову, заявленого потерпілим ОСОБА_4 про стягнення з обвинуваченого ОСОБА_3 5903 гривні 60 копійок в рахунок відшкодування матеріальної шкоди та 50000 гривень 00 копійок в рахунок відшкодування моральної шкоди, заподіяної скоєним злочином, а також витрат на юридичну допомогу в сумі 500 гривень 00 копійок, а всього в сумі 56403 гривні 60 копійок, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

Так, в частині стягнення з обвинуваченого ОСОБА_3 матеріальної шкоди, заподіяної злочином, в розмірі 6403 гривні 60 копійок суд вважає необхідним частково задовольнити заявлені потерпілим ОСОБА_4 вимоги. Не підлягають задоволенню заявлені позовні вимоги про сплату банківських послуг в розмірі 25 гривень 00 копійок та в розмірі 02 гривні 00 копійок, оскільки згідно наявних в матеріалах кримінального провадження копіях квитанцій зазначено призначення платежу - комісія за переказ готівки банку та комісія платника. В частині ж стягнення вартості медикаментів, придбання набору для проведення відповідних медичних процедур, проходження судово-медичної експертизи, понесених витрат придбання пального на проїзд, а також на оплату юридичних послуг, на загальну суму в розмірі 6360 гривень 20 копійок, суд вважає, що заявлені позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню, так як вони обґрунтовані та підтверджені матеріалами, доданими до цивільного позову, та матеріалами кримінального провадження.

В частині стягнення з обвинуваченого ОСОБА_3 моральної шкоди, заподіяної злочином, в розмірі 50000 гривень, суд вважає необхідним частково задовольнити заявлені потерпілим ОСОБА_4 вимоги, враховуючи при цьому обґрунтованість та доведеність заявлених вимог, спричинені потерпілому моральні страждання у зв'язку з ушкодженням здоров'я та з урахуванням вимог розумності та справедливості. Отже, враховуючи характер та обсяг заподіяних потерпілому ОСОБА_4 тілесних ушкоджень і моральних страждань, пов'язаних з ушкодженням здоров'я, істотність вимушених змін у його житті, час та зусилля, які були необхідні потерпілому для відновлення попереднього стану, та пов'язані з цим його фізичні страждання і моральні переживання, оскільки він отримав середньої тяжкості тілесні ушкодження, в зв'язку з чим певний час перебував на лікуванні, переніс операцію, й до теперішнього часу продовжує лікуватися, відчуваючи фізичний біль та моральні муки, суд вважає, що потерпілому ОСОБА_4 діями обвинуваченого ОСОБА_3 дійсно була завдана моральна шкода. Однак, при цьому суд також враховує й поведінку самого потерпілого ОСОБА_4, який так само перебував в стані алкогольного сп'яніння. Враховуючи викладене вище, суд вважає, що заявлені позовні вимоги про стягнення моральної шкоди необхідно задовольнити частково та стягнути з обвинуваченого ОСОБА_3 на користь потерпілого ОСОБА_4 завдану моральну шкоду в розмірі 5000 гривень як відповідне та достатнє відшкодування понесених ним моральних страждань.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 368, 370, 374 КПК України, суд

П Р И С У Д И В:

ОСОБА_3 визнати винним за ч. 1 ст. 122, ч. 1 ст. 263 КК України та призначити йому покарання:

- за ч. 1 ст. 122 КК України у виді двох років позбавлення волі;

- за ч. 1 ст. 263 КК України у виді трьох років позбавлення волі.

На підставі вимог ч. 1 ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більше суворим, остаточно призначити ОСОБА_3 покарання у виді трьох років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбуття призначеного покарання з випробуванням строком на два роки, якщо він протягом цього іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.

На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_3 наступні обов'язки:

- не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції;

- повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання;

- періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.

Запобіжний захід ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили залишити той самий - особисте зобов'язання.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь територіального медичного об'єднання Михайлівського району (розрахунковий рахунок 35410007003022, МФО 813015, ОДК в Запорізькій області, код ЄДРПОУ 01992883) суму в розмірі в розмірі 6838 (шість тисяч вісімсот тридцять вісім) гривень 06 копійок, в рахунок відшкодування коштів, витрачених на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_4.

Стягнути ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 суму в розмірі 6360 (шість тисяч триста шістдесят) гривень 20 копійок, в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної скоєним злочином, та суму в розмірі 5000 (п'ять тисяч) гривень 00 копійок в рахунок відшкодування моральної шкоди, заподіяної злочином, а всього суму в розмірі 11360 (одинадцять тисяч триста шістдесят) гривень 20 копійок.

Речові докази: дерев'яну палку, що знаходиться на зберіганні в камері зберігання речових доказів Михайлівського РВ ГУМВС України в Запорізькій області згідно квитанції № 017507 від 04 лютого 2013 року, - знищити; фрагмент підривача РПГ, що знаходиться на зберіганні в камері зберігання речових доказів Михайлівського РВ ГУМВС України в Запорізькій області згідно квитанції № 017511 від 22 березня 2013 року, - знищити.

На вирок може бути подана апеляція в Апеляційний суд Запорізької області через Михайлівський районний суд Запорізької області протягом тридцяти днів з дня оголошення вироку.

Суддя:

19.06.2013